справа № 208/4516/25
провадження № 1-кс/208/2303/25
03 червня 2025 р. м. Кам'янське
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Кам'янського ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу управління нагляду Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12025096150000013 від 09.01.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, -
Старший слідчий відділу СУ ГУНП в Донецькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Заводського районного суду м. Кам'янського із клопотанням, в якому просив накласти арешт на майно, вилучене в ході обшуку транспортного засобу марки «Skoda» моделі «Fabia» з реєстраційним номерним знаком « НОМЕР_1 », який перебуває в користуванні ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
До судового засідання прокурор та слідчий, які повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання не з'явилися, але подали заяви про підтримання заявленого клопотання та проведення судового розгляду за їх відсутності.
Власник майна ОСОБА_5 до суду не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання без його участі, не заперечує проти накладення арешту.
На підставі ч.4 ст.107 КПК України, фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, приходить до наступного.
Зі змісту клопотання та доданих документів вбачається, що у період часу з 24.11.2024 по теперішній час невідомий злочинець, перебуваючи на території Донецької області, діючи умисно, шляхом обману заволодів грошовими коштами громадян України а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 чим заподіяв останнім матеріальну шкоду.
Зокрема допитана у якості потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 пояснила наступне: 03.01.2025 близько 11 год, 00 хв. переглядаючи Интернет мережу «Файсбук», у стрічці новин вона побачила оголошення про продаж зерна, а саме пшениці, ячменю, кукурудзи та іншої сільськогосподарської продукції, де були зазначені два номери мобільних номерів НОМЕР_2 та НОМЕР_3 . Так як ціни були вказані нижче ніж ринкові, наступного дня вона зателефонувала на мобільний номер НОМЕР_3 та з продавцем домовилась про купівлю зерна в кількості 3-ох тон, при цьому продавець вказав, що все є у наявності, однак для оформлення даного замовлення потрібно здійснити оплату в повному розмірі. 07 січня 2025 року вона зателефонувавши на вище вказаний мобільний номер домовилась про купівлю зерна на загальну вартість 15 800 грн., після чого їй на додаток «Вайбер» з мобільного телефону НОМЕР_3 надійшло повідомлення в якому було вказано номер банківської картки на яку потрібно здійснити оплату вище зазначеної суми, а саме 5355571113248710 на ім'я ОСОБА_18 . Цього ж дня о 09:44 год. вона через додаток «Приват 24» із власного карткового рахунку № НОМЕР_4 , на номер банківської картки який був вказаний в смс-повідомленш, перерахувала грошові кошти в сумі 15 800 грн., після чого зробивши скріншот даної квитанції, відправила продавцеві. Після чого прийшло повідомлення про те, що доставка зерна відбудеться 08.01.2025 приблизно о 12.40 год. Однак 08.01.2025 доставка зерна не відбулась, на її телефонні дзвінки та смс-повідомлення, ніхто більше не відповідав. Таким чином невідома особа шляхом обману, заволоділа грошовими коштами потерпілої в сумі 15 800 грн.
В ході виконання доручення слідчого, наданого в порядку ст. 40 КПК України у вказаному кримінальному провадженні, УКР ГУНП в Донецькій області встановлений раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_5 , уродженець смт. Билбасівка Слов'янського району Донецької області, місце мешкання: АДРЕСА_1 , якого в 2024 році притягнуто до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних шахрайств під виглядом продажу зернової продукції. Однак, за оперативною інформацією ОСОБА_19 продовжує свою кримінальну діяльність,' під час якої для перерахування грошових коштів потерпілими використовує банківські картки, відкриті на ім'я інших осіб.
