Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
18 червня 2025 року м. ХарківСправа № 5023/679/11
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Рильової В.В.
розглянувши скаргу Лигіна С.С.на дії державного/приватного виконавця (вх.№14048 від 13.06.2025) у справі
за позовом ПАТ "Марфін Банк" (наразі - "МТБ Банк" (місцезнаходження: 68003, Одеська область, м. Черноморськ, проспект Миру, будинок 28; код ЄДРПОУ: 21650966)
до 1)Фізичної особи-підприємця Лигіна Сергія Станіславовича (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області - Кудряшов Дмитро Вячеславович Державний виконавець Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - Погосян Жерар Левонович
про стягнення коштів
Позивач, ПАТ “Марфін Банк», звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, т. 1 а.с. 111), в якій просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість за кредитним договором № 00051/КН від 31.07.2008 р. у сумі 2.628.123,63 грн., з яких 2.390.150,00 грн. заборгованість по поверненню кредиту, 221.503,23 грн. заборгованість по сплаті процентів, 16.470,00 грн. заборгованість по сплаті пені за несвоєчасну сплату кредиту та за несвоєчасну сплату процентів. Також просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь 25.500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. З метою вжиття заходів по забезпеченню позову просив накласти арешт на все майно відповідачів.
Рішенням господарського суду Харківської області від 13.04.2011 р. у справі №5023/679/11 (суддя Рильова В.В.) в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено. Позов задоволено повністю. Стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача 2.628.123,63 грн. заборгованості, 25.500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Апеляційного господарського суду від 05.07.2011 апеляційну скаргу залишено без задоволення. Рішення господарського суду Харківської області від 13.04.2011 року у справі № 5023/679/11 залишено без змін.
20 липня 2011 року Господарським судом Харківської області на виконання рішення господарського суду від 13.04.2011 та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 05.07.2011 видано наказ на примусове виконання рішення (яке набрало законної сили 08.07.2011) про стягнення солідарно з Фізичної особи- підприємця Лигіна Сергія та Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма "Даніка" на користь Публічного акціонерного товариства "Марфін Банк" заборгованості по поверненню кредиту в сумі 2390150,00грн., заборгованості по сплаті відсотків в сумі 221503,23грн., пені у сумі 16470,00 грн., а також 25500,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу (далі Наказ №5023/679/11 від 20.07.2011).
13.06.2025 до Господарського суду Харківської області від Лигіна С.С. надійшла скарга на дії державного/приватного виконавця (вх.№14048 від 13.06.2025), в якій останній просить суд:
1.Поновити Лигіну Сергію Станіславовичу строк для подання скарги на дії (бездіяльність) державного/приватного виконавця.
2.Скаргу ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) приватного/ державного виконавця - задовольнити.
3.Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Дмитра Вячеславовича щодо відкриття виконавчого провадження №75948223.
4.Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Дмитра Вячеславовича від 03.09.2024 про відкриття виконавчого провадження №75948223.
5.Скасувати постанови приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Дмитра Вячеславовича, які були прийняті в межах виконавчого провадження №75948223, а саме:
- постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 03.09.2024; - постанову про арешт коштів боржника від 03.09.2024; - постанову про арешт майна боржника від 03.09.2024; - постанову про арешт майна боржника від 16.10.2024; - постанову про розшук майна боржника від 16.10.2024; - постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 16.04.2025.
6.Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Погосян Жерара Левоновича щодо відкриття виконавчого провадження №54740562.
7.Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Погосян Жерара Левоновича від 02.10.2017 про відкриття виконавчого провадження №54740562.
Обгрунтовуючи клопотання про поновлення строку на подання скарги, заявник зазначає, що постанову про відкриття виконавчого провадження №75948223 від 03.09.2024 він не отримував. При цьому, Постанова по ВП №75948223 була отримана ним 03 червня 2025 року, що підтверджується роздруківкою титульної сторінки з електронної пошти представника. З постановами, які були прийняті Приватним виконавцем в межах ВП №75948223, а саме: - постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 03.09.2024; - постанова про арешт коштів боржника від 03.09.2024; - постанов про арешт майна боржника від 03.09.2024; - постанов про арешт майна боржника від 16.10.2024; - постанов про розшук майна боржника від 16.10.2024; - постанов про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 16.04.2025, ОСОБА_1 ознайомився в АСВП, після отримання постанови про відкриття ВП №75948223. Про обставини, якими обгрунтована скарга та про наявність інших виконавчих проваджень, які перебували на примусовому виконанні (№54740562, №29059258), стало відомо Скаржнику після ознайомлення з матеріалами ВП №75948223 та аналізу даних, які містяться АСВП та ЄДРСР.
