11.06.2025 Єдиний унікальний номер 205/4019/25
1-кп/205/769/25
11 червня 2025 року м. Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024041690001365 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бакумінгічаур, Азербайджан, особи без громадянства, маючого середньо освіту, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, дітей не маючого, не зареєстрованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 06.11.2006 року вироком Залізничного районного суду м. Сімферополя за ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 8 років з конфіскацією майна. 27.01.2011 прибув до Солонянської ВК Дніпропетровської області (№21). 17.06.2012 звільнений з Солонянської ВК Дніпропетровської області (№21) по відбуттю строку покарання;
- 05.12.2019 року вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 121 КК України до позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців;
- 03.10.2024 року вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська за ч. 5 ст. 185 КК України до 12 років 4 місяці 8 днів позбавлення волі. Звільнений з зали суду 03.10.2024 року,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -
за участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_4
захисника - адвоката - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_3
Обвинувачений ОСОБА_3 , будучи особою, яка раніше судима за злочини проти власності, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не встав та знаючи про те, що з 24.02.2022 року Указом Президента України за № 64/2022 введено на території України воєнний стан, який продовжено Указом Президента України №3891-IX від 12.08.2024 90 діб, вчинив нове кримінальне правопорушення проти власності за наступних обставин.
12 жовтня 2024 року приблизно о 17:00 годині ОСОБА_3 знаходився біля зупинки громадського транспорту, розташованої поблизу будинку № 32 по вул. В. Діївська, 32 в м. Дніпро, де побачив раніше незнайомого потерпілого ОСОБА_6 , який мав при собі мобільний телефон ZTE Blade А 53, зеленого кольору. В цей момент у ОСОБА_3 виник злочинний умисел направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану.
Перебуваючи за вищевказаною адресою та час, ОСОБА_3 побачив мобільний телефон ZTE Blade А 53, зеленого кольору, який належить ОСОБА_6 , який він визначив об'єктом свого злочинного посягання. Реалізуючи вищевказаний злочинний умисел ОСОБА_3 перебуваючи за вищевказаною адресою та час, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів і особистої зацікавленості, вчиняючи кримінальне правопорушення в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу дістав вищевказаний мобільний телефон з кишені штанів, одягнутих на ОСОБА_6 .
В цей момент дії ОСОБА_3 були помічені ОСОБА_6 , який в свою чергу почав бігти за ОСОБА_3 та висувати вимогу повернути свій викрадений мобільний телефон. В цей час ОСОБА_3 , усвідомив, що його дії перестали бути непомітними для оточуючих, але вирішив довести свій умисел на викрадення чужого майна до кінця шляхом відкритого заволодіння чужим майном, тобто вчиненням грабежу. Продовжуючи свої дії, ОСОБА_3 , утримуючи у своїй руці мобільний телефон ZTE Blade А 53, зеленого кольору, побіг з місця скоєння кримінального правопорушення у напрямку спортивного комплексу «Акваторія» в м. Дніпро, отримавши можливість розпоряджатися викраденим майном, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду у розмірі 2739,55 гривень.
Умисні дії ОСОБА_3 , що виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав у повному обсязі, заявив про розкаяння та осуд своїх дій, повністю підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті та просив суд, при судовому розгляді застосувати положення ч. 3 ст. 349 КПК України, не досліджуючи зібрані у кримінальному провадженні докази, на підтвердження обставин, викладених в обвинувальному акті, обмежуючись лише його допитом та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу.
Прокурор ОСОБА_4 та захисник - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечували проти застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, посилаючись на недоцільність дослідження доказів щодо усіх обставин обвинувачення у зв'язку з повним їх визнанням та підтвердженням у судовому засіданні самим обвинуваченим ОСОБА_3 .
Потерпілий ОСОБА_6 приймав участь на стадії підготовчого судового провадження, фактичні обставини кримінального провадження не оспорював, натомість на стадії судового розгляду в судові засідання неодноразово не з'являвся, будучи належним чином повідомленим про день та місце судового розгляду, про причини своєї неявки в судові засідання не повідомляв.
