29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"16" червня 2025 р. Справа № 924/206/25
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Музики М.В., за участю секретаря судового засідання Крупської В.В., розглянувши справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м. Київ
до комунального підприємства "Міськтепловоденергія", м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Кам'янець-Подільська міська рада, м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька область,
про стягнення 90 697 856,59 грн. заборгованості за договором постачання природного газу №2165-ПСО(ТКЕ)-34 від 02.09.2022 року,
представники сторін:
позивача: адвокат Пясецький Д.В. - згідно довіреності №143 від 12.12.2024 року (в режимі ВКЗ);
відповідача: адвокат Остапчук О.О. - згідно ордера серії ВХ №1098012 від 02.06.2025 року;
третьої особи: не з'явився;
позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача 90697856,59 грн. боргу. Вимоги мотивує неналежним виконанням КП «Міськтепловоденергія» своїх зобов'язань з оплати поставленого позивачем природного газу згідно договору №2165-ПСО (ТКЕ)-34 від 02.09.2022 року.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 05.03.2025 року відкрито провадження у справі №924/206/25, призначено підготовче засідання на 02 квітня 2025 року. Ухвалою суду від 02.04.2025 року відкладено підготовче засідання на 15.04.2025 року. Ухвалою суду від 15.04.2025 року відкладено підготовче засідання на 30.04.2025 року. Судове засідання, призначене на 30.04.2025 року, не відбулось у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги у Хмельницькій області на час та дату підготовчого засідання у справі №924/206/25.
Ухвалою суду від 30.04.2025 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №924/206/25 на 30 днів, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Кам'янець-Подільську міську раду, м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька область; призначено підготовче засідання на 13.05.2025 року.
Ухвалою суду від 13.05.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.06.2025 року. Ухвалою суду від 02.06.2025 року відкладено судове засідання на 16.06.2025 року.
Повноважний представник позивача під час судового розгляду спору вимоги позову підтримав, наполягає на його задоволенні.
Представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві вважає вимоги позивача передчасними, таким, що не відповідають принципам правосуддя та чинному законодавству. Зазначає, що відповідно до Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання від час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» та Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» кошти, які просить стягнути позивач, фактично має сплачувати держава, оскільки така заборгованість виникла у зв'язку з різницею в тарифах на послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.
Позивач у відповіді на відзив наголошує, що у Законі України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", Законі України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", Законі України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" відсутні статті, якими б передбачалося надання субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у поточному році. І, як наслідок, відсутні будь-які нормативні акти Кабінету Міністрів України, які б затверджували порядок та умови проведення відповідних взаєморозрахунків та які б затверджували Примірний договір про організацію таких взаєморозрахунків у 2023, 2024 або 2025 роках.
При цьому, зі змісту самого Порядку №1403 убачається, що він визначав механізм надання субвенції саме у 2022 році і укладенню договору про організацію взаєморозрахунків мало передувати надходження таких коштів.
Водночас, строк протягом якого Мінрегіон мав подати для Казначейства узагальнені відомості для проведення фінансування, сплив. А тому, подання у 2023, 2024 або 2025 році Мінрегіон до Казначейства узагальнених відомостей разом з розподілом субвенцій за 2022 рік є юридично неможливим.
При цьому, підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається суб'єктами господарювання та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості (далі учасники розрахунків) (пункт 5 Постанови КМУ 1403). Проте, матеріалами судової справи підтверджено та не заперечується сторонами (факт, що не потребує доказування), що заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором не погашена, договір про організацію взаєморозрахунків не укладався (Відповідачем не було здійснено проведення взаєморозрахунків заборгованості або реструктуризації заборгованості за Договором).
Позивач зауважує, що відповідач, як учасник процедури врегулювання заборгованості, частково виконав певні елементи процедури, яка направлена на врегулювання заборгованості (його включено до Реєстру, затверджено суму різниці в тарифах), однак це не означає, що заборгованість вже врегульована (погашена), або належним чином Відповідачем виконані умови Договору, позаяк договір про організацію взаєморозрахунків не укладено.
