ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у розгляді справи
за правилами загального позовного провадження
м. Київ
18.06.2025справа №910/6030/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., розглянувши клопотання Акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» (вул. Юрія Іллєнка, буд. 83-Д, м. Київ, 04119; ідентифікаційний код 33695095; далі - Банк) про розгляд справи в порядку загального позовного провадження
у справі № 910/6030/25
за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» (просп. Повітрофлотський, буд. 11/15, м. Київ, 03049; ідентифікаційний код 40075815)
до Банку,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Будком» (вул. Шептицького, буд. 43, м. Біла Церква, Київська обл., 09100; ідентифікаційний код 23581034),
про стягнення 244 058,69 грн,
без виклику представників сторін,
Акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі - Залізниця) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Банка: 236 755,72 грн договірного забезпечення; 5 473,79 грн втрат від інфляції та 1 829,18 грн 3% річних, а всього 244 058,69 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що:
- 12.04.2024 Залізницею в особі її філії «Центр забезпечення виробництва» (далі - Філія; покупець) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Будком» (далі - Торговий дім; постачальник) було укладено договір поставки №ЦЗВ-01-01124-01 (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю товар відповідно до специфікації, що є невід'ємною частиною Договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар на умовах Договору;
- згідно з пунктом 4.2 Договору поставка товару проводиться партіями протягом строку дії Договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару; строк поставки товару - протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту надання письмової рознарядки покупцем;
- пунктом 4.6 Договору передбачено, що датою поставки товару вважається дата підписання сторонами акта приймання-передачі товару та/або видаткової накладної;
- 18.12.2024 на виконання умов Договору Філією було надіслано на електронну адресу Торгового дому рознарядку від 17.12.2024 №ЦЗВ-20/6622 з дозволом на поставку товару на загальну суму 1 444 800 грн;
- кінцевою датою поставки товару за вказаною рознарядкою є 17.01.2025 включно;
- товар на суму 1 444 800 грн поставлено постачальником з простроченням строку, обумовленого Договором, що підтверджується актами приймання-передачі від 27.01.2025 №02/01 і від 11.02.2025 №03/02;
- відповідно до підпункту 9.3.1 пункту 9.3 Договору при порушенні строків поставки постачальник оплачує покупцю штраф у розмірі 15% від вартості непоставленого в строк товару на умовах, передбачених пунктом 4.2 Договору, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення; при цьому постачальник не звільняється від виконання своїх зобов'язань допоставити товар, якщо про інше його не попередив письмово покупець;
- Філією було нараховано Торговому дому штрафні санкції (штраф, пеню) та з метою досудового врегулювання спору надіслано претензію від 18.01.2025 №ЦЗВ-20/268;
- згідно з пунктом 11.1 Договору постачальник до підписання Договору зобов'язаний надати забезпечення виконання Договору у вигляді банківської гарантії у розмірі 5%, що становить 236 755,72 грн від вартості Договору; строк дії забезпечення виконання Договору у вигляді банківської гарантії повинен бути дійсним з дня укладання Договору і обов'язково повинен перевищувати строк дії Договору не менше ніж на 1 календарний місяць;
- на виконання розділу 11 Договору Торговий дім надав забезпечення виконання Договору у вигляді безвідкличної та безумовної банківської гарантії від 13.03.2024 №831/24-ГВ, виданої Банком; строк дії банківської гарантії до 01.02.2025 включно; сума банківської гарантії - 236 755,72 грн;
- пунктом 11.8 Договору передбачено, що у разі порушення постачальником умов Договору, а саме невиконання та/або неналежного виконання ним своїх зобов'язань за Договором, у тому числі непоставки товару у термін, встановлений пунктом 4.2 Договору, покупець стягує забезпечення виконання Договору та/або має право в односторонньому порядку розірвати Договір, письмово повідомивши про це постачальника;
