Справа № 358/508/25 Провадження № 2-а/358/17/25
10 червня 2025 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді Тітова М.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,
представника позивача Біленчука С.М.,
представника відповідача Петухова С.С.,
третьої особи ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (через підсистему відеоконференцзв'язку ЄСІТС), адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Департаменту Патрульної поліції Національної поліції України, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 , про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі серії ЗАВ №02562487 від 19.06.2023 та серії ЗАВ №02564479 від 19.06.2023,-
01 квітня 2025 року до Богуславського районного суду Київської області звернувся ОСОБА_2 із позовом до Департаменту Патрульної поліції Національної поліції України, третя особа: ОСОБА_1 , про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі серії ЗАВ №02562487 від 19.06.2023 та серії ЗАВ № 02564479 від 19.06.2023. Крім того, позивач в позовній заяві просить про поновлення строку звернення до суду з цією позовною заявою, яка обґрунтована тим, що тільки 25.03.2025 він дізнався про наявність оскаржуваних постанов. Тому вважає, що він з поважних причин був позбавлений можливості подати адміністративний позов у визначені законом строки.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 19.06.2023 Департаментом патрульної поліції м. Київ, стосовно нього винесені постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії ЗАВ №02562487 від 19.06.2023 та серії ЗАВ № 02564479 від 19.06.2023 відповідно до яких його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн за кожною постановою, які були отримані позивачем 25.03.2025 у відповідь на адвокатський запит адвоката Біленчука С.М. Так, ОСОБА_2 пояснює, що не визнає своєї вини у вчиненні даних правопорушень, адже жодних ПДР не порушував у м. Полтава 18.05.2023 та 20.05.2023, навіть там не перебував та не керував автомобілем «TOYOTA AVALON», д.н.з. НОМЕР_1 . Будь-які протоколи чи постанови про порушення ним ПДР 18.05.2023 та 20.05.2023 у м. Полтава не отримував, тому і не мав можливості їх оскаржити. При цьому, зауважив, що в 2023 році мав у власності автомобіль «TOYOTA AVALON», д.н.з. НОМЕР_1 , який лише документально йому належав. Даним автомобілем 18.05.2023 та 20.05.2023 користувався - ОСОБА_1 , без його на те відому. ОСОБА_1 автомобіль передав у користування його батько ОСОБА_3 . Разом з тим, позивач зазначає, що 18.05.2023 та 20.05.2023 фізично не міг перебувати в м. Полтава, так як, навчається на денній формі у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка в м. Києві та фізично перебував в м. Київ, що підтверджується довідкою № 011/706 від 19.12.2025 Київського національного університету ім. Тараса Шевченка в м. Києві. Щодо строків звернення до суду з приводу оскарження вище вказаних постанов, вважає, що строки на звернення до суду пропущені з поважних на те причин та підлягають поновленню. У зв'язку із бойовими діями в Україні та оголошеним в державі військового стану ОСОБА_2 є внутрішньо переміщеною особою та фізично не міг знати про існування оскаржуваних постанов, так як, автомобілем не керував, постанови не отримував жодними засобами зв'язку і не міг їх фізично отримати. З 2022 року зареєстрований як ВПО за адресою: АДРЕСА_1 та в 2024 році за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою про реєстрацію № 3224-7501543989 від 25.02.2023 та довідкою про реєстрацію № 3224-5003331457 від 18.06.2024. З тексту оскаржуваних постанов серії ЗАВ №02562487 від 19.06.2023 та серії ЗАВ № 02564479 від 19.06.2023, а саме у графі анкетні дані (дані про особу) порушника вказана адреса реєстрації позивача ОСОБА_2 : АДРЕСА_3 , де він не проживає та не перебуває з 2022 року по даний час, що доводить той факт, що фізично не міг отримати копії оскаржуваних постанов та не міг знати про притягнення його до адміністративної відповідальності. Артур Галій житель м. Краматорськ Донецької області особисто за власною ініціативою звернувся до Департаменту патрульної поліції м. Київ з письмовою заявою про вчинення ним вище вказаних правопорушень 18.05.2023 та 20.05.2023 в м. Полтава та отримав відмову у складанні відносно нього постанови про вчинення адміністративного правопорушення про що позивачу до 25.03.2025 відомо не було. Таким чином, вважає, що оскаржувані постанови були винесені без встановлення дійсних обставин справи, факт вчинення ним правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122 КУпАП, є недоведеними, а тому наявні підстави для скасування рішень суб'єкта владних повноважень і закриття справ про адміністративні правопорушення.
