17.06.2025м. СумиСправа № 920/147/25
Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду матеріали справи №920/147/25
за позовом Комунального підприємства «Теплогарант»
(вул. Садова, 39-а, м. Конотоп, Конотопський район, Сумська область,
41615, код ЄДРПОУ 32325215)
до відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу міста Суми
(вул. Герасима Кондратьєва, 165, м. Суми, 40021,
код ЄДРПОУ 26622590)
про стягнення 1 616 293 грн 70 коп.,
за участю представників сторін:
від позивача: не прибув,
від відповідача: Гута В.І.,
при секретарі судового засідання Ляскевич М.О.,
Суть спору. 03.02.2025 позивач звернувся до суду з позовом, відповідно до вимог якого просить стягнути з відповідача на користь позивача 1 616 293,70 грн основного боргу за послуги з постачання теплової енергії за період листопад - грудень 2024 року за Договором №55/24 від 16.05.2024 з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2025, справу призначено до розгляду судді Заєць С.В.
Ухвалою суду від 06.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 920/147/25; призначено підготовче засідання у справі на 06.03.2025, 10:00.
21.02.2025 через систему «Електронний суд» відповідачем надано до суду відзив (вх.№746) на позовну заяву, в якому погоджується з отриманням послуг Договором №55/24 від 16.05.2024. Разом з цим, відповідач вказує на те, що рахунок на оплату №2578 та рахунок на оплату №1939 отриманий ним 17.01.2025, та внаслідок закриття бюджетного року і неспіврозмірності обсягів фінансування у 2024 році із фактичними потребами у коштах для сплати спожитої електроенергії, виникла заборгованість перед позивачем.
28.02.2025 через систему «Електронний суд» позивачем надано до суду відповідь (вх.№841) на відзив на позовну заяву, відповідно до положень якої вважає доводи відповідача, викладені у відзиві необґрунтованими, оскільки сторонами укладений договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є обов'язковим для виконання сторонами. Позивач виконав зобов'язання за договором належним чином, а відповідач, в свою чергу, не оплатив спожиту теплову енергію з листопада 2024 року по грудень 2024 року в об'ємі 293,020859 Гкал на загальну суму 1616293,70 грн.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 09 год. 03 хв. до 11 год. 52 хв. 06.03.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 06.03.2025 не відбулось.
Ухвалою суду від 06.03.2025 (з урахуванням ухвали суду від 13.03.2025 про виправлення описки) призначено підготовче засідання у справі №920/147/25 на 19.03.2025, 11:20.
Розгляд справи 19.03.2025 не відбувся в зв'язку з перебуванням судді Заєць С.В. на лікарняному з 14.03.2025 по 31.03.2025, у відпустці з 01.04.2025 по 03.04.2025.
Ухвалою суду від 04.04.2025 призначено підготовче засідання у справі №920/147/25 на 08.04.2025, 11:00.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 09 год. 15 хв. до 11 год. 49 хв. 08.04.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 08.04.2025 не відбулось.
Ухвалою суду від 08.04.2025 призначено підготовче засідання у справі №920/147/25 на 29.04.2025, 11:15.
Протокольною ухвалою суду від 29.04.2025 закрито підготовче провадження у справі №920/147/25; призначено розгляд справи по суті на 15.05.2025, 11:30.
13.05.2025 через систему «Електронний суд» позивачем надано до суду клопотання (вх.№2236) про розгляд справи №920/147/25 без участі представника позивача.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 10 год. 04 хв. до 11 год. 52 хв. 15.05.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 15.05.2025 не відбулось.
Ухвалою суду від 15.05.2025 призначено судове засідання у справі №920/147/23 на 17.06.2025, 11:20.
Представник позивача у судове засідання 17.06.2025 не прибув, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
Представник відповідача у судовому засіданні 17.06.2025 проти задоволення позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позову повністю.
Судовий процес на виконання ч. 1 ст. 222 ГПК України фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Під час судового розгляду, відповідно до статей 209, 210 ГПК України були з'ясовані всі обставини, на які сторони у справі посилалися, як на підставу своїх вимог та/або заперечень, та досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи.
У судовому засіданні в порядку абз. 1 ч. 1 ст. 219 ГПК України суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України проголосив скорочене рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлені наступні обставини.
16.05.2024 між Комунальним підприємством «Теплогарант» (далі - Виконавець, КП «Теплогарант», Позивач) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Суми (далі - Споживач, Відповідач) було укладено Договір № 55/24 з власником (користувачем) будівлі про надання постачання теплової енергії на об'єкти (нежитлові приміщення) (далі - Договір).
Відповідно до п. 1. Договору Виконавець зобов'язується надавати Споживачеві послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення (далі - послуга) відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження, а Споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим Договором.
Згідно з п. 3.1. Договору до об'єктів надання послуг належить:
- Об'єкт № 1: м. Конотоп, вул. Валерія Залужного (колишня вул. Тургенєва), 30, загальною площею 6 997,0 кв.м.;
- Об'єкт № 2: м. Конотоп, вул. Лазаревського, 2 (пологовий будинок), загальною площею 1 349,8 кв.м.;
- Об'єкт № 3: м. Конотоп, вул. Лазаревського, 2 (будинок наркодиспансера), загальною площею 390,4 кв.м.
Положеннями п. 40. Договору встановлено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє по 31 грудня 2024 року, а в частині проведення розрахунків Договір діє до повного їх здійснення. На підставі ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, Договір поширює свою дію на відносини Сторін (фактичне споживання теплової енергії), які виникли раніше, до його укладання, а саме з « 01» березня 2024 року.