Додатково зауважує, що положення законодавства не містять заборони на прийняття рішення щодо стягнення з Відповідача заборгованості, оскільки до такої заборгованості, включається заборгованість, щодо якої ухвалено судове рішення про стягнення (ст. 1 Закону 1730).
Окремо звертає увагу, що залишок непогашеної Відповідачем заборгованості становить 50 665 875,19 гривень, яка виникла за період споживання газу з вересень 2021 по серпень 2022. Так, згідно відзиву Відповідача, Територіальною комісією з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах прийнято протоколи, якими затверджено Відповідачу різницю в тарифах в розмірі 214 100 166,00, однак така заборгованість узгоджена Відповідачу, в тому числі за періоди, які не є предметом спору. В той же час, відповідно до ст. 4 Закону 1730 взаєморозрахунки або перерахування субвенції проводяться у порядку та на умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, за рахунок та в межах видатків державного бюджету за цільовим призначенням.
Відповідач у додаткових поясненнях від 14.04.2025 року повторно наголошує, що позивачем пред'явлено позов про стягнення боргу, частину з якого повинна також сплачувати держава. Вважає, що покладання повної фінансової відповідальності на комунальне підприємство за заборгованість, яка виникла не з вини підприємства, а у зв'язку з державною політикою регулювання тарифів під час воєнного стану, порушує принцип справедливості та пропорційності. За таких умов підприємство опиняється у нерівноправному становищі та не має можливості самостійно врегулювати питання погашення боргу, який згідно з законом повинен бути компенсований державою.
У запереченнях на відповідь на відзив від 24.04.2025 року зауважує, що наявність або відсутність порядку застосування закону не скасовує його дії, в тому числі, щодо обов'язку держави здійснити компенсацію теплопостачальним підприємствам заборгованості, яка виникла в силу дії мораторію на заборону підвищення тарифів. Аналогічно завершення дії постанови КМУ №1403 у 2022 році не впливає на дію самого закону. Окрім того, заборгованість, яка є предметом даного спору, також частково охоплює 2022 рік.
У додаткових поясненнях від 15.06.2025 року підсумовує викладене вище та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Третя особа не скористалась правом участі свого представника в судовому засіданні, письмових пояснень не надала, належним чином повідомлена про час та місце засідання, що підтверджується довідкою про доставку ухвал суду у даній справі в електронний кабінет Ради в ЄСІТС.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Рішенням Кам'янець-Подільської міської ради від 05.02.2010 року КП "Міськтепловоденергія" визначено виконавцем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення; виробництва та постачання теплової енергії; виробництва та постачання гарячої води; виробництва та транспортування електричної енергії; обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових мереж теплопостачання, водопостачання та водовідведення; повірки лічильників холодної та гарячої води; демонтажу та монтажу для повірки засобів обліку теплової енергії, встановлених в житлових будинках та інших організаціях.
02.09.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", ЕІС-код 56Х930000010610Х (далі - постачальник, позивач) та Комунальним підприємством "Міськтепловоденергія" (далі - споживач, відповідач) укладено договір постачання природного газу № 2165ПСО(ТКЕ)-34 (далі - договір), за умовами пункту 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві, який є виробником теплової енергії в розумінні підпункту 1 пункту 4 Положення, природний газ, а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах договору.
Згідно з пунктами 1.2., 1.3. договору природний газ, що постачається за договором, використовується споживачем для власних потреб або в якості сировини і не може бути використаний для перепродажу. За договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України.
Відповідно до пункту 2.1. договору постачальник передає споживачу на умовах договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з вересня 2022 року по березень 2023 року (включно) у кількості 21802,500 тис. куб. метрів.
