11.06.2025 Справа № 5015/6236/11
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Хороз І.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
заяви Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, місто Львів
про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката наказу
у справі №5015/6236/11
за позовом Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, місто Львів
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Прикарпаття», місто Борислав, Львівська область
про стягнення штрафу в розмірі 5 000,00 грн та пені в розмірі 4 950,00 грн.
За участю представників:
від заявника (позивача): не з'явився;
від боржника (відповідача): не з'явився.
28.05.2025 через підсистему «Електронний суд» (зареєстрована в підсистемі 28.05.2025) від Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшла заява (вх. №2333/25) про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа та видачу дубліката наказу у справі №5015/6336/11.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2025 вказану вище заяву передано на розгляд судді Сухович Ю.О.
Ухвалою від 02.06.2025 суд прийняв заяву про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката наказу до розгляду, призначив до розгляду в судовому засіданні на 11.06.2025 о 10:45 год.
Стягувач (Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України) явки уповноваженого представника в судове засідання 11.06.2025 не забезпечив, проте, 05.06.2025 через підсистему «Електронний суд» (зареєстрована в підсистемі 05.06.2025) надійшло пояснення, яким на виконання вимог ухвали суду долучив докази надіслання Державній виконавчій службі Бориславського міського управління юстиції у Львівській області листів №63-02/4357 від 20.11.2019; № 63-02/1409 від 23.04.2019; №63-02/443 від 31.01.2019; №63-02/2361е від 24.03.2025.
Боржник (ТзОВ «Хліб Прикарпаття») явки уповноваженого представника в судове засідання 11.06.2025 не забезпечив. Заяви, пояснення, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи від відповідача станом на момент проведення судового засідання до суду не надходили.
Слід зазначити, що ухвалою суду від 02.06.2025 явка представників учасників справи у судове засідання для розгляду заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката наказу не визнавалась судом обов'язковою.
Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.
Відповідно до частин 2 статті 329 Господарського процесуального кодексу України заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.
Розглянувши заяву судом встановлено наступне.
У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа за позовом Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Прикарпаття» про стягнення штрафу у розмірі 5 000,00 грн та пені в розмірі 4 950,00 грн.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.12.2011 позовні вимоги задоволено повністю, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Прикарпаття» (Львівська область, м. Борислав, вул. В.Великого, 31/1, код ЄДРПОУ 34519888) в дохід Державного бюджету України 5000,00 грн штрафу та 4950,00 грн пені через Львівське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (79005, м. Львів, вул. І. Франка, 61 ідент. код 20812013).
Крім того, вказаним рішенням присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Прикарпаття» (Львівська область, м. Борислав, вул. В.Великого, 31/1, код ЄДРПОУ 34519888) в дохід Державного бюджету України 102,00 грн державного мита та 236,00 грн витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення в апеляційному порядку не оскаржувалось, відтак набрало законної сили 03.01.2012.
На виконання рішення 23.01.2012 видано два накази Господарського суду Львівської області у справі № 5015/6236/11.
В заяві позивач зазначив, що наказ Господарського суду Львівської області від 23.01.2012 про стягнення штрафу у розмірі 5 000,00 грн та пені в розмірі 4 950,00 грн систематично пред'являвся заявником/стягувачем до виконання. Заявою від 16.09.2016 № 13/08-1412 стягувач звертався до Державної виконавчої служби Бориславського міського управління юстиції у Львівській області про відкриття виконавчого провадження. Постановою Державної виконавчої служби Бориславського міського управління юстиції у Львівській області від 01.03.2019 відкрито виконавче провадження №58489669 з примусового виконання наказу.
Заявник стверджує, що листом від 23.04.2019 № 63-02/1409 стягувач звертався до Державної виконавчої служби Бориславського міського управління юстиції у Львівській області із запитом, в якому просив направити постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу. Проте, відповіді стягувач/заявник не отримував.
В подальшому, листом від 20.11.2019 № 63-02/4357 позивач звертався до Державної виконавчої служби Бориславського міського управління юстиції у Львівській області із запитом, в якому просив повернути виконавчий документ. Проте, відповіді на вищевказаний запит стягувач/заявник не отримував.
Листом від 24.03.2025 № 63-02/2361е стягувач звернувся до Державної виконавчої служби Бориславського міського управління юстиції у Львівській області з проханням повернути виконавчий документ. Проте, відповіді на лист, постанову про повернення виконавчого документа, а також оригінал виконавчого документа (наказ) стягувач/заявник не отримував.
