Справа № 199/7507/25
(1-кп/199/948/25)
іменем України
18 червня 2025 року м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:
Головуючий - суддя ОСОБА_1
За участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12025047220000194, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровську, громадянина України, з базовою середньою освітою, холостого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період військової частини НОМЕР_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз 06 вересня 2024 року Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпропетровська ч. 2 ст. 389, ст. 71 КК України до 2 років 10 днів пробаційного нагляду, зареєстрованого та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 16 від 10 січня 2025 року, ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу військової частини та призначено на посаду навідника 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 7 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат».
Згідно ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1Закону України «Про оборону та військову службу, захист Вітчизни, Незалежності та територіальної цілісності України» є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, солдат ОСОБА_4 відповідно до вимог ст.ст. ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов'язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Разом з цим, солдат ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив кримінальне правопорушення проти авторитету органів державної влади за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 , у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 13 травня 2025 року, в денний час доби, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2 , знайшов військовий квиток серії НОМЕР_3 на ім'я « ОСОБА_6 ». В цей час у ОСОБА_4 раптово виник кримінально-протиправний умисел, направлений на підроблення офіційного документу, а саме знайденого військового квитка серії НОМЕР_4 на ім'я « ОСОБА_6 » для подальшого його особистого використання у незаконний спосіб.
Положенням про військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу та Положенням про військовий квиток офіцера запасу встановлено, що військовий квиток є документом, що посвідчує особу військовослужбовця (військовозобов'язаного, резервіста) та визначає належність його власника до виконання військового обов'язку.
В подальшому, ОСОБА_4 , реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, направлений на підроблення офіційного документу, а саме військового квитка серії НОМЕР_4 на ім'я « ОСОБА_6 » для подальшого його особистого використання у незаконний спосіб, у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 13 травня 2025 року, знаходячись за місцем свого мешкання, а саме у квартирі АДРЕСА_3 , взяв фотокартку зі своїм зображенням розміром 30x40 мм, та вклеїв її до вказаного військового квитка, попередньо видаливши первинну фотокартку із зображенням ОСОБА_6 на лівій частині форзаца вказаного документа, з метою його подальшого особистого використання у незаконний спосіб, тим самим ОСОБА_4 підробив військовий квиток (посвідчення військовослужбовця), який є обов'язковим документом для всіх військовозобов'язаних громадян на території України під час введення військового стану.
Згідно примітки до ст. 358 КК України під офіційним документом слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.
Далі, продовжуючи свою кримінально-протиправну діяльність, ОСОБА_4 , 14 травня 2025 року, приблизно о 17 годині 30 хвилин, перебуваючи біля будинку № 9 по вулиці Василя Тютюнника в місті Дніпрі, був зупинений мобільною групою оповіщення особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 та дільничним офіцером поліції сектору превенції відділу поліції №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції ОСОБА_7 , який на підставі ч. 2 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» попрохав ОСОБА_4 пред'явити військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує його особу.
В цей час у ОСОБА_4 виник кримінально-протиправний умисел, направлений на використання завідомо підробленого документу - військового квитка серії НОМЕР_4 на ім'я « ОСОБА_6 ».
Далі, ОСОБА_4 , реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, направлений на використання завідомо підробленого документу, діючи умисно, достовірно знаючи що не є особою на ім'я ОСОБА_6 та те, що військовий квиток серії НОМЕР_4 на ім'я « ОСОБА_6 » є підробленим, пред'явив його дільничному офіцеру поліції сектору превенції відділу поліції №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанту поліції ОСОБА_7 , з метою посвідчення своєї особи, тобто використав завідомо підроблений офіційний документ, що видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке надає права. Оглянувши військовий квиток, дільничний офіцер поліції виявив ознаки його підробки, через що останнім було викликано слідчо-оперативну групу відділу поліції №1 Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області.
14 травня 2025 року, у період часу з 18 год. 17 хв. до 19 год. 33 хв., в ході огляду місця події ОСОБА_4 у присутності двох понятих видав дізнавачу сектору дізнання відділу поліції №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанту поліції ОСОБА_8 , вищевказаний підроблений військовий квиток серії НОМЕР_4 на ім'я « ОСОБА_6 », яке ОСОБА_4 використовував в якості завідомо підробленого документу для посвідчення своєї особи.
