65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"16" червня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5052/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи №916/5052/24,
за позовом: Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради (65074, м. Одеса, вул. Косовська, 2-Д; код ЄДРПОУ 25830731);
до відповідача: Коноплі Вікторії Костянтинівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 );
про стягнення 9728,55 грн.
1. Суть спору.
15.11.2024 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх.№5181/24) Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради до відповідача - ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 7297,29 грн., а також судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договорів на право користування місцями для розташування елементів вуличної торгівлі в частині внесення повної та своєчасної плати до моменту припинення таких договорів.
2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії по справі.
Ухвалою суду від 20.11.2024 позовну заяву Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради до відповідача - ОСОБА_1 залишено без руху у зв'язку з наявністю недоліків позовної заяви.
02.12.2024 до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх.№43259/24).
09.12.2024 до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог (вх.№44032/24), відповідно до якої, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість, що виникла внаслідок невиконання умов договорів на право користування місцями для розташування елементів вуличної торгівлі в розмірі 9728,55 грн.
Ухвалою суду від 09.12.2024 провадження у справі було відкрито, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, в порядку ст.ст. 247-252 ГПК України.
В даній ухвалі суд запропонував відповідачу подати у строк до 30.12.2024 відзив на позовну заяву, оформлений відповідно до вимог ст.ст.165, 178 ГПК України; додати до відзиву докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; надіслати копію відзиву та доданих до нього доказів позивачу одночасно з надісланням відзиву до суду; відповідні докази надіслання надати до суду.
Запропонував позивачу подати до суду у строк до 13.01.2025 відповідь на відзив, оформлену відповідно до вимог ст.ст.166, 184 ГПК України; надіслати копію відповіді на відзив та доданих до неї доказів відповідачам одночасно з надісланням відповіді суду; відповідні докази надіслання надати до суду.
Запропонував відповідачу подати до суду у строк до 27.01.2025 заперечення, оформлені відповідно до вимог ст.ст.167, 184 ГПК України, надіслати копію заперечень та доданих до них доказів позивачу одночасно з надісланням заперечень до суду; відповідні докази надіслання надати до суду.
Про вказане сторін було повідомлено шляхом направлення копії ухвали суду до електронного кабінету позивача та на зареєстроване місце проживання відповідача, однак ОСОБА_1 ухвалу суду вручено не було у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, про що свідчить довідка про причини повернення поштового відправлення наявна в матеріалах справи.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресоюмісцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За змістом п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 (зі змінами), Рекомендовані листи з позначкою Судова повістка, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Судова повістка.
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою Судова повістка, працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.
Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто поштовим відділенням зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 28.01.2019 у справі № 915/1015/16.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.
Виходячи з вищевикладених положень ГПК України та встановлених обставин щодо порядку викликів і повідомлень відповідачів, суд вважає, що в ОСОБА_1 є належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду, що наділяє суд правом розглядати справу без його участі.
17.12.2024 до суду надійшла заява Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про повернення надмірно сплаченого судового збору (вх.№45144/24).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.12.2024 заяву про повернення надмірно сплаченого судового збору було задоволено та постановлено повернути Управлінню розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради 302 грн. 80 коп. судового збору, сплаченого згідно платіжної інструкції №1104 від 18.09.2024
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Враховуючи ту обставину, що в умовах воєнного стану суди продовжують працювати в штатному режимі, з огляду на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи з метою забезпечення доступу до правосуддя, гарантованого державою та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд здійснив розгляд даної справи в межах розумного строку.
3. Аргументи учасників справи.
3.1. Аргументи Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради.
У якості обґрунтування позовних вимог, Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради зазначає, що між ним та фізичною особою-підприємцем Коноплею Вікторією Костянтинівною було укладено договори на право користування місцями для розташування елементів вуличної торгівлі №УT-94/21 від 10.06.2021 року, № УТ-95/21 від 10.06.2021 року, № УT-96/21 від 10.06.2021 року (далі - Договори). Згідно зазначених Договорів позивач за оплату надав відповідачу право тимчасово використовувати місця під розташування елементів вуличної торгівлі з 27.05.2021 року по 15.10.2021 року.
Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради зазначає, що відповідач жодного разу не здійснив оплату за жодним із вищевказаних договорів до моменту їх припинення, що й спричинило виникнення заборгованості.
