17.06.2025 Справа№914/1863/25
Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Коссака С.М., розглянувши матеріали заяви: ТзОВ «Полтавський ремонтний завод залізничної техніки», м. Полтава
про забезпечення прозову
у справі №914/1863/25
за позовом: ТзОВ «Полтавський ремонтний завод залізничної техніки», м. Полтава
до відповідача: Відокремленого підрозділу «Вантажно-транспортного управління Державне підприємство «ЛЬВІВВУГІЛЛЯ», м. Червоноград, Львівська обл.
про
Без виклику учасників справи
13.06.2025 року позивач - ТзОВ «Полтавський ремонтний завод залізничної техніки» подав заяву (вх.№ 2590/25) про забезпечення позову подається разом з позовною заявою про витребування майна з чужого незаконного володіння за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛТАВСЬКИЙ РЕМОНТНИЙ ЗАВОД ЗАЛІЗНИЧНОЇ ТЕХНІКИ» (надалі - ТОВ «ПРЗЗТ», Позивач) до Вантажно-транспортного управління ДП «ЛЬВІВВУГІЛЛЯ» (надалі - Управління, Відповідач).
Звернення Позивача до суду з позовом обумовлено невиконанням Відповідачем умов Договору № 0107/22, за яким ТОВ «ПРЗЗТ» передав Управлінню в безоплатне користування маневровий тепловоз серії ТЕМ2У № 635 (надалі - тепловоз) на чітко визначений Договором строк - 120 календарних днів.
Як було зазначено в позовній заяві, відповідач після закінченню строку дії Договору свої зобов'язання з повернення тепловозу не виконав. Незважаючи на численні вимоги, пропозиції і претензії з боку ПРЗЗТ, Управління продовжує незаконно більш ніж 30 місяців утримувати на своїй території та експлуатувати неналежне йому майно.
Просить вжити захід забезпечення позову, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 137 ГПК України у вигляді заборони відповідачу вчиняти певні дії, а саме - заборонити експлуатацію маневрового тепловозу серії ТЕМ2У № 635 інвентарний номер 2094.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Таким чином, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою (правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 14.08.2023 у справі №904/1329/23, від 11.07.2023 у справі №917/322/23 та ін.).
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову (правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 01.05.2023 у справі № 914/257/23, від 06.03.2023 у справі № 916/2239/22).
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного суду від 19.07.2024 у справі № 917/1862/21.
Розглянувши заяву про забезпечення позову судом встановлено таке.
Між сторонами укладено договір експлуатації рухомого майна №0107/22/36 від 01.07.2022, предметом якого є маневрений тепловоз серії ТЕМ2У №635.
Відповідно до п.5.2. договору експлуатації рухомого майна №0107/22/36 від 01.07.2022 року цей договiр набуває чинностi з моменту його пiдписання i дiє протягом 120 календарних днiв з моменту пiдписання Акry приймання-передачi Тепловозу у користування, але в буль-якому разi не довше дати остаточного прийняття послуг щодо ремонту обладнання за договором №278 вiд 31.08.2021 за результатами вiдкритих торгiв вiд 09.08.2021 укладеного між сторонами.
Акт приймання - передачі рухомого майна цього тепловозу заявником не надано, інформації щодо дати остаточного прийняття послуг щодо ремонту обладнання за договором №278 вiд 31.08.2021 за результатами вiдкритих торгiв вiд 09.08.2021 укладеного між сторонами також не зазначено.
З матеріалів справи, а саме відповіді ДП «Львіввугілля» від 14.04.2025 року слідує, що між сторонами існують господарські відносини, зокрема з інших підстав їх виникнення. Так, у відповіді на претензію відповідач зазначає, що між державним підприємством «Львіввугілля» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтавський ремонтний завод залізничної техніки» за результатами відкритих торгів 09.08.2021р.укладено Договір № 278 від 31.08.2021р. про закупівлю послуги з капітального ремонту тепловозу ТЕМ2М.
Відповідно до п.1.1. Договору № 278 від 31.08.2021р. Виконавець (позивач у справі №914/1863/25) зобов'язується надати послуги з капітального ремонту тепловозу ТЕМ-2М № 044, надалі «Тепловоз» для потреб «Замовника» (відповідач у справі 914/1863/25, а саме: ДК 021:2015, 50220000-3 Послуги з ремонту, технічного обслуговування залізничного транспорту і пов'язаного обладнання та супутні послуги 50221000-0 Послуги з ремонту і технічного обслуговування локомотивів (Капітальний ремонт KP -2 тепловозу ТЕМ- 2М № 044).
Рішенням господарського суду Полтавської області від 04.07.23р. у справі № 917/636/23, що набрало законної сили, позов Державного підприємства «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Вантажно-транспортне управління» Державного підприємства «Львіввугілля» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавський ремонтний завод залізничної техніки» про зобов'язання виконати зобов'язання та стягнення 1602551,00 грн задоволено частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавський ремонтний завод залізничної техніки» на користь Державного підприємства «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Вантажно-транспортне управління» Державного підприємства «Львіввугілля» 545075,50 грн. пені, 256200,00 грн. штрафу, 24038,27грн. відшкодування витрат з оплати судового збору. Закрито провадження у справі в частині вимог про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавський ремонтний завод залізничної техніки» виконати зобов'язання за Договором № 278 від 31.08.2021р.
У відповіді на лист позивача від 24.04.2025 року №2025/13 Державне підприємство «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Вантажно-транспортне управління» Державного підприємства «Львіввугілля» повідомило, що оскільки станом на сьогодні (прим. на дату листа) ТОВ «ПРЗЗТ» так і не виконало свої зобов'язання щодо ремонту локомотиву№044 та не повернуто його відповідно, тому локомотив ТЕМ2У №635 залишається в користуванні ВП «ВТУ» ДП «Львіввугілля».
Згідно зі статтями 73, 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Таким чином, у матеріалах справи відсутні та заявником суду не надані докази того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся. Суд доходить висновку, що заявник не довів вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Керуючись ст. 136, 137, 140, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Полтавський ремонтний завод залізничної техніки» у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.
Суддя Коссак С.М.