ОСОБА_4 в судовому засіданні визнав в повному обсязі свою винуватість у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення за обставин, викладених вище, та показав, що під час святкування дня народження 12 травня 2025 року втратив свій військовий квиток і наступного дня знайшов військовий квиток на ім'я ОСОБА_6 . Він вирішив залишити цей військовий квиток собі та використовувати його для пред'явлення ТЦК. Для цього він приніс військовий квиток додому на адресою: АДРЕСА_1 де того ж або наступного дня відірвав від військового квитка стару фотокартку та вклеїв свою. 14 травня 2025 року біля 17 години вечора він з цим військовим квитком вийшов на вулицю та коли його зупинила група ТЦК, він працівнику поліції, який був у цій групі, пред'явив підроблений ним військовий квиток. Працівник поліції виявив підробку, бо на його фото у військовому квитку не було печатки. Після цього викликали слідчо-оперативну групу і цей підроблений військовий квиток вилучили. У вчиненому розкаюється і просить суворо не карати.
Оскільки ОСОБА_4 добровільно та усвідомлено (сумнівів щодо чого під час його допиту встановлено не було) повністю підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини вчинення ним кримінальних проступків, правильно розуміє зміст цих обставин, судом на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Вищенаведені фактичні обставини поза всяким розумним сумнівом достатньо доводять винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку в обсязі обвинувачення, яке було підтримане прокурором, і суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 358 КК України як підроблення офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такий документ, і який надає права, з метою використання їх підроблювачем, та за ч. 4 ст. 358 КК України як використання завідомо підробленого документа.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно зі ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень. При цьому під час вибору заходу примусу суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного й обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. З огляду на принципи справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Визначаючи покарання ОСОБА_4 , суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, які є умисними, закінченими кримінальними проступками, обставини вчинення кримінальних правопорушень, характер та ступінь тяжкості спричинених наслідків, значимість завідомо підробленого документа, який підробив та використав ОСОБА_4 , відомості про особу обвинуваченого.
Останній нові кримінальні правопорушення вчинив в період відбування кримінального покарання, є військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, однак фактично військову службу не проходить, за місцем служби характеризується негативно, має зареєстроване місце проживання, за місцем проживання характеризується задовільно, на наркологічному та психіатричному обліках не перебуває.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлені і на такі обставини сторона обвинувачення не посилається.
На підставі викладеного, з урахуванням передбаченої ч. 5 ст. 59-1 КК України заборони на призначення обвинуваченому такого виду покарання, як пробаційний нагляд, суд дійшов висновку, що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, є покарання у вигляді обмеження волі за кожне з кримінальних правопорушень у межах санкції відповідних статей Особливої частини КК України, оскільки штраф через відсутність у ОСОБА_4 постійного джерела доходу не буде дієвим і саме таке покарання буде відповідати тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.
Покарання за сукупністю кримінальних правопорушень підлягає визначенню за правилами ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань.
До матеріалів кримінального провадження долучено копію вироку Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 06 вересня 2024 року, яким ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 389, ст. 71 КК України засуджено до 2 років 10 днів пробаційного нагляду.
Суд враховує приписи ч. 1 ст. 49-2 КВК України, за якими строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
За повідомленням Амур-Нижньодніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області, ОСОБА_4 на облік не поставлений.
Оскільки нові кримінальні правопорушення вчинені ОСОБА_4 до повного відбуття покарання, остаточне покарання за сукупністю вироків підлягає призначенню ОСОБА_4 на підставі ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за новим вироком, невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
При цьому, з дотриманням вимог п. 5 ч. 1 ст. 72 КК України, менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду.
Також, з огляду на те, що покарання за попереднім вироком мало виконуватися реально, суд не вбачає за можливе ухвалення рішення про звільнення ОСОБА_4 від відбування призначеного остаточного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
На підставі ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Питання подальшої долі речових доказів підлягає вирішенню згідно вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 7-29, 94, 368, 374 КПК України,
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст. 358 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік;
- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань призначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 2 (два) місяці.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного за цим вироком покарання частково у виді 1 (одного) року 4 (чотирьох) місяців пробаційного нагляду, які згідно вимог п. 5 ч. 1 ст. 72 КК України відповідають 1 (одному) року 4 (чотирьом) місяцям обмеження волі, приєднати невідбуту частину покарання за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 06 вересня 2024 року та остаточно призначити ОСОБА_4 до відбування покарання за сукупністю вироків у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців.
Строк відбування ОСОБА_4 призначеного покарання обчислювати з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 2674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) гривні 20 (двадцять) копійок.
Речові докази:
-підроблений військовий квиток із серійним номером НОМЕР_5 , заповнений на ім'я « ОСОБА_6 », ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зберігається у ВП № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області (порядковий номер 192), знищити;
-диск для лазерних систем зчитування із відеозаписом, залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду за їх зверненням.
Головуючий:
18.06.2025