Справа № 357/7386/25
Провадження № 2/357/3749/25
18 червня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», треті особи: 1) приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович; 2) приватний виконавець виконавчого округу Київської області Чучков Михайло Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
У травні 2025 року позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Телющенка П.П., звернулась до суду з позовом, в якому просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 16620 від 23.09.2020, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем щодо звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованості в розмірі 22 530,33 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.
В обґрунтування позову вказано, що виконавчий напис винесений з порушенням вимог чинного законодавства, заборгованість не є безспірною та стягнута на підставі кредитного договору, який не був посвідчений нотаріально.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.
21.05.2025 ухвалою судді відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
26.05.2025 на адресу суду надійшла заява про визнання позовних вимог (в порядку ст. 206 ЦПК України) директора ТОВ «Фінпром Маркет» Гедзь О.В., в якій остання просить задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Фінпром Маркет» в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а також стягнути з ТОВ «Фінпром Маркет» судовий збір за подання позову в розмірі 606 грн та у разі подання заяви про забезпечення позову в розмірі 302,80 грн.
Відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
В матеріалах справи містяться відомості про отримання представниками сторін надісланих судом документів, при цьому вони є користувачами системи ЄСІТС «Електронний суд». Про отримання приватним виконавцем надісланих судом засобами поштового зв'язку документів свідчить наявне у справі зворотне поштове повідомлення. Надіслане судом на адресу приватного нотаріуса поштове відправлення повернулось неврученим адресату з довідкою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Будь-яких інших заяв/клопотань на адресу суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
23.09.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем вчинено виконавчий напис, що зареєстрований реєстровий за № 16620, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за кредитним договором № 005-046773/13-00938-вкл-к від 13.02.2013, укладеного між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_1 .
Сума заборгованості за вказаним виконавчим написом складає 22 480,33 грн (тіло кредиту), а також плати за вчинення виконавчого напису в розмірі 50 грн. Загальна сума до стягнення становить 22 530,33 грн. Заборгованість стягнута за період з 11.06.2018 по 23.09.2020 включно.
На підставі виконавчого напису № 16620 від 23.09.2020 приватним виконавець виконавчого округу Київської області Чучковим Михайлом Олександровичем постановою від 29.10.2021 відкрито виконавче провадження № 67323762.
В матеріалах справи міститься копія заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» від 14.09.2021 на ім'я приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучкова М.О. на примусове виконання виконавчого напису.
При вирішенні справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок).
Згідно із п. 1.1 Порядку для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Пунктом 1.2 Порядку передбачено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється КМУ.
Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою КМУ від 29.06.1999 року № 1172.
Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Наведена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 27.03.2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19), від 02.07.2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278 гс18) та у постанові Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного суду від 01.04.2020 року у справі № 201/15282/16-ц (провадження № 61-40796св18).
Матеріали справи не містять документів, що були підставою для видачі нотаріусом оскаржуваного виконавчого напису, зокрема виписки про рух коштів за період кредитування по рахунку позичальника, а також сам кредитний договір, що виключає можливість перевірити загальний розмір заборгованості у відповідності до умов такого договору.
Також суд враховує, що у пункті 83 постанови від 21.09.2021 по справі № 910/10374/17 Велика Палата Верховного Суду зробила наступний висновок: «Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса».
Стаття 12 ЦПК України визначає принцип змагальності цивільного судочинства.
Згідно з вимогами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Поряд з цим, згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши наявні у справі докази та з'ясувавши обставини, на які посилається позивач, як на підставу позовних вимог, з урахуванням засад законності, розумності і справедливості, а також враховуючи визнання відповідачем позову в частині оскаржуваного виконавчого напису, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вимоги позивача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 1 ст. 142 ЦПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи зміст наведених правових норм, визнання позову відповідачем та відповідне клопотання представника відповідача про зменшення судового збору, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 50 відсотків від ставки сплаченого позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви (1 211,20 грн.), тобто в розмірі 605,60 грн., іншу частину сплаченого судового збору слід повернути позивачу.
Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 89, 141, 142, 263, 265, 279, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 16620 від 23.09.2020, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет».
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Повернути ОСОБА_1 зі спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 605,60 грн., сплачений згідно платіжної інструкції № 49621920 від 11.04.2025 АТ «ПУМБ».
Позивач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», адреса: вул. Стельмаха Михайла, буд. 9-А, офіс 204, м. Ірпінь, Київська область, ЄДРПОУ 43311346.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його підписання.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А. Ю. Цуранов