07541, вул. Шевченків шлях,30-А, м. Березань, Київська обл.
Номер провадження 1-кп/356/33/25
Справа № 356/830/24
17.06.2025 Березанський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
захисника ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області кримінальне провадження, внесене 29.03.2024 в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024111130000894 за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Баришівка Київської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , освіта вища, працюючого, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 336 КК України
ОСОБА_8 , достовірно знаючи про дію воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, будучи військовозобов'язаним, після проходження 19.07.2023 медичного огляду відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, за результатами якого визнаний придатним до військової служби на підставі статті 51 б), 67 графи ІІІ розкладу хвороб, усвідомлюючи про проведення загальної мобілізації на території України на підставі Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», а також Указів Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», не маючи на той час підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, 20.07.2023 в приміщенні відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , останньому надано повістку на призов до Збройних Сил України, з вимогою прибути 22.07.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , для відправки за мобілізацією і подальшого проходження військової служби, однак ОСОБА_8 відмовився отримувати повістку, про що було складено акт про вручення повістки при відмові від підпису, достовірно знаючи про необхідність явки за повісткою 22.07.2023.
Так, 22.07.2023 ОСОБА_8 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх наслідки, діючи умисно, з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. ст. 1, 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 22 Закону України «Про загальну мобілізацію», без поважних причин, не маючи права на відстрочку від призову за мобілізацією, до вищевказаного пункту відправки у визначений час не прибув для відправки до Збройних Сил України для проходження військової служби, внаслідок чого порушив процес комплектування Збройних Сил України під час мобілізації та вчинив ухилення від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період.
Вказаними вище умисними діями ОСОБА_8 вчинив ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, тобто кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ст. 336 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_8 судовому засіданні вину в інкримінованого йому кримінальному правопорушенні не визнав та надав показання, що у 2021 році у нього виникла конфліктна ситуація ІНФОРМАЦІЯ_4 у зв'язку проходженням ВЛК працівниками ТОВ «Метало Гальва Україна», тому подзвонив на гарячу лінію Міністерства оборони України, конфлікт було вичерпано. Впевнений, що його запам'ятали і тепер він має конфлікт з працівниками ІНФОРМАЦІЯ_5 тому, вони діють упереджено. Пояснив, що у квітні 2023 року отримав повістку від ОСОБА_10 , та мав з'явитися у понеділок після Великодня у 2023 році, дату не пам'ятає. У понеділок у назначений день у 2023 році прийшов до ІНФОРМАЦІЯ_2 де йому повідомили, про те, що документи в порядку, питань до нього не має. 14.06.2023 йому виписали повістку на проходження ВЛК, при цьому наданого терміну було недостатньо. 19.06.2023 з висновком ВЛК від знову прийшов до ТЦК, на КПП сидів ОСОБА_10 , який записав його в журнал, вони ще поговорили з ним про його сина, який працював у ОСОБА_8 на підприємстві кілька років. Потім він зайшов до ОСОБА_11 , віддав документи про ВЛК, і попросив поставити відмітку в повістці, бо йому ввечері треба було їхати у відрядження, та вона видала йому його повістку, на зворотній стороні якої стояла відмітка з підписом іншого працівника ОСОБА_12 . Біля 12 год. він повернувся до себе на роботу, а близько 14-16 год з водієм ОСОБА_13 поїхали у відрядження, де він пробув три дні. Дані оновив вчасно. На момент, коли мали місце події, заброньований не був. Посилався на те, що ТЦК діє відносно нього упереджено у зв'язку з давнім конфліктом. Висновок ВЛК не оскаржував, а коли вже звернувся зі скаргою, вийшли всі строки . На час розгляду справи бронь відсутня.