Ухвалою судді Богуславського районного суду Київської області Тітова М.Б. від 24.04.2025 прийнято до свого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення у справах про адміністративні правопорушення. Поновлено ОСОБА_2 пропущений процесуальний строк, передбачений ст.289 КУпАП та відкрито провадження і призначено судовий розгляд справи по суті.
25 травня 2025 року від представника відповідача Коляди Вадима Геннадійовича до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву Романенка Є.О. про скасування постанови серії 3АВ №02564479 від 19.06.2023 та про скасування постанови серії 3АВ № 02562487 від 19.06.2023 без задоволення, оскільки твердження позивача не відповідають дійсності, вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав. Постанову від 19.06.2023 серії 3АВ № 02562487 та постанову від 19.06.2023 серія 3АВ №02564479 винесено відповідно до вимог чинного законодавства України та надіслано на адресу реєстрації заявника, зазначену у ЄДРТЗ. Так, постанову про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії 3АВ № 02562487 від 19.06.2023 виніс поліцейський ДПП Федорчук Микола Олексійович та постанову про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії 3АВ № 02564479 від 19.06.2023 виніс інспектор ДПП Яїчний Дмитро Васильович, на підставі інформаційних файлів та метаданих до них за результатами автоматичної фіксації подій з ознаками адміністративного правопорушення, отриманих в електронному вигляді із системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі. Правопорушення були зафіксовані технічними засобами «Каскад 210-1220», «Каскад 211-1220», які відповідають вимогам ДСТУ 8809:2018 «Метрологія. Прилади контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото- і відеофіксації. Вимірювачі швидкості руху транспортних засобів дистанційні, вимірювачі просторово-часових параметрів місцеположення транспортних засобів дистанційні. Метрологічні та технічні вимоги». Технічні засоби Каскад відповідності, інформація щодо яких міститься в постановах. Аналіз усіх наявних в справі доказів, в тому числі відеофіксації та фотокарток автомобіля «TOYOTA AVALON», д.н.з. НОМЕР_1 , дає підстави стверджувати, що факт перевищення встановленої обмеження швидкості автомобілем «TOYOTA AVALON», д.н.з. НОМЕР_1 доведений в повній мірі. Враховуючи вище вказане, представник звертає увагу суду на те, що аргументи позивача про те, що він не вчиняв адміністративне правопорушення, а тому має бути звільнений від адміністративної відповідальності є хибними та недоцільними, оскільки передаючи власний транспортний засіб третій особі, позивач мав усвідомлювати настання можливих наслідків своїх дій. Слід зауважити, що позивачем не додано до позовної заяви жодного додатку, котрі вказані в позовній заяві та котрі могли б довести та підтвердити позовні вимоги позивача щодо описаної події. Тому наразі не ознайомившись з жодними документами та матеріалами справи, котрі мали бути доданими до позовної заяви, всі доводи позивача можна вважати необґрунтованими та не доведеними.
В судовому засіданні представник позивача Біленчук С.М. позов підтримав, обґрунтувавши вимоги вищевикладеними фактами.
Представник відповідача Петухов С.С. в судовому засіданні позов ОСОБА_2 не визнав, просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Зауважив, що подані стороною відповідача докази відповідають вимогам ст. 251 КУпАП та відображають обставини, які описані в оскаржуваних постановах, одержані без порушення порядку, встановленого законом є достовірними та достатніми для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП за кожним оскаржуваним фактом.