Як вказано у заяві, строк пред'явлення наказу суду до відповідного ВДВС пропущений стягувачем/заявником з причин не залежних від стягувача/заявника, а тому на його думку, такий пропуск строку є поважним та таким, який не залежить та не міг залежати від стягувача/заявника.
Стягувач/заявник вважає, що неналежне виконання Державної виконавчої служби Бориславського міського управління юстиції у Львівській своїх обов'язків, а саме неналежне надсилання стягувачу/заявнику постанови про повернення виконавчого документу стягувачу та неналежне повідомлення про винесення даної постанови є поважними причинами, оскільки, як наслідок, строк пропущений не з вини стягувача/заявника, а Державний бюджет України втрачає надходження та порушуються інтереси держави, натомість боржник має можливість уникнути відповідальності.
У зв'язку з вищенаведеним, заявник просить поновити пропущений строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання та видати дублікат наказу у справі №5015/6336/11.
Розглянувши заяву, суд приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до частини 1 та частини 3 статті 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Одним із основних засад судочинства, згідно із пунктом 9 частини 2 статті 129 Конституції України, є зокрема, обов'язковість судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (рішення у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (рішення Конституційного суду України №5-рп/2013 від 26.06.2013р. у справі №1-7/2013).
Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Згідно із частиною 1 статті 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 13.12.2012 №18-рп/2012, відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства.
У вказаному рішенні Конституційного суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012 зазначено також, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Як вбачається з матеріалів справи, стягувач 16.09.2016 звертався до Державної виконавчої служби Бориславського міського управління юстиції у Львівській області із заявою про примусове виконання рішення суду та неодноразово скеровував (23.04.2019, 20.11.2019, 24.03.2025) письмові запити (клопотання) на адресу ДВС Бориславського міського управління юстиції у Львівській області, однак станом на 28.05.2025 відповіді на подані запити стягувач не отримував.
Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.
При цьому, відновлення процесуального строку являє собою визнання судом дійсним права вчинити певну процесуальну дію, втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними.
Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України. Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про втрату Державною виконавчою службою Бориславського міського управління юстиції у Львівській області наказу Господарського суду Львівської області від 23.01.2012 у справі №5015/6236/11.
Достовірних, належних, допустимих та вірогідних доказів на спростування факту втрати наказу Державною виконавчою службою Бориславського міського управління юстиції у Львівській області не надано.
Зважаючи на це, з метою ефективного захисту прав стягувача, забезпечення виконання рішення суду, суд вважає за необхідне поновити строк для пред'явлення наказу до виконання. Суд визнає поважними причини пропуску стягувачем відповідного строку, адже такі зумовлені неотриманням стягувачем жодної інформації про стан виконавчого провадження від органу ДВС, неотриманням постанови про повернення наказу та самого наказу.
Відповідно до пункту 19.4 перехідних положень Господарського процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Судом встановлено, що відповідно до платіжної інструкції № 348 (внутрішній номер 425144123) від 23.05.2025 заявником сплачено судовий збір за видачу дубліката наказу в сумі 90,84 грн.
Оскільки судом поновлено заявнику строк для пред'явлення наказу до виконання, беручи до уваги те, що наказ від 23.01.2012 у справі №5015/6236/11 не виконано, суд вважає заяву в частині видачі наказу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Згідно із частиною 3 статті 329 Господарського процесуального кодексу України про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.
Керуючись пунктом 19.4 розділу «Перехідні положення», статтями 2, 119, 234, 326-329 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката наказу справі №5015/6236/11 задовольнити.
2. Поновити строк для пред'явлення до виконання виконавчого документа - наказу Господарського суду Львівської області від 23.01.2012 у справі №5015/6236/11 про стягнення 5000,00 грн штрафу та 4950,00 грн пені.
3. Видати Західному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України дублікат наказу Господарського суду Львівської області від 23.01.2012 у справі №5015/6236/11 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Прикарпаття» (Львівська область, м. Борислав, вул. В.Великого, 31/1, код ЄДРПОУ 34519888) в дохід Державного бюджету України 5000,00 грн штрафу та 4950,00 грн пені через Львівське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (79005, м. Львів, вул. І. Франка, 61 ідент. код 20812013).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу складено та підписано 16.06.2025
Суддя Сухович Ю.О.