Згідно тверджень позивача, заборгованість ФОП Коноплі Вікторії Костянтинівни без врахування штрафних санкцій та пені за Договором №УТ-94/21 від 10.06.2021 року складає 1939,23 грн., за Договором №УT-95/21 від 10.06.2021 року - 1939,23 грн., за Договором №УТ-96/21 від 10.06.2021 року - 1939,23 грн. Загальний розмір заборгованості з урахуванням штрафних санкцій - 9728,55 грн.
Позивач також зазначає, що підставою для звернення до Господарського суду Одеської області є той факт, що, незважаючи на припинення Коноплею Вікторією Костянтинівною підприємницької діяльності, на момент підписання спірних договорів вона мала статус фізичної особи - підприємця.
3.2. Аргументи Коноплі Вікторії Костянтинівни.
Конопля Вікторія Костянтинівна своїм правом, передбаченим ст. 165 ГПК України, на подання відзиву по суті справи не скористалася, жодних доказів у якості спростування наведених позивачем обставин відповідачем до матеріалів справи не додано.
Згідно положень ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відтак суд вирішує спір який виник між Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради та Коноплею Вікторією Костянтинівною за наявними в матеріалах справи доказами.
4. Фактичні обставини справи встановлені судом.
У матеріалах справи наявні заяви за №Ф1-125712-ю/л, №Ф1-125715-ю/л, №Ф1-125716-ю/л, що датовані 27.05.2021 та які укладені на підставі п. 4 ст. 9 Закону України "Про адміністративні послуги" з проханням укласти договори на право тимчасового користування місцями для розташування елементів вуличної торгівлі (ОВТ»), дані заяви адресовані Управлінню розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, заявником вказана - ФОП Конопля Вікторія Костянтинівна.(а.с.11-13).
На підставі вказаних заяв між Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, як Уповноваженим органом, та ФОП Коноплею В.К., як Користувачем, 10.06.2021 було укладено договори №УT-94/21, №УТ-95/21, №УT-96/21 на право користування місцями для розташування елементів вуличної торгівлі. Договори за своєю правової природою є ідентичними, містять однакові положення, проте стосуються трьох окремих об?єктів нерухомості, а саме:
- згідно п.2.1. Договору №УT-96/21, уповноважений орган надає Користувачу право за плату тимчасово використовувати місце під розташування елементу вуличної торгівлі площею 4,00 кв.м за адресою: м. Одеса, гідропарк «Лузанівка» (згідно прив?язки до місцевості) на територіях, які є комунальною власністю територіальної громади міста Одеси, або інших об?єктах, що перебувають на утриманні органів, підприємств, установ та/або організації Одеської міської ради та не передані у власність іншим особам (а.с.14-16);
- згідно п.2.1. Договору №УT-95/21, уповноважений орган надає Користувачу право за плату тимчасово використовувати місце під розташування елементу вуличної торгівлі площею 4,00 кв.м за адресою: м. Одеса, гідропарк «Лузанівка» (біля пляжу «Малібу») (згідно прив?язки до місцевості) на територіях, які є комунальною власністю територіальної громади міста Одеси, або інших об?єктах, що перебувають на утриманні органів, підприємств, установ та/або організації Одеської міської ради та не передані у власність іншим особам (а.с.17-21);
- згідно п.2.1. Договору №УT-94/21, Уповноважений орган надає Користувачу право за плату тимчасово використовувати місце під розташування елементу вуличної торгівлі площею 4,00 кв.м за адресою: м. Одеса, гідропарк «Лузанівка» (згідно прив?язки до місцевості) на територіях, які є комунальною власністю територіальної громади міста Одеси, або інших об?єктах, що перебувають на утриманні органів, підприємств, установ та/або організації Одеської міської ради та не передані у власність іншим особам (а.с.22-25).
Відповідно до п. 2.2. Договорів, підставою для розміщення елементу торгівлі в межах м. Одеси за є лист-рішення (позитивна відповідь з печаткою відповідної районної адміністрації Одеської міської ради та підписом її керівника (уповноваженої особи) щодо можливості розмістити елемент торгівлі за вказаною адресою
Пунктом 2.3 Договорів, сторони визначили, що лист-рішення є невід'ємною частиною цього Договорів.