Допитана в судовому засіданні у порядку ст. 352 КПК України свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні вказала, про те, що працює з 2022 року у ІНФОРМАЦІЯ_6 , є сержантом, військовозобов'язаною на час події займалась веденням військового обліку офіцерів запасу. Конфліктних ситуацій особисто з ОСОБА_8 не пам'ятає. 14.06.2023 ОСОБА_8 отримав повістку на прибуття до ТЦК, прийшов вчасно, де йому було видано направлення на проходження ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 . 19.07.2023 ОСОБА_8 пройшов ВЛК та був визнаний придатним до військової служби. Відстрочок чи інших підстав, які б звільняли ОСОБА_8 від проходження військової служби, на той момент не було. ОСОБА_8 19.07.2023 пройшов військово - лікарську комісію є придатним до військової служби; у той день прийшов разом з комісією до ІНФОРМАЦІЯ_2 . 20.07.2023 в приміщенні кабінету ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_15 була спроба вручити ОСОБА_8 повістку та мобілізаційне розпорядження про відбуття на військову службу, проте останній відмовився, про що було складено акт про відмову. Все це відбувалось у присутності свідка ОСОБА_14 та ОСОБА_11 , які підписали акт про відмову. Про відвідування ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 20.07.2023 свідчить запис у журналі відвідувачів, запис робила не вона. Записи у журналі відвідувачів ІНФОРМАЦІЯ_3 , де фіксується відвідування установи громадянами, ведеться черговим і він записує громадян час їх прибуття, вибуття, встановлює особу та до кого саме або у який відділ іде громадянин. Про неприбуття за повісткою начальник відділу ОСОБА_16 усно відзвітував в ІНФОРМАЦІЯ_4 . В подальшому документами по ОСОБА_8 , в тому числі, щодо притягнення до кримінальної відповідальності займався інший працівник ОСОБА_17 . Окремо відзначила, що станом на 2023 рік до її функціональних обов'язків входило, зокрема, ведення військового обліку офіцерів запасу ІНФОРМАЦІЯ_3 та вона мала доступ до особових справ військовозобов'язаних. Проте конкретно за ведення особової справи ОСОБА_8 закріплена не була.
Свідок ОСОБА_11 , допитана в судовому засіданні в порядку ст. 352 КПК України, суду показала, що працює інструктором ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 є офіцером запасу, що перебуває у них на обліку. Пояснила, що 20.07.2023 в приміщенні кабінету ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковник ОСОБА_15 вручав ОСОБА_8 бойову повістку та мобілізаційне розпорядження на військову службу по мобілізації на 22.07.2023, від отримання якої останній відмовився в присутності свідка ОСОБА_11 та ОСОБА_14 , про що було складено акт про відмову. При цьому ОСОБА_8 було озвучено зміст повістки, а саме час, дату та місце, на які він викликався для відправки на проходження військової служби. У вказаний в повістці час ОСОБА_8 не прибув. Пояснила, що у випадку неявки на бойову повістку акт не складається, про неявку вони доповідають своєму керівнику та в подальшому готують документи про притягнення особи до кримінальної відповідальності. Підготовкою таких документів займається інший працівник ОСОБА_17 . Щодо своїх посадових обов'язків пояснила, що здійснює облік офіцерів запасу ІНФОРМАЦІЯ_3 та має доступ до особових справ військовозобов'язаних, в тому числі, ОСОБА_8 .
Свідок ОСОБА_18 допитаний в судовому засіданні в порядку ст. 352 КПК України, суду показав, що близько 3,5 років працював водієм на ТОВ «Метало-Гальва Україна», де ОСОБА_8 працює начальником відділу технічного контролю. Пояснив, що 19.07.2023 ОСОБА_8 їздив з ним у відрядження на вантажному автомобілі. Пояснив, що спочатку вони загрузились на місці, тоді поїхали в м. Черкаси, де ще загрузили матеріали, а тоді через м. Умань попрямували в м. Теплодар, де на той час будувався завод. Їздили на автомобілі Рено Магнум, з чорною кабіною та коробкою-автомат. Відзначив, що у відрядження вони виїхали 19.07.2023, ночували в Кривому озері, що знаходиться на трасі Київ-Одеса, в Миколаївській області, та зранку 20.07.2023. Також ночували в м. Теплодар.
Свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні допитаний в судовому засіданні в порядку ст. 352 КПК повідомив про те, що працює у ІНФОРМАЦІЯ_8 старшим офіцером. 20.07.2023 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 вручав повістку на відправку та бойове розпорядження ОСОБА_8 , проте останній відмовився від їх отримання та підпису, про що було складено акт про відмову. В присутності двох свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_20 . Свою відмову від отримання повістки ОСОБА_8 мотивував відсутністю бажання. У визначений час 22.07.2023 ОСОБА_8 на відправку не з'явився, тому штаб-офіцер ОСОБА_10 почав готувати документи щодо притягнення його до кримінальної відповідальності. Окремо відзначив, що ОСОБА_8 відвідував ТЦК також 19.07.2023, про що є записи в журналі відвідувачів.
