ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
17.06.2025 м. КиївСправа № 910/4375/25
За позовом: державного спеціалізованого підприємства "ЕКОЦЕНТР";
до: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
про: стягнення 13.904,00 грн.
Суддя Сергій Балац
Представники: без виклику сторін.
Державне спеціалізоване підприємство "ЕКОЦЕНТР" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення 13.904,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не здійснено відшкодування витрат позивача на оплату військовозобов'язаному працівнику середньої заробітної плати, який проходив військові збори, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача 13.904,00 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/4375/25 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.
Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив з урахуванням відсутності звернення позивача до відповідача із відомостями для відшкодування витрат, пов'язаних з призовом на навчальні збори в межах бюджетного року. Також в поданому до суду відзиві відповідачем зазначено про відсутність порушеного права позивача.
Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,
Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.10.2021 № 5/165, гр. ОСОБА_1 в період з 22 вересня по 01 жовтня 2021 року проходив навчальні збори з військовослужбовцями оперативного резерву другої черги у військовій частині НОМЕР_1 .
Розпорядженням ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.10.2021 № 11/3/399 позивачу запропоновано направити необхідний пакет документів для компенсації витрат середнього заробітку резервіста.
Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 з листом від 13.10.2021 № 232/02/1331-21 з доданим переліком документів для відшкодування виплат середньомісячної заробітної плати працівникам, які з 22.09.2021 по 01.10.20221 залучались до проведення навчальних зборів.
Також позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 з листом від 25.09.2024 № 232/02/1672/24 в якому викладене прохання підтвердити заборгованість по відшкодуванню середнього заробітку працівникам, які з 22.09.2021 по 01.10.2021 залучались до проведення навчальних зборів резервістів в сумі 13.904,00 грн. На вказаний лист позивач отримав відповідь ІНФОРМАЦІЯ_2 від 11.10.2024 № 2/1/2618 в якому зазначено, що для підтвердження заборгованості по відшкодуванню середнього заробітку призваного на навчальні збори працівника позивача ( ОСОБА_1 ) необхідно звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач звернувся до відповідача з листом від 13.11.2024 № 232/02/1870-24 в якому викладене прохання підтвердити заборгованість по відшкодуванню середнього заробітку працівникам, які з 22.09.2021 по 01.10.2021 залучались до проведення навчальних зборів резервістів в сумі 13.904,00 грн.
Проте, відповідач листом від 27.11.2024 № 2/3/2/1427 повідомив про відсутність фінансування відшкодування заборгованості по середньому заробітку працівникам, які залучались до проведення навчальних зборів, а також про відсутність підстав для такого відшкодування у разі відсутності бюджетних зобов'язань минулих років.
Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням наступного.
Приписами частини 1 статті 29 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон) встановлено, що військовозобов'язані призиваються на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори. Резервісти проходять підготовку та збори відповідно до програм у порядку, встановленому положеннями про проходження громадянами України служби у військовому резерві. Про початок та закінчення зборів військовозобов'язаних та резервістів видається відповідний наказ командира військової частини.
Положеннями частини 11 статті 29 Закону визначено, що за призваними на збори військовозобов'язаними на весь період зборів та резервістами на весь час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, зберігаються місце роботи, а також займана посада та середня заробітна плата на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форм власності.
Частиною 13 статті 29 Закону передбачено, що виплата середньої заробітної плати військовозобов'язаним за весь період зборів та резервістам за час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 постанови КМУ від 23.11.2006 № 1644 "Про порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів, грошової виплати резервістам" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), зокрема, визначено, що виплата середнього заробітку військовозобов'язаним та резервістам, призваним на збори, проводиться підприємствами, установами та організаціями, в яких працюють призвані на збори громадяни, з наступним відшкодуванням цих витрат за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міністерства оборони та інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють керівництво військовими формуваннями.
Положеннями пункту 12 Інструкції про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів, грошової виплати резервістам, затвердженої наказом міністра оборони України від 12.03.2007 № 80 передбачено, що підприємства, установи та організації для покриття витрат на виплату середньої заробітної плати військовозобов'язаним, призваним на збори, подають до районного військового комісаріату, у якому перебувають на обліку військовозобов'язані, рахунки, котрі акцептуються і передаються до обласного військового комісаріату для оплати. Відшкодуванню підлягають всі витрати, пов'язані з виплатою середнього заробітку (у тому числі і єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування).
Так, в матеріалах справи наявний перелік документів, необхідних для здійснення компенсації витрат, а саме:
- відомість на виплату середньої заробітної плати, нарахованої військовозобов'язаним, призваним на збори - ОСОБА_1 ; 22.09.2021 - 01.10.2021; 13.904,00 грн.;
- детальний розрахунок заробітної плати в період 22.09.2021 - 01.10.2021;
- рахунок на оплату від 13.10.2021 № 834 на суму 13.904,00 грн.
Оскільки територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є правонаступниками військових комісаріатів, на базі яких вони утворюються, саме відповідач є особою, відповідальною за відшкодування витрат позивача на оплату середньої заробітної плати військовозобов'язаному працівнику, який проходив військові збори.
Жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості у вигляді відшкодування витрат позивача на оплату середньої заробітної плати військовозобов'язаному працівнику, який проходив військові збори в період з 22.09.2021 по 01.10.2021 в сумі 13.904,00 грн. сторонами спору до суду не подано.
Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості у вигляді відшкодування витрат позивача на оплату середньої заробітної плати військовозобов'язаному працівнику, який проходив військові збори в період з 22.09.2021 по 01.10.2021 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 13.904,00 грн.
Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Заперечення відповідача викладені в поданому до суду відзиві судом відхилені, оскільки відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ) на користь державного спеціалізованого підприємства "ЕКОЦЕНТР" (07270, КИЇВСЬКА область, місто ЧОРНОБИЛЬ, вулиця ШКІЛЬНА, будинок 6, ідентифікаційний код: 40248151) заборгованість в сумі 13.904 (тринадцять тисяч дев'ятсот чотири) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3.028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили та може бути оскаржено в порядку та строк встановлені ст.ст. 241, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Cуддя Сергій Балац