30.05.2025 в період часу з 10 години 47 хвилин до 14 години 15 хвилини співробітниками поліції, на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Кам'янського проведено обшук транспортного засобу марки «Skoda» моделі «Fabia» з реєстраційним номерним знаком « НОМЕР_1 », який перебуває в користуванні ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 на ґрунтовій дорозі поблизу адреси: АДРЕСА_1 під час якого було виявлено та вилучено:
- банківську картку НОМЕР_6 ;
- банківську картку НОМЕР_7 ;
- банківську картку НОМЕР_8 ;
- банківську картку НОМЕР_9 ;
- банківську картку НОМЕР_10 ;
- мобільний телефон SIGMA имей 1: НОМЕР_11 , имей 2: НОМЕР_12 із сим картками: 1: НОМЕР_13 , 2: НОМЕР_14 ;
- мобільний телефон SAMSUNG A11 имей 1: НОМЕР_15 , имей 2: НОМЕР_16 із сим картками: 1: НОМЕР_3 , 2: НОМЕР_2 ;
- мобільний телефон Infinix х6532 имей 1: НОМЕР_17 , имей 2: НОМЕР_18 із сим карткою: НОМЕР_19 ;
- мобільний телефон Moto e13 имей 1: НОМЕР_20 , имей 2: НОМЕР_21 із сим карткою: НОМЕР_22 ;
- аркуш паперу з чорновими записами;
- грошові кошти у сумі 1000 (тисяча) доларів США номіналами 100 (сто) у кількості 10 штук;
- грошові кошти у сумі 2000 (дві тисячі) гривень номіналами 1000 (тисяча) у кількості 2 штуки;
Виявлені та вилучені в ході обшуку мобільні телефони, з сім картками, банківські картки, аркуш паперу з чорновими записами, грошові кошти залучені в якості речових доказів до кримінального провадження № 12025096150000013 від 09,01.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України.
Так, мобільні телефони з сім картками, банківські картки є засобами вчинення злочину, а отже містять сліди кримінального правопорушення та відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, проведення відповідних експертиз, досліджень, додаткових оглядів з залученням спеціалістів у відповідній сфері.
Вивчивши та дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.2 ст.93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно до п.1 ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони, зокрема підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
В силу ч.1 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову (ч. 3 ст.170 КПК України).
При цьому, ч.3 та ч.5 ст.132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при вирішенні питання надання накладення арешту на майно (п.7 ч.2 ст.131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно положень ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Характер та обсяг доказів, що збираються стороною обвинувачення, мають відповідати фактичним обставинам справи та правовій кваліфікації кримінального провадження.
У відповідності до ч.5 ст.9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.
У ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
Враховуючи вимоги ст.170 КПК України, обставини встановлені під час розгляду клопотання у їх сукупності, позиції слідчого, який довів обґрунтованість заявленого клопотання, враховуючи те, що підставою клопотання є те, що вилучене майно відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України, є речовим доказом, та має доказове значення для встановлення фактичних обставин події кримінального правопорушення, а тому з метою його збереження, унеможливлення пошкодження та знищення, що може призвести до нівелювання доказової бази, арешт майна є в достатній мірі необхідним та таким, що забезпечить потреби кримінального провадження.
Керуючись ст.36, 131-132, 170-171, 173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу управління нагляду Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на речові докази у кримінальному проваджені №12025096150000013 від 09.01.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, шляхом заборони володіння, розпорядження та користування майном, вилученим в ході обшуку транспортного засобу марки «Skoda» моделі «Fabia» з реєстраційним номерним знаком « НОМЕР_1 », який перебуває в користуванні ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 на ґрунтовій, дорозі, поблизу адреси: АДРЕСА_1 а саме:
банківську картку НОМЕР_6 , банківську картку НОМЕР_7 , банківську картку НОМЕР_8 , банківську картку НОМЕР_9 , банківську картку НОМЕР_10 , мобільний, телефон SIGMA имей 1: НОМЕР_11 , имей 2: НОМЕР_12 із сим картками: 1: НОМЕР_13 , 2: НОМЕР_14 , мобільний телефон SAMSUNG A11-имей 1: НОМЕР_15 , имей 2: НОМЕР_16 із сим картками: 1: НОМЕР_3 , 2: НОМЕР_2 , мобільний телефон Infinix х6532 имей 1: НОМЕР_17 , имей 2: НОМЕР_18 із сим карткою: НОМЕР_19 , мобільний телефон Moto e13 имей 1: НОМЕР_20 , имей 2: НОМЕР_23 ; із сим карткою: НОМЕР_22 , аркуш паперу з чорновими записами, грошові кошти у сумі 1000 (тисяча) доларів США номіналами 100 (сто) у кількості 10 штук, грошові кошти у сумі 2000 (дві тисячі) гривень номіналами 1000 (тисяча) у кількості 2 штуки..
Виконання ухвали про арешт майна покласти на старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 .
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1