Справа №: 486/793/25 Провадження № 3/486/485/2025
17 червня 2025 року м.Південноукраїнськ
Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Волощук О.О.,
при секретарі судового засідання Грабовській А.Д.,
за участю захисника Сорочана В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.162 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 19.04.2025 о 12-15 годині за адресою: м.Південноукраїнськ, вул.Молодіжна, 4, здійснював незаконний обіг валютних цінностей громадянці ОСОБА_2 на суму 100 доларів США в обмін на 4100 грн.
Дії ОСОБА_1 посадовою особою, яка складала протокол, кваліфіковані за ст.162 КУпАП.
В судовому засіданні захисник пояснив, що ОСОБА_1 вину не визнає, протокол не підписував, копію протоколу не отримував, обміну валют не здійснював, матеріали справи не містять достатніх та допустимих доказів того, що саме ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.162 КУпАП.
Суд, дослідивши відомості, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення ВАД №720826 від 19.04.2025, письмових поясненнях ОСОБА_2 , оглянувши в судовому засіданні відеозапис, заслухавши пояснення захисника, дійшов наступних висновків.
Частиною 1 ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, у даному випадку на органи Національної поліції.
Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об'єктивну істину у справі.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 здійснив незаконний обмін валюти з ОСОБА_2 . При цьому у протоколі ОСОБА_2 як свідок не зазначена.
В письмових пояснень ОСОБА_2 зазначено, що 19.04.2025 близько 12-00 вона перебувала біля ринку, помітила високого чоловіка у білій кепці та темних окулярах, який здійснював обмін валюти, підійшла до нього і запитала, чи не обміняє він 100 доларів США, на що він погодився та обміняв на 4100 грн., після чого до неї підійшли працівники поліції і відібрали пояснення.
Разом з тим, з протоколу та пояснень ОСОБА_2 не вбачається, яким чином чоловіка у білій кепці ідентифіковано саме як ОСОБА_1 .
З дослідженого відеозапису вбачається, що до ОСОБА_1 поліцейські підійшли на вулиці та запропонували проїхати у відділення для складання протоколу стосовно незаконного обміну валюти, на наступному записі зафіксовано складання протоколу відносно ОСОБА_1 .
Доказів того, що саме ОСОБА_1 здійснив незаконний обмін валютних цінностей, наданий відеозапис не містить.
Окрім того, в матеріалах справи відсутні відомості про вилучення грошових коштів у національній або іноземній валюті, які стали предметом незаконної операції.
За таких обставин суд має обгрунтований сумнів у встановленні особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.162 КУпАП.
Суд дійшов висновку, що у матеріалах справи відсутні докази об'єктивної сторони складу правопорушення, а саме фото- або відеофіксація обставин виявлення правопорушення, постанови про вилучення коштів та про передачу вилучених коштів на депозитний рахунок, а отже відсутні докази, які б беззаперечно підтверджували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінуємого йому правопорушення, та відсутній предмет незаконного обігу здійснення валютної операції у вигляді валютних цінностей.
Відповідно до ст.7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Враховуючи, що КУпАП не покладено на суд обов'язку збирання доказів у справі, суд, у відповідності до принців диспозитивності та безсторонності, приймає рішення у справі на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до положення ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2013 року, заява №36673/04), «Карелін проти росії» (заява №926/08, рішення від 20.09.2016 року), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ст. 173 КУпАП, необхідно виходити з того, що як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено перед судом. Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, а також самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функцію обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист людини і основоположних свобод.
Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин, з урахуванням загального принципу про те, що всі сумніви щодо доведеності вини особи у вчиненні правопорушення необхідно тлумачити на її користь (ст. 62 Конституції України), суд дійшов висновку, що матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 не містять безумовних та беззаперечних доказів на підтвердження вчинення останнім інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 162 КУпАП, що виключає можливість притягнення до адміністративної відповідальності.
Отже, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 162 КУпАП, що на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП України має своїм наслідком закриття провадження, оскільки провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Південноукраїнський міський суд Миколаївської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.О. Волощук