просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
про відмову у видачі судового наказу
18 червня 2025 року м.Харків Справа № 913/177/25
Провадження №6/913/177/25
Господарський суд Луганської області у складі судді Драгнєвіч О.В., розглянувши в порядку наказного провадження заяву стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугбудтехнагляд», вул.Лебедєва Академіка, буд.1, корп.1, оф.161, м.Київ, 03143
до боржника Департаменту будівництва, енергозбереження, архітектури та містобудування Луганської обласної державної адміністрації, просп.Центральний, буд.59, м.Сіверськодонецьк, Сіверськодонецький р-н, Луганська область, 93400
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення грошових коштів у сумі 8'077 грн 60 коп.
11.06.2025 до Господарського суду Луганської області через систему «Електронний суд» надійшла заява №б/н (сформовано 11.06.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугбудтехнагляд» (далі - ТОВ «Лугбудтехнагляд», заявник, виконавець) про видачу судового наказу про стягнення з боржника - Департаменту будівництва, енергозбереження, архітектури та містобудування Луганської обласної державної адміністрації (далі - боржник, замовник) грошових коштів у сумі 8'077 грн 60 коп. (повернення забезпечувального платежу), а також витрат зі сплати судового збору в сумі 302 грн 80 коп.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2025 для розгляду заяви про видачу судового наказу визначено суддю Драгнєвіч О.В.
Дослідивши подані матеріали заяви, суд дійшов висновку, що вони подані з порушенням вимог ч.1 ст.148, п.4, п.5 ч.2, п.4 ч.3 ст.150 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), що є підставою для відмови у видачі судового наказу згідно з п.1, п.3, п.8 ч.1 ст.152 ГПК України, враховуючи наступне.
Господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, наказного провадження (частини 1, 2, 4 ст.12 ГПК України).
Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями Розділу ІІ ГПК України.
Статтею 147 ГПК України унормовано, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст.148 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір (ч.2 ст.148 ГПК України).
Згідно з пунктами 1, 3, 8 ч.1 ст.152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заяву подано з порушеннями вимог ст.150 цього Кодексу; заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам ст.148 ГПК України; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Зі змісту заяви про видачу судового наказу вбачається, що ТОВ «Лугбудтехнагляд» заявило вимогу про видачу судового наказу про стягнення з Департаменту будівництва, енергозбереження, архітектури та містобудування Луганської обласної державної адміністрації (далі - Департамент будівництва) грошових коштів у сумі 8'077 грн 60 коп.
В обґрунтування заявленої вимоги заявник зазначає, що 30.12.2021 між ТОВ «Лугбудтехнагляд» (виконавець) та Департаментом будівництва (замовник) було укладеного договір на виконання робiт, пов'язаних зi здiйсненням технiчного нагляду №32-ТН (далі - договір).
У відповідності до предмету вказаного договору №32-ТН від 30.12.2021 замовник доручив виконавцю виконання робiт, пов'язаних зi здiйсненням технiчного нагляду за будівництвом об'єкту: «Будівництво спортивної зали важкої атлетики на території комунального закладу «Луганський обласний ліцей - інтернат фізичної культури та спорту», розташованої за адресою: вул.Декабристів, 1-Б, м.Кремінна Луганської області», які виконавець у межах повноважень зобов'язувався виконати, а замовник зобов'язувався прийняти і оплатити у порядку і умовах, визначених договором.
Заявник посилається на те, що п.9 документації спрощеної закупівлі на закупівлю робіт: Технічний нагляд за виконанням будівельних робіт на об'єкті: «Будівництво спортивної зали важкої атлетики на території комунального закладу «Луганський обласний ліцей - інтернат фізичної культури та спорту» за адресою: вул.Декабристів, 1-Б, м.Кремінна Луганської області» (СРV за ДК 021:2015 - 45212225-9 - Будівництво спортивних зал, iдентифікатор закупiвлi Прозоро №UA-2021-12-16-002256-b) (далі - документація спрощеної закупівлі) було передбачено, що учасник - переможець торгів не пізніше дати укладення договору про закупівлю зобов'язаний перерахувати на рахунок замовника забезпечення виконання договору про закупівлю у розмірі 2 відсотків від суми договору (пропозиції учасника) в сумі 8'077 грн 60 коп.
На виконання вказаного п.9 документації спрощеної закупівлі, виконавець забезпечив виконання своїх зобов'язань шляхом перерахунку забезпечення на рахунок замовника у сумі 8'077 грн 60 коп., що підтверджується доданою копією платіжного доручення №607 від 28.12.2021.
