Справа № 199/7788/25
(3/199/4192/25)
іменем України
17.06.2025 року м. Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра Воробйов В.Л., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працюючого ФОП ОСОБА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-4 КУпАП, -
При проведенні камеральної перевірки ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , встановлено, що ОСОБА_1 несвоєчасно подала податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (форма №4ДФ) за лютий 2025 року, термін подання встановлений діючим законодавством до 20.03.2025 року, фактично надано 21.03.2025 відповідно до акту перевірки №26372/04-36-24-12/3160921499 від 12.05.2025 року.
У судове засідання, будучи належним чином повідомлений про дату та час розгляду, ОСОБА_1 не з'явився.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , суд враховує те, що останній був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судовому засіданні на 17.06.2025, смс-повідомленням, яке він завчасно отримав на свій особистий номер телефону, та судовою повісткою про виклик до суду та на яку у зазначений час та місце до суду не з'явився.
Вважаю, що ОСОБА_1 був судом належним чином повідомлений на 17.06.2025.
Крім того, до суду не надходили заяви або клопотання ОСОБА_1 про неможливість розгляду справи за його відсутності.
Суд вважає такі дії ОСОБА_1 , як усталену практику щодо штучного затягування часу та створення умов для спливу часу для притягнення до адміністративної відповідальності, а також намагання останнього уникнути адміністративної відповідальності за скоєне ним адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, неявка ОСОБА_1 , як особи, на яку складено протокол про адміністративне правопорушення та яка підлягає притягненню до адміністративної відповідальності, свідчать про обізнаність про розгляд справи та невжиття заходів для явки до суду, що може свідчити про усталену практику щодо штучного, свідомого затягування часу розгляду справи з метою закінчення строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП, намагання уникнути адміністративної відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003.
Суд звертає увагу, що для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний Веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень» за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
Слід зазначити, що ОСОБА_1 не звертався до суду з заявою про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення - 17.06.2025, щодо свого наміру особисто надати пояснення або докази стосовно обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.
Судом вжито всіх заходів із метою забезпечення дотримання процесуальних гарантій ОСОБА_1 , та права ефективно будувати свій захист задля справедливого та прозорого розгляду питання щодо наявності підстав для його притягнення до адміністративної відповідальності та постановлення справедливого судового рішення.
Суд, з огляду на викладене, констатує той факт, що ОСОБА_1 скористався наданими йому правами на власний розсуд.
Оскільки відсутня така вищевказана заява ОСОБА_1 , яка містить відомості про обставини, які не унеможливлюють судовий розгляд, ОСОБА_1 був належним чином повідомлені про дату, місце та час судового засідання, тому, за вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 з'явився в судове засідання, не бажає з'являтися у судове засідання, тобто добросовісно не виконав процесуальні обов'язки, тому вважаю за можливе на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП розглядати справу у відсутність ОСОБА_1 .
При цьому також враховую, що 24.02.2022 Рада Суддів України відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з'їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами) прийняла рішення №9 щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень Вищої ради правосуддя та воєнних дій з боку Російської Федерації. Серед іншого, Рада Суддів України вирішила: Звернути увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена.
02.03.2022 Рада Суддів України надала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, у яких зазначила, що особливості роботи суду визначаються виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні, а при визначенні умов роботи суду у воєнний час необхідно керуватися реальними поточними обставинами, що склалася в регіоні.
Вивчивши матеріали справи, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-4 КУпАП, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення №28086/04-36-24-12/3160921499 від 20.05.2025 року, де викладені обставини, при яких ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.163-4 КУпАП;
- актом №26372/04-36-24-12/3160921499 від 12.05.2025 року про результати камеральної перевірки ФОП ОСОБА_1 .
Дослідивши наявні докази, вважаю, що ОСОБА_1 винен у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-4 КУпАП, а саме: неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.
З огляду на вищевказане, суд прийшов до висновку, що наявна в адміністративному провадженні сукупність наведених вище прямих і непрямих доказів вчинення адміністративного правопорушення, які за змістом є чіткими, зрозумілими і послідовними, такими, що в достатній мірі повно викривають правопорушника у вчиненні інкримінованого йому адміністративному правопорушенні надала суду можливість постановити рішення за наслідками розгляду адміністративного провадження.
Судом встановлено, що вказані у постанові та досліджені в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, доведеність вини у його вчинені та для прийняття законного та обґрунтованого рішення в адміністративному провадженні, що дало змогу суду прийти до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-4 КУпАП, який зроблено з дотриманням вимог вищевказаного Закону на підставі об'єктивного з'ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які були досліджені та перевірені під час судового розгляду, а також оцінені відповідно до вимог КУпАП.
Водночас, відповідно до вимог ст.22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням, тобто законодавець дає можливість органу (посадовій особі), що уповноважений вирішувати справу, за певних умов застосувати щодо порушника такий метод виховного впливу, що не пов'язаний ні з адміністративним стягненням, ні із заходом громадського впливу.
Вирішуючи справу відносно ОСОБА_1 відповідно до оцінки всіх обставин провини й особистості ОСОБА_1 , вважаю, що останній може бути звільнений від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням, у зв'язку з малозначністю правопорушення, оскільки не надані суду відомостей про оскарження обставин адміністративного правопорушення та кваліфікацію його дій, відношення правопорушника до скоєного правопорушення, те, що внаслідок його дій відсутня значна шкода окремим громадянам або суспільству та відсутні які-небудь дані, що компрометують його особу, а також враховуючи, що останній подав податковий розрахунок 21.03.2024 року, при граничному строку подання - 20.03.2025, тобто у короткий проміжок часу.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.22,283,284 КУпАП,
ОСОБА_1 за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-4 КУпАП, звільнити від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.
Суддя: В.Л.Воробйов
18.06.2025