За положеннями підпункту 2.2.1. пункту 2.1. договору обсяг І (фіксований) природного газу використовується споживачем для потреб виробництва теплової енергії для надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води населенню та/або постачання теплової енергії як товарної продукції для зазначених потреб. Обсяг ІІІ (фіксований) природного газу використовується споживачем для виробництва теплової енергії для надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої вводи бюджетним установам, організаціям, релігійним організаціям, підприємствам, установам та організаціям, що перебувають в управлінні Державного управління справами, та/або постачання теплової енергії як товарної продукції для зазначених потреб. Обсяг ІІ природного газу використовується споживачем для потреб, відмінних від тих, що покриваються за рахунок обсягів І (фіксований) та ІІІ (фіксований).
За умовами пункту 3.1. договору постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.
Пунктом 3.5. договору передбачено, що приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
У пункті 4.1. договору сторонами були визначені умови щодо ціни, природного газу, а саме: ціна на природний газ, який постачається за договором, встановлюється наступним чином:
- ціна обсягів газу, визначених у пункті 2.1. договору як обсяг І (фіксований) за 1 000 куб м газу без ПДВ - 6 183 грн. 33 коп., крім того ПДВ за ставкою 20%, всього з ПДВ - 7 420 грн. 00 коп.; крім того, тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124 грн. 16 коп. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн., крім того ПДВ 20% - 27,315 грн., всього з ПДВ - 163 грн. 89 коп. за 1000 куб. м. Всього ціна газу для обсягу І (фіксований) за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 7 583 грн. 89 коп. (підпункт 4.1.1. договору);
- ціна обсягів газу, визначених в пункті 2.1 договору як обсяг II за 1 000 куб. м газу без ПДВ - 31 937 грн. 92 коп., крім того ПДВ за ставкою 20%, всього з ПДВ- 38 325 грн. 50 коп.; крім того, тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124 грн. 16 коп. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн., крім того ПДВ 20% - 27,315 грн., всього з ПДВ - 163 грн. 89 коп. за 1000 куб. м. Всього ціна газу для обсягу ІІ за 1 000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 38 489 грн. 39 коп. (підпункт 4.1.2. договору);
- ціна обсягів газу, визначених в пункті 2.1 договору як обсяг III (фіксований) за 1 000 куб. м газу без ПДВ - 13 658 грн. 33 коп., крім того ПДВ за ставкою 20%, всього з ПДВ - 16 390 грн. 00 коп.; крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124 грн. 16 коп. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць. всього з коефіцієнтом - 136,576 грн., крім того ПДВ 20% - 27,315 грн., всього з ПДВ - 163 грн. 89 коп. за 1 000 куб. м. Всього ціна газу для обсягу ІІІ (фіксований) за 1 000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16 553 грн. 89 коп. (підпункт 4.1.3. договору).
Відповідно до пункту 5.1. договору споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку:
- 70% вартості фактично переданого, відповідно до акту/актів приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;
- остаточний розрахунок за фактично переданий, відповідно до акту/актів приймання-передачі, природний газ - до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту/актів приймання-передачі фактична вартість переданого споживачу природного газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.3 пункту 3.5 договору.
У пункті 13.1. договору сторони визначили, що договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності), а в частині зобов'язань постачальника щодо передачі природного газу відповідно до пункту 2.1. договору - після настання відкладальних обставин згідно з статтею 212 Цивільного кодексу України, а саме: укладання споживачем договорів/додаткових угод (додаткових договорів) про договірне списання з поточних банківських рахунків, на які надходять кошти у вигляді плати за теплову енергію та відповідні комунальні послуги, послуги (товари), для надання (передачі) яких використовується поставлений природний газ, строком дії до повного виконання зобов'язань споживача за всіма договорами, укладеними з постачальником, або повного погашення заборгованості за такими договорами, та виконання пункту 5.2 договору. Договір діє до 31.03.2023 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору.
Договір підписаний позивачем та відповідачем за допомогою електронних підписів.