Заявник зазначає, що виконання робіт за цим договором здійснювалося виконавцем поетапно, дотримуючись календарного графіка робіт та плану фінансування будівництва.
Через військову агресією Російської Федерації проти України, 24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року в Україні запроваджено воєнний стан. У зв'язку з цим виконання робіт на вищезазначеному об'єкті було призупинено.
27.12.2022 сторонами було підписано додаткову угоду №1 до договору №32-ТН, якою термін дії договору продовжено до 31.12.2023.
Однак у грудні 2023 року, за твердженням заявника, його було повідомлено замовником, що враховуючи наявність форс-мажорних обставин, через окупацію Луганської області, а також відсутність бюджетного фінансування для оплати робіт за вказаним договором, термін дії договору продовжуватися на новий строк не буде.
03.03.2025 між ТОВ «Лугбудтехнвгляд» та Департаментом будiвництва було підписано акт звірки №1 взаємних розрахунків за період 01.03.2021 - 03.03.2025, яким, за твердженням заявника, підтверджується наявність у Департаменту будівництва станом на 03.03.2024 заборгованості перед ТОВ «Лугбудтехнагляд» за договорами на виконання робiт, пов'язаних зi здiйсненням технiчного нагляду, що становить 298'437 грн 75 коп., в тому числі за договором на виконання робiт, пов'язаних зi здiйсненням технiчного нагляду №32-ТН від 30.12.2021 в сумі 8'077 грн 60 коп.
26.02.2025 заявником направлено на адресу електронної пошти боржника лист-вимогу про повернення сплачених забезпечувальних платежів у сумі 298'437 грн 75 коп., в тому числі сплаченого забезпечувального платежу в сумі 8'077 грн 60 коп.
14.04.2025 заявником було направлено боржнику на поштову адресу таку вимогу в паперовому вигляді, проте станом на день подачі цієї заяви відповіді на лист заявником отримано не було.
Як уже зазначалося вище, згідно вимог ст.148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Із поданої заяви вбачається, що заявник заявляє вимогу про стягнення заборгованості в сумі 8'077 грн 60 коп. за договором технiчного нагляду №32-ТН від 30.12.2021.
Разом з цим, розглянувши зміст поданої заяви про видачу судового наказу, суд зауважує про те, що наразі заявником взагалі не наведено належного нормативного регулювання заявленої вимоги про повернення Департаментом будівництва грошових коштів у сумі 8'077 грн 60 коп. (фактично заявлена вимога про повернення замовником забезпечувального платежу щодо належного виконання договору), як і не наведено в заяві викладу наявності відповідних правових підстав з належним обґрунтуванням для здійснення такого повернення замовником (які б були передбачені умовами укладеного між сторонами договору, або документацією закупівлі, на які посилається заявник, або Законом, тощо).
Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст.626 Цивільного кодексу України).
Так, безпосередньо в ст.27 Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції чинній на час проведення процедури закупівлі передбачено, що замовник має право вимагати від переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією або в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.
З п.9 «Розмір та умови надання забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає його надати)» доданої заявником копії документації спрощеної закупівлі на закупівлю робіт: Технічний нагляд за виконанням будівельних робіт на об'єкті: «Будівництво спортивної зали важкої атлетики на території комунального закладу «Луганський обласний ліцей - інтернат фізичної культури та спорту» за адресою: вул.Декабристів, 1-Б, м.Кремінна Луганської області», яка затверджена рішенням уповноваженої особи від 20.12.2021 протокол №110, вбачається, що учасник - переможець торгів не пізніше дати укладення договору про закупівлю зобов'язаний перерахувати на рахунок замовника забезпечення виконання договору про закупівлю у розмірі 2 відсотків від суми договору (пропозиції учасника).
На виконання вказаного п.9 документації спрощеної закупівлі, як зазначає заявник, виконавець забезпечив виконання своїх зобов'язань шляхом перерахунку забезпечення на рахунок замовника у сумі 8'077 грн 60 коп., що підтверджується доданою копією платіжного доручення №607 від 28.12.2021 з призначенням платежу «забезпечення виконання договору про закупівлю робіт з технічного нагляду на об'єкті за ідент. закупівлі ПРОЗОРО №UA-2021-12-16-002256-b, без ПДВ».
Частиною 2 ст.27 Закону України «Про публічні закупівлі» визначені підстави ля повернення замовником забезпечення виконання договору. Зокрема, замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю:
1) після виконання переможцем спрощеної закупівлі договору про закупівлю;
2) за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів спрощеної закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним;
3) у випадках, передбачених статтею 43 Закону України «Про публічні закупівлі»;
4) згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п'яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.
