Справа № 175/18963/24
Провадження № 1-кп/175/1149/24
іменем України
17 червня 2025 року селище Слобожанське Дніпровського
району Дніпропетровської області
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12024040000000394 від 26.04.2024 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець сел. Кочеток Чугуєвського району Харківської області, громадянин України, одружений, маючий на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий: вироком Дніпропетровським районним судом у Дніпропетровській області від 22.12.2022 за ч. 1 ст. 204 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204 КК України,-
За правилами ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:
1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу;
2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу;
3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу;
4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження;
5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;
6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.
Позиція сторони обвинувачення
Прокурор просить призначити судовий розгляд по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204 КК України, вважаючи, що дотримані всі вимоги, передбачені ст. 291 КПК України.
Позиція сторони захисту
Захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 подала клопотання про закриття кримінального провадження №12024040000000394 від 26.04.2024 відносно ОСОБА_4 на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з відсутністю у його діях складу кримінального правопорушення, обґрунтовуючи своє клопотання тим, що матеріали кримінального провадження №12024040000000394 від 26.04.2024 не містять доказів наявності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання свого захисника.
Оцінка та висновки суду щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта та вирішення питань, пов'язаних з підготовкою до судового розгляду
Заслухавши думку учасників судового процесу, вивчивши обвинувальний акт, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання захисника та закриття кримінального провадження, з огляду на таке.
Згідно з положеннями ст.2 КПК України, одним із завдань кримінального провадження є застосування до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури.
Обов'язок перевіряти обвинувальний акт на відповідність вимогам закону покладається на суд першої інстанції у підготовчому судовому засіданні, а у випадку, якщо обвинувальний акт не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України суд, відповідно до приписів п.3 ч.3 ст.314 КПК України, має право повернути обвинувальний акт прокурору.
Згідно з вимогами п.13 ч.1 ст.3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень ч.4 ст.110 КПК України, є обвинувальний акт.
Вимоги до обвинувального акту викладені у ст.291 КПК України, зокрема, обвинувальний акт має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); розмір пропонованої винагороди викривачу; дату та місце його складення та затвердження.
Перевіривши обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12024040000000394 від 26.04.2024, суд дійшов висновку, що форма і зміст обвинувального акту відповідають вимогам ст.291 КПК України.
Питання про узгодженість викладення в обвинувальному акті обставин кримінального правопорушення, а також про узгодженість викладених фактичних обставин з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового провадження суд не вправі вдаватися до оцінки вказаних обставин чи досліджувати обставини кримінального провадження або докази на їх підтвердження чи спростування.
Обставини, викладені в обвинувальному акті, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення, тобто суть обвинувального акту, є предметом розгляду в судовому засіданні провадження по суті.
При цьому судом враховується висновок Касаційного кримінального Суду в складі Верховного Суду, який міститься у постанові від 03 липня 2019 року у справі 273/1053/17 (провадження № 51-8914км18), відповідно до якого кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов'язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв'язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акту до суду належить виключно до повноважень прокурора.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що в клопотанні захисника не наведено та не встановлено під час підготовчого судового засідання такої невідповідності обвинувального акту в кримінальному провадженні №12024040000000394 від 26.04.2024 вимогам КПК України, яка б перешкоджала призначенню його до судового розгляду.
До цього слід додати, що КПК України містить положення про зміну обвинувачення в суді, висунення додаткового обвинувачення, відмову від підтримання державного обвинувачення (частина 2 статті 337, статті 338-340 КПК України), а також передбачає право суду вийти за межі зазначеного в обвинувальному акті висунутого обвинувачення в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження (частина 3 статті 337 КПК України). В свою чергу, якщо під час розгляду обвинувального акта суд не зможе дійти висновку про те, що викладені в ньому відомості (в тому числі фактичні обставини кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення) не узгоджуються з представленими доказами або суперечать правилам кримінально-правової кваліфікації, він виносить виправдувальний вирок.
Отже, саме прокурор уповноважений підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому цим Кодексом (п. 15 ч. 2 ст. 36, ч. 2 ст. 337, ст. ст. 338, 339, 340 КПК України).
Прокурор доводить перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримінальної відповідальності особи, яка вчинила кримінальне правопорушення (п. 3 ч. 1 ст. 3 КПК України). В свою чергу обвинувачення є твердженням про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом (п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України).
Вказані положення кримінального процесуального закону свідчать про те, що в обвинувальному акті задача прокурора полягає у наведенні обставин та даних, які б давали уявлення про те, яке кримінальне правопорушення було вчинено, за яких обставин, якою особою, в чому воно полягало. Всім цим обставинам прокурор надає кримінально-правову кваліфікацію.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 24.11.2016 року (№ 5-328кс16), під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, а фабула обвинувачення виступає фактично моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.
Необхідно наголосити, що суд не може вказувати прокурору як викласти формулювання обвинувачення або удосконалити фактичний виклад обставин, як і не вправі спонукати прокурора до корегування обвинувального акта, внесення до нього змін, у тому числі щодо фактичних обставин інкримінованого злочину та інших обставин, які підлягають доказуванню під час судового розгляду. В обвинувальному акті викладається те обвинувачення, яке прокурор вважає встановленим. В свою чергу, судовий розгляд може здійснюватися лише в межах висунутого обвинувачення, тому дослідження судом обставин про які зазначає прокурор в обвинувальному акті є предметом розгляду в судовому засіданні кримінального провадження по суті, а первісне їх зазначення в процесуальному рішенні - обвинувальному акті - є прерогативою прокурора.
Зазначені стороною захисту певні неточності подій або діянь не свідчать про невідповідність обвинувального акта вимогам закону, а свідчать про те, що саме такі дані були отримані під час досудового розслідування. Їх відповідність фактичним обставинам і підтвердження або не підтвердження доказами є процесуальною діяльністю суду за наслідками комплексного дослідження та оцінки наданих сторонами доказів на пізніших етапах судового провадження.
У своїй більшості аргументи сторони захисту стосуються оцінки окремих елементів складу кримінального правопорушення. Водночас ці питання відповідно до ст. 368 КПК України вирішуються судом при ухваленні вироку. У разі якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, судом ухвалюється виправдувальний вирок (ч. 1 ст. 373 КПК України).
Врахувуючи наведене вище, клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження задоволенню не підлягає.
Вирішення питань, пов'язаних з підготовкою до судового розгляду
Заслухавши думку учасників процесу щодо можливості призначення судового розгляду, провівши підготовчі дії, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ч. 2 ст. 316 КПК України судовий розгляд має бути призначено не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення і перешкоди для призначення судового розгляду по даній справі відсутні.
Підстав для розгляду кримінального провадження у закритому судовому засіданні немає.
Клопотань про обрання, зміну чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження та про витребування певних речей чи документів від учасників судового провадження не надійшло.
Обвинувальний акт складено у відповідності до ст. 291 КПК України.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України в обвинувальному акті викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 291,314-316 КПК України, суд -
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження №12024040000000394 від 26.04.2024 відносно ОСОБА_4 на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України- відмовити.
Призначити судовий розгляд кримінального провадження на підставі обвинувального акта за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204 КК України о 10:00 годині 21 серпня 2025 року в приміщенні суду.
Судовий розгляд кримінального провадження проводити суддею одноособово у відкритому судовому засіданні з викликом учасників кримінального провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 17 червня 2025 року. У відповідності до положень ч.2 ст.376, ч.15 ст.615 КПК України в судовому засіданні проголошено резолютивну частини ухвали.
Суддя ОСОБА_1