- у зв'язку з фактом неналежного виконання постачальником умов Договору в частині поставки товару в строки, обумовлені Договором, що є гарантійним випадком відповідно до умов банківської гарантії, позивач пред'явив до відповідача вимогу від 27.01.2025 №ЦЗВ-20/502 про сплату повної (гарантованої) суми договірного забезпечення (236 755,72 грн), яка отримана Банком 28.01.2025, тобто до закінчення строку дії банківської гарантії, що підтверджується відміткою представника Банка-гаранта про отримання вимоги, скріпленою печаткою; зважаючи на дату отримання вимоги, останнім днем для сплати відповідачем (Банком-гарантом) на користь позивача (бенефіціара) суми банківської гарантії є 04.02.2025;
- 04.03.2025 позивач отримав лист від 26.02.2025 №05-2/02/954, в якому вказано, що на виконання вимог статті 564 Цивільного кодексу України Банком-гарантом до принципала надіслано повідомлення-вимогу про отримання письмової вимоги бенефіціара за банківською гарантією; в листі від 04.03.2025 №05-2/02/954 відповідач зазначив, що у відповідь на повідомлення-вимогу Торговий дім листом від 03.02.2025 №29/01 просив вимогу позивача залишити без задоволення, наголошуючи на тому, що не визнає настання гарантійного випадку;
- окрім того, Банк зазначив про неможливість задоволення вимоги позивача у зв'язку з тим, що Господарським судом міста Києва розглядається справа №911/602/25 за позовом Торгового дому до Залізниці про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню, та відсутністю гарантійного випадку;
- в той же час, ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 у справі №911/602/25 позовну заяву і додані до неї документи повернуто Торговому дому;
- позивач не погоджується з відмовою Банка у задоволенні вимоги Залізниці в особі Філії від 27.01.2025 №ЦЗВ-20/502 та вважає таке рішення безпідставним.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; залучено до участі у справі Торговий дім як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Відповідач 22.05.2025 подав суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що:
- 22.01.2025 Банком було отримано від Філії вимогу від 27.01.2025 №ЦЗВ-20/502 про настання гарантійного випадку та сплату грошових коштів за банківською гарантією від 13.03.2024 №831/24-ГВ у сумі 236 755,72 грн у зв'язку із невиконанням Торговим домом взятих на себе зобов'язань в частині поставки товару, а саме не поставкою товару на суму 1 444 800 грн;
- на виконання статті 564 Цивільного кодексу України 28.01.2025 на адресу принципала Банком було надіслано повідомлення-вимогу від 28.01.2025 №03-9/02/444 про отримання вимоги бенефіціара від 27.01.2025 №ЦЗВ-20/502 щодо настання гарантійного випадку та перерахування грошових коштів у сумі 236 755,72 грн;
- на зазначене повідомлення-вимогу 29.01.2025 гарантом від принципала отримано лист від 03.02.2025 вих. №29/02, в якому Торговий дім повідомив, що не визнає настання гарантійного випадку за банківською гарантією від 13.03.2024 №831/24-ГВ та просив Банк відмовити у задоволенні вимоги бенефіціара та гарантував, що в разі звернення Залізниці до суду із позовом Торговий дім вступить у справу на стороні відповідача в як третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, та активно буде відстоювати позицію стосовно неправомірності вимоги бенефіціара;
- 19.02.2025 на адресу Банку від Торгового дому надійшов лист від 19.02.2025 №37/02, в якому зазначено про звернення до Залізниці (замовник) про належне виконання постачальником (Торговим домом) взятих на себе зобов'язань за Договором щодо поставки продукції з проханням в досудовому порядку відкликати вимоги з оплати банківських гарантій та приступити до конструктивного діалогу і виконанню договірних зобов'язань;
- на момент звернення бенефіціаром із вимогою до гаранта принципалом - Торговим домом було подано позов до Залізниці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Банк, про визнання банківської гарантії від 13.03.2024 №831/24-ГВ такою, що не підлягає виконанню, та дана обставина перешкоджала гаранту розглянути вимогу бенефіціара від 27.01.2025 №ЦЗВ-20/502, але в подальшому вказаний позов принципала було повернуто ухвалою суду;
- гарант листом від 26.02.2025 №05-2/02/954 повідомив позивача про неможливість задовольнити вимогу бенефіціара у зв'язку із наданими поясненнями принципала та у зв'язку з відсутністю гарантійного випадку.