Кошти, що надійшли як забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо вони не повертаються учаснику у випадках, визначених законом, підлягають перерахуванню до відповідного бюджету, а в разі здійснення закупівлі замовниками не за бюджетні кошти - перераховуються на рахунок таких замовників.
Аналогічні підстави повернення замовником забезпечення виконання договору визначені замовником в п.9 вказаної документації спрощеної закупівлі.
Суд звертає увагу на те, що згідно з пунктами 4 ч.1 ст.27 Закону України «Про публічні закупівлі» та п.9 документації, окрім наведених умов в цій статті та пункті 9 документації для повернення забезпечення, законодавцем та замовником також передбачено, що замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п'яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.
Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору №32-ТН від 30.12.2021, на який наразі посилається заявник, суд зауважує про те, що умовами вказаного договору взагалі не передбачені сторонами умови внесення забезпечення на рахунок замовника у вказаному розмірі з метою забезпечення виконання зобов'язань; будь-які положення щодо прав та зобов'язань сторін, які виникають у зв'язку із здійсненням забезпечення виконання договірних зобов'язань виконавця, і зокрема порядок, строк та підстави повернення замовником забезпечення виконавцю також відсутні у вказаному договорі.
Натомість, у відповідності до предмету укладеного між сторонами договору №32-ТН від 30.12.2021, на який посилається заявник, сторонами були визначені лише наступні зобов'язання - виконавець у межах своїх повноважень зобов'язується виконати роботи, пов'язані із здійсненням технічного нагляду за виконанням будівельних робіт на будівництві вказаного вище об'єкта, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити їх у порядку та на умовах, визначених договором.
Згідно вимог ст.148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За вказаних вище обставин, враховуючи наведений виклад та зміст заявленої ТОВ «Лугбудтехнагляд» вимоги (повернення замовником забезпечення виконання договору, що не передбачено умовами договору), суд дійшов висновку про те, що стягнення з Департаменту будівництва грошових коштів у сумі 8'077 грн 60 коп. не є наслідком порушення останнім (як замовником) грошового зобов'язання за договором технiчного нагляду №32-ТН від 30.12.2021 щодо проведення своєчасного та повного розрахунку із виконавцем в частині виконаних робіт, обумовлених договором.
Отже, за своєю юридичною природою обов'язок замовника процедури закупівлі щодо повернення грошових коштів, отриманих як забезпечувальний платіж, не є грошовим зобов'язанням за договором технiчного нагляду №32-ТН від 30.12.2021, на який посилається заявник. Адже такі зобов'язання, як вже зазначалося вище, взагалі умовами вказаного договору не передбачені.
Тому, за висновком суду, заявлена ТОВ «Лугбудтехнагляд» вимога не відповідає повною мірою вимогам ст.148 ГПК України, а тому така вимога підлягає розгляду не в порядку наказного провадження, а в спрощеному позовному провадженні.
Крім того, як вже зазначалося вище, згідно з п.1 та п.8 ч.1 ст.152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу, а також якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
У відповідності до вимог п.п.4, 5 ч.2 ст.150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Також п.4 ч.3 ст.150 ГПК України передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
При розгляді вимог в порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість заявлених вимог по суті (п.7 ч.1 ст.155 ГПК України).
Водночас, відповідно до п.8 ч.1 ст.152 ГПК України підставою для відмови у видачі судового наказу є встановлення судом, що з поданої заяви про видачу судового наказу не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги.
Наведена підстава для відмови у видачі судового наказу свідчить про наявність у суду обов'язку здійснити певний аналіз обґрунтованості вимог заявника на предмет наявності у заявника права грошової вимоги та наявності порушення такого права.
Відповідно до положень ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними, допустимими та достовірними доказами є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини, які входять в предмет доказування (ст.ст.76-78 ГПК України).
Згідно зі ст.86 цього Кодексу, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано таку заяву, на підставі викладених у ній обставин та доданих доказів, які підтверджують відсутність спору (безспірність вимог).
Вище в ухвалі судом уже зазначалося, що в порушення вказаних процесуальних норм заявником не наведено в заяві належний та повний виклад обставин, нормативне регулювання заявленої вимоги, не зазначено наявності відповідних правових підстав з належним обґрунтуванням для здійснення повернення замовником сплачених грошових коштів як забезпечення виконання договору.