Суд зазначає, що відповідно до довідки відділу документального забезпечення та контролю Господарського суду Харківської області згідно акту №3 від 14.07.2017 справу №5023/679/11 було знищено. Копії відновлених процесуальних документів у справі №5023/679/11 було передано канцелярією суду судді Рильовій В.В. 17.06.2025.
Дослідивши клопотання Лигіна С.С. про поновлення строку, встановленого для подання скарги, суд встановив наступне.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист, яка охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
Порядок примусового виконання судових рішень і рішень інших органів, зокрема врегульовано Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження".
Положеннями статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").
Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.
Відповідно до частини першої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на час звернення ОСОБА_2 до суду зі скаргою), рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно з частиною п'ятою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Водночас, положеннями статті 339 ГПК України унормовано, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (частина перша статті 340 ГПК України).
Приписами статей 339, 340 ГПК України передбачена можливість оскарження боржником або стягувачем дій/бездіяльності державного виконавця до того суду, який видав виконавчий документ на виконання свого рішення. Така скарга подається з метою судового контролю за виконанням судового рішення, ухваленого у відповідній справі.
Згідно із частиною першою статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, законів України "Про міжнародне приватне право", "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Отже, за змістом цієї норми при здійсненні судочинства господарський суд керується положеннями ГПК України, а не Законом України від 02.06.2016 № 1404-VІІІ "Про виконавче провадження".
Стаття 74 Закону України "Про виконавче провадження" є загальною нормою по відношенню до статей 339 - 341 ГПК України, адже застосовується до більш широкого кола відносин: 1) відносин, які виникають при оскарженні дій щодо виконання будь-якого виконавчого документа, а не тільки рішення суду; 2) відносин, які виникають при оскарженні дій державного виконавця не тільки до суду, але й до органів державної виконавчої служби.
Під час оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, на виконанні яких перебуває виконавчий документ господарського суду, слід дотримуватися відповідних положень ГПК України, вміщених у розділі VI "Судовий контроль за виконанням судових рішень", зокрема, щодо права на звернення зі скаргою у строк десять календарних днів, визначений пунктом "а" частини першої статті 341 цього Кодексу (такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 920/149/18 (провадження № 12-297гс18)).
При цьому дотримання строку звернення скаржника зі скаргою є однією з умов реалізації права на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення.
Відповідно до пункту "а" частини першої статті 341 ГПК України відповідну скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.
Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (частина друга статті 341 ГПК України).
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 04.02.2022 у справі №925/308/13-г зазначив, що за змістом наведених норм, за порівняльного аналізу змісту термінів "дізнався" та "повинен був дізнатися", що містяться у положеннях статті 341 ГПК України, він доходить висновку про презумпцію обов'язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні; доведення факту, через який сторона не знала про порушення свого права і саме з цієї причини не звернулася за його захистом до суду, недостатньо.
Під час визначення початку перебігу строку звернення до суду із скаргою на дії (бездіяльність) суб'єкта, закріпленого у частини першої статті 341 ГПК України, необхідно враховувати поведінку скаржника (чи мав він реальну можливість (повинен був) дізнатися про стверджуване ним порушення його прав, вчинені ним дії, направлені на з'ясування стану виконавчого провадження тощо).
Згідно з приписами частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
За змістом статті 74 ГПК України обов'язок доказування поважності причин пропуску процесуальних строків та подача заяви про їх поновлення покладається на зацікавлену сторону.
Як вбачається з матеріалів скарги, скаржник ( ОСОБА_1 ) є боржником у відповідному виконавчому провадженні, тобто останній не був позбавлений права довідуватись про хід виконавчого провадження.
У висновку про презумпцію обов'язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні, що є сталою та послідовною судовою практикою, Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, в постановах від 14.08.2019 у справі N 910/7221/17, від 12.01.2021 у справі N 910/8794/17, від 12.10.2021 у справі N 918/333/13-г, від якої Суд не вбачає підстав для відступу.
В обгрунтування дати, коли ОСОБА_1 дізнався про оскаржувану ним постанову приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Дмитра Вячеславовича від 03.09.2024 про відкриття виконавчого провадження №75948223, до вказаної скарги на дії (бездіяльність) приватного та державного виконавців скаржником додано скріншот з електронної пошти (відповідь приватного виконавця Кудряшова Д.В. від 03.06.2025) на адвокатський запит №19 від 30.05.2025. Проте суд зазначає, що з наданого скріншоту неможливо встановити, по-перше, яка саме відповідь була надана приватним виконавцем на адвокатський запит, по-друге, до матеріалів скарги не долучено сам адвокатський запит, зі змісту якого можливо б було встановити, яку інформацію запитував представник скаржника.
