вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
12 червня 2025 рокуСправа № 912/788/25
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Проскурні О.О. розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу №912/788/25
за позовом: Першого заступника керівника Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області, вул. Братів Лисенків, 5, м. Знам'янка, Кіровоградська область, 27400, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), вул. Героїв АТО, 92, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50103
до відповідача: Знам'янської міської ради, вул. Михайла Грушевського, 19, м. Знам'янка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27400
про скасування державної реєстрації земельної ділянки та скасування державної реєстрації права комунальної власності
Представники:
від прокуратури - Мороз В.С., посвідчення №075368 від 01.03.2023;
від позивача - участі не брали;
від відповідача - участі не брали.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Перший заступник керівника Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (далі - Держекоінспекція, позивач) звернувся до господарського суду з позовною заявою з вимогами до Знам'янської міської ради Кіровоградської області (далі - Знам'янська міська рада, відповідач) такого змісту:
- скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3510600000:50:050:0006;
- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права комунальної власності Знам'янської міської ради Кіровоградської області на земельну ділянку з кадастровим номером 3510600000:50:050:0006 площею 4,2241 га, припинивши право комунальної власності Знам'янської міської ради Кіровоградської області.
В обґрунтування позовних вимог Прокурор зазначив, що при формуванні та реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 3510600000:50:050:0006 порушено законодавчо визначений порядок зміни цільового призначення земельної ділянки, оскільки така земельна ділянка входить в межі об'єкта природно-заповідного фонду ботанічної пам'ятки природи місцевого значення "Дуби-велетні" та має особливий статус цільового призначення особливо цінних земель природно-заповідного фонду.
Підставами представництва інтересів держави в особі визначеного позивача Прокурор вказав, що Держеокінспекції є уповноваженою здійснювати повноваження щодо захисту порушених інтересів держави у зазначеній сфері правовідносин, однак даним органом не вжито жодних заходів на усунення наявних порушень.
Ухвалою від 28.03.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/788/25 за правилами загального позовного провадження. У справі призначено підготовче засідання на 22.04.2025, учасникам справи встановлено строк для подання заяв по суті справи.
Позивач згідно письмових пояснень від 23.04.2025 підтримав позовні вимоги Прокурора повністю (а.с. 181-183).
14.04.2025 відповідач подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечив проти задоволення позовних вимог, вказуючи на таке: скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження технічної документації, тоді як відповідне рішення щодо інвентаризації земель на спірну земельну ділянку не оскаржується; спірна земельна ділянка з кадастровим номером залишається на території Знам'янської міської ради (Знам'янської міської територіальної громади), власником якої не може бути інший суб'єкт з числа органу виконавчої влади окрім Знам'янської міської ради, а тому припинення права комунальної власності є незаконним; спосіб цивільного захисту права чи інтересу має бути ефективним; відповідно до висновку Держгеокадастру у Кіровоградській області про погодження технічної документації щодо інвентаризації земель, спірна земельна ділянка розташована за межами об'єктів природно-заповідного фонду (а.с. 167-173).
22.04.2025 суд відкрив підготовче засідання, в якому оголосив перерву до 08.05.2025.
У підготовчому засіданні 08.05.2025 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 12.06.2025.
12.06.2025 суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті.
У судовому засіданні Прокурор підтримав позовні вимоги.
Позивач та відповідач в судове засідання не з'явились.
Згідно заяви від 23.04.2025 позивач просить розглянути справу за відсутності його представника (а.с. 179-180).
Відповідач про причини відсутності представника в засіданні суду не повідомив, однак є таким, що належним чином повідомленим про дату, час і місце проведення засідання суду.
На підставі п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України суд розглядає справу за відсутності представників сторін.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення Прокурора, врахувавши заперечення проти позову, які викладено у відзиві, дослідивши в судовому засіданні докази у справі, суд встановив такі обставини, які є предметом доказування.
Рішенням виконкому Кіровоградської обласної ради №233 від 09.06.1971 оголошено пам'яткою природи місцевого значення дуби в парку залізничників, м. Знам'янка, площею 6,6 га, яка розташована на території м. Знам'янка Кіровоградської області між стадіоном та лікарнею, з заходу примикає до провулку Станційного, південна сторона - до вул. Михайла Грушевського (а.с. 32).
Згідно з рішеннями виконкому Кіровоградської обласної ради №233 від 09.06.1971, №490 від 26.10.1984 та рішень Кіровоградської обласної ради №214 від 17.12.1993, №92 від 29.07.1997, №600 від 19.12.2008 Департаментом екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної військової адміністрації видано охоронне зобов'язання №МПб 7-564 від 10.04.2023, яким передано під охорону ботанічну пам'ятку природи місцевого значення "Дуби - велетні" площею 6,6 га Знам'янській міській раді Кропивницького району Кіровоградської області (а.с. 26, 33-54).
Розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації №308-р від 31.03.2023 затверджено Положення про ботанічну пам'ятку природи місцевого значення "Дуби - велетні" (міський парк відпочинку) (далі - Положення) (а.с. 28-31).
Відповідно до п. 2 Положення пам'ятка природи входить до складу природно-заповідного фонду Кіровоградської області, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання.
Згідно з п. 3 Положення пам'ятка природи, загальною площею 6,6 га, розташована в місті м. Знам'янка між стадіоном та лікарнею в зеленій зоні "Міський пар відпочинку" та перебуває у користуванні Знам'янської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області (далі - Землекористувач) і передається їй під охорону з оформленням охоронного зобов'язання.
У зв'язку з невжиттям Знам'янською міською радою належних заходів щодо забезпечення охорони території ботанічної пам'ятки природи місцевого значення "Дуби - велетні", перший заступник керівника Знам'янської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту екології, природних ресурсів та паливно-енергетичного комплексу Кіровоградської обласної державної адміністрації звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Знам'янської міської ради Кіровоградської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.07.2022 у справі №340/3100/22, яке набрало законної сили, визнано протиправною бездіяльність Знам'янської міської ради Кіровоградської області щодо незабезпечення проведення робіт з винесення в натурі (на місцевості) меж ботанічної пам'ятки природи місцевого значення "Дуби-велетні" площею 6,6 га, що знаходиться в адміністративних межах Знам'янської міської ради Кіровоградської області. Зобов'язано Знам'янську міську ради Кіровоградської області забезпечити проведення робіт з винесення в натурі (на місцевості) меж ботанічної пам'ятки природи місцевого значення "Дуби-велетні" площею 6,6 га, що знаходиться в адміністративних межах Знам'янської міської ради Кіровоградської області (а.с. 145-151).
За твердженням Прокурора, межі ботанічної пам'ятки природи місцевого значення "Дуби-велетні" в натурі на місцевості не винесені.
На підставі рішення Знам'янської міської ради №1337 від 19.02.2018 розроблено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки за адресою: м. Знам'янка, вул. Михайла Грушевського (зелена зона по вул. М. Грушевського (центральний парк) (а.с. 79-138).
Рішенням Знам'янської міської ради №1943 від 25.04.2019 уточнено площу та затверджено технічну документацію щодо інвентаризації земель Знам'янської міської ради Кіровоградської області на земельну ділянку площею 42241,0 кв.м, з кадастровим номером 3510600000:50:050:0006, по вул. Михайла Грушевського (зелена зона по вул. Михайла Грушевського), землі загального користування Знам'янської міської ради, у тому числі по угіддях - землі під соціально-культурними об'єктами, код КВЦПЗ - 18.00 (а.с. 139).
Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру станом на 02.01.2025 зареєстровано земельну ділянку кадастровий номер 3510600000:50:050:0006, площа - 4,2241 , категорія - землі житлової та громадської забудови (а.с. 152-155).
Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проведено державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3510600000:50:050:0006 за Знам'янською міською радою (номер запису про право 31812715, да державної реєстрації 20.05.2019) (а.с. 156).
Як стверджує Прокурор, земельна ділянка з кадастровим номером 3510600000:50:050:0006 входить в межі об'єкту природно-заповідного фонду ботанічної пам'ятки природи місцевого значення "Дуби-велетні".
Прокурор зазначає, що при формуванні, реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3510600000:50:050:0006 площею 4,2241 га, як землі житлової та громадської забудови не враховано, що земельна ділянка належить до природно-заповідного фонду та знаходиться у межах ботанічної пам'ятки природи місцевого значення "Дуби-велетні", чим порушено, зокрема, ст. ст. 19, 20, 43 - 45, 122, 150 Земельного кодексу України, а також ст. ст. 6-7, 9, 26, 53-54 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".
За доводами Прокурора, цільове призначення спірної земельної ділянки фактично змінено, тим самим створено перешкоди у користуванні частиною ботанічної пам'ятки природи місцевого значення "Дуби-велетні" за призначенням та забезпеченні збереження унікальної екосистеми.
Враховуючи зазначене, за доводами Прокурора для відновлення та захисту порушених прав та інтересів держави необхідно скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3510600000:50:050:0006 в Державному земельному кадастрі та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, припинивши право комунальної власності.
Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.
Норми права, застосовані судом, та мотивована оцінка доводів сторін і доказів.