Також, як зазначалося вище, в договорі №32-ТН від 30.12.2021, на який посилається заявник, сторонами не було передбачено умови щодо внесення забезпечення на рахунок замовника у вказаному розмірі; будь-які положення щодо прав та зобов'язань сторін, які виникають у зв'язку із здійсненням забезпечення виконання договірних зобов'язань виконавця, і зокрема порядок, строк та підстави повернення замовником забезпечення виконавцю також відсутні в договорі.
Наразі заявником в поданій заяві про видачу судового наказу чітко не зазначено та не обґрунтовано підставу, у зв'язку з виникненням якої замовник має повернути сплачене забезпечення.
Разом з цим, суд звертає увагу на те, що безпосередньо в ст.27 Закону України «Про публічні закупівлі» законодавцем визначені умови, за яких замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю.
Аналогічні умови також містяться і в п.9 документації закупівлі, однак на які наразі в своїй заяві ТОВ «Лугбудтехнагляд» взагалі не посилається. Зокрема, замовник повертає забезпечення виконання договору:
1) після виконання переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі договору про закупівлю;
2) за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі/спрощеної закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним;
3) у випадках, передбачених ст.43 цього Закону;
4) згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п'яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.
Отже, однією з таких підстав є виконання переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі договору про закупівлю, яка підлягає доведенню.
Згідно умов укладеного договору №32-ТН від 30.12.2021 заявник як виконавець зобов'язувався виконувати роботи з технічного нагляду за виконанням будівельних робіт на будівництві вказаного об'єкту.
В п.1.4 договору сторонами було передбачено, що перелік та обсяги робіт, що виконуються на об'єкті визначаються проектною документацією, затвердженою замовником.
Строк надання послуг, передбачений календарним планом, має відповідати календарному графіку виконання будівельних робіт (п.2.1 договору).
Пунктом 2.2 договору визначено, що закінченням виконання робіт вважається дата підписання замовником останнього акта виконаних робіт зі здійснення технічного нагляду.
Крім того, в п.7.1 договору в редакції додаткової угоди №1 від 27.12.2022 сторонами було передбачено, що договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2023, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами зобов'язань за договором.
Суд зауважує про те, що сам по собі факт відсутності пролонгації сторонами строку дії договору на новий строк не доводить виконання зобов'язань за договором стороною.
Крім того, суд звертає увагу на те, що у відповідності до встановлених підстав для повернення забезпечення, передбачених ст.27 Закону України «Про публічні закупівлі» та п.9 технічної документації (враховуючи, що в самому договорі №32-ТН від 30.12.2021 сторони взагалі не визначили такі умови), підставою для повернення замовником забезпечення виконання договору є не закінчення строку дії договору, а саме виконання договору закупівлі.
Заявник зазначає, що виконання робіт за цим договором здійснювалося виконавцем поетапно, дотримуючись календарного графіка робіт та плану фінансування будівництва.
Однак, наразі заявником належних та допустимих доказів щодо виконання договору суду взагалі не представлено.
Будь-які акти виконаних робіт, які складалися сторонами, до заяви не долучені як і проектна документація, в якій було визначено обсяг і перелік робіт, за якими мали виконуватися заявником роботи з технічного нагляду.
Належний виклад обставин щодо виконання вказаного договору або підстави неможливості долучення до заяви відповідних доказів заявником також в заяві не наводиться.
Лист, на який посилається заявник, яким як стверджує останній, його було в грудні 2023 року замовником повідомлено, що враховуючи наявність форс-мажорних обставин, через окупацію Луганської області, а також відсутність бюджетного фінансування для оплати робіт за вказаним договором, термін дії договору продовжуватися на новий строк не буде, останнім до заяви не долучено.
Частинами 1, 2 ст.598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Згідно вимог ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як вже зауважувалося судом вище, належного викладу обставин виконання договору та будь-яких доказів виконання договору заявником взагалі до заяви не долучено хоча в заяві виконавець зазначає про те, що виконання робіт за цим договором здійснювалося поетапно, дотримуючись календарного графіка робіт та плану фінансування будівництва
Зобов'язання у відповідності до положень ЦК України можуть припинятися й за наявності інших підстав, наприклад: за домовленістю сторін (ст.604 ЦК України); припинення зобов'язання неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає (ст.607 ЦК України), тощо.
Однак, такі обставини, як і наявність обставин непереборної сили (форс-мажору), що унеможливили виконання стороною зобов'язань за договором, у разі їх наявності, підлягають встановленню та доведенню стороною під час розгляду справи та саме в позовному провадженні.