Відповідно до п. 41. Договору, враховуючи факт безперервного постачання послуг протягом встановленого відповідним органом державної влади опалювального сезону, в разі, якщо ціни договору недостатньо для повної та своєчасної оплати послуг, спожитих протягом строку дії договору, Споживач зобов'язаний протягом 10 днів з моменту, коли вартість фактично спожитих послуг перебільшить ціну Договору, здійснити заходи щодо укладання нового договору та забезпечити необхідне додаткове бюджетне фінансування для повної та своєчасної оплати спожитих послуг.
КП «Теплогарант» надає послуги з постачання теплової енергії у опалювальні періоди, терміни яких встановлюються рішеннями органу місцевої влади.
Опалювальний сезон 2024-2025рр. розпочався з 17.10.2024 року за рішенням виконавчого комітету Конотопської міської ради від 16.10.2024 року № 242 «Про початок опалювального сезону 2024-2025 років».
При виставленні рахунків за спожиту теплову енергію КП «Теплогарант» застосовував затверджені органом місцевого самоврядування тарифи:
- рішенням Виконавчого комітету Конотопської міської ради від 16.10.2024 року №243 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, тарифів на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (вироблених з використанням природного газу)», Комунальному підприємству «Теплогарант» встановлено тариф на послуги з постачання теплової енергії, який для потреб «бюджетних установ» та потреб «інших споживачів (крім населення)» складає 4 596,64 грн. за 1 Гкал (без ПДВ) та 5 515,97 грн. за 1 Гкал (з ПДВ). Тариф набув чинності з 17.10.2024.
Згідно з п. 25. Договору Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. У випадку затримки бюджетного фінансування. Споживач зобов'язується провести оплату за надані послуги протягом 3-х робочих днів з дня надходження коштів на розрахунковий рахунок.
Так, за твердженням Позивача, за період з листопада 2024 року по грудень 2024 року КП «Теплогарант» поставив Споживачу 293,020859 Гкал теплової енергії на загальну суму 1 616 293 грн 70 коп. Отримання Споживачем теплової енергії з листопада 2024 року по грудень 2024 року підтверджується Актами здачі-приймання наданих послуг (виконаних робіт), зокрема:
- Акт № 1523 від 30.11.2024 (за листопад 2024 року) на суму 839 234 грн 00 коп.;
- Акт № 2087 від 31.12.2024 (за грудень 2024 року) на суму 777 059 грн 70 коп.
Як вказує Позивач, на виконання пункту 24. Договору КП «Теплогарант» надавало Споживачу акти прийому-передачі теплової енергії та рахунки на оплату спожитої теплової енергії у двох примірниках для підписання та оплати. Однак останні не повернуто Споживачем на адресу КП «Теплогаранти» ані з підписом, ані з мотивованою відмовою від підписання на адресу КП «Теплогарант»
У зв'язку з відсутністю оформлених належним чином зазначених вище актів наданих послуг, КП «Теплогарант» повторно направив ці акти на юридичну адресу Споживача рекомендованим листом з описом вкладення, які долучено до матеріалів справи.
Проте, Споживач в порушення умов спірного Договору оплату за надані послуги з постачання теплової енергії з листопада 2024 року по грудень 2024 року не здійснив, у зв'язку з чим загальна заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 1616293 грн 70 коп., що й стало підставою звернення КП «Теплогарант» до господарського суду.
Вирішуючи спір у даній справі суд керується наступним:
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.
Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання комунальних послуг здійснюються безперервно, крім часу перерв на міжопалювальний період для систем опалення виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами.
У відповідності до приписів ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Статтею 1 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.
Згідно з ч. 3 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до приписів ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), якщо строк (термін), виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що між Позивачем та Відповідачем укладено Договір № 55/24 від 16.05.2024 з власником (користувачем) будівлі про надання постачання теплової енергії на об'єкти (нежитлові приміщення).
Факт надання послуг з постачання теплової енергії підтверджено Актом здачі-приймання наданих послуг (виконаних робіт) (за листопад 2024 року) 1523 від 30.11.2024 на суму 839234 грн 00 коп. та Актом здачі-приймання наданих послуг (виконаних робіт) № 2087 від 31.12.2024 (за грудень 2024 року) на суму 777059 грн. 70 коп.
Відповідач підтверджує факт отримання послуг з постачання теплової енергії у листопаді 2024 року та грудні 2024 року. Водночас, доказів відсутності заборгованості Відповідач суду не подав
Таким чином, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання Відповідачем зобов'язань щодо оплати послуг з постачання теплової енергії за Договором № 55/24 від 16.05.2024 з власником (користувачем) будівлі про надання постачання теплової енергії на об'єкти (нежитлові приміщення), враховуючи підтвердження боргу наявними в матеріалах справи доказами, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості в сумі 1616293 грн 70 коп.
Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.
Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства «Теплогарант» є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується наступним:
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.
Нормою статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається:
1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що судом позовні вимоги задоволено в повному обсязі, судовий збір в сумі 24244 грн. 41 коп. покладається на Відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Суми (вул. Герасима Кондратьєва, 165, м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 26622590) на користь Комунального підприємства «Теплогарант» (вул. Садова, 39-а, м. Конотоп, Конотопський район, Сумська область, 41615, код ЄДРПОУ 32325215) 1616293 грн 70 коп. заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2024 року по грудень 2024 року за Договором № 55/24 від 16.05.2024 з власником (користувачем) будівлі про надання постачання теплової енергії на об'єкти (нежитлові приміщення), а також 24244 (двадцять чотири тисячі двісті сорок чотири) грн 41 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 18.06.2025.
Суддя С.В. Заєць