Рішення від 30.05.2025 по справі 910/2128/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.05.2025Справа № 910/2128/20 (910/383/25)

За заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Полюс" (03038, м. Київ, вул. М.Грінченка, 8, оф.1, ідентифікаційний номер 38601043) арбітражної керуючої Каленчук Оксани Іванівни

до 1) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 );

2) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 );

3) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 );

4) ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 )

про покладення субсидіарної відповідальності на засновників та керівника боржника

у справі № 910/2128/20

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінтайм" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 47-Д, код ЄДРПОУ 41357724)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Полюс" (03038, м. Київ, вул. Миколи Грінченка,8, офіс 1, ідентифікаційний номер 38601043)

про банкрутство

Суддя Мандичев Д.В.

Секретар судового засідання Улахли О.М.

Помічник (за дорученням судді) Голишева У.І.

Представники сторін:

від позивача - Горьовий В.В.,

від відповідача-1 - не з'явилися,

відповідач-2 - Мозіль С.І.,

відповідач-3 - Дідик Т.О.,

відповідач-4 - Накельський Ю.Б.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляді Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/2128/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Полюс".

До Господарського суду міста Києва надійшла заява ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Полюс" арбітражної керуючої Каленчук Оксани Іванівни про покладення субсидіарної відповідальності на засновників та керівника боржника, зокрема на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2025 прийнято заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Полюс" арбітражної керуючої Каленчук Оксани Іванівни про покладення субсидіарної відповідальності на засновників та керівника боржника, зокрема на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до розгляду в межах справи №910/2128/20. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи призначено на 12.03.2025.

04.02.2025 до суду надійшов відзив ОСОБА_4 на позовну заяву.

04.02.2025 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив відповідача-2 на заяву ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на засновників та керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Полюс".

04.02.2025 до суду надійшло клопотання відповідача-4 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

06.02.2025 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив ОСОБА_3 на позовну заяву.

06.02.2025 до суду надійшла заява відповідача-3 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

06.02.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява відповідача-2 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

12.03.2025 до суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи без її участі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 відмовлено відповідачам-2, 3, 4 у задоволенні заяв про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Вирішено здійснювати розгляд справи № 910/2128/20 (910/383/25) за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі № 910/2128/20 (910/383/25) призначити на 30.04.25.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 28.05.2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2025 призначено розгляд справи у судовому засіданні на 30.05.2025.

У судове засідання, призначене на 30.05.2025, з'явилися представник позивача та відповідачі - 2, 3, 4. Відповідач-1 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

У судове засідання, призначене на 26.02.2025, з'явився представник відповідача-1. Представники позивача та відповідача-2 у судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час і місце його проведення були повідомлені належним чином (ухвала суду від 29.01.2025 доставлена в електронний кабінет позивача 06.02.2025, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи; поштове відправлення № 0610229378522 з копією ухвали суду від 29.01.2025 направлено на адресу місця реєстрації відповідача-2 згідно з відповіддю № 755463 від 27.08.2024 з Єдиного державного демографічного реєстру).

Частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Наведена правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 924/369/19.

Будь-яких заяв/клопотань сторін про відкладення розгляду справи до суду станом на 26.02.2025 не надходило.

За таких обставин, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у матеріалах справи документами у судовому засіданні без участі учасників справи та їх представників, які не з'явилися у судове засідання, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява ліквідатора, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду міста Києва від 10.06.2020 по справі №910/2128/20 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю «Наш Полюс» (03038, м. Київ, вул. Миколи Грінченка, 8, офіс 1, код ЄДРПОУ 38601043), відкрито його ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Каленчук Оксану Іванівну.

Ліквідатором ТОВ «Наш Полюс» під час здійснення своїх повноважень виявлено наступні обставини, які, на переконання заявника, є підставою для застосування ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства і покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями банкрута на керівників та учасників боржника.

Так, ліквідатором проведено інвентаризацію активів та зобов'язань ТОВ «Наш Полюс», за результатами чого ліквідатором виявлено наступне:

- необоротних активів, грошових коштів, запасів, матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання, грошових документів, бланків суворої звітності, фінансових інвестицій та дебіторської заборгованості за ТОВ «Наш Полюс» - не виявлено;

- наявність кредиторської заборгованості у розмірі 7 697 562,97 грн.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Полюс» включно до 10.07.2019 року були:

- ОСОБА_2 - розмір частки засновника: 500,00 грн.;

- ОСОБА_3 - розмір частки засновника: 250,00 грн.;

- ОСОБА_4 - розмір частки засновника: 250,00 грн.

Розмір статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Полюс» 1 000,00 грн.

Керівником (директором) Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Полюс» включно до 18.07.2019 був ОСОБА_1 .

Ліквідатором зазначено, що в період, коли учасниками та керівником банкрута були вказані особи, неодноразово здійснювались перекази грошових коштів з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Полюс» на розрахункові рахунки інших підприємств, а саме:

- за період з 10.05.2016 по 07.05.2018 ТОВ «Наш Полюс» здійснено перекази на розрахунковий рахунок ТОВ «Клінкер 2000» (ідентифікаційний код: 37773136) грошових коштів у сумі 17 145 100,00 грн. з призначенням платежу: «надання поворотної фінансової допомоги згідно договору №10/06/2016-НП К від 10.06.2016р.»;

- за період з 23.08.2017 по 14.09.2017 банкрутом здійснено перекази на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» (ідентифікаційний код 40888017) грошові кошти в розмірі 11 147 000,00 грн. з призначенням платежу: «надання поворотної позики згідно договору №1-08-2017, без ПДВ»;

- за період з 19.05.2017 по 16.06.2017 банкрутом здійснено перекази на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» (ідентифікаційний код 36698193) у сумі 19 388 000,00 грн. з призначенням платежу: «надання поворотної фінансової допомоги згідно договору №19/05-17 від 19.05.2017р., без ПДВ»;

- 12.12.2017 двома платежами у розмірі 590 000,00 та 900 000,00 грн. ТОВ «Наш Полюс» надано ТОВ «Рікардо Груп» (ідентифікаційний код 40192654) поворотну фінансову допомогу на загальну суму 1 490 000,00 грн. з призначенням платежу «надання поворотної фінансової допомоги згідно договору № 1212/2017 від 12.12.2017р., без ПДВ»;

- 19.10.2017 року ТОВ «Наш Полюс» надало ТОВ «Смарт Інвест Плюс» (ідентифікаційний код: 40189531) поворотну фінансову допомогу на загальну суму 1 930 000,00 грн. з призначенням платежу «надання поворотної фінансової допомоги згідно договору № ДП-1509/2017 від 15.09.2017р. без ПДВ»;

- 03.08.2017 банкрутом здійснено 7 переказів (на суму 3 935 000,00 грн.) та 07.08.2017р. здійснено 15 переказів (на суму 7 661 520,00 грн.), якими ТОВ «Наш полюс» надало ТОВ «Глобал Фід» (ідентифікаційний код 39994244) поворотну фінансову допомогу на загальну суму 11 596 520 грн. з призначенням платежу «надання поворотної фінансової допомоги згідно договору № 02/08/2017НПГ від 02.08.2017р. без ПДВ».

