справа № 489/3918/24 провадження №2/489/159/25
Іменем України
17 червня 2025 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Коваленка І.В.,
за участю секретаря судового засідання Воробйова В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом
встановив:
У травні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просила визнати за нею в порядку спадкування за заповітом право власності на 65/100 часток у праві спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , які належать на праві власності ОСОБА_2 ; визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на 35/100 частко у праві спільної часткової власності на вказаний житловий будинок на житловий будинок АДРЕСА_1 , які належать на праві власності ОСОБА_3 .
В обґрунтування позовних вимог вказала, що на праві спільної часткової власності її батькам, які на теперішній час померли, належав вказаний житловий будинок. Частка матері в праві спільної часткової власності складала 65/100, а батька - 35/100.
За життя мати склала на її користь заповіт, яким заповіла все належне їй майно, де б воно не було та з чого не складалося.
Після смерті батька заповіту не залишилося.
Позивач постійно мешкала у зазначеному житловому будинку та відповідно після смерті батьків вступила в управління та володіння спадковим майном, тобто прийняла спадщину фактично, що підтверджується показами свідків.
Так як місце реєстрації позивача відрізняється від фактичного місця проживання, позивач не може оформити свої спадкові права в нотаріальному порядку, а тому змушена звернутися до суду захисту свої прав та інтересів в судовому порядку.
Ухвалою Ленінського (на теперішній час - Інгульський) районного суду від 30.05.2024 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 15.10.2024 витребувано у приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Власової С.Я. копію спадкової справи, заведеної до майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 29.01.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
У призначене на 17.06.2025 судове засідання сторони не з'явились. Представник позивача - адвокат Ткачук Г.М. надала до суду заяву в якій просить розглянути справу за їх відсутності та задовольнити позовні вимоги.
Відповідач у поданій до суд у заяві просив розгляд справи здійснити за вірності його представника та прийняти рішення відповідно до закону.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до частини п'ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Дослідивши матеріали справи і оцінивши наявні в ній докази, суд встановив наступне.
Із матеріалів справи вбачається в встановлено судом, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 28.08.1958 позивач ОСОБА_1 - дошлюбне прізвище якої « ОСОБА_4 » народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 та її батьками записані ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Зміна прізвища позивача з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00012470211 від 18.07.2013.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 25.03.2013 ОСОБА_2 (мати позивача) померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За життя, 14.12.2010 ОСОБА_2 склала заповіт, який посвідчено приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Тищенко О.О. та зареєстровано го в реєстрі за № 767, за яким все належне їй мано з чого б воно не складалося та де б воно не знаходилося, в тому числі, що буде їй належати на день її смерті на що вона матиме право за законом заповіла своїй дочці ОСОБА_1 , а у випадку її смерті до відкриття спадщини, неприйняття або відмови від її спадщини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 03.04.2011 та Витягом про державну реєстрацію прав Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації №29893886 від 10.05.2011, підтверджується, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_3 - 35/100 частки та ОСОБА_7 - 65/100 частки.
Наведена державна реєстрації права власності на житловий будинок за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 також підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 380804119 від 30.05.2024, сформованого на запит суду.
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер батько позивача ОСОБА_3 , що підтверджується повторним Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 05.06.2025.
Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 77369063 від 18.06.2024 відомості про реєстрацію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 у Спадковому реєстрі відсутні.
Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 77368975 від 18.06.2024 спадкова справа № 12/2013 після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведена приватним нотаріусом Власовою С.М.
Із дослідженої судом спадкової справи № 12/2013 встановлено, що 13.09.2013 ОСОБА_8 звернулася із заявою до приватного нотаріуса про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та залишила на її ім'я заповіт.
В матеріалах спадкової справи наявна довідка ЖКП ММР «Південь» від 19.09.2013 № 2799, згідно якої померла ОСОБА_2 була зареєстрована з 31.08.1964 по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Реєстрація інших осіб за вказаною адресою на дату її смерті відсутня.
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За частиною першою статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно із частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Судом встановлено, що батько позивача - ОСОБА_3 помер в 2004 році та спадкова справа після його смерті не заводилася та заповіт ним не складався.
Таким чином, спадщина після смерті ОСОБА_3 , до складу якої входили 35/100 частки на спірний житловий будинок, фактично прийнята його дружиною - ОСОБА_2 , які мешкали за адресою спадкового майна, оскільки іншого судом не встановлено.
Разом з тим, ОСОБА_2 за життя спадкові права на 35/100 частки житлового будинку не оформила, але 14.12.2010 склала заповіт на користь позивача на все своє майно, яке належатиме їй на праві власності на випадок смерті.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено статтею 16 ЦК України.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Згідно частини першої статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців (стаття 1297 ЦК України).
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
Таким чином, спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.
У відповідності до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Матеріали справи не містять відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії - відмови в видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, але враховуючи, що спадкодавець ОСОБА_2 померла після свого чоловіка та як спадкоємець першої черги за законом фактично прийняла після його смерті спадщину, до складу якої входить 35/100 частини житлового будинку та спадкові права на це майно за життя не оформила, відповідно позивач, яка прийняла спадщину після матері в установлений законом строк, позбавлена можливості в досудовому порядку оформити свої спадкові права на житловий будинок, власником якого в цілому стала її мати.
За таких обставин, позов в частині визнання за позивачем права на спадкування в цілому на житловий будинок є правомірним.
Разом з тим, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом визнання за позивачем права власності на житловий будинок в цілому за заповітом, після смерті матері ОСОБА_2 , так як остання фактично прийняла спадщину після свого чоловіка ( ОСОБА_3 ), як спадкоємець першої черги за законом, оскільки наявні у справі докази не підтверджують прийняття позивачем спадщини після смерті батька.
Задоволення в такий спосіб позивних вимог не свідчить про вихід суду за межі позовних вимог, а є реалізацією положень процесуального закону щодо ефективного способу захисту порушеного права, так як вимоги позивача зводяться до визнання за нею в порядку спадкування прав на житловий будинок в цілому.
Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У іншій частині позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;
відповідач - Миколаївська міська рада, місцезнаходження: м.Миколаїв, вул. Адміральська, 20.
Повний текст судового рішення складено 17.06.2025.
Суддя І.В.Коваленко