18 червня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/11268/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Могил С.К.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Сенс Банк"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2025
у справі № 910/11268/24
за позовом фізичної особи - підприємця Яковенко Снєжанни Олегівни
до Акціонерного товариства "Сенс Банк"
про визнання одностороннього правочину недійсним та зобов'язання вчинити дії,
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 29.05.2025 надійшла касаційна скарга Акціонерного товариства "Сенс Банк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2025 у справі № 910/11268/24.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2025 зазначену касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.
Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст.ст. 287?290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Суд дійшов висновку, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.
Згідно з частиною третьою статті 290 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.
Згідно з частиною п'ятою статті 44 ГПК України юридична особа набуває процесуальних прав та обов'язків у порядку, встановленому законом, і здійснює їх через свого представника.
За змістом частини першої статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Приписами частини третьої статті 56 ГПК України встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до частини першої статті 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками юридичної особи.
У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до частини третьої статті 56 ГПК України.
Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Така ж правова позиція викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема, у постанові Верховного Суду від 23.11.2020 у справі №908/592/19. Схожа (узагальнена) позиція висловлена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №303/4297/20.
Верховний Суд також враховує правову позицію викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 у справі №910/16580/23, яка конкретизувала власний висновок, викладений в ухвалі від 08.06.2022 у справі №303/4297/20 та відповідно до якої (постанови) Велика Палата Верховного Суду, здійснюючи тлумачення частини третьої статті 56 ГПК України, доходить висновку, що її формулювання дозволяє виснувати про те, через яких осіб можливе самопредставництво юридичної особи, а також про те, що, окрім керівника і члена виконавчого органу, такими особами можуть бути також інші особи, уповноважені діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).
Особа, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва, має підтвердити суду цей свій статус, зокрема шляхом подання документів, вказаних у частині третій статті 56 ГПК України [статут, положення, трудовий договір (контракт)].
Водночас згідно з пунктом 1 частини першої та частин третьої, четвертої статті 60 ГПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи; довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами; повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до частини дев'ятої статті 60 ГПК України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
При цьому підписання та/або подання заяв, клопотань, скарг є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, її сформовано та подано через систему "Електронний суд" Кузовлевим Романом Володимировичем як представником Акціонерного товариства "Сенс Банк".
На підтвердження наявності повноважень у Кузовлевим Романом Володимировичем підписувати та подавати касаційну скаргу від імені Акціонерного товариства "Сенс Банк" додано довіреність у порядку передоручення від 19.10.2023, відповідно до якої Кузовлевим Романом Володимировичем представляє інтереси скаржника в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи.
Проте подана довіреність не підтверджує повноваження Кузовлева Романа Володимировича діяти від імені Акціонерного товариства "Сенс Банк" на умовах або самопредставництва, або представництва у суді касаційної інстанції, як це передбачено статтями 56 та 60 ГПК України.
Ураховуючи, що касаційну скаргу подано безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, як це і передбачено чинним процесуальним законодавством, за відсутності матеріалів справи № 910/11268/24 Суд також позбавлений можливості перевірити наявність доказів на підтвердження повноважень зазначеної особи у матеріалах цієї справи.
Тож скаржнику необхідно надати Суду докази на підтвердження повноважень Кузовлева Романа Володимировича вчиняти дії від імені Акціонерного товариства "Сенс Банк" (зокрема, і підписувати та подавати касаційну скаргу у цій справі).
Ураховуючи все вищевикладене, касаційна скарга Акціонерного товариства "Сенс Банк" підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме ? заявнику касаційної скарги необхідно: надати докази на підтвердження повноважень Кузовлева Романа Володимировича представляти інтереси скаржника у цій справі (зокрема, підписувати та подавати касаційну скаргу).
Щодо клопотання про зупинення дії оскаржуваного рішення, то воно буде розглянуто у разі усунення зазначених вище недоліків.
Керуючись ст. ст. 174, 234, 287-288, 290, 292 ГПК України, Суд,-
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Сенс Банк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2025 у справі № 910/11268/24 залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Могил С.К.