З огляду на викладене, ліквідатором зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Наш Полюс» надано вказаним юридичним особам поворотну фінансову допомоги на загальну суму в 62 696 620,00 грн., з яких 59 084 420,00 грн. станом на 13.01.2025 не були повернені боржнику.

Крім того, ліквідатором зазначено, що учасниками ТОВ «Наш Полюс» виводилися грошові кошти з рахунків боржника на користь підконтрольних ОСОБА_3 та ОСОБА_1 юридичних осіб без мети ведення господарської діяльності та отримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Наш Полюс» прибутку.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Фід» (код ЄДРПОУ 39994244) актуальна назва: ТОВ «Нассерполіцістундальтекакерляке» станом на дату проведення переказів відповідно до договору №02/08/2017НПГ від 02.08.2017р. єдиним засновником та керівником ТОВ «Глобал Фід» був ОСОБА_3 .

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Клінкер 2000» (код ЄДРПОУ 37773136) станом на період проведення виплат за договором Дог № 10/06/2016-НПК від 10.05.2016 р. учасниками зазначеного Товариства були ОСОБА_1 (розмір частки засновника (учасника) 500,00 грн., що дорівнює 50 % статутного капіталу товариства) та ОСОБА_3 (розмір частки засновника (учасника) 500,00 грн., що дорівнює 50 % статутного капіталу товариства). Кінцевим бенефіціарним власником зазначено ОСОБА_1 .

Таким чином, на переконання ліквідатора, зазначені дії ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (як учасників боржника) та ОСОБА_1 (як керівника боржника) в сукупності формують склад господарського правопорушення.

Ліквідатором зазначено, що об'єктом правопорушення є право кредитора на задоволення його грошової вимоги до Боржника у справі про банкрутство, яке не може бути реалізоване внаслідок відсутності майна у Боржника.

Об'єктивну сторону правопорушення, на переконання ліквідатора, складають:

- Невиконання ОСОБА_1 як керівником обов'язку за ч. 3 ст. 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" щодо скликання загальних зборів учасників, а саме: якщо вартість чистих активів товариства знизилася більш як на 50 відсотків порівняно з цим показником станом на кінець попереднього року, керівник скликає загальні збори учасників, які мають відбутися протягом 60 днів з дня такого зниження. На зборах вирішуються питання про заходи, які мають бути вжиті для покращення фінансового стану товариства, про зменшення статутного капіталу товариства або про ліквідацію товариства.

- Невиконання загальними зборами обов'язку щодо притягнення керівника до відповідальності.

- Вчинення дій, які згідно з п. 3.2 Методичних рекомендацій мають ознаки доведення до банкрутства, що полягають у: прийнятті нераціональних управлінських рішень, які негативно впливають на виробничу, торговельну, іншу статутну діяльність підприємства, що призводить до фінансових збитків та втрат. Мова йде про укладення Боржником ряду договорів про поворотну фінансову допомогу без наміру повернення позичальником коштів (без наміру вжиття всіх необхідних дії по поверненню фінансової допомоги), до того ж укладення цих договорів з пов'язаними особами.

Суб'єктами правопорушення ліквідатором визначені керівник боржника - ОСОБА_1 та учасники боржника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Як зазначає ліквідатор, суб'єктивною стороною правопорушення є відношення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до обов'язків керівника та засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Полюс», свідоме ігнорування алгоритму дій, передбачених законодавством для підприємства, що опинилося на межі банкрутства, умисного приховування дійсного фінансового стану боржника з метою ухилення від виконання фінансових зобов'язань перед кредитором.

Відповідачем-2 подано відзив на заяву ліквідатора, в якому ОСОБА_2 заперечує проти доводів ліквідатора арбітражного керуючого Каленчук О.І. та зазначає, що позивачем не доведено причинно-наслідкового зв'язку між діями/бездіяльністю ОСОБА_2 та доведенням Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Полюс» до банкрутства. Крім того, відповідачем-2 зазначено, що ліквідатором не вжито усієї повноти дій у ліквідаційній процедурі Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Полюс» (у тому числі в частині вжиття заходів зі стягнення дебіторської заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Полюс»), у зв'язку з чим ліквідаційна маса у справі № 910/2128/20 не сформована, відтак, заява ліквідатора арбітражного керуючого Каленчук О.І. про покладення субсидіарної відповідальності на засновників та керівників Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Полюс» за зобов'язаннями боржника подана передчасно.

Відповідачем-3 також подано відзив на заяву ліквідатора, в якому ОСОБА_3 заперечує проти задоволення вказаної заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Полюс» у зв'язку з тим, що заявником, на переконання віпдовідача-3, не доведено існування причинно-наслідкового зв'язку між діями/бездіяльністю ОСОБА_3 та неплатоспроможністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Полюс». Відповідачем-3 зазначено, що ліквідатором не вжито усієї повноти дії у ліквідаційній процедурі Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Полюс» (у тому числі в частині стягнення заборгованості з дебіторів банкрута), у зв'язку з чим арбітражним керуючим Каленчук О.І. невірно визначено розмір субсидіарної відповідальності. Крім того, на думку відповідача-3, у разі вжиття ліквідатором належних заходів зі стягнення дебіторської заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Полюс», отриманих коштів вистачить для задоволення вимог кредиторів у справі № 910/2128/20.

Згідно з відзивом відповідача-4 на заяву ліквідатора арбітражного керуючого Каленчук О.І. ОСОБА_4 заперечує проти її задоволення з огляду на те, що, на переконання відповідача-4, заявником не доведено причинно-наслідкового зв'язку між діями/бездіяльністю ОСОБА_4 та доведенням Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Полюс» до банкрутства. Відповідачем-4 зазначено, що за наявності у боржника дебіторської заборгованості (дебітори: ТОВ «Клінкер-2000», ТОВ «Фінансова компанія «Женева», ТОВ «Вердикт Фінанс», ТОВ «Рікардо Гудвіл», ТОВ «Смарт Інвест плюс», ТОВ «Глобал Фід» та ТОВ «Радехівський цукор), щодо стягнення якої ліквідатором не було вжито усієї повноти дій (не подано позовні заяви про стягнення заборгованості з усіх дебіторів боржника, тощо), звернення ліквідатора до суду із заявою про покладення субсидіарної відповідальності на засновників та керівників боржника у даній справі є передчасним.

Відповідно до абзацу 1 ч. 2 ст. 61 КУзПБ, під час здійснення своїх повноважень ліквідатор (а згідно зі змінами, внесеними Законом від 20.03.2023р. №2971-IX, також і кредитор) має право заявити вимоги до третіх осіб, які за законодавством несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства; розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

Абзацом 2 ч. 2 ст. 61 КУзПБ передбачено, що в разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому КУзПБ.

