Справа №: 486/1035/25 Провадження № 2/486/896/2025
про залишення позовної заяви без руху
16 червня 2025 року м. Південноукраїнськ
Суддя Південноукраїнського міського суду Миколаївської області Волощук О.О., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на частку спільного майна,
ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на частку спільного майна (автомобіля).
Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України суд відкриває провадження у справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.
Проте, ознайомившись зі змістом та формою позовної заяви, судом встановлено, що вона подана без додержання вимог, викладених в ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно з ч. 6 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред'явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога; докази, що підтверджують ці обставини.
Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Позивачем ОСОБА_1 в порушення зазначених вимог не дотримано п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, оскільки у позовній заяві не зазначено дати народження відповідача, реєстраційного номеру облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України відповідача, номери засобів зв'язку відповідача, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідача, некоректно вказано місце проживання відповідача ОСОБА_2 (відсутня назва населеного пункту), що унеможливлює проведення судом ідентифікації особи ОСОБА_2 , яка є відповідачем по справі і як наслідок унеможливлює направлення такій особі тексту позовної заяви з додатками та повідомлення про дату судового засідання.
Крім того, позивачем не обґрунтовано хто є відповідач, та які її родинні зв'язки з померлим, до спадкоємців якої черги вона відносяться.
Не надано суду і жодних документів, що підтверджують особу відповідача та не зазначено про наявність або відсутність інших спадкоємців.
Вказане позбавляє суд можливості визначити коло учасників справи та осіб, на права яких в подальшому може вплинути рішення суду у справі.
Також на підтвердження спільного проживання позивачкою надано акт про встановлення факту проживання особи за реєстрацією від 02.02.2002, в якому не зазначено, відносно якої особи він складений.
Крім того, суд зауважує, що згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 ст. 188 ЦПК України визначено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Звертаючись до суду з даним позовом позивач просить суд: 1) встановити факт її спільного проживання з померлим ОСОБА_4 ; 2) визнати за нею право власності на частку автомобіля.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа - підприємець/юридична особа).
Частиною 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2025 року встановлено у розмірі 3028 грн.
Судовий збір за позовну заяву про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості- визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру (постанова ВП ВС від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19).
Отже, судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 1211 грн. 20 коп. (3028 грн. х 0,4), а за вимогу майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачкою вказано ціну позову 123 000 грн. та до позовної заяви на підтвердження сплати судового збору додано квитанцію від 03.06.2025 року про сплату 1 230 грн.
Проте, жодного доказу в обгрунтування визначеної позивачем ціни позову та дійсної вартості автомобіля (звіту про грошову оцінку, висновку експертизи тощо) позивачем не надано.
Таким чином, позивачу слід додати до позовної заяви документ щодо оцінки вартості майна станом на час звернення до суду.
Не надання вказаних доказів позбавляє суд можливості визначити дійсну ціну позову та визначити правильність сплати судового збору.
Перелічені недоліки заяви унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження у справі та подальший розгляд справи й ухвалення законного та обґрунтованого рішення.
Суддя зауважує, що дотримання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України при пред'явленні позову є імперативним правилом, в тому числі і для суду.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, відсутність доказів які підтверджують заявлені обставини) не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, провадження у справі не може бути відкрито, а тому відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України її слід залишити без руху з вказаних вище підстав та надати позивачеві строк для усунення недоліків, протягом десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
У разі невиконання вимог ухвали суду позовна заява відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 175, 177, 187, 260, 353 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на частку спільного майна - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків який не може перевищувати 10 днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, заява буде вважатись неподаною та буде повернута заявнику, що не перешкоджає повторному зверненню з аналогічною заявою до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Волощук