В подальшому, додатковими угодами №№1-5 до договору сторонами вносились зміни в договір, зокрема, угодою №5 від 19.05.2023 року передбачено, що постачальник передає споживачу природний газ за період з 01.05.2023 року по 31.08.2023 року в кількості 519,78784 тис. куб. м.
На виконання умов договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято природний газ згідно актів приймання-передачі природного газу: від 30.09.2022 року у вересні 2022 року на суму 57448,50 грн.; від 31.10.2022 року у жовтні 2022 року на суму 21428,42 грн.; від 30.11.2022 року у листопаді 2022 року на суму 18803681,94 грн.; від 31.12.2022 року у грудні 2022 року на суму 27847775,95 грн. та на суму 2865238,50 грн.; від 31.01.2023 року у січні 2023 року на суму 27822476,10 грн. та на суму 2217103,16 грн.; від 28.02.2023 року у лютому 2023 року на суму 25239751,24 грн. та 4489629,41 грн.; від 31.03.2023 року у березні 2023 року на суму 17277457,64 грн. та 5140279,94 грн.; від 30.04.2023 року у квітні 2023 року на суму 7895296,78 грн. та 1624165,93 грн.; від 31.05.2023 року у травні 2023 року на суму 16407,66 грн.; від 30.06.2023 року у червні 2023 року на суму 14776,75 грн.; від 31.07.2023 року у липні 2023 року на суму 17339,12 грн.; від 31.08.2023 року у серпні 2023 року на суму 13474,74 грн.
Відповідно до довідки КП "Міськтепловоденергія" від 22.09.2023 року, сума узгодженої заборгованості різниці в тарифах згідно протоколів засідань Територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах при Хмельницькій обласній державній адміністрації, згідно Порядку, передбаченого Постановою КМУ від 20.12.2022 року №1403, складає 214100166,00 грн.
Як вбачається із протоколу №2 засідання Територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах при Хмельницькій обласній державній адміністрації від 12.05.2023 року, комісією розглянуто заяву КП "Міськтепловоденергія" та встановлено, що обсяг заборгованості з різниці в тарифах за теплову енергію, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню за період з 01.01.2023 року по 31.03.2023 року, станом на 01.04.2023 року становить 10679021 грн.
Згідно протоколу №2 засідання Територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах при Хмельницькій обласній державній адміністрації від 04.08.2023 року, комісією розглянуто заяву КП "Міськтепловоденергія" та встановлено, що обсяг заборгованості з різниці в тарифах за теплову енергію, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню за період з 01.04.2023 року по 30.06.2023 року, станом на 01.07.2023 року становить 31862336,00 грн.
Із протоколу №2 засідання Територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах при Хмельницькій обласній державній адміністрації від 07.11.2022 року слідує, що комісією розглянуто заяву КП "Міськтепловоденергія" та встановлено, що обсяг заборгованості з різниці в тарифах за теплову енергію, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню за період з 01.06.2022 року по 30.06.2022 року, станом на 01.07.2022 року становить 68589964,00 грн.
У протоколі №13 засідання Територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах при Хмельницькій обласній державній адміністрації від 24.11.2022 року, за результатами розгляду заяви КП "Міськтепловоденергія", встановлено, що обсяг заборгованості з різниці в тарифах за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01.06.2021 року по 30.06.2022 року, станом на 01.07.2022 року становить 59079643,00 грн.
За результатами розгляду заяви КП "Міськтеплводенергія", на засіданні Територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах при Хмельницькій обласній державній адміністрації, результати якого оформлено протоколом №16 від 19.12.2022 року, встановлено, що обсяг заборгованості з різниці в тарифах за теплову енергію, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню за період з 01.07.2022 року по 30.09.2022 року, станом на 01.10.2022 року становить 20677492,00 грн.
Відповідно до протоколу №2 засідання Територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах при Хмельницькій обласній державній адміністрації від 21.03.2023 року, комісією розглянуто заяву КП "Міськтепловоденергія" та встановлено, що обсяг заборгованості з різниці в тарифах за теплову енергію, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню за період з 01.10.2022 року по 31.12.2022 року, станом на 01.01.2023 року становить 23211710,00 грн.