Третя особа ОСОБА_1 в судовому засіданні повідомив, що він протягом 2023 року періодично користувався за погодженням з батьком позивача - ОСОБА_3 автомобілем «TOYOTA AVALON», д.н.з. НОМЕР_1 , та 18.05.2023 і 20.05.2023 перебуваючи в м. Полтава керуючи вказаним автомобілем вчинив порушення правил дорожнього руху, а саме перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів. Звертався до ДПП із заявою про визнання зазначених фактів адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, однак листом відповідача його заява була залишена без розгляду. На запитання відповів, що ОСОБА_2 він не повідомляв, що користувався автомобілем, та не повідомляв про вчинені правопорушення.
Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача та третю особу, дослідивши письмові докази додані до позовної заяви, а також заслухавши покази свідка, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є громадянином України, що підтверджується копією паспорта (ID карта громадянина України) № НОМЕР_2 , виданого органом 1443, РНОКПП: НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_5 та є внутрішньопереміщеною особою відповідно до довідки № 3224-7501543989 від 25.02.2023 та № 3224-5003331457 від 18.06.2024 (а.с. 12-13, 15, 16, 17).
Із довідки Київського національного університету імені Тараса Шевченка за № 011/706 від 19.12.2023 вбачається, що ОСОБА_2 навчається в даному навчальному закладі на денній формі навчання. Строк закінчення навчання 30 червня 2025 року (а.с. 18).
Як вбачається з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , ОСОБА_2 на праві власності належав транспортний засіб марки «TOYOTA AVALON», д.н.з. НОМЕР_1 (а.с. 19-20).
19 червня 2023 року постановою поліцейського Департаменту патрульної поліції м. Київ Федорчука Миколи Олексійовича, у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серії ЗАВ №02562487, ОСОБА_2 було піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 340 гривень за вчинення правопорушення передбаченого частиною першою статті 121 КУпАП, зокрема за те, що він 20.05.2023 о 22.31 год. за адресою м. Полтава вул. Маршала Бірюзова, 35/14 керуючи транспортним засобом «TOYOTA AVALON», д.н.з. НОМЕР_1 перевищив встановлені обмеження швидкості транспортних засобів на 77 км/год, чим порушив п.12.9.(б) ПДР (а.с.74-75).
19 червня 2023 року постановою поліцейського Департаменту патрульної поліції м. Київ Яїчного Дмитра Васильовича, у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серії ЗАВ № 02564479, ОСОБА_2 було піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 340 гривень за вчинення правопорушення передбаченого частиною першою статті 121 КУпАП, зокрема за те, що він 18.05.2023 о 23 год 36 год. за адресою: м. Полтава, вул. Світанкова, 14 керуючи транспортним засобом «TOYOTA AVALON», д.н.з. НОМЕР_1 перевищив встановлені обмеження швидкості транспортних засобів на 55 км/год, чим порушила п. 12.9.(6) ПДР (а.с. 76-77).
Примірники постанови серії ЗАВ №02562487 від 19.06.2023 та серії ЗАВ № 02564479 від 19.06.2023 було направлено на ім'я позивача за адресою: АДРЕСА_4 , тобто не на адресу проживання позивача (а.с. 79-80).
З копії листа Департаменту патрульної поліції м. Київ за №622-2025 від 14.01.2025, вбачається, що ОСОБА_1 було відмовлено у розгляді заяви про визнання правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності (а.с.29-30).
