Справа № 490/2699/25
нп 2-а/490/95/2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
16 червня 2025 року м. Миколаїв
Центральний районний суд міста Миколаєва
у складі головуючого судді Шолох Л.М.,
при секретарі Шведюк Д.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у м. Миколаєві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області про скасування постанови, -
До Центрального районного суду м. Миколаєва надійшов позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення на позивача, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 15 квітня 2025 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи без виклику сторін.
Від Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позов, у якому просить відмовити у задоволенні позову з огляду на його необґрунтованість.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено таке.
Постановою поліцейського 2 взводу 2 роти 3 батальойону Управління патрульної поліції Миколаївської області Краснощок В.О. серії ЕНА № 4406322 від 02 квітня 2025 року позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
В цій постанові встановлено, що позивач 02 квітня 2025 року о 09:06 керуючи транспортним засобом «MAZDA 3» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Велика Морська, здійснив зупинку транспортного засобу ближче 30 м від посадкового майданчика для зупинки маршрутних транспортних засобів (зупинка на розі вул. Соборна- Велика Морська), чим порушив вимоги п.15.9.е Правил дорожнього руху.
Ця постанова складена у присутності позивача, про що свідчить його підпис у пункту 8 цієї постанови.
Не погоджуючись із винесеною постановою, позивач звернувся до суду із цим позовом до суду. В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що він не вчиняв правопорушення передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, а постанова складена з порушенням вимог чинного законодавства (поліцейські не відрекомендувалися, заміри відстані не здійснювалися, не надано можливості скористатися правом на правову допомогу).
Перевіряючи правомірність оскаржуваної постанови, суд відповідно до частини другої статті 2 КАС України перевіряє чи прийняте оскаржуване рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як свідчить зміст оскаржуваної постанови, вона винесена поліцейським Краснощок В.О. відповідно до правил, визначених Кодексом про адміністративні правопорушення України (далі КУпАП).
Отже, у даному випадку слід перевірити дотримання інспектором поліції порядку притягнення до адміністративної відповідальності, визначеного КУпАП, в редакції чинній на момент складання оскаржуваної постанови.
Відповідно до статті 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються: 1) адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад; 2) виконавчими комітетами (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчими органами, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад та їх посадовими особами, уповноваженими на те цим Кодексом; 4) районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями), а у випадках, передбачених цим Кодексом, місцевими адміністративними та господарськими судами, апеляційними судами, Верховним Судом; 5) органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Частиною першою статті 222 КУпАП визначено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, як зокрема, правил дорожнього руху, передбачених частинами першою, другою, третьою та п'ятою статті 122 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв (частини друга та третя статті 222 КАС України).
Статтею 248 КУпАП визначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці (стаття 249 КУпАП).
Статтею 258 КУпАП передбачено випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається.
Зокрема, частиною другої статті 258 КУпАП визначено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
За такого суд дійшов висновку про те, що розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 122 КУпАП віднесено по повноважень Національної поліції. Під час розгляду справ такої категорії протокол про адміністративне правопорушення, перед винесенням постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності, не складається.
Згідно з приписами статті 245 КУпАП завданнями провадження в адміністративних правопорушеннях є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне, з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадські організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (осадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною першою статті 122 КУпАП визначено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.15.9.е Правил дорожнього руху зупинка забороняється ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків.
На виконання вимог статті 77 КАС України відповідачем надано відзив на позов, в якому вказано на правомірність дій працівника патрульної поліції ОСОБА_2 під час складення постанови про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 КУпАП стосовно позивача. Також представником відповідача надано відеозапис з бодікамери працівника поліції 474674 на якому зафіксовано процес складення постанови стосовно позивача 02 квітня 2025 року.
За результатами дослідження наданого суду відеозапису судом встановлено, що 02 квітня 2025 року до позивач здійснив стоянку приватного транспортного засобу менше ніж на 30 м. від посадкового майданчика по вул. Соборна, 4а.
Ця обставина (зупинка менше ніж за 30 м. від посадкового майданчика) не заперечувалася позивачем під час складення працівником патрульної поліції. Позивач при цьому зазначав, що здійснив висадку пасажира, однак докази цього на відеозаписі з бодікамери відповідача відсутні. Будь-яких інших доказів зазначеного суду не надано.
Під час розгляду справи патрульний поліцейський роз'яснив позивачу права. Позивач у своїх поясненнях під час винесення оскаржуваної постанови зазначив, що він не мав можливості скористатися своїми правами. Однак досліджений судом відеозапис вказує на те, що від позивач будь-яких клопотань не заявляв. За такого, суд відхиляє доводи позивача про ненадання йому можливості скористатися своїми правами, зокрема правом на правову допомогу.
З огляду на зазначене, суд вважає що позивачем вчинено адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 КУпАП. Наведені у позовній заяві позивачем інші доводи щодо відсуності у його діях складу адміністративного правопорушення та порушення патрульним поліцейським порядку розгляду справи, не спростовують таких висновків суду.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову та скасування оскаржуваної постанови. У задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати відносяться на рахунок позивача.
Керуючись статтями 72-77, 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов залишити без задоволення.
Постанову поліцейського 2 взводу 2 роти 3 батальойону Управління патрульної поліції Миколаївської області Краснощок В.О. серії ЕНА № 4406322 від 02 квітня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн - залишити без змін.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення або отримання сторонами копії повного судового рішення.
Суддя Л.М. Шолох