Справа № 357/3725/25
3-зв/357/8/25
14.05.2025 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області розглянувши заяву захисника особи щодо якої складено протокол ОСОБА_1 адвоката Колесник Г.М. про відвід судді Білоцерківського міськрайсуду Київської області Дорошенко Світлани Іванівни від участі у розгляді справи № 357/3725/25; провадження № 3/357/2102/25 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
До Білоцерківського міськрайсуду надійшла заява захисника особи щодо якої складено протокол ОСОБА_1 адвоката Колесник Г.М. про відвід судді Білоцерківського міськрайсуду Київської області Дорошенко С.І.. від участі у розгляді справи № 357/3725/25; провадження № 3/357/2102/25 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Судді заявлено собі відвід на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, відповідно до якої суддя не може брати участь у судовому провадженні, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Викладаючи обставини, які стали підставами для відводу захисник зазначає, що суддею було порушено право на захист, оскільки в порушення вимог ч. 1 ст. 268 КПК України не було роз'яснено право заявити клопотання про здійснення аудіофіксації судового засідання. Відсутність роз'яснення цього права не лише порушує принцип захисту, але й фактично позбавляє особу можливості зафіксувати обставини, що мають важливе доказове значення для подальшого оскарження дій суду або для використання цих даних у подальших процесуальних діях.
Крім того, стверджуючи про упередженість судді захисник посилається на ту обставину, що суддя під час судового засідання неодноразово дозволяла собі підвищення голосу на учасників процесу та переривала їхні пояснення. Указану обставину, захисник як форму тиску, що не лише порушує право на захист, але й створює психологічний дискомфорт для особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Також, на думку захисту, до виходу в нарадчу кімнату суддя сформувала попередній висновок про винуватість особи, оскільки під час заслуховування пояснень клієнта, суддя дозволила собі коментар на кшталт: «Ну ви ж відмовилися від медичного обстеження». На думку захисту цей вислів свідчить про передчасне формування думки щодо винуватості особи та створює враження про наявність у суду сформованої думки про винуватість особи до винесення рішення
Крім того суддею допущено прояв зневаги до адвоката та процесуальної ролі сторони захисту, що виразилося в перебиванні адвоката під час його виступу та висловлювання судді, що її не цікавлять рішення інших судів», а також зауваження захиснику щодо незнання положень КУпАП.
В судове засідання учасники судового провадження та суддя не з'явились.
За таких обставин, вирішуючи заяву про самовідвід суддя виходить з наступного.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ст.48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Пунктом 4 рішення Ради суддів України № 34 від 08.06.2017 роз'яснено, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосувати чинні процесуальні норми за аналогією.
Враховуючи, що у справі про вчинення адміністративного правопорушення виникла необхідність врегулювання конфлікту інтересів з огляду на відсутність норм у Кодексі України про адміністративні правопорушення, що визначають правила відводу, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства суддя застосовує чинні процесуальні норми за аналогією з діючим Кримінальним процесуальним Кодексом України
Рішенням Європейського Суду з прав людини від 09.11.2006 у справі «Білуга проти України» та Рішенні від 28.10.1998 у справі «Ветштайн проти Швейцарії» зазначено, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово зазначав, що безсторонність, в сенсі п.1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (рішення у справі Білуха проти України «Бочан проти України», Газета Україна-центр проти України та ін.)
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта».
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
Оцінюючи викладені у заяві про відвід обставини суддя звертає увагу, що сторона захисту не погоджується з правовою позицією головуючої у справі судді щодо проведення судового розгляду . Указані у заяві обставини можуть бути підставою для оскарження рішення судді у справі. При цьому суддя звертає увагу, що твердження заявника про очевидне порушення суддею права на захист, яке ніби то полягає у невиконанні суддею вимог ст. 268 КПК України щодо роз'яснення права заявити клопотання про здійснення аудіофіксації судового засідання не ґрунтується на положеннях Закону, оскільки чинний КУпАП не передбачає здійснення аудіофіксації судового засідання у справах про вчинення адміністративних правопорушень.
Наведені заявником обставини, а саме підвищення голосу на учасників процесу та переривання їхніх пояснень, зауваження зроблені учасникам провадження не можуть свідчити про очевидну упередженість судді, чи особисту заінтересованість у результатах розгляду справи та є суб'єктивним сприйняттям тих чи інших обставин заявником, які не підтверджені об'єктивними фактичними даними. Крім того наведені у заяві фрази є витягом з контексту а тому не можуть свідчити, що суддею до виходу в нарадчу кімнату було наперед висловлено правову позицію.
Жодних інших доводів, які б давали підставу для висновку, що про наявність передбачених, чинним КПК України і, зокрема п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, правових підстав для відводу судді від розгляду кримінального провадження, у заяві не наведено.
За таких обставин заява про відвід не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 245, 246, 252, 283 КУпАП, ст. 75, ст. 80-83 КПК України, суддя -
У задоволенні заяви захисника особи, щодо якої складено протокол, ОСОБА_1 , адвоката Колесник Г.М. про відвід судді Білоцерківського міськрайсуду Київської області Дорошенко Світлани Іванівни від участі у розгляді справи № 357/3725/25; провадження № 3/357/2102/25 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяВіктор ПРИМАЧЕНКО