Згідно п. 2.4. Договорів, розташування елементу торгівлі та розрахунок плати за користування місцем для розташування елементу торгівлі здійснюється згідно додатків до договору.
Відповідно до п. 2.5 Договорів, Користувач використовує надані йому місця за цільовим призначенням з дня укладання сторонами цього договору та сплачує вартість користування цими місцями в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Згідно п.5.1 Договорів, плата визначається на підставі тарифів та коригуючих коефіцієнтів до них, встановлених Виконавчим комітетом Одеської міської ради та чинних на момент укладання цього договору.
Згідно п.5.2 Договорів, Користувач вносить плату за цим договором щомісячно не пізніше 27 числа місяця, за який вноситься плата, шляхом перерахунку відповідних коштів на зазначений у цьому договорі банківський рахунок.
За п.6.2 Договорів, у випадку прострочення платежів, передбачених п.5.1, 5.2 цього договору, користувач сплачує пеню від суми простроченого платежу за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Згідно з п. 6.4. Договорів, позовна давність щодо стягнення плати та пені, передбачених п.5.1, 6.1 договору, встановлюється строком в 4 роки.
Відповідно до п.8.2 Договорів, вони є укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх печатками.
Відповідно до п.8.3. Договорів, дані Договори діють протягом строку з 27.05.2021-15.10.2021.
У п.8.4.3. Договорів визначено, що договір достроково припиняє свою дію, зокрема, у випадку припинення однієї зі Сторін без правонаступництва або смерті фізичної особи.
Так, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що Конопля Вікторія Костянтинівна була зареєстрована як фізична особа-підприємець 16.03.2021, водночас державну реєстрацію фізичної особи-підприємця було припинено 23.09.2021, за її рішенням (а.с. 64-65).
Додатком до договору Договору №УT-96/21 є Лист-рішення за №01-05-4/90вx від 21.05.2021 фотофіксація місця розташування елементу торгівлі з прив?язкою до місцевості.
Додатком до договору Договору №УT-95/21 є Лист-рішення за №01-05-4/89вр 21.05.2021 фотофіксація місця розташування елементу торгівлі з прив?язкою до місцевості.
Додатком до договору Договору №УT-94/21 Лист-рішення за №01-05-4/88вр 21.05.2021 фотофіксація місця розташування елементу торгівлі з прив?язкою до місцевості.
У вищезазначених Договорах розмір плати за тимчасове користування місцем для розташування елементу вуличної торгівлі становить 420 грн за місяць, коригуючий коефіціент - 1, розмір плати за кв.м - 105 грн., площа - 4 кв.м. (додаток №2 до Догговорів).
Так, із наявного розрахунку основного боргу відповідача (а.с. 118-119) вбачається наступне:
- за травень 2021 року була нарахована плата у розмірі 56,00 грн. (за 4 дні травня по кожному договору окремо);
- за червень 2021 року - 420,00 грн.;
- за липень 2021 року - 420,00 грн.;
- за серпень 2021 року - 420,00 грн.;
- за вересень 2021 року - 420,00 грн.;
- за жовтень 2021 року - 203,23 грн. (за 15 днів жовтня по кожному договору окремо).
Також позивачем було надано до суду розрахунки пені в розмірі 514,14 грн., інфляційних втрат в сумі 2821,23 грн. та 3 % річних в розмірі 575,49 грн. що були нараховані на основний борг відповідача що виник за Договорами в період з травня 2021 по жовтень 2021 року та становить розмір 5817,69 грн. (а.с.76-111).
5. Позиція суду щодо встановлених обставин справи.
Судом встановлено, що згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Конопля Вікторія Костянтинівна 23.09.2021 припинила свою підприємницьку діяльність (а.с. 64-65).
За приписами ст. 51 Цивільного кодексу України, до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин. Фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення (ст. 52 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Предметна та суб'єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
За змістом статті 45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).
Наведене свідчить про те, що одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб'єктного складу сторін.
Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
З огляду на положення частини першої ст. 20 ГПК України, а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб'єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.
Відтак господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
Згідно зі ст. 25 ЦК України, здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. За правилами частин другої та четвертої цієї статті цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті.
Статтею 26 ЦК України передбачено, що всі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов'язки. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов'язки як учасник цивільних відносин.