1. Щодо підстав представництва інтересів Прокурором.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Абзацом 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" визначений вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді.
Так, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Конституційний Суд України зазначив, що поняття орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави (рішення від 08.04.1999 у справі №3-рп/99).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі №911/2169/20; від 21.06.2023 у справі №905/1907/21).
За вимогами ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Статтею 62 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" встановлено, що державний контроль за додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, посадовими особами служби державної охорони природно-заповідного фонду України та іншими уповноваженими законом державними органами.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, Державна екологічна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Згідно п. 3 вказаного Положення, основними завданнями Держекоінспекції є, зокрема: реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів; здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо: охорони земель, надр; охорони і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
За п. 7 Положення Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України №40 від 24.02.2023, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (далі - Інспекція) є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.
Повноваження Інспекції поширюються на територію Дніпропетровської та Кіровоградської областей.
Інспекція (п. 2 р. 2 Положення):
- здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону земель та надр, зокрема, щодо додержання режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні.
За таких обставин, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) є органом, уповноваженим державною здійснювати повноваження щодо захисту порушених інтересів держави у зазначеній сфері правовідносин.
У постанові Верховного Суду України від 26.02.2019 у справі №905/803/18 вказано, що "нездійснення захисту" має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №903/129/18 зазначено, що сам факт не звернення до суду уповноваженого суб'єкта з позовом свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельної ділянки, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Великою Палатою у вказаній постанові застосовано поняття "розумного строку". Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Згідно матеріалів справи, Знам'янською окружною прокуратурою Кіровоградської області направлено листа №52-818ВИХ-25 від 29.01.2025 на адресу Інспекції та поінформовано про виявлені порушення. Цим же листом витребувано інформацію про вжиті і заплановані заходи до відновлення інтересів держави, у тому числі шляхом звернення до суду з відповідною позовною заявою. (а.с. 65-66).
У відповідь на зазначений лист Інспекцією повідомлено про проведення планової перевірки та про готовність до співпраці з органами прокуратури (а.с. 67-69).
З наведеного слідує, що Держекоінспекція при визнані обставин повідомлених Прокурором порушень, не вжила належних та ефективних заходів задля усунення таких порушень.
З огляду на викладене, Прокурором встановлено наявність підстав, визначених ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", щодо представництва інтересів держави, з метою захисту та поновлення її інтересів шляхом пред'явлення даної позовної заяви до суду.
У відповідності до вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Держекоінспекції направлено повідомлення від 21.03.2025 (а.с. 157).
2. Щодо суті спору.
Відповідно до статті 1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу (ч. 1-2 ст. 3 ЗК України).
Стаття 19 ЗК України розділяє землі України за основним цільовим призначенням на відповідні категорії за переліком, наведеним у зазначеній нормі, серед яких, землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.
Стаття 44 ЗК України відносить до земель природно-заповідного фонду природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва).
Землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності; порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом (ст. 45 ЗК України).
Згідно Закону України "Про природно-заповідний фонд України" рішення про організацію чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, а також про встановлення, скасування та зміну охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого та загальнодержавного значення приймаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами (ч. 3 ст. 53).
Скасування та зміна охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюються за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, на підставі відповідного експертного висновку (ч. 4 ст. 53).
Території та об'єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов'язання (ч. 5 ст. 53).
Відповідно до ч. 4 ст. 7 названого Закону, межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
За положеннями ст. 8 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду забезпечується шляхом, зокрема: встановлення заповідного режиму; проведення інших заходів з метою збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Стаття 9 вказаного Закону встановлює види використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
З матеріалів справи вбачається, що до складу природно-заповідного фонду області внесено ботанічну пам'ятку природи місцевого значення "Дуби-велетні", що підтверджується рішеннями Кіровоградської обласної ради №233 від 09.06.1971, №490 від 26.10.1984, №214 від 17.12.1993, №92 від 29.07.1997, №600 від 19.12.2008, охоронним зобов'язанням №МПб 7-564 від 10.04.2023 та Положенням про ботанічну пам'ятку природи місцевого значення "Дуби - велетні" (міський парк відпочинку), затвердженого розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації №308-р від 31.03.2023.
Отже, з моменту створення та оголошення об'єкту природно-заповідного фонду області внесено ботанічну пам'ятку природи місцевого значення "Дуби-велетні" він набув особливого статусу та імперативно віднесений до земель природоохоронного призначення.