Суд звертається до висновків Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 19.06.2024 у справі № 906/1155/20 (906/1113/21) відповідно до яких:

- у справі про банкрутство субсидіарна відповідальність має деліктну природу та узгоджується із частиною першою статті 1166 ЦК України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Тобто недостатність майна юридичної особи, яка перебуває в судовій процедурі ліквідації, за умови доведення боржника до банкрутства, поповнюється за рахунок задоволення права вимоги про відшкодування шкоди до осіб, дії / бездіяльність яких кваліфікуються судом як доведення до банкрутства. Потерпілою особою в такому випадку є банкрут, щодо якого відкрито ліквідаційну процедуру;

- елементами складу правопорушення як умови для застосування субсидіарної відповідальності є об'єкт та суб'єкт правопорушення, а також об'єктивна та суб'єктивна сторони правопорушення;

- щодо об'єкта правопорушення, то ним є ті майнові права боржника та кредиторів, вимоги яких визнані у справі про банкрутство, що порушені у зв'язку з доведенням боржника до банкрутства, та відновлення яких відбувається відшкодуванням шкоди у межах покладення субсидіарної відповідальності за правилами частини другої статті 61 КУзПБ;

- суб'єкт (суб'єкти) правопорушення визначені законом, зокрема ними є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника;

- об'єктивну сторону правопорушення становлять дії / бездіяльність відповідних суб'єктів, прийняття ними рішень, надання вказівок на вчинення дій або на утримання від них, що призвели до відсутності у боржника майнових активів для задоволення вимог кредиторів або до відсутності інформації про такі активи, що виключає можливість дослідження активу та його оцінки, тобто які окремо або у своїй сукупності спричинили неплатоспроможність боржника та, відповідно, вказують (свідчать) про доведення конкретними особами боржника до банкрутства;

- щодо змісту правопорушення з доведення до банкрутства, то окрім вже визначеного слід виходити зі змісту, визначеного частиною третьою статті 215 ГК України. Водночас такий зміст не обмежується вичерпним переліком дій / бездіяльності суб'єктів правопорушення, а їх характер саме як протиправний оцінюється за відповідними правовими та економічними показниками. Зокрема, доведення до банкрутства можуть спричинити дії з відчуження майна за заниженими цінами, придбання майна за завищеними цінами, надання послуг за цінами, нижчими за ринкові, здійснення невиправдано ризикових чи невигідних операцій тощо. Неправомірні дії чи бездіяльність, завдання ними шкоди боржнику та виявлення її розміру можуть не збігатися у часі. Наприклад, окремі неправомірні дії чи бездіяльність або сукупність таких дій чи бездіяльності можуть мати наслідком втрату ліквідності юридичною особою в майбутньому (див. також mutatis mutandis постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20) (пункт 66), від 25.05.2021 у справі № 910/11027/18 (провадження № 12-185гс19, пункт 7.56)). Тобто зміст відповідного делікту становлять умисні і цілеспрямовані дії / бездіяльність, результатом яких є банкрутство юридичної особи та шкода, завдана приватним і суспільним інтересам. За змістом частини другої статті 61 КзПБ вказані умисні дії/бездіяльність та їх результат узагальнено іменуються доведенням до банкрутства, що і дає назву цьому делікту. При цьому винні особи хоча і не є стороною боргових зобов'язань, але їх поведінка перебуває в причинно-наслідковому зв'язку зі шкодою у вигляді непогашених вимог кредиторів;

- щодо суб'єктивної сторони правопорушення, то її становить ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (вини суб'єкта правопорушення).

Щодо розміру субсидіарної відповідальності Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 19.06.2024 у справі №906/1155/20(906/1113/21) вказав наступне.

За змістом частини другої статті 61 КУзПБ законодавець визначив розмір субсидіарної відповідальності як різницю між двома показниками (сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою), яка свідчить про недостатність майна боржника для задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство.

Щодо суми вимог кредиторів, то на стадії ліквідації цей показник, як правило, є остаточним та визначається на підставі ухвали, постановленої за результатами попереднього засідання, в якій, зокрема, зазначаються розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів (частина друга статті 47 КУзПБ).

Водночас допускається корегування зазначеного показника в процедурі ліквідації за рахунок визнаних судом вимог поточного кредитора (частини третя, п'ята статті 59 та частина четверта статті 60 КУзПБ), а також вимог кредиторів, які заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, та були розглянуті судом в процедурі ліквідації (частина четверта статті 45 цього Кодексу).

Що ж до такого показника як ліквідаційна маса, то Судова палата зазначила про таке.

Законодавець визначив у положеннях КУзПБ об'єктивні обставини та процеси, за яких ліквідаційна маса боржника змінюється з початку її формування і до отримання коштів від продажу відповідних активів у її складі.

Так, розмір (вартість) ліквідаційної маси в ході процедури ліквідації боржника зазнає змін, враховуючи, що:

- балансова вартість ліквідаційної маси, що визначається за результатами інвентаризації (пункт 5 частини другої статті 12, частина перша статті 61 КУзПБ), оціночна вартість (частина перша статті 63 КУзПБ) та вартість її реалізації / продажу (розділ V КУзПБ) можуть (як правило) відрізняються;

- склад ліквідаційної маси (відповідно, і її розмір) під час здійснення ліквідатором відповідних повноважень і обов'язків у ліквідаційній процедурі може змінюватись за рахунок включення до нього: грошових сум (майна), повернених третіми особами на вимогу ліквідатора щодо сум дебіторської заборгованості, за наслідками визнання недійсними правочинів (договорів) боржника та вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що перебуває у третіх осіб (частина друга статті 42, частина перша статті 61 КУзПБ); сум, стягнених ліквідатором із суб'єктів субсидіарної відповідальності (абзац третій частини другої статті 61 КУзПБ).

Що ж до вартості ліквідаційної маси з метою визначення розміру субсидіарної відповідальності, то, враховуючи правову природу цієї відповідальності, її розмір має визначатися за правилами встановлення розміру шкоди, заподіяної майну потерпілого незаконними діями, у деліктних правовідносинах: як різниця між сумою вимог до боржника згідно з реєстром вимог кредиторів та сумою коштів, отриманою за фактом продажу майна в процедурі ліквідації. У цьому висновку суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, сформульованої в постанові від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20), відповідно до якої за правовою природою відповідальність третіх осіб, передбачена частиною другою статті 61 КУзПБ, є відповідальністю порушника за збитки, завдані банкруту (стаття 22 ЦК України, пункт 80).

Отже, буквальне прочитання абзаців першого та другого частини другої статті 61 КУзПБ ("розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою", "у разі недостатності майна боржника") є підставою для висновку, що розмір субсидіарної відповідальності, який дає право ініціювати спір про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у справі про банкрутство та підлягає стягненню із суб'єктів такої відповідальності, визначається в той момент, коли ліквідатор за результатами здійснення судових проваджень у процедурі банкрутства боржника остаточно визначив вартість ліквідаційної маси в грошовому еквіваленті за фактом продажу в процедурі ліквідації включених до її складу активів та здійснив за рахунок отриманих від продажу коштів розрахунок із визнаними у справі кредиторами.

Тож сума вимог кредиторів, яка підлягає погашенню за правилами статті 64 КУзПБ, однак залишилась непогашеною в процедурі банкрутства за правилами цієї статті через недостатність майна банкрута, і є розміром субсидіарної відповідальності.

