ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.06.2025Справа № 910/4758/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВМ Україна»
до Приватного акціонерного товариства «Електроград»
про стягнення 412 759,72 грн,
Суддя Зеленіна Н.І.
Без виклику представників сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВМ Україна» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Електроград» про стягнення 328 637,82 грн суми основного боргу, 20 013,30 грн 3% річних, 64 108,60 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №14022019-1 від 14.02.2019 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у матеріалах справи документами.
Як вбачається з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» позивач та відповідач мають зареєстрований «Електронний кабінет» в підсистемі «Електронний суд» в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі.
Частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З урахуванням зазначеного, ухвала Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 про відкриття провадження надіслана до Електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» в ЄСІТС.
З наявного в матеріалах справи повідомлення про доставку електронного листа, яка отримана з автоматизованої системи документообігу суду комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» вбачається, що документ в електронному вигляді" ст. 176 Ухвала про відкриття провадження у справі (без виклику сторін) по справі №910/4758/25 (суддя Зеленіна Н.І.) було надіслано позивачу та відповідачу до електронного кабінету. Дата отримання судом інформації про доставку документа в кабінет ЕС сторін: 23.04.2025.
Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Згідно абзацу 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином, у відповідності до приписів статті 242 Господарського процесуального кодексу України, позивачу та відповідачу було вручено ухвалу суду про відкриття провадження у справі - 23.04.2025.
Відповідач не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим їм процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВМ Україна» (далі за текстом - позивач, постачальник) та Приватним акціонерним товариством «Електроград» (далі за текстом відповідач, покупець) укладено Договір № 14022019-1 від 14.02.2019.
Відповідно до розділу 1 укладеного договору, Постачальник (ТОВ «ВМ Україна») зобов'язується передати у власність Покупця (ПрАТ «Електроград») визначені товаросупровідними документами матеріальні цінності (надалі - «товар»), а Покупець - прийняти та оплатити зазначений товар на умовах, визначених цим Договором.
Умовами п. 2.1. Договору встановлено, що кількість, ціна та загальна вартість Товару визначається сторонами у видаткових накладних, за якими продавцем здійснюється передача Товару Покупцю.
За умовами п.4.2. Товар, що поставляється Продавцем, оплачується Покупцем в національній валюті України- гривні, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів Покупця на поточний банківський рахунок Продавця не пізніше 25 банківських днів від дати постачання.
Дія договору продовжена сторонами шляхом мовчазної згоди, оскільки за приписами п.10.1. Договору сторони не заявили у письмовій формі про свій намір зупинити його дію, тож договір автоматично продовжувався на наступний рік. Пролонгація договору також знаходиться своє відображення в Видаткових накладних на отримання товару, в яких сторони зазначають номер та дату договору та номер та дату рахунку - фактури.
ТОВ «ВМ Україна» на виконання умов договору Постачальником поставлявся товар.
Відповідно до видаткових накладних, доданих до даного позову на адресу відповідача поставлено, а Відповідачем не сплачено товар загальною вартістю 328 637,82 грн.
Вказане слугувало підставою для звернення до суду з даними позовом, в якому позивач, крім суми основного боргу в розмірі 328 637,82 грн, просить суд стягнути з відповідача також 3 % річних у розмірі 20 013,30 грн, інфляційні втрати у розмірі 64 108,60 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.
Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
З огляду на наявний в матеріалах справи договір та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з поставки товару.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За приписом частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Факт прийняття покупцем товару на загальну суму 328 637,82 грн підтверджується матеріалами справи, а саме видатковими накладними:
- від 06.12.2022 №3115 на суму 84 137,37 грн;
- від 06.12.2022 №3116 на суму 13 196,21 грн;
- від 21.12.2022 №3243 на суму 13 045,62 грн;
- від 22.12.2022 №3265 на суму 26 593,05 грн;
- від 22.12.2022 №3266 на суму 2 921,81 грн;
- від 11.01.2023 №69 на суму 15 362,71 грн;
- від 11.01.2023 №70 на суму 23 537,46 грн;
- від 13.01.2023 №123 на суму 32 213,96 грн;
- від 002.03.2023 №754 на суму 1838,32 грн;
- від 002.03.2023 №755 на суму 762,18 грн;
- від 17.04.2023 №1409 на суму 17 979,55 грн;
- від 24.04.2023 №1487 на суму 49 008,93 грн;
- від 03.10.2023 №3841 на суму 1 219,80 грн;
- від 05.10.2023 №3886 на суму 4706,03 грн;
- від 30.10.2023 №4185 на суму 15 500,86 грн;
- від 13.11.2023 №4332 на суму 7008,12 грн;
- від 15.01.2024 №56 на суму 4781,18 грн;
- від 06.03.2024 №691 на суму 7083,38 грн;
- від 06.09.2024 №3079 на суму 7741,28 грн.
Виходячи зі змісту умов договору, строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати за договором є таким, що настав.
За твердженням позивача, відповідач своє зобов'язання з оплати вартості поставленого йому товару не виконав, у зв'язку з чим у нього перед позивачем утворилась заборгованість за договором у розмірі 328 637,82 грн.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
На момент розгляду справи відповідачем не надано суду доказів погашення перед позивачем боргу за поставлений товар у розмірі 328 637,82 грн. Тому вимога про стягнення основного боргу у розмірі 328 637,82 грн підлягає задоволенню в повному обсязі.
Щодо сум 3 % річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.
У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Позивач вимагає стягнення суми боргу з урахуванням 3% річних у сумі 20 013,30грн та інфляційні втрати у розмірі 64 108,60 грн.
Перевіривши розрахунок 3 % річних, суд дійшов висновку про його арифметичну правильність, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).
У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.
Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.
Крім того, об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз'яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Щодо індексу інфляції слід також зазначити, що показники індексу споживчих цін (індексу інфляції за окремі місяці та сукупного індексу інфляції за певний період часу) обчислюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та публікується в офіційних періодичних виданнях десятковим дробом, з одним числовим знаком після коми (тобто округленими до десятих). Отже, застосування у розрахунку індексу інфляції (сукупного індексу інфляції) з округленням до сотих є неправомірним.
Дослідивши наданий розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що заявлена до стягнення сума у розмірі 64 108,60 грн є вірною.
Частиною четвертою статті 129 ГПК України визначено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Таким чином, витрати по сплаті судового збору за подання в електронному вигляді позовної заяви в розмірі 4953,12 грн покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВМ Україна» - задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Електроград» (01014, м. Київ, вул. Соловцова Миколи, буд. 2, офіс 38, код ЄДРПОУ 30734728) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВМ Україна» (03087, м. Київ, бульвар Чоколівський, буд. 42А, офіс 135, код ЄДРПОУ 38855464) суму основного боргу у розмірі 328 637 (триста двадцять вісім тисяч шістсот тридцять сім) грн 82 коп., 3 % річних у розмірі 20 013 (двадцять тисяч тринадцять) грн 30 коп., 64 108 (шістдесят чотири тисячі сто вісім) грн 60 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 4953 (чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят три) грн 12 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.І. Зеленіна