Рішення від 17.06.2025 по справі 922/1361/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/1361/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Поляковій Є.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Харківської обласної ради (вул. Сумська, буд. 64, м. Харків, 61002)

до Фізичної особи-підприємця Кінарейкіної Віти Юріївни ( АДРЕСА_1 )

про стягнення коштів

за участю представників:

позивача - Шевчука В.В. (в порядку самопредставництва),

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Харківська обласна рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Кінарейкіної Віти Юріївни, в якій просить суд:

1. Стягнути з Кінарейкіної Віти Юріївни заборгованість з орендної плати за договором оренди № 152 Б комунального майна від 13 грудня 2019 року на загальну суму 13745,34 грн за період з 01.03.2022 по 26.04.2024 стягнути на користь Харківської обласної ради (р/р UA598999980334109870000020649 в Казначействі України (ЕАП), отримувач коштів - ГУК Харківської області, Харківська МТГ, код ЄДРПОУ - 37874947, код класифікації бюджету - 22080400)

2. Покласти на відповідача судові витрати позивача по сплаті судового збору, пов'язані з поданням цієї позовної заяви у сумі 3028.00 грн та зобов'язати перерахувати їх на користь Харківської обласної ради.

Позов обґрунтовано з посиланням на порушення відповідачем умов Договору оренди № 152Б комунального майна від 13 грудня 2019 року, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня» та Фізичною особою-підприємцем Кінарейкіною Вітою Юріївною, в частині виконання зобов'язань зі сплати орендної плати.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.04.2025 позовну заяву Харківської обласної ради (вх.№ 1361/25) залишено без руху. Встановлено Харківській обласній раді строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено Харківській обласній раді спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом: уточнення адреси місця проживання відповідача, а також статус відповідача як фізичної особи-підприємця у вступній та прохальній частинах позову; зазначення щодо наявності або відсутність електронного кабінету позивача та відповідача; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; надання доказів направлення позовної заяви з додатками на адресу відповідача.

25.04.2025 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх.№ 10255/25), де представник позивача надав уточнену позовну заяву, в якій просить суд:

1. Стягнути з фізичної особи-підприємця Кінарейкіної Віти Юріївни заборгованість з орендної плати за договором оренди № 152 Б комунального майна від 13 грудня 2019 року на загальну суму 13745,34 грн за період з 01.03.2022 по 26.04.2024 стягнути на користь Харківської обласної ради (р/р UA598999980334109870000020649 в Казначействі України (ЕАП), отримувач коштів - ГУК Харківської області, Харківська МТГ, код ЄДРПОУ - 37874947, код класифікації бюджету - 22080400).

2. Покласти на відповідача судові витрати позивача по сплаті судового збору, пов'язані з поданням цієї позовної заяви у сумі 3028.00 грн та зобов'язати перерахувати їх на користь Харківської обласної ради.

28.04.2025 від представника позивача надійшла заява (вх.№ 10342/25) про долучення до матеріалів справи доказів направлення на адресу відповідача позовної заяви з додатками та заяви про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1361/25. Справу постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено розгляд справи в судовому засіданні "28" травня 2025 р. о 11:00.

У судовому засіданні 28.05.2025 постановлено ухвалу, яку внесено до протоколу судового засідання, про відкладення судового засідання на 17.06.2025 на 12:00.

В порядку ст. 120-121 Господарського процесуального кодексу України сторони повідомлені про наступне судове засідання ухвалами від 28.05.2025.

28.05.2025 від позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява про уточнення позовних вимог (Документ сформований в системі «Електронний суд» 28.05.2025, вх.№ 12835/25), де позивач просить суд прийняти до розгляду уточнені позовні вимоги, замінивши в пункті 1 прохальної частини позовної заяви період стягнення заборгованості з «01.03.2022 по 26.04.2024» на «01.03.2022 по 26.06.2024». Загальну суму заборгованості в розмірі 13745,34 грн та інші позовні вимоги залишити без змін.

Відповідно до ст. 169 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

З урахуванням викладеного, задля дотримання принципів господарського судочинства, з метою повного та всебічного розгляду справи, враховуючи, що уточнення стосується періоду заборгованості, суд приймає до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог та подальший розгляд справи здійснює з урахуванням цієї заяви.