Свідок ОСОБА_3 , який є батьком позивача, в судовому засіданні пояснив, що автомобіль «TOYOTA AVALON», д.н.з. НОМЕР_1 фактично належить йому, однак був оформлений на сина ОСОБА_2 . Автомобіль знаходився в гаражі в м. Краматорськ Донецької області. Поки він сам перебував на військовій службі автомобілем з його дозволу користувався його товариш ОСОБА_1 . Син Єгор автомобілем не їздив, так як автомобіль перебував фізично в м. Краматорськ, а син є студентом і навчається в м. Київ на денному стаціонарі. Щодо вчинених порушень ОСОБА_4 нічого не знав. На запитання відповів, що користувався ОСОБА_1 автомобілем «TOYOTA AVALON» протягом 2023 року.
Не погоджуючись з постановою, позивач звернувся із позовом до суду, оскільки він транспортним засобом не керував, тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
При вирішення даного позову суд керується наступними нормами законодавства України.
Відповідно до ч. 1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно п. 8 ч. 1 статті 23 зазначеного Закону, поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, поліція регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ч. 1 статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух, не створювати перешкод для проїзду спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, який рухається з включеними проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом та ін.
Пунктами 1.1, 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території, тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.1.3. Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до пункту 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.
Пунктом 12.9 (б) ПДР, визначено, що водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.
Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
Положеннями ст. 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції, та від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень, в тому числі справи про правопорушення ПДР передбачені ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Згідно ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою, зокрема, забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Отже положеннями ст. ст. 31, 40 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено можливість використання поліцією застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Правовими положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи із змісту пункту 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до частини 7 статті 258 КУпАП у разі виявлення адміністративного правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом п'ятнадцяти днів з дня винесення такої постанови, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 279-1 цього Кодексу.
Відповідно до оскаржуваної постанови, перевищення швидкості встановлено технічними приладами «Каскад 210-1220», «Каскад 211-1220», які відповідно до експертного висновку від 02 квітня 2020 року № 1100, сертифікату перевірки типу від 04 червня 2019 року № UА.TR.001 5-19 та сертифікату відповідності від 10.11.2021 відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018 «Метрологія. Прилади контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото- і відеофіксації. Вимірювачі швидкості руху транспортних засобів дистанційні, вимірювачі просторово-часових параметрів місцеположення транспортних засобів дистанційні. Метрологічні та технічні вимоги».
Таким чином, комплекси автоматичної фото/відео фіксації порушень ПДР «Каскад», як складова частина Системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі, пройшли необхідні тестування та мають дозвільні документи на їх використання.
Саме за допомогою цього вимірювача швидкості «Каскад» була виміряна швидкість руху транспортного засобу належного позивачу, про що і зазначено в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до положень статті 279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.
Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити відомості, передбачені частинами другою - четвертою статті 283 цього Кодексу, крім відомостей про особу, стосовно якої розглядається справа. Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити також інформацію про порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вчинення відповідного правопорушення, що вважатиметься виконанням адміністративного стягнення у повному обсязі.
Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно з частиною 4 статті 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Разом з тим, суд зазначає, що представлені фотознімки, здійснені за допомогою технічного засобу Каскад 210-1220, містять інформацію про те, що автомобіль «TOYOTA AVALON», д.н.з. НОМЕР_1 рухався 20.05.2023 о 22 год. 31 хв в м. Полтава по вул. Маршала Бірюзова, 35/14, та перевищив встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 77 км/год.
Згідно фотознімків, здійснених за допомогою технічного засобу Каскад 211-1220, містять інформацію про те, що автомобіль «TOYOTA AVALON», д.н.з. НОМЕР_1 рухався 18.05.2023 о 23 год. 36 хв в м. Полтава по вул. Світанкова, 14, та перевищив встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 55 км/год.
При цьому, відсутня інформація щодо того, що зображена на фото частина траси розташована в межах населеного пункту, відсутній дорожній знак, яким позначається початок або кінець населеного пункту. Фіксація швидкості руху автомобіля здійснена без співставлення з дорожніми знаками, іншими об'єктами, які б вказували на те, що транспортний засіб позивача на момент фіксації рухався у населеному пункті, так само, як і відсутня інформація яка підтверджує наявність дорожніх знаків 3.29 «Обмеження максимальної швидкості», 3.21.«Зона обмеження максимальної швидкості», 5.70 «Фото - відеофіксація порушень Правил дорожнього руху».
А, саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, а постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Лише фіксація саме вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а не притягнення його до адміністративної відповідальності, підтверджує правомірність накладення відповідачем адміністративного стягнення та буде вважатися належним доказом по справі.
На переконання суду, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження порушення позивачем пункту 12.9 (б) Правил дорожнього руху, саме в населеному пункті, та наявності дорожнього знаку 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху», для поінформованості учасника дорожнього руху про таку відеофіксацією, та правом позивача, вживати заходів реагування за наслідком поінформованості.
Крім того, на думку суду, доказом того, що ОСОБА_2 дійсно не керував автомобілем «TOYOTA AVALON», д.н.з. НОМЕР_1 за обставин вказаних в оскаржуваних постановах, є звернення ОСОБА_1 про визнання ним правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, яка була надіслана до Департаменту патрульної поліції у порядку ст. 279-3 КУпАП, однак з порушенням строків.
Так, позивач просить скасувати прийняті постанови про накладення адміністративного стягнення у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі серії ЗАВ №02562487 від 19.06.2023 року та серії ЗАВ № 02564479 від 19.06.2023 року, посилаючись на те, що він не керував автомобілем «TOYOTA AVALON», д.н.з. НОМЕР_1 , дізнався про їх існування лише нещодавно.
Відповідачем не було надано доказів в спростування позиції позивача чи посилання на обставини, які б доводили факт та склад адміністративного правопорушення за оскаржуваними постановами.
Отже, позиція позивача знайшла своє підтвердження в суді.
Щодо поновлення строку звернення до суду з даним позовом суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч.2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Стороною відповідача не доведено суду, що постанови серії ЗАВ №02562487 від 19.06.2023 та серії ЗАВ №02564479 від 19.06.2023 були вручені позивачу засобами поштового зв'язку або іншим чином.
Позивач дізнався про винесені постанови у відповідь на адвокатський запит адвоката Біленчука С.М. адресований до Департаменту патрульної поліції, та були отримані позивачем 25 березня 2025 року.
Отже, стороною позивача пропущений десятиденний строк звернення до суду з поважних причин, а тому позивачу судом поновлено строк для звернення до суду з даною позовною заявою.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.
На обов'язок та важливість доведення саме відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24 квітня 2019 року (справа №537/4012/16-а), від 17.07.2019 (справа №295/3099/17).
Європейський суд з прав людини, судова практика якого в силу приписів статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» застосовується судами як джерело права, в рішеннях у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії» зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.
У справі «Федорченко та Лозенко проти України» зазначив, що при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом».
Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд приходить до висновку, що відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами порушення саме позивачем ОСОБА_2 пункту 12.9 (б) Правил дорожнього руху в контексті перевищення швидкості більш ніж на 20 км/год. саме в населеному пункті, а тому постанови в справі про адміністративне правопорушення серії серії ЗАВ №02562487 від 19.06.2023 року та серії ЗАВ №02564479 від 19.06.2023 року є протиправними та підлягають скасуванню, провадження у справах про адміністративні правопорушення закриттю.
З урахуванням викладеного та керуючись статтями 9, 77, 243-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити.
Скасувати постанову поліцейського Департаменту патрульної поліції м. Київ Федорчука Миколи Олексійовича, у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серії ЗАВ №02562487 від 19 червня 2023 року, відповідно до якої ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 гривень, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Скасувати постанову поліцейського Департаменту патрульної поліції м. Київ Яїчного Дмитра Васильовича, у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серії ЗАВ № 02564479 від 19 червня 2023 року, відповідно до якої ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 гривень, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення виготовлено 17 червня 2025 року.
Головуючий: суддя М. Б. Тітов