ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
17.06.2025 м. КиївСправа № 910/4544/25
За позовом: фізичної особи-підприємця КУЗИКА ІГОРА СЕРГІЙОВИЧА;
до: фізичної особи-підприємця Федорової Вікторії Вікторівни;
про: стягнення 115.265,85 грн.
Суддя Сергій Балац
Представники: без виклику сторін.
Фізична особа-підприємець КУЗИК ІГОР СЕРГІЙОВИЧ звернувся до господарського суду міста Києва із позовом до фізичної особи-підприємця Федорової Вікторії Вікторівни про стягнення 115.265,85 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за укладеним між сторонами спору договором суборенди нежитлового приміщення від 04.10.2024 № 01/10/24, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 115.265,85 грн., з яких: 80.000,00 грн. - орендна плата та 35.265,85 грн. - витрати на комунальні послуги.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/4544/25 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.
Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив повністю, враховуючи відсутність фактичного користування приміщенням.
Також в поданому до суду відзиві викладено клопотання відповідача про розгляд справи в порядку (за правилами) загального позовного провадження.
При цьому, дана справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження, оскільки предметом даного спору є стягнення з відповідача суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Враховуючи вказане, при відкритті провадження у даній справі, судом не був встановлений строк на подання відповідачем заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,
Між позивачем, як орендарем, та відповідачем, як суборендарем, укладено договір суборенди нежитлового приміщення від 04.10.2024 № 01/10/24 (далі - Договір), відповідно до предмету якого позивач передає, а відповідач бере в тимчасове платне користування нежитлове приміщення, для розміщення магазину сувенірних та ізотеричного напрямку товарів. Приміщення розташоване за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська, будинок 15а (п. 1.1, п. 1.2 Договору).
Пунктом 2.1.1 Договору визначено, що позивач приймає на себе обов'язок з передачі відповідачу приміщення після укладання цього Договору в порядку і на умовах обумовлених Договором, в справному технічному стані по акту приймання-передачі, який є невід'ємною частиною Договору.
Положеннями пункту 5.7 Договору передбачено, що позивач щомісячно складає акт наданих послуг у двох примірниках та надає їх відповідачу. Відповідач зобов'язаний протягом трьох днів з моменту отримання двох примірників акту наданих послуг підписати їх та скріпити відбитком своєї печатки і надати один примірник позивачу, або надати обґрунтовану письмову відмову від підписання акту.
Статтею 774 ЦК України унормовано, що передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
Позивач стверджує, що відповідачем порушені умови Договору в частині здійснення розрахунків, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в період з 12.2024 по 03.2025 в сумі 80.000,00 грн. та заборгованості з витрат на комунальні послуги в період з 11.2024 по 02.2025 в сумі 35.265,85 грн.
Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з урахуванням наступного.
Позивачем не надано доказів виконання умов пункту 2.1.1 Договору та фактичної передачі приміщення відповідачу за актом приймання-передачі.
Також матеріали справи не містять фактичних доказів надання послуг за Договором у вигляді підписаних сторонами актів надання послуг, а також доказів направлення таких актів позивачем відповідачу, на виконання пункту 5.7 Договору, з метою їх підписання останнім, або надання мотивованої відмови від такого підписання.
Приписами частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Матеріали справи не містять фактичних доказів передачі приміщення відповідачеві, доказів надання послуг за Договором у вигляді підписаних сторонами актів надання послуг та також відсутнє будь-яке листування між сторонами із застосуванням адрес, зазначених розділом 11 Договору "Реквізити сторін".
Суд не приймає до уваги як належний та допустимий доказ електронне листування у вигляді скріншотів переписки мессенджера "Viber", оскільки з цієї переписки не видається за можливе встановити обставини передачі в суборенду майна за договором, терміну оренди, суми визнання відповідачем боргу, на який вказує позивач, тощо.
Таким чином, за висновками суду, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, враховуючи відсутність фактичної передачі приміщення відповідачу за актом приймання-передачі та відсутність фактичних доказів надання послуг за Договором у вигляді підписаних сторонами актів надання послуг.
Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 та пункту 2 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати позивача у вигляді витрат на правову допомогу, покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили та може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 241, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Cуддя Сергій Балац