Таким чином, право ліквідатора подати заяву про покладення субсидіарної відповідальності виникає не раніше ніж після завершення реалізації об'єктів, включених до ліквідаційної маси банкрута, та розрахунків з кредиторами на підставі проведення такої реалізації у ліквідаційній процедурі (п. 9.34. постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 19.06.2024 у справі № 906/1155/20 (906/1113/21)).

У поданих відзивах на заяву ліквідатора відповідачі-2, 3, 4 зазначали, що заява про покладення субсидіарної відповідальності на засновників та керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Полюс» за зобов'язаннями боржника подана ліквідатором передчасно з огляду на те, що арбітражним керуючим Каленчук О.І. не вжито належних заходів в частині стягнення з дебіторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Полюс» заборгованості, її подальшого включення до ліквідаційної маси задля задоволення вимог кредиторів.

Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатором у межах даної справи не подавалися письмові пояснення/заперечення щодо вказаних доводів відповідачів-2, 3, 4.

Розглядаючи позов в межах справи про банкрутство, суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника, не повинен обмежуватися дослідженням доказів, наданих заявником та іншими учасниками провадження (матеріали позовного провадження), але має в силу наведених вище особливостей природи банкрутства надавати оцінку заявленим вимогам з урахуванням дослідження усієї сукупності доказів, в тому числі і тих, що містяться в матеріалах справи про банкрутство боржника (аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.11.2019 у справі № 911/2548/18).

Ліквідатором арбітражним керуючим Каленчук О.І. подано до суду звіт по справі № 910/2128/20 про вчинену роботу по стягненню заборгованості у процедурі банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Полюс», у якому ліквідатором зазначено наступне.

26.08.2021р. направлено лист №02-01/82-27-6 до ТОВ «Вердикт Фінанс» з проханням надати копії договорів укладених між ТОВ «Наш Полюс» та ТОВ «Вердикт Фінанс» за №10/02/ВПВ/17 від 10.02.2017р. та за №27/02/ВПВ/17 від 27.02.2017р. Станом на 01.10.2021р. відповіді не отримано.

28.08.2021р. ліквідатором на адресу ТОВ «Тіара Компані» направлено запит про надання інформації за вих. №02-01/82-12.

Проаналізувавши виписки з розрахункових рахунків ТОВ «Наш Полюс», наданих АТ «Укрексімбанк» та АТ «Альфа-Банк», ліквідатором виявлено, що банкрутом неодноразово здійснювались операції по переведенню коштів з призначенням платежу: «надання поворотної фінансової допомоги» на розрахункові рахунки низки підприємств, а саме: ТОВ «Клінкер-2000», ТОВ «Дейлі Продукт» (попередня назва ТОВ «Хоросківський цукровий завод»), ТОВ «Арто Віта» (попередня назва ТОВ «Збаражський цукровий завод»), ТОВ «Роял Груп Трейд», ТОВ «Рікардо Груп», ТОВ «Фінансова компанія «Женева», ТОВ «Смарт Інвест Плюс», ТОВ «Вердикт Фінанс».

З урахуванням вказаних обставин ліквідатором підготовлено та направлено наступні вимоги, а саме:

- 22.09.2021 року за вих. № 02-01/82-27/19 направлено вимогу до ТОВ «Вердикт Фінанс» щодо повернення коштів у сумі 19 388 000,00 грн., одержаних від ТОВ «Наш Полюс» за договором поворотної фінансової допомоги №19/05-17 від 19.05.2017р. та про надання належним чином засвідченої копії договору поворотної фінансової допомоги за №19/05-17 від 19.05.2017р. - вимогу не отримано, договір не надано.

- 22.09.2021 року за вих. № 02-01/82-27/17 направлено вимогу до ТОВ «Арто Віта» (попередня назва ТОВ «Збаражський цукровий завод») щодо повернення коштів у сумі 227 846,57 грн. одержаних від ТОВ «Наш Полюс» за договором поворотної фінансової допомоги №30/07/14-ХЦЗ5НП від 30.07.2014р. та про надання належним чином засвідченої копії договору поворотної фінансової допомоги за №30/07/14-ХЦЗ5НП від 30.07.2014р. - вимогу не отримано, договір не надано.

- 22.09.2021 року за вих. № 02-01/82-27/12 направлено вимогу до ТОВ «Клінкер-2000» щодо повернення коштів у сумі 17 149 700,00 грн. одержаних від ТОВ «Наш Полюс» за договором поворотної фінансової допомоги за №10/06/2016-НПК від 10.05.2016р. та про надання належним чином засвідченої копії договору поворотної фінансової допомоги за №10/06/2016-НПК від 10.05.2016р. - відповідь та договір на вимогу ліквідатора не надано.

- 22.09.2021 року за вих. № 02-01/82-27/14 направлено вимогу до ТОВ «Рікардо Груп» щодо повернення коштів у сумі 1 490 000,00 грн. одержаних від ТОВ «Наш Полюс» за договором поворотної фінансової допомоги №1212/2017 від 12.12.2017р. та про надання належним чином засвідченої копії договору поворотної фінансової допомоги за №1212/2017 від 12.12.2017р. - вимогу не отримано, договір не надано.

- 22.09.2021 року за вих. 02-01/82-27/13 направлено вимогу до ТОВ «Роял Груп Трейд» щодо повернення коштів у сумі 6 990,00 грн., одержаних від ТОВ «Наш Полюс» за договором поворотної фінансової допомоги №05/02/18-НП Р від 05.02.2018р. та про надання належним чином засвідченої копії договору поворотної фінансової допомоги за №05/02/18-НП Р від 05.02.2018р. - вимогу не отримано, договір не надано.

- 22.09.2021 року за вих. 02-01/82-27/15 направлено вимогу до ТОВ «Смарт Інвест Плюс» щодо повернення коштів у сумі 1 930 000,00 грн. одержані від ТОВ «Наш Полюс» за договором поворотної фінансової допомоги №ДП-1509/2017 від 15.09.2017р. на розрахунковий рахунок ТОВ «Наш Полюс»: IBAN № НОМЕР_5 , банк отримувача - філія АТ «Укрексімбанк» в м. Тернополі, код отримувача - 38601043 та про надання належним чином завірену копію договору поворотної фінансової допомоги за №ДП-1509/2017 від 15.09.2017р. - вимогу не отримано, договір не надано.

- 22.09.2021 року за вих. № 02-01/82-27/16 направлено вимогу до ТОВ «Фінансова компанія «Женева» щодо повернення коштів у сумі 11 147 000,00 грн., одержаних від ТОВ «Наш Полюс» за договором поворотної фінансової допомоги №1-08-2017 від 01.08.2017р. та про надання належним чином завірену копію договору поворотної фінансової допомоги за №1-08-2017 від 01.08.2017р. - вимогу не отримано, договір не надано.