З вищевикладеного, у зв'язку з неповною сплатою відповідачем за отриманий від позивача природний газ, останній звернувся з даним позовом до суду.
Позиція суду.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Судом встановлено, що між сторонами внаслідок укладання договору №2165-ПСО(ТКЕ)-34 постачання природного газу від 02.09.2022 року виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань відповідно до статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, а згідно з нормами статті 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За приписами частини другої статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 Цивільного кодексу України).
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
За частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 5.1. договору передбачено, що остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору.
Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами, що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати поставленого позивачем згідно договору від 02.09.2022 року природного газу у КП "Міськтепловоденергія" виникла заборгованість в розмірі 90 697 856,59 грн., доказів сплати якої суду не надано.
З приводу заперечень відповідача в частині того, що суму боргу має сплатити держава, оскільки він виник внаслідок дії мораторію на підняття тарифів на послуги, що надаються КП "Міськтепловоденергія", суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення", в редакції на час виникнення заборгованості, (далі - Закон 1730), його дія поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та послуги з його розподілу і транспортування, за теплову енергію, а також підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію.
Участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до ст.4 цього Закону не потребує обов'язкового включення до реєстру (абз.2 ч.1 ст.3 Закону 1730).
Абзаци 1 та 2 ст.4 Закону 1730 встановлювали, що взаєморозрахунки проводяться щодо врегулювання заборгованості з різниці в тарифах для погашення: кредиторської заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової енергії для населення, надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води населенню (без урахування розміру зобов'язань із сплати неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), не погашеної на початок місяця, в якому укладається договір про організацію взаєморозрахунків, а в разі її відсутності - кредиторської заборгованості перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води іншим категоріям споживачів або операторами газотранспортної чи газорозподільної системи за послуги з розподілу або транспортування природного газу.
Згідно із розд.ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону 2479 абз.1 ст.4 Закону 1730 після слова "Взаєморозрахунки" доповнено словами "або перерахування субвенції", а також доповнено абз.3 такого змісту:
"кредиторської заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", суб'єктом господарювання, що здійснює функції постачальника "останньої надії", за спожитий природний газ з 1 червня 2021 року по останнє число шостого місяця після місяця, в якому припинено або скасовано воєнний стан (без урахування розміру зобов'язань із сплати неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), не погашеної на початок місяця, в якому укладається договір про організацію взаєморозрахунків, а в разі її відсутності - кредиторської заборгованості перед операторами газотранспортної чи газорозподільної системи за послуги з розподілу або транспортування природного газу".
Отже, законодавець визначив, що проведення розрахунків може здійснюватися шляхом взаєморозрахунків або перерахування субвенції. До переліку заборгованості, яка підлягає врегулюванню, додав також заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед ТОВ "Нафтогаз Трейдинг" за спожитий природний газ з 01.06.2021 р.
Водночас визначив, що для цього сторони повинні укласти договір про організацію взаєморозрахунків.
Взаєморозрахунки або перерахування субвенції проводяться у порядку та на умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, за рахунок та в межах видатків державного бюджету за цільовим призначенням, джерелом формування яких є надходження, визначені Законом "Про Державний бюджет України на 2021 рік" та на наступні роки на погашення заборгованості з різниці в тарифах (абз.9 ст.4 Закону 1730).
Такий Порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2022 №1403 "Про затвердження Порядку та умов надання у 2022 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води згідно із Законом України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення".
Згідно з п.5 цього Порядку підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається суб'єктами господарювання та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості (далі учасники розрахунків).
За положеннями ч.2 ст.11 ЦК підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Частина 5 цієї статті визначає, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Закон України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" (далі - Закон 2479) встановлює єдину підставу для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах - це договір про організацію взаєморозрахунків, і не встановлює можливість проведення таких взаєморозрахунків за рішенням суду при вирішенні спору про стягнення заборгованості за спожитий газ.