З урахуванням того, що обвинуваченим ОСОБА_3 повністю визнані та підтверджені фактичні обставини пред'явленого йому обвинувачення, суд, у відповідності до вимог ст. 325 КПК України, з урахуванням думки прокурора, обвинуваченого та захисника, які вважали можливим проведення судового розгляду без потерпілого, вважає можливим за його відсутності з'ясувати всі обставини під час судового розгляду, у зв'язку з чим вважає можливим провести судовий розгляд без його участі.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 суду пояснив, що 12 жовтня 2024 року, приблизно о 17.00 год. він перебував біля станції метро «Покровська» на зупинці громадського транспорту, де побачив раніше незнайомого йому потерпілого ОСОБА_6 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння. Скориставшись тим, що потерпілий перебуває у стані сп'яніння, він вирішив викрасти його мобільний телефон, який перебував у кишені штанів. Проте, його дії були помічені водієм маршрутного таксі, яке стояла на зупинці. Водій почав кричати, чим звернув увагу потерпілого на його, ОСОБА_3 дії. Однак, незважаючи на те, що його дії стали поміченими, в тому числі й потерпілим, він все одного дістав з кишені штанів потерпілого мобільний телефон марки ZTE зеленого кольору і побіг через проїзну частину в бік будинків приватного сектора. Серед будинків приватного сектора він сховався і перебував там тривалий час. Він не бачив, як потерпілий гнався за ним, проте припускає це, оскільки під час того, як він сидів у засідці серед дворів приватного сектора, він чув, як потерпілий разом з іншими особам та працівникам поліції розшукували його в цьому місці, але не знайшли. В подальшому він продав викрадений мобільний телефон невідомій жінці, а гроші витратив на власні потреби. Зазначив, що з вартістю викраденого ним мобільного телефону, визначеною товарознавчою експертизою у розмірі 2739,55 гривень погоджується. Окрім того, ОСОБА_3 вказав, що до вчинення кримінального правопорушення його спонукало тяжке матеріальне становище, відсутність грошей і роботи. Просив його строго не карати.
Судом, роз'яснені обвинуваченому наслідки застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, а саме позбавлення його можливості оскаржити в апеляційному порядку визнані ним обставини кримінального правопорушення, а також перевірено правильність розуміння ним цих обставин та добровільність його позиції.
З урахуванням повного визнання своє винуватості, визнання та підтвердження, обвинуваченим, всіх обставин кримінального правопорушення, викладених у обвинувальному акті, з урахуванням думок учасників судового розгляду та відсутності від них заперечень, суд вважає можливим застосувати положення ч. 3 ст. 349 КПК України та визнати недоцільним дослідження доказів на підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним інкримінованого стороною обвинувачення кримінального правопорушення, обмежившись лише дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого.
Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення, повністю знайшла своє підтвердження під час судового розгляду.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 , передбаченими ст. 66 КК України, суд визнає його щиросердне каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 передбачені ст. 67 КК України судом визнається рецидив злочину.
Обговорюючи питання про вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним діяння, яке відносяться до категорії тяжких злочинів, данні про особу обвинуваченого, який має судимість, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться, офіційно не працює, неодружений, дітей не має, характеризується посередньо.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим, вважає необхідним призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі у межах установлених санкцією статті обвинувачення, яке буде достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні проведено судово-товарознавчу експертизу № 3677 від 22.10.2024 року, витрати на які документально підтверджені на загальну суму 378,64 грн.
Суд приходить до висновку, що зазначені судові витрати, у відповідності з вимогами ст. ст. 122, 124, 126 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.
Речовий доказ, яким визнаний диск DVD-R з відео файлом - підлягає зберіганню в матеріалах кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374 КПК України суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України та призначити йому покарання за цим законом у вигляді семи років позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з дня набрання цим вироком законної сили.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання строк попереднього ув'язнення з розрахунку, що одному дню попереднього ув'язнення дорівнює один день позбавлення волі, з дня його фактичного затримання, тобто з 02 березня 2025 року до дня набрання цим вироком законної сили.
Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою до набрання цим вироком законної сили - залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 378 (триста сімдесят вісім) гривень 64 копійок витрат на проведення судової товарознавчої експертизи № 3677 від 22.10.2024 року.
Речовий доказ, яким визнаний диск DVD-R з відео файлом - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
З інших підстав вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до судової палати по кримінальним справам Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.
Суддя: ОСОБА_7