- 22.09.2021 року за вих. № 02-01/82-27/18 направлено вимогу до ТОВ «Дейлі Продукт» (попередня назва ТОВ «Хоросківський цукровий завод») щодо повернення коштів у сумі 1 311 000,00 грн., одержаних від ТОВ «Наш Полюс» за договором поворотної фінансової допомоги №11-06/14-КЦЗ5-НП від 11.06.2014р. - вимогу не отримано, договір не надано.

14.04.2023 року направлено до ТОВ «Полтавамехсервіс» направлено вимогу про надання доказів оплатності рахунків за продаж тепловоза ТЕМ2М № 121.

19.04.2023 року надійшла відповідь від ТОВ «Полтавамехсервіс» з доказами оплатності рахунків за продаж тепловоза, а саме: прибуткова накладна № 111 від 03.10.2016р., платіжне доручення № 95 від 29.04.2016р., платіжне доручення № 96 від 19.04.216р. та податкова накладна.

- Щодо стягнення дебіторської заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Фід»

23.09.2021 ліквідатором направлено до Господарського суду Тернопільської області заяву з кредиторським вимогами на суму 11 601 060,00 грн. до ТОВ «Нассерполіцістундальтекакерляке» (код ЄДРПОУ 39994244) (попередня назва - ТОВ «Глобал Фід») у справі № 921/735/19.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 08.02.2022 у справі № 921/735/19 визнано кредитором у справі № 921/735/19 відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Нассерполіцістундальтекакерляке» Товариство з обмеженою відповідальністю "Наш Полюс" з грошовими вимогами на суму 11 596 520,00 грн.

19.09.2022 проведено аукціон з продажу права вимоги за дебіторською заборгованістю до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нассерполіцістундальтекакерляке» на загальну суму 11 596 520,00 грн., що підтверджується ухвалою господарського суду Тернопільської області від 08.02.2022 року по справі № 921/735/19, за результатами чого відступлено зазначене право вимоги на користь переможця аукціону - Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамо-Гоголів».

- Щодо стягнення дебіторської заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «Клінкер-2000»

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінтайм" до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Полюс"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінкер-2000" про визнання недійсним договору поворотної фінансової допомоги №10/06/2016-НПК від 10.05.2016.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.02.2022 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022 апеляційну скаргу ТОВ "Агроінтайм" залишено без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 14.02.2022 по справі № 910/2128/20 (910/16719/21) - без змін; справу № 910/2128/20 (910/16719/21) повернуто до господарського суду м. Києва.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2022 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінтайм" задоволено частково; рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022 у справі № 910/2128/20 (910/16719/21) скасовано.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.08.2023 позов задоволено повністю. Визнано недійсним Договір поворотної фінансової допомоги №10/06/2016-НПК від 10.05.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Наш Полюс» (код ЄДРПОУ 38601043) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Клінкер-2000» (код ЄДРПОУ 37773136).

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Клінкер-2000» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2023 у справі № 910/2128/20(910/16719/21) залишено без задоволення.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 14 травня 2024 року у справі №910/2128/20 (910/16719/21) касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінкер-2000" - залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 у справі № 910/2128/20 (910/16719/21) - залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 15.07.2024р. у справі №921/409/24 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «Клінкер-200», визнано грошові вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Полюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінкер-2000" в розмірі 13 542 900,00 грн.

11.11.2024 ліквідатором проведено аукціон № BRD001-UA-20241031-02420 з продажу права вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Полюс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клінкер-2000» у розмірі 13 639 124,00 грн.

Відповідно до протоколу від 11.11.2024 про проведення аукціону № BRD001-UA-20241031-02420 переможцем аукціону є ТОВ "Інтертайм Плюс". Ціна продажу лота складає 46 185,38 грн. без ПДВ.

З огляду на викладене, Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтертайм Плюс» набуто право вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Полюс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клінкер-2000» у розмірі 13 639 124,00 грн.

- Щодо стягнення дебіторської заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор»

До Господарського суду міста Києва було подано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінтайм" до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Полюс"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" про визнання недійсним договору купівлі-продажу №216 від 31.01.2017.

У ході судового розгляду встановлено, що 31.01.2017 між ТОВ «Наш Полюс» (продавець) та ТОВ "Радехівський цукор" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №216 нерухомого майна, а саме: жомосушка (склад сухого жому; приміщення решітки-дробілки), загальною площею (кв.м.): 3745,9 кв.м., (реєстраційний номер 173508461216), що розташований за адресою: Тернопільська обл., Гусятинський р-н, м.Хоростків, вул.Вибранівська, б. 7г, який посвідчено приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Ваврів О.Б.

До вказаного договору сторонами 21.02.2017 підписано акт приймання-передачі нерухомого майна, відповідно до якого ТОВ «Наш Полюс» передало у власність, а ТОВ "Радехівський цукор" прийняло у власність нерухоме майно - жомосушку (склад сухого жому; приміщення решітки-дробілки), договірна ціна переданого нерухомого майна - 6 054 330,00 грн.

Дана сума грошових коштів у сумі 6 054 330,00 грн. сплачена ТОВ "Радехівський цукор" на рахунок ТОВ «Наш Полюс» у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 21.02.2017 № 24712.

Наявні в матеріалах справи документи підтверджують реальність відповідної господарської операції з продажу ТОВ "Наш Полюс" нерухомого майна ТОВ "Радехівський цукор", а також повну оплату останнім вартості такого майна, що свідчить про необґрунтованість пред'явлених позовних вимог про недобросовісність сторін при укладенні спірного договору.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.07.2022 року у справі № 910/2128/20 (910/16480/21) у задоволенні заявлених вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінтайм" до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Полюс"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" про визнання недійсним договору купівлі-продажу №216 від 31.01.2017 - відмовлено.

- Щодо стягнення дебіторської заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіара компані»

До Господарського суду міста Києва подано позовну заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінтайм" до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Полюс"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіара компані" про визнання недійсним договору поворотної фінансової допомоги та застосування наслідків недійсності правочину шляхом стягнення з ТОВ «Тіара компані» на користь ТОВ «Наш Полюс» грошові кошти в сумі 2 000 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2021 року у справі № 910/2128/20 (910/14045/21) позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінтайм" до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Полюс"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіара компані" про визнання недійсним договору поворотної фінансової допомоги та застосування наслідків недійсності залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Агроінтайм" строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали.

До сплину зазначеного строку ліквідатором отримано банківські виписки по рахунках боржника, відкритих в АТ «Альфа-Банк», з яких вбачається, що ТОВ «Тіара компані» 03.05.2017 року повернуло боржнику фінансову допомогу за договором № 28/04/2017НПТК.

Ліквідатором зазначено, що з огляду на вказані обставини кредитор не сплатив судовий збір, за результатом чого ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2021 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінтайм" до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Полюс"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіара компані" про визнання недійсним договору поворотної фінансової допомоги та застосування наслідків недійсності та додані до неї документи повернуто без розгляду.

У письмових запереченнях ліквідатора від 18.02.2025, поданих арбітражним керуючим Каленчук О.І. по справі № 910/2128/20, ліквідатором вказано, що керівник ТОВ «Наш Полюс» Ковригіна Я.В. на виконання вимог Кодексу України з процедур банкрутства та вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 01.10.2020 не передала ліквідатору ТОВ «Наш Полюс» установчих документів підприємства, бухгалтерську, статистичну та іншу документацію, печатки та штампи, матеріальні цінності підприємства, а також документально-підтверджені відомості щодо інвентаризації майна боржника.

