Справа № 291/664/25
Провадження №1-кп/291/108/25
іменем України
18 червня 2025 року селище Ружин
Ружинський районний суд Житомирської області
у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні без проведення судового розгляду за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження № 12025065480000203 від 09.06.2025 про обвинувачення
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Ружин Житомирської області, українця, громадянина України, із середньо освітою, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 337 КК України,
Досудовим розслідуванням встановлено, що гр. ОСОБА_2 , будучи особою, яка згідно з п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», підлягає взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, як особа, яка старше 25 років і раніше не перебувала на військовому обліку, 02.06.2025 під особистий підпис отримав попередження про кримінальну відповідальність у разі неприбуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_2 у термін до 04.06.2025 для постановки на військовий облік військовозобов'язаних.
В свою чергу, ОСОБА_2 після попередження, зробленого працівником ІНФОРМАЦІЯ_2 всупереч вимогам ст. 65 Конституції України, ст.ст.1, 10 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», реалізуючи свій протиправний умисел спрямований на ухилення військовозобов'язаного від військового обліку, без поважних на те причин не прибув у визначений термін до 04.06.2025, до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Такимчином, ОСОБА_2 ухилився від військового обліку після попередження, зробленого відповідним працівником ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Своїми умисними діями ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок, передбаченийч. 1 ст. 337 КК України - ухилення військовозобов'язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального комплектування та соціальної підтримки.
Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
До обвинувального акту прокурором долучено клопотання про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_2 надав письмову заяву, складену в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Крім того, в своїй заяві ОСОБА_2 вказав, що його згода на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без його участі є добровільною та висловленою без будь-якого примусу.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву обвинуваченого, складену в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням клопотання прокурора, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт підлягає розгляду в порядку, визначеному ст.ст. 381-382 КПК України.
При цьому, у відповідності до частини 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дії обвинуваченого ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч. 1, ст. 337 КК України.
Вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченого ч. 1 ст. 337 КК України, а саме - ухилення військовозобов'язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального комплектування та соціальної підтримки.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що згідно ст. 66 КК України пом'якшують його покарання, а саме - щире каяття, обтяжуючих вину обставин, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Суд враховує, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, які відповідно до вимог ст. 12 КК України відносяться до кримінальних проступків, особливості й обставини його вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, його відношення до вчиненого; особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 слід обрати покарання в межах санкції ч.1 ст.337 КК України у виді штрафу, оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення, попередження нових злочинів, та не становитиме надмірний тягар для особи.
Призначення ж іншого виду покарання, на думку суду, є недоцільним, зважаючи на характеризуючі особу дані, відношення останнього до скоєного.
Долю речових доказів у даному кримінальному провадженні суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.
Запобіжний захід відсутній.
Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376, 381, 382 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 337 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 5 100 (п'ять тисяч сто) гривень 00 копійок.
Речові докази: оптичний диск DVD-R з відеозаписом події 02.06.2025 щодо вручення повістки №0206/1 та попередження ОСОБА_2 - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Ружинський районний суду Житомирської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
На підставі ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя Ружинського районного суду
Житомирської області ОСОБА_1