З наведених норм законодавства вбачається, що кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (ст. 42 Конституції України). Це право закріплено й у ст. 50 ЦК України, відповідно до якої право на здійснення підприємницької діяльності, не забороненої законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Тобто фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус "фізична особа-підприємець" сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право-і дієздатністю, та не обмежує їх.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 910/16713/15.
Відповідно до ст. 52 ЦК України, фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Враховуючи наведене у сукупності, суд зазначає, що позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив господарську юрисдикцію спору відповідно до суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін.
Щодо правовідносин які склалися між сторонами спору суд зазначає наступне.
У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
Згідно вимог ч. 7 ст. 193 ГК України, законодавцем в імперативному порядку закріплено, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з приписами ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Так предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача боргу у сумі 9728,55 грн.
Виходячи з доданого до позовної заяви розрахунку боргу, заявлена сума основного боргу становить 5817,69 грн, пеня становить 514,14 грн, інфляційні втрати 2821,23 грн, 3% річних 575,49 грн.
Водночас, як було встановлено судом, відповідачем було припинено здійснення підприємницької діяльності 23.09.2021.
Також, згідно п.5.2 Договорів, Користувач вносить плату за цим договором щомісячно не пізніше 27 числа місяця, за який вноситься плата, шляхом перерахунку відповідних коштів на зазначений у цьому договорі банківський рахунок.
Крім того, сторони визначили, що Договори діють протягом строку з 27.05.2021-15.10.2021 (п.8.3. Договорів).
Між тим, пунктом 8.4.3. Договорів визначено, що договір достроково припиняє свою дію, зокрема, у випадку припинення однієї зі Сторін без правонаступництва або смерті фізичної особи.
Таким чином, враховуючи що 23.09.2021 ФОП Конопля В.К. було припинено як суб'єкта підприємницької діяльності, суд доходить висновку, що і строк дії Договорів достроково припинився в цей момент.
Відтак, дослідивши період наявності між сторонами правовідносин за Договорами, суд зазначає що позивач має право вимагати плату за такими періодами:
- за травень 2021 року - 162,60 грн. (54,20 грн. х 3 Договори) за 4 дні дії кожного з Договорів;
- за червень 2021 року - 1260 грн. (420,00 грн. х 3 Договори);
- за липень 2021 року - 1260 грн. (420,00 грн. х 3 Договори);
- за серпень 2021 року - 1260 грн. (420,00 грн. х 3 Договори);
- за вересень 2021 року - 966 грн. (322,00 грн. х 3 Договори) за 23 дні дії кожного з Договорів.
Таким чином, суд доходить висновку, що основний борг Коноплі В.К. перед Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради за Договорами на право тимчасового користування місцями для розташування елементів вуличної торгівлі №Ф1-125712-ю/л, №Ф1-125715-ю/л, №Ф1-125716-ю/л від 27.05.2021 в загальному розмірі становить - 4908,60 грн.
Щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як вже було зазначено судом, відповідальність за невиконання грошового зобов'язання за договором у вигляді пені погоджена сторонами у п.6.2. договору.
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи встановлення судом обставини несвоєчасного виконання відповідачем грошового зобов'язання, суд зазначає про правомірність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив помилковість останніх в частині визначення початкової дати нарахування з огляду на неврахування позивачем положень п.5 ст.254 ЦК України, а також помилковість у частині визначення сум основного боргу за вказаними періодами, про що судом вже було зазначено раніше.
Враховуючи зазначене, за допомогою системи "Ліга-Закон" судом зроблено власні розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат в межах визначеного позивачем періоду.
Розрахунок інфляційних втрат є наступним:
№Період простроченняОсновний борг (грн)Загальний Індекс інфляції (IIс)Інфляційне збільшення (грн)
127.05.2021 - 02.12.2024162,601,5228125385,01
227.06.2021 - 02.12.20241 260,001,51977299654,91
327.07.2021 - 02.12.20241 260,001,51825473653,00
427.08.2021 - 02.12.20241 260,001,52129733656,83
523.09.2021 - 02.12.2024966,001,51337634481,93
Всього: 2 531,68 грн
Загальний розмір інфляційних втрат нарахованих на основний борг відповідача становить розмір - 2 531,68 грн.