З огляду на те, що єдиними відомостями, якими володіє ліквідатор у даній справі, є інформація з банківських виписок по рахункам боржника (з яких вбачається перерахування боржником грошових коштів на користь третіх осіб), ліквідатором зроблено висновок про неможливість встановлення та надання оцінки законності підстав вибуття з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Полюс» майна та коштів.

На переконання ліквідатора, за умови відсутності відомостей щодо умов договорів поворотної фінансової допомоги, строку та порядку їх виконання, арбітражний керуючий позбавлений можливості звернутися до суду з позовом про визнання недійсними відповідних правочинів. Також, за умови відсутності на рахунках банкрута грошових коштів та відсутності фінансування кредиторами витрат ліквідатора зі сплати судового збору остання позбавлена можливості звернутися до господарського суду з відповідними позовами.

Згідно з Протоколом засідання комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Полюс» від 20.02.2025 (додаток до клопотання ліквідатора від 20.02.2025 про долучення доказів по справі № 910/2128/20) комітетом кредиторів були прийняті наступні рішення, а саме:

1. Відмовити ліквідатору ТОВ «Наш Полюс» арбітражному керуючому Каленчук О.І. у створенні фонду для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у справі № 910/2128/20.

2. Визнати безнадійною та списати заборгованість за наступними договорами: Договір поворотної фінансової допомоги № 19/05-17 від 19.05.2017 на суму 19 388 000,00 грн., Договір поворотної фінансової допомоги № 30/07/14-ХЦЗ5НП від 30.07.2014 на суму 227 846,57 грн., Договір поворотної фінансової допомоги № 1212/2017 від 12.12.2017 на суму 1 490 000,00 грн., Договір поворотної фінансової допомоги № 05/02/18-НП Р від 05.02.2018 на суму 6 990,00 грн., Договір поворотної фінансової допомоги № ДП-1509/2017 від 15.09.2017 на суму 1 930 000,00 грн., Договір поворотної фінансової допомоги № 1-08/2017 від 01.08.2017 на суму 11 147 000,00 грн., Договір поворотної фінансової допомоги № 11-06/14-КЦЗ5-НП від 11.06.2014 на суму 1 311 000,00 грн.

Рішення комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Полюс» з першого питання мотивовано неефективністю стягнення заборгованості за відповідними зобов'язаннями (зобов'язання ТОВ «Вердикт Фінанс», ТОВ «Збаражський цукровий завод», ТОВ «Рікардо Груп», ТОВ «Роял Груп Трейд», ТОВ «Смарт Інвест Плюс», ТОВ «Фінансова компанія «Женева», ТОВ «Хоросківський цукровий завод» за договорами поворотної фінансової допомоги, згідно з якими боржником було перераховано грошові кошти на користь вказаних осіб, що підтверджується банківськими виписками по рахункам боржника). Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроінтайм» зазначено, що кредитором було стягнуто з ТОВ «Клінкер-2000» та з ТОВ «Глобал Фід» заборгованість за позиками, проте дані дії не призвели до поповнення ліквідаційної маси банкрута. Кредитором вказано, що з урахуванням відсутності у ліквідатора ТОВ «Наш Полюс» договорів, укладених із зазначеними особами, неможливо встановити ні порядок повернення фінансової допомоги, ні строк її повернення, що фактично може призвести виключно до збільшення витрат ліквідатора в даній процедурі, а у зв'язку з відсутністю у боржника майна та коштів, усі ці витрати будуть покладені виключно на кредитора.

Враховуючи наведене, комітетом кредиторів було прийнято рішення про визнання безнадійною та списання дебіторської заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Полюс» у загальному розмірі 35 500 836,57 грн.

У відповідності до ч. 8 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про: обрання голови комітету; скликання зборів кредиторів; звернення до господарського суду з вимогою про визнання правочинів (договорів) боржника недійсними на будь-якій стадії процедури банкрутства; звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого, припинення повноважень арбітражного керуючого та про призначення іншого арбітражного керуючого; надання згоди на продаж майна боржника (крім майна, що є предметом забезпечення) та погодження умов продажу майна боржника (крім майна, що є предметом забезпечення) у процедурі санації відповідно до плану санації або у процедурі ліквідації банкрута; внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника; інші питання, передбачені цим Кодексом.

Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість голосів кредиторів, присутніх на зборах (комітеті) кредиторів, кількість голосів яких визначається відповідно до частини четвертої цієї статті (ч. 9 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства).

Рішення зборів кредиторів чи комітету кредиторів не може визнаватися господарським судом недійсним, оскільки за своєю правовою природою не є актом юридичної особи, державного чи іншого органу. Суд повинен давати оцінку цим рішенням та враховувати їх резолюції у прийнятті судових актів у справі, якщо такі рішення відповідають приписам чинного законодавства. (п. 57 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство»).

У постанові Верховного Суду від 04.10.2023 року у справі № 910/20057/16 зазначено, що у справах позовного провадження господарський суд, здійснюючи правосуддя, зв'язаний принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство поряд з іншими принципами правового регулювання відносин неплатоспроможності суттєве значення має принцип судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства. Цей принцип полягає, серед іншого, у судовому контролі за дотриманням інтересів кредиторів щодо збереження об'єктів конкурсної маси та інтересів боржника щодо обґрунтованості грошових претензій кредиторів, а також за збереженням балансу інтересів сторін, зокрема під час продажу майна банкрута з метою реалізації за найвищу ціну та відповідно до встановленої Кодексом України з процедур банкрутства процедури.

Принцип судового контролю у процедурах банкрутства щодо повноти та належності дій учасників провадження у справі про банкрутство, що зобов'язує суд з достатньою повнотою встановити об'єктивні обставини правовідносин сторін по множинних предметах спорів, які виникають у процедурах банкрутства. Рішення, які приймаються судом під час відновлення платоспроможності боржника, не повинні зводитись до формального виконання процесуальних вимог закону. Основною їх метою є судовий контроль за законністю дій кредиторів боржника, арбітражного керуючого, керівника санацією, інших учасників процедур та оцінка їх дій на відповідність вимогам КУзПБ (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.09.2024 року у справі № 23/448-6).

Застосування принципу судового контролю у процедурах банкрутства щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства та пропорційності надає суду у процедурі банкрутства правові важелі, які можуть забезпечити дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника на кожному з етапів процедур банкрутства, в тому числі і санації боржника (підпункт 44.9 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.08.2024 року у справі № 927/1136/23).

Відповідно до приписів статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Забезпечуючи дотримання принципу незалежності арбітражного керуючого, суд керується приписами ст. 2 ГПК України, якими визначено завдання та основні засади господарського судочинства.

Так, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Згідно норми ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.