Крім того, суд звертає увагу скаржника, що його твердження про те, що з іншими виконавчими провадженнями ( також про їх наявність) скаржник дізнався та ознайомився за допомогою даних, які містяться в АСВП ТА ЄДРСР, судом оцінюються критично, оскільки чинним законодавством не передбачено відлік строків з моменту ознайомлення з даними, які містять у ЄДРСР.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 29.09.2022 р. у справі № 500/1912/22 зазначив, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
При цьому, позивач (скаржник) у своїй скарзі жодним чином не зазначив обставин та доказів їх підтвердження, які не залежали від його волі і об'єктивно перешкоджали йому у можливості подати таку скаргу в цій частині вчасно - у встановлений положеннями Господарського процесуального кодексу України строк.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5) виконавче провадження надається сторонам виконавчого провадження (їх представникам) або прокурору як учаснику виконавчого провадження для ознайомлення на підставі письмової заяви, в якій зазначаються бажана дата та час ознайомлення ( розділ 2, п.11). Ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження здійснюється у присутності виконавця або помічника приватного виконавця, про що у виконавчому провадженні робиться відмітка із зазначенням дати ознайомлення та підпису особи, яка ознайомилася з матеріалами виконавчого провадження ( розділ 2, п.11). Сторона виконавчого провадження (її представник) та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право робити копії (фотокопії) з документів виконавчого провадження та виписки з них. Вилучення з матеріалів виконавчого провадження будь-яких документів не допускається ( розділ 2, п.11).
Проте, боржником не надано доказів ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження з відміткою із зазначенням дати ознайомлення та підпису особи, яка ознайомилася з матеріалами виконавчого провадження, якіб надавали суду можливість втановити, що скаржник ознайомився з постановою про відкриття виконавчого провадження №75948223( та з іншими постановами) САМЕ 03.06.2025 ( з дня якого боржник веде відлік десятиденного строку).
Таким чином, боржником не наведено у скарзі жодних поважних причин, які б свідчили про неможливість подання скарги як на дії приватного виконавця у встановлений законом строк з моменту прийняття вказаних вище постанов у вересні 2024 року, так і на діх державного державного виконавця Погосяна Ж.Л. про відкриття виконавчого провадження №54740562 від 02.10.2017
Крім того, суд вчергове звертає увагу, що боржником не наведено та не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні статей 76, 77, 78, 79, 91 ГПК України ( як то копій матеріалів виконавчоих проваджень) на підтвердження поважності причин пропуску пропущеного процесуального строку на звернення до суду зі скаргою у справі №5023/679/11.
Таким чином, чинне законодавство встановленими строками обмежує звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку господарського судочинства, а запровадження таких строків має на меті досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює їх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту в судовому порядку. У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин та обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Суд зазначає, що строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли ОСОБА дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, «повинна» необхідно тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа ЗНАЛА про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи. День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли скаржник дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків в господарському процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників господарського процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до господарського суду зі скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Разом з тим, не встановлено перелік випадків, які можуть розцінюватись судом як поважні причини пропуску строків, а тому, відповідно, вирішення цього питання знаходиться у виключній компетенції суду, до якого з звертається позивач чи скаржник. Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є ОЦІНОЧНИМ та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що скаржником не спростовано наявності у нього можливості звернення з відповідною скаргою на дії приватного виконавця з вересня 2024 року, а на дії державного виконавця з жовтня 2017, а інших об'єктивних, що не залежали від його волі, обставин пропуску строку на подання скарги на дії приватного/державного виконавця скаржником не наведено.
Статтею 343 ГПК України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Водночас, слід зауважити, що передумовою для розгляду скарги по суті є встановлення факту подання цієї скарги у строк, передбачений частиною першою статті 341 ГПК України, або наявності відповідного клопотання та обставин для поновлення такого строку, якщо його було пропущено з поважних причин.
До того ж, з'ясування обставин дотримання заявником встановленого законом процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії (бездіяльність) державного чи приватного виконавця, наявності клопотання про поновлення такого строку та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання зазначеного строку, відсутності клопотання про його поновлення, а також поважності причин для такого поновлення, є залишення скарги без розгляду в порядку частини другої статті 118 ГПК України.
Положеннями статті 118 ГПК України передбачено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
У зв'язку викладеним вище, судом не вбачається підстав для задоволення клопотання боржника про поновлення строку для подання скарги, а відтак скарга на дії приватного/державного виконавця підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись статтями 118, 119, 232-235, 341, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку для подання скарги на дії приватного/державного виконавця (вх.№14048 від 13.06.2025) у справі - відмовити.
2. Скаргу ОСОБА_1 на дії приватного/державного виконавця (вх.№14048 від 13.06.2025) - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Ухвалу підписано 18.06.2025
Суддя В.В. Рильова
Справа №5023/679/11