Справа № 229/3669/23
1-кп/212/670/25
18 червня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 , з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, у режимі відеоконференції, кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 62023050010001615 від 31.05.2023 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
учасники судового провадження: прокурор ОСОБА_4 , захисник адвокат ОСОБА_5
встановив:
27 травня 2025 року до Покровського районного суду міста Кривого Рогу надійшло вищезазначене кримінальне провадження, яке відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано у провадження судді ОСОБА_1 та призначено до підготовчого судового засідання на 18 червня 2025 року.
Прокурор у підготовчому засіданні вказала, що кримінальне правопорушення, яке вчинив обвинувачений ОСОБА_3 , є триваючим, було розпочате у н.п. Соледар Донецької області та завершено у м. Яворів Львівської області, коли останній повернувся в пункт постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 . З метою уникнення сумнівів щодо підсудності розгляду справи вважала за необхідне направити кримінальне провадження до апеляційного суду для визначення підсудності даного кримінального провадження.
Захисник у вирішенні питання підсудності кримінального провадження послався на розсуд суду.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, ознайомившись з обвинувальним актом у кримінальному провадженні, дійшов такого висновку.
Пунктом 4 ч. 3 ст. 314 КПК України, передбачено, що у підготовчому судовому засіданні, суд має право прийняти одне із таких рішень, зокрема, направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності.
Згідно з ч. 9 ст. 615 КПК України під час дії воєнного стану обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності скеровуються та розглядаються судами, у межах територіальної юрисдикції яких вчинено кримінальне правопорушення, а в разі неможливості з об'єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - судом, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування, або іншим судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством.
Частиною 1 ст. 34 КПК України встановлено, що кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.
Як вбачається зі змісту обвинувального акту ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом та проходячи її на посаді водія хіміка відділення радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини НОМЕР_1 , 14 січня 2023 року самовільно залишив місце несення служби, а саме спостережний пункт розташований в районі АДРЕСА_2 та ухилявся від несення обов'язків військової служби, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби до 29 березня 2023 року, доки не повернувся до пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_3 , де повідомив про намір далі проходити військову службу, тим самим припинив вчиняти зазначене триваюче кримінальне правопорушення.
Злочин, передбачений ч.5 ст.407 КК України, є триваючим злочином, і є закінченим з моменту повернення військовослужбовця до розташування своєї частини.
Загальні положення КК України визначають, що триваюче правопорушення має місце там, де протиправна діяльність триває безперервно протягом певного часу.
При триваючому злочині (проступку) особа вчиняє один раз певну дію і впродовж тривалого часу перебуває безперервно в злочинному стані. Для цього виду злочинів характерним є неспівпадіння моменту закінчення складу злочину і моменту фактичного завершення протиправних дій. У поняття «час вчинення триваючого злочину» має включатися увесь проміжок часу, протягом якого особа безперервно вчиняла триваюче діяння на стадії закінченого злочину.
Завершення триваючого злочину - це день його припинення за волею або всупереч волі винного, в тому числі викриття особи у вчиненні злочину.
Правову позицію щодо підсудності окремих військових злочинів висловив Верховний Суд у справі №204/7513/24 в ухвалі від 14 листопада 2024 року, де зазначено, що місцем вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України слід вважати місце завершення злочину.
Враховуючи те, що кримінальне правопорушення закінчено в у м. Яворів Львівської області, тому Покровський районний суд міста Кривого Рогу, не є судом, який має розглядати кримінальне провадження, оскільки місце вчинення злочину не перебуває у межах його територіальної юрисдикції, та відноситься до територіальної юрисдикції Яворівського районного суду Львівської області.
Отже, для усунення будь-яких сумнівів в об'єктивності прийнятих судом рішень, з урахуванням вимог ст. 32 КПК України, суд вважає за необхідне направити дане кримінальне провадження до Дніпровського апеляційного суду для розгляду питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, визначеного ч. 3 ст. 32 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 314-316 КПК України, суд -
постановив:
Направити кримінальне провадження №62023050010001615 від 31.05.2023 року стосовно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України, до Дніпровського апеляційного суду, для вирішення питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1