Розрахунок 3 % річних є наступним:
Період прострочення грошового зобов'язання:Кількість днів у періодіСума
з 27/05/2021 до 31/12/2023 162,60 x 3 % x 949 : 365 : 10094912,68 грн.
з 01/01/2024 до 02/12/2024 162,60 x 3 % x 337 : 366 : 1003374,49 грн.
з 27/06/2021 до 31/12/2023 1 260,00 x 3 % x 918 : 365 : 10091895,07 грн.
з 01/01/2024 до 02/12/2024 1 260,00 x 3 % x 337 : 366 : 10033734,80 грн.
з 27/07/2021 до 31/12/2023 1 260,00 x 3 % x 888 : 365 : 10088891,96 грн.
з 01/01/2024 до 02/12/2024 1 260,00 x 3 % x 337 : 366 : 10033734,80 грн.
з 27/08/2021 до 31/12/2023 1 260,00 x 3 % x 857 : 365 : 10085788,75 грн.
з 01/01/2024 до 02/12/2024 1 260,00 x 3 % x 337 : 366 : 10033734,80 грн.
з 23/09/2021 до 31/12/2023 966,00 x 3 % x 830 : 365 : 10083065,90 грн.
з 01/01/2024 до 02/12/2024 966,00 x 3 % x 337 : 366 : 10033726,68 грн.
Всього: 489,96 грн.
Загальний розмір 3 % річних нарахованих на основний борг відповідача становить - 489,96 грн.
Розрахунок пені є наступним:
Період 1 (27/05/2021 - 26/11/2021)
Період розрахункуКількість днів у періодіСума
27.05.2021 - 22.07.2021 : 7,50 (облікова ставка НБУ) 162,60 (Сума боргу) x (2 x 7,50 : 365) x 57 днів (прострочення) : 100573,81 грн.
23.07.2021 - 09.09.2021 : 8,00 (облікова ставка НБУ) 162,60 (Сума боргу) x (2 x 8,00 : 365) x 49 днів (прострочення) : 100493,49 грн.
10.09.2021 - 26.11.2021 : 8,50 (облікова ставка НБУ) 162,60 (Сума боргу) x (2 x 8,50 : 365) x 78 днів (прострочення) : 100785,91 грн.
Всього штрафних санкцій за період: 13,21 грн.
Період 2 (27/06/2021 - 26/12/2021)
Період розрахункуКількість днів у періодіСума
27.06.2021 - 22.07.2021 : 7,50 (облікова ставка НБУ) 1 260,00 (Сума боргу) x (2 x 7,50 : 365) x 26 днів (прострочення) : 1002613,46 грн.
23.07.2021 - 09.09.2021 : 8,00 (облікова ставка НБУ) 1 260,00 (Сума боргу) x (2 x 8,00 : 365) x 49 днів (прострочення) : 1004927,06 грн.
10.09.2021 - 09.12.2021 : 8,50 (облікова ставка НБУ) 1 260,00 (Сума боргу) x (2 x 8,50 : 365) x 91 днів (прострочення) : 1009153,40 грн.
10.12.2021 - 26.12.2021 : 9,00 (облікова ставка НБУ) 1 260,00 (Сума боргу) x (2 x 9,00 : 365) x 17 днів (прострочення) : 1001710,56 грн.
Всього штрафних санкцій за період: 104,49 грн.
Період 3 (27/07/2021 - 26/01/2022)
Період розрахункуКількість днів у періодіСума
27.07.2021 - 09.09.2021 : 8,00 (облікова ставка НБУ) 1 260,00 (Сума боргу) x (2 x 8,00 : 365) x 45 днів (прострочення) : 1004524,85 грн.
10.09.2021 - 09.12.2021 : 8,50 (облікова ставка НБУ) 1 260,00 (Сума боргу) x (2 x 8,50 : 365) x 91 днів (прострочення) : 1009153,40 грн.
10.12.2021 - 20.01.2022 : 9,00 (облікова ставка НБУ) 1 260,00 (Сума боргу) x (2 x 9,00 : 365) x 42 днів (прострочення) : 1004226,10 грн.
21.01.2022 - 26.01.2022 : 10,00 (облікова ставка НБУ) 1 260,00 (Сума боргу) x (2 x 10,00 : 365) x 6 днів (прострочення) : 10064,14 грн.
Всього штрафних санкцій за період: 108,50 грн.