Статтею 43 ГПК України визначено неприпустимість зловживання процесуальними правами. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Отже, суд має забезпечити баланс інтересів усіх учасників справи про банкрутство, перевірити дотримання їх прав та законних інтересів.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі, тому їх тлумачення та застосування залежить від практики, а роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоби позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Кантоні проти Франції" від 11.11.1996 ["Cantoni v. Frace", заява № 17862/91, §31-32), "Вєренцов проти України" від 11.04.2013 ("Vyerentsov v. Ukraine", заява № 20372/11, §65)].

Крім того, суд керується тим, що судовий розсуд - це право суду, яке передбачене та реалізується на підставі чинного законодавства, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

На переконання суду, рішення комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Полюс», затверджене Протоколом від 20.02.2025, яким визнано безнадійною та списано дебіторську заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Полюс» у загальному розмірі 35 500 836,57 грн., що майже у п'ять разів перевищує розмір кредиторської заборгованості боржника у розмірі 7 697 562,97 грн. (ухвала попереднього засідання від 13.05.2020 по справі № 910/2128/20), має бути належним чином обгрунтованим. Наведені Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроінтайм» доводи у тексті Протоколу засідання комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Полюс» від 20.02.2025, на думку суду, не є належним та достатнім обгрунтуванням такого рішення комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Полюс» з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право: 1) звертатися до суду у випадках, передбачених цим Кодексом; 2) скликати збори і комітет кредиторів та брати в них участь з правом дорадчого голосу; 2-1) проводити збори і засідання комітету кредиторів у разі їх бездіяльності або за їхнім дорученням; 3) отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом; 4) залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їхньої діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Кодексом чи угодою з кредиторами; 5) звертатися із запитами арбітражного керуючого, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, у тому числі банків, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, депозитарних установ та інших професійних учасників ринків капіталу, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб; 5-1) отримувати від банків, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, депозитарних установ та інших професійних учасників ринків капіталу інформацію про наявність рахунків та/або залишок коштів на рахунках боржника (у тому числі на рахунках у цінних паперах) / електронних гаманцях, рух коштів та операції на рахунках боржника (у тому числі на рахунках у цінних паперах) / електронних гаманцях, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа; 6) отримувати інформацію з державних реєстрів; 7) подавати до господарського суду заяву про дострокове припинення своїх повноважень; 8) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Арбітражний керуючий зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися вимог законодавства; 2) здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; 3) проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника та подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію; 4) подавати відомості, документи та інформацію щодо діяльності арбітражного керуючого у порядку, встановленому законодавством; 4-1) на вимогу господарського суду та державного органу з питань банкрутства надавати відомості, документи та інформацію щодо виконання повноважень із здійснення судової процедури; 5) подавати відомості (інформацію) про фінансовий стан боржників, стосовно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), та про хід провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), до закритої частини якого забезпечується доступ конкурсних і забезпечених кредиторів, інвесторів, а також поточних кредиторів (з моменту прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника), та забезпечувати оновлення такої інформації в порядку та строки, визначені державним органом з питань банкрутства. До інформації про фінансовий стан боржника та хід провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) належить інформація про: значні правочини чи правочини із заінтересованістю, укладені боржником або від його імені (найменування сторін, суть зобов'язань, вартість майна, що передається за правочином, строк виконання зобов'язань); інвентаризацію майна боржника (дати початку та закінчення інвентаризації); дебіторів боржника, розмір заборгованості яких перевищує 5 відсотків сукупних вимог конкурсних кредиторів (зазначається найменування або ім'я, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) та розмір заборгованості); обтяження майна боржника (об'єкт обтяження, вид обтяження, орган або особа, в інтересах якої накладено обтяження, підстави накладення обтяження); реєстр вимог кредиторів; строки виконання плану санації (для керуючого санацією) або плану реструктуризації (для керуючого реструктуризацією); аналіз фінансово-господарської діяльності боржника; дату, час і місце проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів (зазначається не пізніше ніж за три робочі дні до дня проведення таких зборів); тексти рішень зборів та комітету кредиторів (вносяться протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення); текст затвердженого судом плану санації або плану реструктуризації (вноситься протягом трьох робочих днів з дня затвердження плану судом); декларацію про майновий стан боржника - фізичної особи; 6) створювати умови для проведення перевірки додержання арбітражним керуючим вимог законодавства; 7) здійснювати заходи щодо забезпечення охорони державної таємниці відповідно до встановлених законодавством вимог; 9) вживати заходів до недопущення будь-якої можливості виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів та невідкладно повідомляти суду про наявність такого конфлікту інтересів; 10) надсилати до правоохоронних органів, органів, спеціально уповноважених у сфері протидії корупції, та Служби безпеки України повідомлення про факти порушення законодавства, виявлені в діяльності працівників підприємств та організацій, що містять ознаки дії (бездіяльності), переслідуваної у кримінальному чи адміністративному порядку; 11) виконувати інші повноваження, передбачені законодавством.

Під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено).

Згідно з ч. 1 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор з дня свого призначення здійснює у тому числі такі повноваження, а саме: формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Арбітражний керуючий є учасником у справі про банкрутство (неплатоспроможність) відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 3 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч. 7 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Згідно з ч. 8 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом (частина 9 статті 81 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Як було зазначено вище судом, за результатом аналізу банківських виписок по рахункам Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Полюс» ліквідатором арбітражним керуючим Каленчук О.І. було направлено ряд вимог від 22.09.2021 на адреси ТОВ «Вердикт Фінанс», ТОВ «Арто Віта» (попередня назва - ТОВ «Збаражський цукровий завод»), ТОВ «Рікардо Груп», ТОВ «Роял Груп Трейд», ТОВ «Смарт Інвест Плюс», ТОВ «Фінансова компанія «Женева» та ТОВ «Дейлі Продукт» (попередня назва - ТОВ «Хоросківський цукровий завод») (особам, які згідно з банківськими виписками по рахункам банкрута отримували від останнього грошові кошти в якості поворотної фінансової допомоги) про повернення коштів, одержаних від ТОВ «Наш Полюс», та про надання копій відповідних правочинів, за якими банкрутом перераховувалися на користь вказаних осіб грошові кошти в якості поворотної фінансової допомоги. Будь-яких відповідей/відомостей/коштів/документів на вказані вимоги ліквідатором арбітражним керуючим Каленчук О.І. отримано не було.

На думку ліквідатора, вжиті арбітражним керуючим Каленчук О.І. у вказаній частині заходи є достатніми для підтвердження вжиття ліквідатором усієї повноти дій у ліквідаційній процедурі Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Полюс» (в частині повернення на користь банкрута грошових коштів у розмірі 35 500 836,57 грн., які були перераховані з банківських рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Полюс» на користь ТОВ «Вердикт Фінанс», ТОВ «Арто Віта» (попередня назва - ТОВ «Збаражський цукровий завод»), ТОВ «Рікардо Груп», ТОВ «Роял Груп Трейд», ТОВ «Смарт Інвест Плюс», ТОВ «Фінансова компанія «Женева» та ТОВ «Дейлі Продукт» (попередня назва - ТОВ «Хоросківський цукровий завод») в якості надання поворотної фінансової допомоги).

