Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області
Справа № 483/728/25
Провадження № 3/483/278/2025
Іменем України
18 червня 2025 року м. Очаків
Суддя Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області Рак Л.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно:
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Кам'янка Очаківського району Миколаївської області, РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України, військовослужбовець, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 343330 від 27 травня 2025 року складеного заступником начальника СРПП ВП № 7 Миколаївського РУП ГУНП В Миколаївській області, 25 квітня 2025 року о 09 год. 35 хв. м. Очаків, вул. Олексія Зінченко, 131, 06 травня 2025 року з Очаківської багатопрофільної лікарні надійшов висновок, щодо водія ОСОБА_1 виявлене наркотичне сп'яніння. З 06 травня 2025 року по 27 травня 2025 року останній не відповідав на мобільні дзвінки та був відсутній за місцем свого мешкання, що не дало змоги в день висновку відносно останнього скласти відповідні адміністративні матеріали. 27 травня 2025 року ОСОБА_1 повернувся до свого місця мешкання (попередньо перебував в м. Одеса) та відносно останнього відразу було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 відмовився від надання повторного пояснення чи підпису в протоколі, що було зафіксовано на портативний реєстратор бодікамеру, чим порушив п. 2.9.а Правил дорожнього руху України.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, за допомогою SMS-повідомлення, згідно з власноруч написаною заявою, яке ним було отримано, що підтверджується довідкою про доставку SMS-повідомлення ( зв. бік а.с. 17), про причини неявки до суду не повідомив.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, вважаю за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних в матеріалах справи доказів, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Враховуючи викладене, вважаю можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Істотною ознакою презумпції невинуватості, що закріплена в ст. 7 КУпАП, є те, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні протиправного діяння. З цього випливає, що обов'язок доводити вину особи покладається на обвинувача, тобто на органи та посадових осіб, які встановили факт скоєння протиправного вчинку і порушили провадження в справі.
Відповідно до ст. 245 КупАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Також, вимогами ст. 280 КупАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Підставами притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є, зокрема, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення.
Процедура огляду на стан алкогольного сп'яніння осіб, які керують транспортними засобами, визначена ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.
Відповідно до вказаних нормативно-правових актів огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Під час проведення огляду осіб, відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Частиною 5 ст. 266 КУпАП визначено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 343330 від 27 травня 2025 рокувбачається, що 25 квітня 2025 року о 09 год. 35 хв. м. Очаків, вул. Олексія Зінченко, 131, 06 травня 2025 року з Очаківської багатопрофільної лікарні надійшов висновок, щодо водія ОСОБА_1 виявлене наркотичне сп'яніння. З 06 травня 2025 року по 27 травня 2025 року останній не відповідав на мобільні дзвінки та був відсутній за місцем свого мешкання, що не дало змоги в день висновку відносно останнього скласти відповідні адміністративні матеріали. 27 травня 2025 року ОСОБА_1 повернувся до свого місця мешкання (попередньо перебував в м. Одеса) та відносно останнього відразу було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 відмовився від надання повторного пояснення чи підпису в протоколі, що було зафіксовано на портативний реєстратор бодікамеру, чим порушив п. 2.9.а Правил дорожнього руху України.
Разом з тим, адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Однак протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 343330 від 27 травня 2025 рокуне містить всіх істотних ознак складу правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме з нього не вбачається, що ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом перебував в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, не зазначено яким транспортним засобом він керував, час та місце вчинення адміністративного правопорушення, що є кваліфікуючими обов'язковими ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav.Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelinv.Russia», заява N 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01.11.1950 р., рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010р. № 23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.
При цьому, за вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до конституційного принципу презумпції невинуватості, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, враховуючи викладене, провадження у справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України, у зв'язку із відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Судовий збір компенсувати за рахунок держави.
Постанову протягом десяти днів з дня винесення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області особою, щодо якої її винесено чи її захисником.
Суддя: