Справа № 177/1039/25
Провадження № 1-кп/177/174/25
09.06.2025 м. Кривий Ріг
Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
особи, стосовно якої вирішується питання ОСОБА_4
законного представника ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши в закритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025041720000140 від 02.02.2025 року відносно ОСОБА_4 , за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
02.02.2025 приблизно о 00:30 годин, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала за адресою свого проживання: АДРЕСА_1 . В цей час в будинку також знаходився її дідусь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Неповнолітня ОСОБА_4 знаходячись в стані алкогольного сп'яніння після вживання декількох банок слабоалкогольного напою “REVO» на власний мобільний телефон отримала від свого хлопця на ім'я ОСОБА_8 повідомлення, що вони розстаються.
Надалі, ОСОБА_4 , 02.02.2025 приблизно о 00:35, знаходячись в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані неосудності внаслідок тяжкого психічного розладу - шизотиповий розлад, гепоїдний синдром, і за своїм психічним станом не усвідомлюючи значення своїх дій і не керуючи ними, взяла на кухні зі столу ніж господарсько-побутового призначення, та підійшовши до дідуся, який знаходився в положенні лежачі на дивані в приміщенні кімнати, утримуючи в руці кухонний ніж, почала наносити ножем численні удари в ділянки голови, грудної клітки, живота та кінцівок останнього, в тому числі в місця розташування життєво-важливих органів людини, продовжуючи їх наносити доки не зламалось лезо ножа.
Після чого, на власний мобільний телефон здійснила відео зйомку наслідків своїх дій із коментарем у вигляді погроз на адресу ОСОБА_8 та надіслала дане повідомлення останньому.
Надалі, ОСОБА_4 взяла в кімнаті інший ніж та нанесла ще численні удари в ділянки голови, грудної клітки, живота, кінцівок останнього, в тому числі в місця розташування життєво-важливих органів людини.
Після чого, припинивши свої дії, залишила місце вчинення кримінального правопорушення.
Внаслідок отриманих ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, незважаючи на комплекс медичних заходів здійснених працівниками швидкої медичної допомоги на місці вчинення злочину, направлених на рятування його життя, о 01:32 годині 02.02.2025, останній помер на місці вчинення кримінального правопорушення.
Внаслідок суспільно-небезпечних дій ОСОБА_4 , ОСОБА_7 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді:
Колото-різаної рани №1 в лобно-тім'яній ділянці праворуч; колото-різаної рани №2 в лобній ділянці праворуч; колото-різаної рани №3 в лобній області ліворуч; колото-різаної рани №4 в скроневій ділянці ліворуч; колото-різаної рани №5 в тім'яно-потиличній ділянці ліворуч; колото-різаних ран №6-12 в лобній ділянці праворуч; колото-різаних ран №13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 40 на верхньому повіці лівого ока, в виличній ділянці ліворуч, в щічній ділянці ліворуч, на верхній губі ліворуч, в перед вушній ділянці ліворуч; колото-різаних ран №21-25 на носі, на лівому крилі носа, на правому крилі носа, на перетинці між носовими ходами; колото-різаних ран №26, 27, 28, 29, 39 на нижньому повіці правого ока, в виличній ділянці праворуч, в перед вушній ділянці праворуч, на нижній щелепі праворуч; колото-різаних ран №31, 32 на зовнішній поверхні лівої зовнішньої вушної раковини; колото-різаних ран №33, 34, 35 на зовнішньо-бічній поверхні ліворуч у верхній третині; колото-різаних ран №36-51 на передній поверхні грудної клітки від рукоятки грудини до 11 ребер праворуч та ліворуч по середній лінії, середньо-ключичним, передньо-паховим лініям; колото-різаних ран №52-68 на передній поверхні черевної стінки від верхньої та нижньої третин праворуч та ліворуч; колото-різаних ран №69, 70 в лопатковій ділянці ліворуч, в проекції четвертого грудного хребця; колото-різаних ран №71-90 на зовнішній поверхні лівого плеча від верхньої та нижньої третини, на тильній та долонній поверхні лівої кисті; колото-різаних ран №91-95 на зовнішній поверхні правого плеча у верхній третині, на зовнішній поверхні правого передпліччя у верхній, середній та нижній третинах, на тильній та долонній поверхнях правої кисті; колото-різаної рано №96 на задній поверхні правого стегна у верхній третині; чотирьох крововиливів у м'які покривні тканини голови в лобно-тім'яній ділянці праворуч, в скроневій ділянці ліворуч, скронево-потиличній ділянці ліворуч; крововиливу у правий скроневий м'яз; крововиливів під м'якими мозковими оболонками обох півкуль головного мозку на конвекситальній та базальній поверхнях; крововиливів у сіру та білу мозкову речовину обох півкуль головного мозку; крововиливів у шлуночки головного мозку; повного дірчастого вдавленого перелому скроневої кістки ліворуч від шкірної рани №4; крововиливів у праву та ліву плевральні порожнини в об'ємі до 300 мл.; двох вогнищевих крововиливів на передній поверхні нижньої частки правої легені у центрі яких два розриви легеневої тканини продовження шкірних ран №42, 43; трьох розривів на діафрагмальній поверхні правої частки печінки продовження шкірних ран №52, 53, 54, які відповідно до висновку експерта №288 від 25.02.2025, за результатами проведеної судово-медичної експертизи, відносяться до комплексу сполученої травми голови, тулубу та кінцівок, яка супроводжувалась множинними колото-різаними пораненнями з ушкодженням внутрішніх органів та ускладнилася гострою крововтратою, за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, й перебувають у прямому-причинно-наслідковому зв'язку із настанням смерті ОСОБА_7 .
Органами досудового розслідування суспільно-небезпечне діяння, вчиненеОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфіковані за ч. 1 ст. 115 КК України за ознаками: умисне вбивство, тобто протиправне заподіянні смерті іншій людині.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити. Проти госпіталізації ОСОБА_4 саме до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом в умовах Комунального підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_3 » не заперечував.
В судовому засіданні ОСОБА_4 , не змогла підтвердити фактичні обставини суспільно-небезпечного діяння, оскільки їх не пам'ятає. Просила призначити примусові заходи медичного характеру в « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».
Захисник ОСОБА_6 та законний представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , кожна окремо, не мали зауважень щодо порядку розгляду кримінального провадження та щодо обставин, викладених у клопотанні та просили застосувати відносно ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суровим наглядом.
Факт вчинення суспільно небезпечного діяння ОСОБА_4 підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:
Протоколом огляду місця події від 02.02.2025, відповідно якого проведено огляд місця вчинення суспільно-небезпечного діяння та огляд трупа ОСОБА_7 ;
Протоколом затримання особи, диском із відеозаписом від 02.02.2025, відповідно до якого проведено затримання ОСОБА_4 та здійснення обшуку;
Протоколом тимчасового доступу до речей від 07.02.2025, відповідно до якого, встановлено відомості щодо листування ОСОБА_4 ;
Висновком експерта №55 від 04.02.2025, відповідно до якого встановлено групову приналежність крові ОСОБА_4 ;
Висновком судово-медичної експертизи №288 трупа ОСОБА_7 від 02.02.2025, відповідно до якого встановлено характер та ступінь тілесних ушкоджень, причина смерті та час настання смерті ОСОБА_7 ;
Висновком експерта №168 від 04.02.2025, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_4 має тілесні ушкодження, їх характер та ступінь;
Висновком судово-психіатричного експерта №23 від 19.03.2025, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_4 потребує застосування стаціонарних примусових заходів медичного характеру у вигляді поміщення в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування;
Висновком експерта №83 від 06.03.2025, відповідно до якого встановлено групову приналежність крові ОСОБА_7 ;
Висновком експерта №92 від 20.03.2025, відповідно до якого встановлено, що кров людини на речах ОСОБА_4 може належати ОСОБА_7 ;
Висновком експерта №93 від 20.03.2025, відповідно до якого встановлено, що на вирізу обшивки дивану та зішкрібу з дзеркала шафи наявна кров, яка могла належати потерпілому ОСОБА_7 .
Висновком експерта №94 від 20.03.2025, відповідно до якого встановлено, що на кофті чорного кольору ОСОБА_4 наявна кров, яка може належати потерпілому ОСОБА_7 ;
Висновком експерта №95 від 20.03.2025, відповідно до якого встановлено, що на пальто ОСОБА_4 наявні сліди крові, яка могла належати потерпілому ОСОБА_7 ;
Висновком експерта №96 від 20.03.2025, відповідно до якого встановлено, що на кросівках ОСОБА_4 наявність крові не встановлено;
Висновком експерта №97 від 20.03.2025, відповідно до якого встановлено, що на змивах з правої та лівої руки ОСОБА_4 наявна кров, яка може належати ОСОБА_4 ;
Відповідно до ухвали ІНФОРМАЦІЯ_5 від 04.02.2025, накладено арешт на майно, вилучене в ході огляду місця події 02.02.2025;
Відповідно до ухвали ІНФОРМАЦІЯ_5 від 06.02.2025, надано тимчасовий доступ до біологічних зразків, вилучених під час розтину трупу ОСОБА_7 ;
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження та оцінивши зібрані у ньому докази, суд вважає необхідним зазначити наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
У постанові від 16 січня 2023 року у справі № 761/37225/20 ІНФОРМАЦІЯ_6 зазначила, що особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною КК України, у стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки (відповідно вольова та інтелектуальна ознаки) не є суб'єктом кримінального правопорушення в розумінні ч. 1 ст. 18 КК України і в такому випадку відсутня вина як обов'язкова основна ознака суб'єктивної сторони будь-якого складу кримінального правопорушення, а отже і суб'єктивна сторона. Зазначене є правовою підставою для юридичної оцінки дій неосудної особи не як кримінального правопорушення, а як суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною КК України.