Позивач 27.05.2025 подав суду відповідь на відзив, в якій зазначив про таке:
- банківська гарантія є безвідкличною та безумовною, тобто її умови не можуть бути змінені та вона не може бути припинена банком-гарантом згідно з заявою принципала (Торгового дому) без згоди та погодження з бенефіціаром (позивачем);
сам факт поставки товару з порушенням строків, обумовлених Договором, є неналежним виконанням постачальником взятих на себе договірних зобов'язань, за що умовами Договору передбачена відповідальність у вигляді нарахування штрафних санкцій та стягнення забезпечення виконання Договору, а також гарантійним випадком, наслідком якого є сплата Банком-гарантом бенефіціару суми забезпечення виконання Договору;
- відповідач зазначає, що відмова у задоволенні вимоги ґрунтувалась виключно на доводах Торгового дому, які були розцінені Банком як причина для прийняття рішення про відсутність гарантійного випадку та відмову у задоволенні вимоги позивача, що є порушенням вимог Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 №639;
- безумовність гарантії означає, що банк-гарант зобов'язаний сплатити кошти бенефіціару за першою його вимогою, без будь-яких додаткових документів чи умов, якщо порушено основне зобов'язання, забезпечене гарантією; іншими словами, у разі порушення принципалом своїх зобов'язань, банк-гарант не може перевіряти обставини порушення або заперечувати виплату;
- в провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа №911/900/25 за позовом Залізниці до Торгового дому про стягнення 221 271,12 грн штрафних санкцій за неналежне виконання зобов'язань за Договором; ухвалою Господарського суду Київської області від 07.05.2025 у справі №911/889/25 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 04.06.2025.
Відповідач 29.05.2025 подав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив, що: на момент отримання вимоги бенефіціара перешкодою Банку розглянути її був розгляд господарської справи №911/602/25 за позовом Торгового дому про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню, у Господарському суді міста Києва, тому вимога мала неналежне представлення та не відповідала умовам Положення і відповідач (Банк) був змушений відмовити у її задоволенні; оскільки у справі №911/900/25 триває підготовче засідання та судом не прийнято рішення у справі, настання гарантійного випадку за банківською гарантією від 13.03.2025 №831/24-ГВ не є беззаперечним, та окрім того, настання або відсутність гарантійного випадку у судових справах не встановлено, що не є підтвердженням і підставою стягнення грошових коштів у сумі 236 755,72 грн.
Позивач 13.06.2025 подав суду додаткові пояснення, в яких вказав, що розгляд Господарським судом Київської області справи №911/900/25 ніяким чином не перешкоджає Банку виконати обов'язок щодо сплати гарантійної суми, в той час як пред'явлення вимоги до гаранта обмежено терміном до 01.02.2025.
Так, у відзиві на позовну заяву Банком викладено клопотання щодо розгляду справи в порядку загального позовної провадження, мотивоване тим, що відповідач вважає, що наявні законодавчо визначені підстави для розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; предметом позову є стягнення 236 755,72 грн, тобто ціна позову складає 236 755,72 грн, що свідчить про значну суму позовних вимог; окрім цього, для прийняття у справі законного та об'єктивного рішення необхідно залучити третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, що свідчить про складність справи та з'ясування обставин щодо ненастання гарантійного випадку.
Частинами першою і четвертої статті 250 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:
1) залишення заяви відповідача без задоволення;
2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Разом з тим, відповідно до частин першої та третьої статті 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частинами третьою та п'ятою статті 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, з огляду не те, що ціна позову складає 244 058,69 грн (менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 302 800 грн) та незначну складність справи (до стягнення заявлено суми договірного забезпечення, втрат від інфляції та 3% річних), справа №910/6030/25 є малозначною та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Крім того, Банком не наведено жодних обґрунтувань та не подано доказів, які б давали підстави для вирішення даного спору в порядку загального позовного провадження.
Слід також зазначити, що залучення до участі у справі третьої особи не є підставою, яка впливає на складність справи.
Керуючись статтями 234, 235, 247 та 250 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Клопотання Акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» (вул. Юрія Іллєнка, буд. 83-Д, м. Київ, 04119; ідентифікаційний код 33695095) про розгляд справи в порядку загального позовного провадження залишити без задоволення.
2. Розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Ухвала набрала законної сили 18.06.2025 та оскарженню не підлягає.
Суддя Оксана Марченко