Суд не погоджується з таким висновком ліквідатора з огляду на наступне.

По-перше, ліквідатор арбітражний керуючий Каленчук О.І. не була позбавлена права, як учасник справи про банкрутство, у разі відсутності належного реагування збоку вказаних осіб на її вимоги звернутися до суду з відповідними клопотанням про витребування доказів/зобов'язання вчинити дії. (Аналогічно тому, як ліквідатор зверталася до суду із клопотанням про витребування документів у ОСОБА_5 після того, як запитувані документи не були передані останньою ліквідатору за її запитом - обставини, встановлені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 01.10.2020).

Суд зазначає, що у разі невиконання вимог таких ухвал суду про витребування документів/зобов'язання вчинити дії за заявою ліквідатора, у арбітражного керуючого Каленчук О.І. були б наявні додаткові заходи впливу на вказаних осіб задля виконання ними законних вимог ліквідатора/вимог суду, а саме: звернення до правоохоронних органів із відповідними заявами, звернення до суду з клопотанням про застосування заходів процесуального примусу за невиконання особою вимог ухвали суду, тощо. (Аналогічно тому, як ліквідатор зверталася до органів державної виконавчої служби (заява ліквідатора від 28.10.2020 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області) задля примусового виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 01.10.2020).

По-друге, за умови відсутності авансування кредиторами судових витрат ліквідатора зі сплати судового збору за звернення до суду із позовними заявами про стягнення заборгованості, ліквідатор не була позбавлена можливості звернутися до господарського суду із заявою про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Полюс» кредитором у порядку, визначеному ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства. (Аналогічно тому, як ліквідатор арбітражний керуючий Каленчук О.І. зверталася до Господарського суду Тернопільської області з заявою про визнання кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «Нассерполіцістундальтекакерляке» (попередня назва - ТОВ «Глобал Фід») з грошовими вимогами на суму 11 596 520,00 грн., за результатами чого ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 08.02.2022 по справі № 921/735/19 ТОВ «Наш Полюс» визнано кредитором ТОВ «Нассерполіцістундальтекакерляке» на суму 11 596 520,00 грн. При цьому, судом враховано, що в указаній справі кредиторські вимоги ТОВ «Наш Полюс» були обгрунтовані та у подальшому визнані господарським судом виключно на підставі отриманих ліквідатором арбітражним керуючим Каленчук О.І. банківських виписок по рахункам боржника, а договору №02/08/2017 НГП від 02.08.2017, укладеного між ТОВ «Глобал Фід» та ТОВ «Наш Полюс» суду надано не було - обставини, встановлені в ухвалі Господарського суду Тернопільської області від 08.02.2022 по справі № 921/735/19.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» (згідно з банківськими виписками ТОВ «Наш Полюс» з рахунків банкрута було перераховано на користь вказаної особи 11 147 000,00 грн. в якості поворотної фінансової допомоги за договором № 01-08-2017 від 01.08.2017) міститься запис про відкриття провадження у справі про банкрутство № 910/14892/22.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» було відкрито ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2023, станом на 30.05.2025 у справі № 910/14892/22 триває процедура розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева». При цьому, станом на 30.05.2025 в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні відомості про звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Полюс» (в особі ліквідатора арбітражного керуючого Каленчук О.І.) із заявою про визнання кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» у порядку, визначеному ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Крім того, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит-Фінанс» (попередня назва - ТОВ «Вердикт Фінанс»; згідно з банківськими виписками ТОВ «Наш Полюс» з рахунків банкрута було перераховано на користь вказаної особи 19 388 000,00 грн. в якості поворотної фінансової допомоги за договором № 19/05-17 від 19.05.2017) також міститься запис про відкриття провадження у справі про банкрутство № 910/12956/22.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит-Фінанс» було відкрито ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.03.2023, станом на 30.05.2025 у справі № 910/12956/22 триває ліквідаційна процедура Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит-Фінанс». При цьому, станом на 30.05.2025 в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні відомості про звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Полюс» (в особі ліквідатора арбітражного керуючого Каленчук О.І.) із заявою про визнання кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит-Фінанс» у порядку, визначеному ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

По-третє, ліквідатор арбітражний керуючий Каленчук О.І. не була позбавлена можливості провести аналіз ТОВ «Вердикт Фінанс», ТОВ «Арто Віта» (попередня назва - ТОВ «Збаражський цукровий завод»), ТОВ «Рікардо Груп», ТОВ «Роял Груп Трейд», ТОВ «Смарт Інвест Плюс», ТОВ «Фінансова компанія «Женева» та ТОВ «Дейлі Продукт» (попередня назва - ТОВ «Хоросківський цукровий завод») на предмет їх платоспроможності щонайменше на підставі загальнодоступних відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Єдиного державного реєстру судових рішень, Єдиного реєстру боржників, Автоматизованої системи виконавчого провадження, тощо, за результатами чого скласти відповідний звіт із зазначенням перспектив можливості стягнення заборгованості на користь ТОВ «Наш Полюс» по кожній юридичній особі.

Наприклад, судом за результатами аналізу відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо деяких осіб згідно зазначеного переліку було виявлено, що стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит-Фінанс» (попередня назва - ТОВ «Вердикт Фінанс») були відкриті провадження у справах про банкрутство № 910/14892/22 та № 910/12956/22 відповідно. Товариство з обмеженою відповідальністю «Смарт Інвест Плюс» у свою чергу не перебуває у процесі припинення, статутний капітал товариства складає 50 000 000,00 грн.

З урахуванням вказаних обставин, на переконання суду, висновок ліквідатора арбітражного керуючого Каленчук О.І. про відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Полюс» будь-яких активів, які підлягають включенню до ліквідаційної маси банкрута, є передчасним.

Відтак, суд вважає, що рішення комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Полюс» від 20.02.2025 про визнання безнадійною та списання дебіторської заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Полюс» у розмірі 35 500 836,57 грн., що майже у п'ять разів перевищує розмір кредиторської заборгованості боржника у розмірі 7 697 562,97 грн. (ухвала попереднього засідання від 13.05.2020 по справі № 910/2128/20), не має належного та достатнього обгрунтування.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні ЄСПЛ від 19.12.1997 у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("Benderskiy v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Таким чином, дослідивши наявні у матеріалах даної справи, а також справи № 910/2128/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Полюс» документи, суд прийшов до висновку відмовити ліквідатору арбітражному керуючому Каленчук О.І. у задоволенні заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Полюс» на засновників та керівника боржника у зв'язку з тим, що така заява подана ліквідатором передчасно.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат у даній справі, суд зазначає, що заява ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу винну у доведенні до банкрутства боржника судовим збором не оплачується, оскільки таку оплату не передбачено Законом України "Про судовий збір" (правова позиція Верховного Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладена у постанові від 20.10.2022 по справі № 911/3554/17 (911/401/21)). Витрати на професійну правничу допомогу відповідачами у даній справі не заявлялися.

Керуючись ст.ст. 59, 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 17.06.2025

Суддя Д.В. Мандичев