Вказане також підтверджується рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.07.2022 у справі №340/3100/22, яким встановлено, що ботанічна пам'ятка природи місцевого значення "Дуби - велетні" площею 6,6 га, розташована на землях комунальної власності Знам'янської міської ради та перебуває у віданні Знам'янської міської ради, а відтак саме вона має здійснювати охоронні заходи щодо вказаного об'єкта природно-заповідного фонду з метою його збереження.
Як стверджує Прокурор, посилаючись на надані ним докази, на території ботанічної пам'ятки природи місцевого значення "Дуби - велетні" сформовано земельну ділянку кадастровий номер 3510600000:50:050:0006 площею 4,2241 га з цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови.
Знам'янська міська рада у відзиві на позов заперечила обставини розміщення вказаної земельної ділянки в межах об'єктів природно-заповідного фонду, посилаючись на висновок Держгеокадастру у Кіровоградській області про погодження технічної документації щодо інвентаризації земель.
Суд враховує, що за правилами ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Як встановлено, за висновком Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 30.01.2019 зазначено, що згідно даних, наведених у пояснювальній записці до технічної документації щодо інвентаризації земель, земельна ділянка розташована за межами об'єктів природно-заповідного фонду (а.с. 172).
У листі до прокуратури від 16.01.2025 Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повідомило, що під час надання такого висновку було враховано, зокрема: відомості статистичної звітності, що на території міста Знам'янка земельні ділянки природно-заповідного фонду відсутні; охоронні зобов'язання щодо об'єктів природно-заповідного фонду до Відділу не передавались; будь-які листи, звернення про визначення, наявність, виділення земельних ділянок ПЗФ до Відділу не надходило; документація із землеустрою щодо земельних ділянок ПЗФ по м. Знам'янка до місцевого фонду документації із землеустрою та оцінки земель до Відділу не передавалась, в обліку Відділу відсутня (а.с. 58-60).
Тобто, як слідує з наданого листа, відповідний висновок про погодження технічної документації формувався згідно наявної у Головному управлінні Держгеокадастру у Кіровоградській області інформації про відсутність об'єктів природно-заповідного фонду на відповідній території.
Водночас у листі від 30.01.2025 Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області повідомлено, що відповідно до даних Державного земельного кадастру з урахуванням інформаційно-довідкового шару "Природно-заповідний фонд", земельна ділянка з кадастровим номером 3510600000:50:050:0006 частково перетинається з об'єктом природно-заповідного фонду.
Згідно листа Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) від 11.03.2025 до прокуратури зазначено про проведення планової перевірки Знам'янської міської ради в частині здійснення делегованих повноважень органів виконавчої влади у сфері дотримання вимог природоохоронного законодавства. Під час перевірки встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3510600000:50:050:0006 згідно проекту створення території природно-заповідного фонду "Дуби-велетні" знаходиться в межах заказника та при розробці проекту землеустрою щодо винесення меж в натурі території природно-заповідного фонду ботанічної пам'ятки природи місцевого значення "Дуби-велетні" повинна бути приведена у відповідність до чинного законодавства та віднесена до земель природно-заповідного фонду. (а.с. 67-69).
Суд також враховує, що згідно зазначених вище доказів (охоронне зобов'язання, рішення відповідних органів щодо об'єктів природно-заповідного фонду, рішення адміністративного суду у справі № 340/3100/22) є підтвердженими обставини знаходження на території м. Знам'янка пам'ятки природи місцевого значення "Дуби-велетні", яка передана під охорону та дотримання встановленого режиму Знам'янській міській раді.
Саме Знам'янську міську раду зобов'язано забезпечити проведення робіт з винесення в натурі (на місцевості) меж ботанічної пам'ятки природи місцевого значення "Дуби-велетні".
Однак, при запереченні в суді обставин розташування спірної земельної ділянки у межах зазначеного об'єкта природно-заповідного фонду Знам'янська міська рада послалась лише на згаданий вище висновок Держгеокадастру, який, як пояснив сам видавник, було сформовано за відсутності у відділі будь-якої інформації щодо об'єкта природно-заповідного фонду. При цьому, Знам'янська міська рада не повідомляє суд про інші межі території земельної ділянки, де фактично розташований відповідний об'єкт природно-заповідного фонду, при фактах наявності об'єкта як такого та наявності відповідних зобов'язань щодо об'єкта у Знам'янській міській раді.
За вказаних обставин суд вважає, що надані Прокурором (позивачем) докази на підтвердження обставин розташування земельної ділянки з кадастровим номером 3510600000:50:050:0006 в межах території природно-заповідного фонду "Дуби-велетні" є більш вірогідними, ніж докази, які надані відповідачем на їх спростування.
На підставі викладеного, обставини розташування земельної ділянки з кадастровим номером 3510600000:50:050:0006 в межах території природно-заповідного фонду "Дуби-велетні" є доведеними.