Свідок ОСОБА_10 допитаний в судовому засіданні в порядку ст. 352 КПК працює старшим інструктором ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказав, що ОСОБА_8 пройшов ВЛК, 20.07.2023 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте у кабінеті №2 відмовився отримати бойову повістку та мобілізаційне розпорядження, про що було складено акт відмови, ОСОБА_15 , у присутності свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_11 . Також ОСОБА_8 , вказав: «Понадівали клоуни форму, цирк устроїли, повістки не брав, брати не буду, служити не буду», це гарно запам'ятав. Особову справу не вів, був присутній при врученні повістки, був на чергування 19.07.2023, 20.07.2023 у ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Так, у порядку ст. 358 КПК України, у судовому засіданні, були досліджені та долучені судом до матеріалів кримінального провадження документи, тобто спеціально створені з метою збереження інформації матеріальних об'єктів, які містять зафіксовані за допомогою письмових знаків, зображення, тощо відомості, наданими прокурором для приєднання до матеріалів справи, які суд дослідив у порядку § 3 Глави 28 Розділу IV КПК України та сприймав безпосередньо.
Так, згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12024111130000894 від 29.03.2024 за ст. 336 КК України, у відповідності до якого до СПД № 1 надійшло повідомлення від начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 про те, що громадянин ОСОБА_8 22.07.2023 о 07 год. 00 хв. не з'явився до призовного пункту ІНФОРМАЦІЯ_3 для призову по мобілізації (а.к.п.51).
Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 16.05.2024 з описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду від 16.05.2025, згідно з яким старшим слідчим СВ Броварського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_21 16.05.2024 у приміщенні за адресою: Київська область, м. Березань, вул. Шевченків шлях, 114, було вилучено оригінал акту про вручення повістки (при відмові від підпису), оригінал повістки на відправку, оригінал розписки, оригінал мобілізаційного розпорядження з контрольним талоном (3 шт.), копію книги прийому відвідувачів за 20.07.2023, копію витягу з протоколу засідання випускної екзаменаційної комісії у Військовому інституті, копію військової присяги, копію довідки про проходження ВЛК, копію паспорта ОСОБА_8 , копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, копію книги прийому відвідувачів за 20.07.2023 (а.67-68);
У відповідності до акту про вручення повістки (при відмові від підпису), підполковник ОСОБА_15 у присутності свідків сержанта ОСОБА_14 , старшого солдата ОСОБА_11 склали акт про те, що відповідно до Конституції України Указів Президента України «Про введення воєнного стану»№64/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобіліцію»№69/2022 від 24.02.2022, Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», п.56 «Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу прийняття призовників на військову службу за контрактом», затвердженого постановою КМУ №352 від 21.03.2002 , «Про внесення змін до Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову службу за контрактом», затвердженого постановою КМУ №92від 01.02.2023, наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №29 від 27.02.2023, за адресою АДРЕСА_2 , вручив ОСОБА_8 мобілізаційне розпорядження та повістку на відправлення; зі строком прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 07 годин 00 хвилин 22.07.2023, за адресою АДРЕСА_2 (а.с.69);
Згідно повістки про відправку, за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_22 , наказ протягом 7 години 00 хвилин 22.07.2023 з моменту вручення з'явитися за адресою АДРЕСА_2 . Повідомлення керівнику підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Метало Гальва Україна» військовозобов'язаного ОСОБА_8 належить звільнити від роботи і виплатити заробітну плату по день вибуття та забезпечити збереження місця роботи (а.к.п.70).
Відповідно до мобілізаційного розпорядження, контрольних талонів 1,2,3 команда НАСВ м.Львів, молодший лейтенант ОСОБА_8 1984 року народження на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з оголошенням мобілізації зобов'язаний з'явитись не чекаючи повістки ТЦК та СП на 7годин 00 хвилин 22.07.2023 за адресою АДРЕСА_2 (а.к.п.71).
У відповідності до витягу з протоколу засідання випускної екзаменаційної у Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України «КПІ» від 14.07.2007 ОСОБА_8 здав іспит за профілем «задовільно» та 21.07.2007 склав військову присягу (а.к.п.72-73).
Згідно з довідкою від 19.07.2023 №УП/1/2076, яка видана ОСОБА_8 1984 року народження про те, що 18.07.2023 проведено медичний огляд військово- лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_9 , та на підставі ст.55б, 67, графи ІІІ «Розкладу хвороб та фізичних вад» додаток №1 до Положення , введеного в дію Наказом Міністерства Оборони України 2008 року № 402, зроблено висновок про його придатність до військової служби(а.к.п.74).
Згідно витягу з книги прийому відвідувачів ІНФОРМАЦІЯ_3 (том № 3), в якому міститься запис за 20.07.2023 під № 4, у відповідності до якого ОСОБА_8 перебував у ІНФОРМАЦІЯ_8 20.07.2023 в період часу з 10 год. 35 хв. до 10 год. 55 хв. (а.к.п.76).
З військово-облікового документу ОСОБА_8 від 19.07.2024, вбачається, що останній є військовозобов'язаним, перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 (Березань), придатний до військової служби (бойове застосування змішаних з'єднань, військових частин і підрозділів зв'язку (крім підрозділів і військових частин зв'язку та радіотехнічного забезпечення авіації), звання молодший лейтенант, ВОС 121000 (а.к.п.77).
Стороною захисту надані документи, що з 19.07.2023 по 21.07.2023 ОСОБА_8 перебував у службовому відрядженні у м. Черкаси ТОВ «МГК- Черкаси» та місті Теплодар Одеської області, наказ від 19.07.2023 № 48-В, посвідчення про відрядження від 19.07.2023 № 48-В, табель робочого часу за липень 2023 року (а.с.126-132).
Надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов'язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію злочину, винуватість обвинуваченого та інші обставини зазначені у ст. 91 КПК України, та вони зібрані у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов'язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв'язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази сторони обвинувачення, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством.
Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості, не викликають.
Оцінюючи докази, безпосередньо досліджені в судовому засіданні, суд вважає за необхідне вказати наступне.
Показання оцінюючи свідків працівників ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , наданим ними в судовому засіданні, суд враховує, вони є логічними, послідовними, що їх покази прямо стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення і безпосередньо стосуються фактів, які мали місце 20.07.2023, зокрема твердження того, що ОСОБА_8 відмовився від отримання повістки про виклик на 22.07.2023 о 7 годині 00 хвилин та мобілізаційного розпорядження, однак останній на час визначений не з'явився, а як вказав свідок ОСОБА_10 не мав намір з'являтись.
Доводи сторони захисту про упереджене ставлення до нього з боку працівників ТЦК, оскільки між ними ще в 2021 року відбулась конфліктна ситуація, жодними доказами не доведені та висновків суду не спростовують, оскільки за встановлених обставин працівники ТЦК діяли в межах, наданих їх законом та на виконання покладених на них обов'язків. Доказів про перевищення ними своїх повноважень чи іншої протиправної діяльності матеріали справи не містять, тому суд відхиляє такі посилання сторони захисту як надумані та безпідставні. Належних доказів на підтвердження наявності в діях посадових осіб територіального центу комплектування ознак протиправної поведінки, перевищення повноважень чи зловживання посадовим становищем стороною захисту суду надано не було, тому суд відхиляє такі посилання як надумані та безпідставні.
Оцінюючи показання свідка ОСОБА_18 , суд зазначає, що між свідком та обвинуваченим існують довготривалі службові відносини та відносини підпорядкування, що викликає сумнів у об'єктивності та неупередженості його свідчень, а також сумнів у відсутності зацікавленості у результатах вирішення цієї справи.
Окрім того, вказані його показання повністю суперечать показам свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_11 та ОСОБА_15 та ОСОБА_10 , що були допитані в суді.
Надані суду наказ від 19.07.2023 № 48-В «Про направлення у відрядження», а також табель обліку робочого часу підтверджують той факт, що ОСОБА_8 був направлений у відрядження, розрахунковий листок за липень 2023 року стосується питання оплати праці, проте не доводять його точного місцеперебування у відповідний період часу.
Суд також розцінює критично інформацію на звороті посвідчення про відрядження ОСОБА_8 , виданого на підставі наказу від 19.07.2023 № 48-В, оскільки записи про прибуття ОСОБА_8 в пункти призначення та виїзд звідти вчинені невстановленими особами та не містять відомостей про прізвища, імена та по батькові цих осіб.
Протокол опитування ОСОБА_18 за його згодою від 12.12.2024 суд до уваги не приймає, оскільки за своїм змістом вони є показаннями свідка, наданими стороні захисту, отримані в порядку ч. 8 ст. 95 ЦПК України та за загальним правилом не є джерелом доказів, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
В силу вимог відповідно до ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 95 ЦПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу.
Надані за клопотанням захисника копії мобілізаційного розпорядження з контрольними талонами, повістки на відправку та акти про відмову від їх отримання, згідно з якими ОСОБА_8 зобовязаний зявитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 за 21.04.2025, не містять інформації про обставини, що стосуються предмету доказування в даному кримінальному провадженні, тому суд не приймає їх до уваги.
Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження, створив їм необхідні умови для реалізації їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, надано не було.
Статтею 370 КПК України визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Розглядаючи кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_23 суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для здійснення сторонами наданих їм прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведеності їх переконливості перед судом, в межах пред'явленого обвинувачення безпосередньо дослідив докази у справі та перевірив усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації та переведення Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту на штати воєнного часу, громадяни (крім тих, які проходять службу у військовому резерві) зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти військових комісаріатів у строки, зазначені в отриманих ними документах.
Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 336 КК України (ухилення від призову за мобілізацією), проявляється в ухиленні від призову на військову службу шляхом дії або так званої змішаної бездіяльності (ухилення від виконання певного обов'язку вчинюється шляхом вчинення певних дій). Ухилення від призову за мобілізацією у формі бездіяльності полягає у неявці до місця, визначеного у повістці або наказі військового комісара, зокрема до військового комісаріату для відправлення до військової частини. Злочин є закінченим з моменту неявки військовозобов'язаного до такого місця.
Відповідно до п. 3.8 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 N 40, постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.
Відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права, що знайшло своє відображення також в ч. 5 ст. 9 КПК України, якою передбачено, що застосування кримінального процесуального законодавства України відбувається з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, як один з принципів законності, визначених серед інших засадами кримінального провадження.
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини необхідно оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (п.53 рішення по справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012), і таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій факту (п.65 рішення по справі «Коробов проти України»). Таким чином, суд повно і всебічно розглянувши кримінальне провадження, проаналізувавши та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, у тому числі перевіривши і оцінивши усі доводи обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника про невинуватість, вважає, що фактичні обставини в кримінальному провадженні встановлені у спосіб, визначений кримінальним процесуальним законом, та винуватість останнього у вчиненні ним інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, є доведеною та кваліфікує його дії за ст. 336 КК України як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд згідно з вимогами ст. 65 КК України також врахову тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, те, що відповідно до вимог ст. 12 КК України він відноситься до нетяжкого, обставини вчинення правопорушення, дані про особу обвинуваченого, ОСОБА_8 за місцем проживання характеризується як такий, що до адміністративної відповідальності не притягувався; на обліку в Управлінні соціального захисту населення та праці не перебуває, державних соціальних допомог не отримує; з 15.05.2018 року працює у ТОВ «Метало Гальва Україна»; одружений; має двох неповнолітніх дітей: до кримінальної відповідальності не притягувався; на обліку у лікаря нарколога та психіатра на обліку не перебуває; за місцем роботи характеризується позитивно (а.к.п.92-97,135-137).
Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання ОСОБА_8 згідно ст.ст. 66-67 КК України, судом не встановлено.
Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, визначену ч. 2 ст. 50 КК України мету покарання, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, відношення обвинуваченого до вчиненого, позицію сторони обвинувачення щодо необхідної міри покарання, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_8 неможливе без ізоляції від суспільства, тому вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_8 , покарання у межах санкції ст. 336 КК України у виді позбавлення волі, так як саме таке покарання, на думку суду, є гуманним і справедливим, а також необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Підстав для застосування до ОСОБА_8 ст. 75 КК України суд не вбачає, оскільки виправлення обвинуваченого, ураховуючи викладене, а також те, що останній вчинив правопорушення, яке становить підвищену суспільну небезпечність, яка проявляється у тому, що відмова обвинуваченого від захисту Батьківщини може призвести до підриву військової дисципліни, розлагодженості дій, спрямованих на захист суверенітету держави, що в умовах воєнного стану є неприпустимим.
Окрім того, відповідно до положення ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. І в умовах збройної агресії з боку іншої держави, захист Вітчизни набуває особливого значення. Тому наслідки ухилення від військової служби в цих умовах через покарання повинні досягати такої мети, яка зможе запобігти вчиненню нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами.
Запобіжний захід, як захід забезпечення у даному кримінальному провадженні, не обирався.
Цивільний позов не заявлено.
Речові докази та процесуальні витрати відсутні.
Документи, надані стороною обвинувачення на підставі ст. 100 КПК України, залишити в матеріалах кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 369-370, 373-374 КПК України, суд -
ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 336 КК України, і призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_8 вираховувати з дня його фактичного затримання після вступу вироку в законну силу.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику, та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1