Згідно зі статтею 92 КК України примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.
За приписами статті 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб:
1) які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння;
2) які вчинили у стані обмеженої осудності кримінальні правопорушення;
3) які вчинили кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.
Частиною 2 статті 513 КПК України передбачено, що, визнавши доведеним, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Частиною 1 статті 509 КПК України унормовано, що слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані залучити експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи у разі, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними.
Отже, примусові заходи мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має інший психічний розлад, які зумовлюють її неосудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів.
Даний висновок відповідає правовій позиції колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, висловленій у постанові від 29 березня 2023 року у справі № 127/15572/21.
Частинами першою та третьою статті 94 КК України закріплено, що, залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру:
1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку;
2) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом;
3) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом;
4) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.
Госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суровим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги і лікування у примусовому порядку.
Відповідно до вимог частин третьої та четвертої статті 503 КПК України кримінально-правова оцінка суспільно небезпечного діяння, вчиненого у стані неосудності, повинна ґрунтуватися лише на відомостях, які характеризують суспільну небезпеку вчинених дій. При цьому не враховуються попередня судимість, факт вчинення раніше кримінального правопорушення, за який особу звільнено від відповідальності або покарання, факт застосування до неї примусових заходів медичного характеру. Примусові заходи медичного характеру застосовуються лише до осіб, які є суспільно небезпечними.
Оцінюючи зібрані у даному кримінальному провадженні докази в їх сукупності, шляхом повного, і всебічного дослідження в судовому засіданні, суд вважає, що зазначене суспільно небезпечне діяння підпадає під ознаки ч. 1 ст. 115 КК України, умисне вбивство, тобто протиправне заподіянні смерті іншій людині.
Беручи до уваги дані обставини, характер, ступінь тяжкості вчиненого діяння, те, що за своїм психічним станом та характером суспільно-небезпечного діяння ОСОБА_4 становить небезпеку для суспільства, суд вважає, що до неї необхідно застосувати примусові заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суровим наглядом.
Процесуальні витрати на залучення експертів у даному кримінальному провадженні відсутні.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку особи, відносно ОСОБА_4 залишити без змін до набрання ухвалою законної сили.
Заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані ухвалою слідчого судді Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.02.2025 підлягають скасуванню відповідно до вимог ст. 174 КПК України.
Керуючись ст. 19, 93, п. 2 ч. 1 ст. 94 КК України, керуючись ст.ст. 512-513 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру в кримінальному провадженні №12025041720000140 від 02.02.2025 відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 яка скоїла суспільно небезпечне діяння передбачене ч.1 ст.115 КК України, примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом в умовах Комунального підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_3 »
Запобіжний захід у вигляді поміщення ОСОБА_4 , до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку, залишити без змін до набрання ухвалою законної сили.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.02.2025.
Речові докази:
Мобільний телефон “Xiaomi» синього кольору, в рожевому чохлі із замінника шкіри, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , паспорт громадянина України та пенсійне посвідчення на ім'я ОСОБА_7 , передати законному представнику ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на зберігання;
Кухонний ніж з білим руків'ям з кімнати №1, руків'я та клинок від ножа зі слідами РБК (NPP-0091897), кухонний ніж зі слідами РБК червоного кольору (NPP-0091898), виріз обшивки дивану зі слідами РБК з кімнати №1 (HYQ0075760), кофту чорного кольору зі слідами РБК (HYQ0075759), штани спортивні рожевого кольору з плямами РБК (SUD3084459), сорочку в клітинку з плямами РБК (SUD3084458), кросівки білого кольору (QYH0161986), змив з правої та лівої руки ОСОБА_4 - знищити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали проголошено о 12.00 год. 11.06.2025.
Суддя ОСОБА_1