Частиною 2 ст. 20 ЗК України передбачено, що віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу.
За нормами ч. 7 ст. 20 ЗК України в редакції на дату затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та на дату реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 3510600000:50:050:0006, зміна цільового призначення земельних ділянок погоджується у разі зміни цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, внаслідок якої земельні ділянки виводяться із складу таких категорій, а також зміни цільового призначення земель, визначених пунктом "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, - з Кабінетом Міністрів України.
Зазначені норми щодо необхідності погодження з Кабінетом Міністрів України зміни цільового призначення земельних ділянок зазначеної категорії залишено без змін у діючій редакції Земельного кодексу України.
У даному випадку будь-яке погодження Кабінету Міністрів України щодо зміни цільового призначення спірної земельної ділянки з природно-заповідного фонду на землі житлової та громадської забудови відсутнє, внаслідок чого порушено порядок зміни цільового призначення спірної земельної ділянки.
За приписами ст. 21 ЗК України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для, зокрема, відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.
Закон України "Про Державний земельний кадастр" визначає, що державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера (ст. 1).
Частина 10 ст. 24 вказаного Закону передбачає, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Відповідно до ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру (частина 1).
Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (частини 3, 4 ).
Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї (частина 10).
Відповідно до ч. 13 ст. 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується, в разі, зокрема, скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.
Таким чином, порушення порядку зміни цільового призначення спірної земельної ділянки є підставою для визнання реєстрації такої земельної ділянки недійсною, що передбачає скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3510600000:50:050:0006.
Викладене спростовує твердження відповідача про неможливість скасування державної реєстрації земельної ділянки без вирішення питання про нечинність рішення органу щодо затвердження технічної документації.
Окрім того, за приписами ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
Аналогічні положення щодо припинення речових прав при скасуванні державної реєстрації земельної ділянки передбачено також ч. 13 ст. 79-1 Земельного кодексу України.
За змістом ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі, зокрема, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.
Таким чином, скасування державної реєстрації земельної ділянки передбачає одночасне припинення усіх наявних речових прав щодо такої земельної ділянки, що здійснюється, у тому числі, на підставі судового рішення про скасування державної реєстрації прав.
За вказаних обставин є обґрунтованою вимога про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права комунальної власності Знам'янської міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 3510600000:50:050:0006 з припиненням права комунальної власності Знам'янської міської ради .
Заперечення відповідача стосовного того, що припинення права комунальної власності є незаконним, оскільки власником земельної ділянки не може бути інший суб'єкт спростовується вищевикладеними положеннями законодавства, а також таким.
У даному випадку право власності відповідача зареєстровано на окремий об'єкт цивільних прав - сформовану земельну ділянку, щодо якої здійснено її незаконну державну реєстрацію.
Скасування вказаної державної реєстрації має наслідком припинення існування такого об'єкта та припинення всіх прав саме щодо сформованої земельної ділянки.
Однак зазначене не припиняє наявних прав власності на земельну ділянку природно-заповідного фонду в її відповідних межах.
Запропонований Прокурором у даній справі спосіб захисту є ефективним оскільки відновлює попередній правовий стан спірної земельної ділянки, а саме повертає таку земельну ділянку до земель природно-заповідного фонду з відповідним режимом використання.
Належним відповідачем у справах за позовом про скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі має бути орган, у розпорядженні якого перебуває на час пред'явлення позову спірна земельна ділянка. Таким органом у цьому випадку є Знам'янська міська рада.
За наведених обставин, позовні вимоги Прокурора в інтересах держави в особі Держекоінспекції до Знам'янської міської ради про скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3510600000:50:050:0006 та про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права комунальної власності Знам'янської міської ради на вказану земельну підлягають задоволенню повністю.
Судові витрати.
За правилами ст. 129 ГПК України сплачений Прокурором судовий збір покладається на відповідача.
Інших судових витрат сторони не заявляють.
Керуючись ст. 74, 76-77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3510600000:50:050:0006.
Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права комунальної власності Знам'янської міської ради Кіровоградської області на земельну ділянку з кадастровим номером 3510600000:50:050:0006 площею 4,2241 га, припинивши право комунальної власності Знам'янської міської ради Кіровоградської області.
Стягнути із Знам'янської міської ради (вул. Михайла Грушевського, 19, м. Знам'янка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27400, ідентифікаційний код 32986436) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (проспект Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний код 02910025) судовий збір у розмірі 6 056,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати учасникам справи до електронних кабінетів.
Повне рішення складено 18.06.2025.
Суддя В.В.Тимошевська