За відсутності належного викладу заявником обставин виконання договору та надання на підтвердження допустимих доказів, у суду наразі відсутні обґрунтовані підстави для висновку про виконання виконавцем зобов'язань за договором; закінчення виконання робіт за договором в розумінні п.2.2 договору; або наявності інших обґрунтованих обставин вважати припиненими зобов'язання, а договір виконаним, за яких сплачене забезпечення підлягає поверненню заявнику.
Стаття 76 ГПК України визначає, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.77 ГПК України).
Долучену заявником копію акту звірки №1 від 03.03.2025 взаємних розрахунків за період 01.03.2021 - 03.03.2025 суд не приймає до уваги, оскільки акт звірки не є належним та допустимим доказом виконання договору закупівлі в розумінні вимог ст.ст.76, 77 ГПК України, п.2.2 договору, та законною підставою для повернення замовником забезпечення виконання договору.
А отже, враховуючи умови ст.27 Закону України «Про публічні закупівлі», п.9 документації процедури закупівлі, заявником не доведено настання обставин (в т.ч. виконання зобов'язань за договором, або інших), з якими Закон та положення документації пов'язує виникнення підстави для повернення замовником забезпечення виконавцю.
Відповідно, за вказаних обставин (відсутності повного викладу обставин в заяві із долученням належних доказів на підтвердження, або висвітлення наявності інших обставин, на підтвердження виникнення у замовника обов'язку повернути забезпечення, а у виконавця права вимагати його повернення), із поданої заяви не вбачається виникнення права у заявника на повернення замовником забезпечення та порушення такої грошової вимоги останнім, що є окремою підставою для відмови у видачі судового наказу на підставі п.8 ч.1 ст.152 ГПК України.
Такі вимоги щодо повернення забезпечення виконання договору з метою належного з'ясування обставин виконання договору, встановлення наявності інших обґрунтованих підстав для повернення забезпечення виконавцю (наприклад, припинення зобов'язань неможливістю їх виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає, тощо) слід розглядати не в наказному провадженні, а саме в позовному провадженні.
Згідно положень ст.154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до п.1, п.3, п.8 ч.1 ст.152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог ч.1 ст.148, п.4, п.5 ч.2, п.4 ч.3 ст.150 ГПК України.
Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч.2 ст.152 ГПК України).
З урахуванням вище викладених висновків в ухвалі, суд дійшов висновку про відмову ТОВ «Лугбудтехнагляд» у видачі судового наказу за вказаною вимогою.
Суд звертає увагу заявника, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 ч.1 ст.152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків. Водночас, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 ГПК України, зокрема, невідповідність вимогам ст.148 ГПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою.
Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку, зокрема в спрощеному позовному провадженні (ст.153 ГПК України).
У разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч.2 ст.151 ГПК України.
Крім того, суд вважає за необхідне також зауважити стягувачу про наступне.
Пунктом 1 ч.3 ст.150 ГПК України встановлено, що до заяви про видачу судового наказу додаються зокрема документ, що підтверджує сплату судового збору.
Відповідно до пп.2-1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду заяви про видачу судового наказу, розмір судового збору складає 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно абзацу 4 ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено в 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2025 року складає 3'028 грн 00 коп.
Разом з цим, відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Тому, звертаючись до суду з цією заявою за допомогою підсистеми «Електронний суд», Товариством з обмеженою відповідальністю «Лугбудтехнагляд» мав бути сплачений судовий збір у розмірі 242 грн 24 коп.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні із заявою до суду заявником був сплачений судовий збір у сумі 302 грн 80 коп. згідно з квитанцією про сплату №USKU-17MB-KQ3E від 11.06.2025.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відтак, з огляду на сплату заявником судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, судовий збір у сумі 60 грн 56 коп. може бути повернутий платнику окремою ухвалою суду за його письмовим клопотанням, поданим до суду.
Керуючись ст.ст.12, 147-148, 150, 152-153, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Лугбудтехнагляд» у видачі судового наказу про стягнення з Департаменту будівництва, енергозбереження, архітектури та містобудування Луганської обласної державної адміністрації грошових коштів у сумі 8'077 грн 60 коп., а також витрат зі сплати судового збору в сумі 242 грн 24 коп.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 18.06.2025 у відповідності до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду у строки, передбачені ст.256 ГПК України.
Інформацію у справі можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://court.gov.ua/fair/sud5014.
Суддя Олена ДРАГНЄВІЧ