Період 4 (27/08/2021 - 26/02/2022)
Період розрахункуКількість днів у періодіСума
27.08.2021 - 09.09.2021 : 8,00 (облікова ставка НБУ) 1 260,00 (Сума боргу) x (2 x 8,00 : 365) x 14 днів (прострочення) : 100147,73 грн.
10.09.2021 - 09.12.2021 : 8,50 (облікова ставка НБУ) 1 260,00 (Сума боргу) x (2 x 8,50 : 365) x 91 днів (прострочення) : 1009153,40 грн.
10.12.2021 - 20.01.2022 : 9,00 (облікова ставка НБУ) 1 260,00 (Сума боргу) x (2 x 9,00 : 365) x 42 днів (прострочення) : 1004226,10 грн.
21.01.2022 - 26.02.2022 : 10,00 (облікова ставка НБУ) 1 260,00 (Сума боргу) x (2 x 10,00 : 365) x 37 днів (прострочення) : 1003725,55 грн.
Всього штрафних санкцій за період: 112,78 грн.
Період 5 (23/09/2021 - 22/03/2022)
Період розрахункуКількість днів у періодіСума
23.09.2021 - 09.12.2021 : 8,50 (облікова ставка НБУ) 966,00 (Сума боргу) x (2 x 8,50 : 365) x 78 днів (прострочення) : 1007835,09 грн.
10.12.2021 - 20.01.2022 : 9,00 (облікова ставка НБУ) 966,00 (Сума боргу) x (2 x 9,00 : 365) x 42 днів (прострочення) : 1004220,01 грн.
21.01.2022 - 22.03.2022 : 10,00 (облікова ставка НБУ) 966,00 (Сума боргу) x (2 x 10,00 : 365) x 61 днів (прострочення) : 1006132,29 грн.
Всього штрафних санкцій за період: 87,39 грн.
Загальний розмір пені нарахованої на основний борг відповідача становить - 426,37 грн.
Таким чином, за наведені періоди існування заборгованості ОСОБА_1 за Договорами на право тимчасового користування місцями для розташування елементів вуличної торгівлі №Ф1-125712-ю/л, №Ф1-125715-ю/л, №Ф1-125716-ю/л від 27.05.2021 в загальному розмірі 4908,60 грн., підлягають нарахуванню та стягненню інфляційні втрати в розмірі 2 531,68 грн., 3 % річних в розмірі - 489,96 грн. та пеня в розмірі 426,37 грн.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку що позовні вимоги Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості Договорами на право тимчасового користування місцями для розташування елементів вуличної торгівлі №Ф1-125712-ю/л, №Ф1-125715-ю/л, №Ф1-125716-ю/л від 27.05.2021 та нарахованими на її розмір інфляційних втрат, 3 % річних та пені, є обґрунтованими, та такими що відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства лише частково, відтак підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Коноплі Вікторії Костянтинівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради (65074, м. Одеса, вул. Косовська, 2-Д; код ЄДРПОУ 25830731) основний борг в розмірі 4908/чотири тисячі дев'ятсот вісім/грн. 60 коп., інфляційні втрати в розмірі 2 531/дві тисячі п'ятсот тридцять одна/грн 68 коп., 3 % річних в розмірі 489/чотириста вісімдесят дев'ять/грн 96 коп. та пеню в розмірі 426/чотириста двадцять шість/грн 37 коп., за такими реквізитами: отримувач платежу - ГУДКСУ в Одеській області/м.Одеса/24060300; код ЄДРПОУ отримувача - 37607526; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); МФО - 899998; IBAN - UA278999980314080544000015744; код класифікації доходів бюджету - 24060300 (Інші надходження).
3.Стягнути з Коноплі Вікторії Костянтинівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради (65074, м. Одеса, вул. Косовська, 2-Д; код ЄДРПОУ 25830731) 2601/дві тисячі шістсот одну/грн 05 коп. витрат зі сплати судового збору за такими реквізитами: отримувач платежу - Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради; код ЄДРПОУ отримувача - 25830731; банк отримувача - Державна казначейська служба України, м. Київ; МФО - 820172; IBAN - UA918201720344210211000032432.
4.В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Повне рішення суду складено та підписано 16 червня 2025 р.
Суддя Ю.М. Невінгловська