У судовому засіданні 17.06.2025 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання, призначене на 17.06.2025 о 12:00, не з'явився.

Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Копії ухвал суду від 29.04.2025, 28.05.2025 направлялись відповідачу засобами поштового зв'язку на адресу, зазначену у позовній заяві, що кореспондується із даними, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Копія ухвали про відкриття провадження у справі від 29.04.2025 повернулась до суду неврученою з довідкою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою». Копія ухвали суду від 28.05.2025 станом на день розгляду справи прибула до відділення пошти.

Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заг18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Крім того, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.12.2022 року у справі № 910/1730/22 Верховний Суд зробив висновок, що якщо судове рішення направлено судом за поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про прийняття певного рішення суду.

Судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, суд належним чином виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо направлення процесуальних документів учасникам справи та здійснив всі необхідні дії з метою належного їх повідомлення про розгляд даного позову, а відповідач, у відповідності до пункту 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України, визнається таким, що був належним чином повідомленим про розгляд справи.

Разом з цим, Фізична особа-підприємець Кінарейкіна Віта Юріївна наданими відповідачу процесуальними правами не скористалася; у встановлений статтею 251 ГПК України п'ятнадцятиденний строк відзив на позовну заяву до суду не подала.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У судовому засіданні 17.06.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлені позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 13 грудня 2019 року між Комунальним некомерційним підприємством Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня» (далі - Орендодавець, КНП ХОР «ОКЛ») та Фізичною особою - підприємцем Кінарейкіною Вітою Юріївною (далі - Орендар) укладено Договір оренди № 152Б комунального майна (далі - Договір).

Відповідно до п 1.1. Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування частину нежитлового приміщення 1-го поверху (кімн. № 26) загальною площею 6,87 кв.м., у тому числі місця спільного користування площею 1,17 кв.м., навчально-діагностичного корпусу, літ. «М-1-9», далі - «Майно», розташоване за адресою: м. Харків, просп. Незалежності, 13, що знаходиться на балансі Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня», склад і вартість якого визначено відповідно до звіту суб'єкта оціночної діяльності про незалежну оцінку Майна, складеного станом на 30.09.2019, вартість якого становить 95 710,00 грн без урахування ПДВ. Майно передається в оренду для розміщення ксерокопіювальної техніки (на площі 2,41 кв.м.) та торгівельного об'єкта з продажу книг, газет і журналів, виданих іноземними мовами (на площі 4,46 кв.м.).

Згідно з п. 3.1. Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно, що знаходиться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, та пропорції її розподілу, затвердженої рішенням обласної ради від 01 березня 2012 року № 368-VI, далі - Методика, і становить за рік 8 563,60 грн без урахування ПДВ та індексів інфляції. Орендна плата за перший місяць оренди - грудень 2019 року становить 723,66 грн без урахування ПДВ та індексів інфляції за листопад 2019 року та за грудень 2019 року, які буде враховано при сплаті. Ставка орендної плати (тариф) становить 7% та 10% за рік, пропорційно меті використання нерухомого майна. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п. 3.3. Договору орендна плата перераховується щомісяця не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним: 50% до обласного бюджету, 50% Орендодавцю.

Відповідно до п. 5.3. Договору Орендар зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Договір укладено на 2 роки 11 місяців до 12 листопада 2022 року включно (п.10.1. Договору).

Сторонами Договору підписано Розрахунок орендної плати за оренду комунального майна, розташованого за адресою: м. Харків, просп. Незалежності, 13, літ. «М-1-9», який є додатком №1 до Договору, а також Акт приймання-передачі орендованого майна від 13.12.2019, який є додатком №2 до Договору.

24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 (далі - Указ) в Україні введено воєнний стан. Дія воєнного стану, починаючи з дати його введення не переривалася та згідно з останніми змінами до Указу 05.02.2025 подовжена до 09 травня 2025 року.

Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» встановлено, що договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану.

04.09.2023 обласна рада направила відповідачу претензію № 01-37/2019 від 31.08.2023 щодо сплати заборгованості за користування комунальним майном в сумі 9203,68 грн.

18 жовтня 2024 року Харківська обласна рада отримала лист від КНП ХОР «ОКЛ» із оригіналом Акта повернення з оренди нерухомого/іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області від 26.06.2024, підписаний Орендодавцем і Орендарем, відповідно до якого Орендар передає, а Орендодавець, приймає зі строкового платного користування майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, а саме частину нежитлового приміщення 1-го поверху (кімн. № 26) навчально-діагностичного корпусу, літера «М-1-9» за адресою м. Харків, просп. Незалежності, 13.

До листа також додано копію звернення Орендаря, у якому висловлено згоду на розірвання договору оренди, визнано наявну заборгованість та взято зобов'язання погасити її до 31 жовтня 2024 року.

Однак, як вказує позивач, станом на 31.10.2024 зобов'язання відповідача перед обласним бюджетом щодо сплати заборгованості з оплати орендної плати в сумі 13 745,34 грн виконані не були.

Вказані обставини стали підставою звернення позивачем до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 760 ЦК України визначено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Відповідно до частин 1, 5 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Договір найму відповідно до статті 763 ЦК України укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України, для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 13.12.2019 між Комунальним некомерційним підприємством Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня» та Фізичною особою - підприємцем Кінарейкіною Вітою Юріївною укладено Договір оренди № 152Б комунального майна та підписано Акт приймання-передачі орендованого майна.

Як вбачається із зазначеного Акту приймання-передачі, сторони підписали цей акт без заперечень та зауважень, у зв'язку з чим, відповідно до вимог ст. 629 ЦК України, вони повинні належним чином виконувати всі умови Договору, в тому числі в частині своєчасної та у повному обсязі сплати орендної плати, 50% якої відповідно до умов Договору спрямовується до обласного бюджету, 50% - Орендодавцю.

Відповідно до ст. Закону України "Про оренду державного та комунального майна" оренда - речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов'язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Таким чином, зобов'язання відповідача з оплати оренди виникли на підставі вказаних нормативних актів та Договору оренди комунального майна №152Б від 13.12.2019.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7 вказаної статті, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Заборгованість відповідача підтверджується наявними у матеріалах справи розрахунками позивача, а також Актом повернення з оренди нерухомого/іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області від 26.06.2024 та додатком до нього. Доказів сплати заборгованості відповідачем до матеріалів справи не надано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за Договором оренди № 152Б комунального майна від 13 грудня 2019 року в розмірі 13 745,34 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23 червня 1993 р.).

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини, суд дійшов висновку про задоволення в повному обсязі позовних вимог Харківської обласної ради.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Стаття 123 ГПК України визначає види судових витрат, до яких належать судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи.

Згідно з ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи те, що позов задоволено повністю, витрати щодо сплати судового збору в сумі 3028,00 грн покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кінарейкіної Віти Юріївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Харківської обласної ради (вул. Сумська, буд. 64, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 24283333, р/р UA598999980334109870000020649 в Казначействі України (ЕАП), отримувач коштів - ГУК Харківської області, Харківська МТГ, код ЄДРПОУ - 37874947, код класифікації бюджету - 22080400) заборгованість з орендної плати за договором оренди № 152Б комунального майна від 13 грудня 2019 року на загальну суму 13 745,34 грн за період з 01.03.2022 по 26.06.2024.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кінарейкіної Віти Юріївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Харківської обласної ради (вул. Сумська, буд. 64, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 24283333) судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Харківська обласна рада (вул. Сумська, буд. 64, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 24283333).

Відповідач: Фізична особа-підприємець Кінарейкіна Віта Юріївна ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Повне рішення складено "18" червня 2025 р.

Суддя О.О. Присяжнюк

Попередній документ
128205248
Наступний документ
128205250
Інформація про рішення:
№ рішення: 128205249
№ справи: 922/1361/25
Дата рішення: 17.06.2025
Дата публікації: 19.06.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Харківської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них; про комунальну власність, з них; щодо оренди
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (17.06.2025)
Дата надходження: 17.04.2025
Предмет позову: стягнення коштів
Розклад засідань:
28.05.2025 11:00 Господарський суд Харківської області
17.06.2025 12:00 Господарський суд Харківської області