Згідно із ч.4 ст.14 ЦК особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Ця норма надає можливість сторонам договору або законодавцю визначити обставини, за яких особа може бути звільнення від цивільного обов'язку або його виконання. Звільнення від виконання цивільного обов'язку означає повне припинення самого цивільного зобов'язання. Звільнення від виконання обов'язку має місце тоді, коли сам обов'язок зберігається (продовжує існувати), проте його не можна виконати примусово.
Ані договір постачання природного газу від 02.09.2022 року, ані Закон 2479 не передбачають звільнення теплопостачальних та теплогенеруючих організацій від обов'язку оплатити спожитий ними природний газ з 01.06.2021, а також послуги з його розподілу та транспортування, лише через наявність заборгованості з відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію та послуги з її постачання. Законодавець передбачив умови та порядок її врегулювання.
Зазначене відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 23.04.2024 у справі №925/636/23. Верховний Суд зробив такий висновок щодо застосування норм ст.4 Закону 1730 в редакції Закону 2479:
1) стаття 4 Закону 1730 в редакції Закону 2479 має на меті врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ з 01.06.2021. Це врегулювання здійснюється шляхом взаєморозрахунків між сторонами заборгованості; перерахування субвенції з державного бюджету теплопостачальним та теплогенеруючим організаціям для погашення заборгованості;
2) наявність заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію та послуги з її постачання не є достатньою підставою для звільнення теплопостачальних та теплогенеруючих організацій від обов'язку оплатити спожитий ними природний газ, а також послуги з його розподілу та транспортування. Для застосування цього механізму сторони мають укласти договір про організацію взаєморозрахунків;
3) Закон 1730 не передбачає можливість проведення взаєморозрахунків за рішенням суду при вирішенні спору про стягнення заборгованості за спожитий газ. Суд не може провести таке зарахування самостійно.
Таким чином, оскільки наявність чи відсутність не компенсованої різниці в тарифах не впливає на обов'язок Відповідача оплатити вартість отриманого газу в строки, що встановлені договором, дана обставина не має значення для вирішення даної справи. Так, для врегулювання заборгованості за Договором повинна бути вчинена юридично значима дія щодо фактичного погашення суми основного боргу за поставлений природний газ, або зміни зобов'язання за Договором на інше зобов'язання, встановлене Договором про проведення взаєморозрахунків.
В матеріалах справи відсутні докази укладення між позивачем та відповідачем договору про організацію взаєморозрахунків, не здійснено проведення взаєморозрахунків заборгованості та реструктуризації заборгованості, тощо.
Сама лише наявність законодавчої можливості врегулювання заборгованості без фактичного вчинення дій учасників ринку шляхом проведення розрахунків та реструктуризації не може бути підставою для відмови в стягненні заборгованості, яка є предметом позову у даній справі.
Жодних інших доказів на підтвердження того, що відповідач звільнений від обов'язку оплатити спожитий ним природний газ, учасниками справи не надано та судом не встановлено.
З урахуванням вищевикладеного, відповідно до ст.86 ГПК України, суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов висновку про задоволення позову у справі в повному обсязі.
Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010 р.).
Витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у зв'язку з задоволенням позову.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
позов задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства «Міськтепловоденергія» (32300, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, місто Кам'янець-Подільський, вул. Ярослава Мудрого, буд. 123, код ЄДРПОУ 36588183) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676) 90 697 856,59 грн. (дев'яносто мільйонів шістсот дев'яносто сім тисяч вісімсот п'ятдесят шість грн. 59 коп.) основного боргу, 847 840,00 грн. (вісімсот сорок сім тисяч вісімсот сорок грн. 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 18.06.2025 року
Суддя М.В. Музика
Віддрук. у 1 прим.: 1 - до справи; сторонам в електронні кабінети