ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
16.06.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1197/24
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В., секретар судового засідання Масловський А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Домофонсервіс-Захід"
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дорошенка 18В"
про усунення перешкод у здійсненні господарської діяльності
установив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Домофонсервіс-Захід" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дорошенка 18В" про усунення перешкод у здійсненні господарської діяльності.
16.01.2025 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 27.02.2025, яке неодноразово відкладав.
08.05.2025 суд постановив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 04.06.2025.
27.05.2025 через систему "Електронний суд" Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дорошенка 18В" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з заявою б/н від 27.05.2025 (вх.№4683/25 від 28.05.2025) про відвід судді Кобецької С. М. від розгляду справи №909/1197/24.
28.05.2025 Господарський суд Івано-Франківської області (суддя Кобецька С. М.) постановив задовольнити заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дорошенка18В" б/н від 27.05.2025 (вх№4683/25 від 28.05.2025) про відвід судді Кобецької С.М. від розгляду справи №909/1197/24 та відвести суддю Кобецьку Світлану Миколаївну від розгляду справи №909/1197/24.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2025 для розгляду справи визначено суддю Максимів Т. В.
03.06.2025 суд керуючись ч.14 ст.32 ГПК України, постановив прийняти справу №909/1197/24 до розгляду; судове засідання з розгляду справи по суті призначити на 16.06.2025.
11.06.2025 позивач через систему "Електронний суд" подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв"язку з неможливістю прибути в судове засідання 16.06.2025 вх.№ 9827/25.
11.06.2025 відповідач через систему "Електронний суд" подав заяву про залишення позову без розгляду вх.№ 9886/25.
Розглянувши клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи суд зазначає таке.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з вимогами ст. 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених ст. 46 ГПК України.
Суд констатує, що виходячи із вимог ст. 74 ГПК України, відповідно до якої, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи є необґрунтоване та не підтверджене належними доказами, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують поважні причини неприбуття його в судове засідання.
Положеннями частин 1, 3 статті 56 ГПК України установлено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 58 ГПК України).
Отже, наведені положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи: як в порядку самопредставництва, так і іншими особами як представниками юридичної особи.
У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.
Таким чином позивач, за відсутності представника, був не обмежений в представництві керівником товариства чи іншим представником.
Отже, з огляду на те, що позивач не обмежений колом представників, причини неявки представника ТОВ "Домофонсервіс-Захід" в судове засідання 16.06.2025 не визнаються судом поважними, що є підставою для відмови в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до частини другої статті 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Згідно з частиною четвертою статті 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У системно-логічному зв'язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Отже, учасник справи має право:
- брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);
- не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить про те, що обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання, є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, нормами статей 202, 226 ГПК передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
При цьому саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 ГПК може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання.
Водночас частина четверта статті 202, пункт 4 частини першої статті 226 ГПК не містять вимог про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду.
Крім того, положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК не пов'язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Однак наведене не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд справи за його відсутності.
Такі висновки викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21.
До того ж, об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 сформовано правовий висновок щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України без встановлення заборон чи обмежень судам у кожному конкретному випадку надавати оцінку діям сторін у справі та іншим обставинам, і, відповідно, визначати подальші процесуальні дії, які суди повинні вчинити для розгляду кожної конкретної справи.
Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у частині четвертій статті 202 ГПК України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення.
Водночас у разі, якщо позивач не з'явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своєї неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин.
Питання поважності причин є оціночним та залежить від доводів та/і доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.
За результатами розгляду клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи суд встановив, що ним взагалі не наведені причини неявки та не подані документальні докази неможливості присутності в судовому засіданні, у зв'язку з чим відмовив в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, а також взяв до уваги те, що одним із принципів господарського судочинства відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України, є розумність строків розгляду справи судом.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку; розумним вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
З огляду на наведене, враховуючи не з'явлення належним чином повідомленого про дату та час судового засідання по розгляду справи по суті позивача, причини неявки якого в судове засіданні не визнано судом поважними, а також тривалий час розгляду справи, суд дійшов до висновку про те, що позовну заяву належить залишити без розгляду.
У постанові від 08.04.2025 у справі № 907/480/21 Верховний Суд констатував, що надаючи оцінку на предмет обґрунтованості наведених позивачем у клопотанні про відкладення причин, місцевий господарський суд зауважив, що позивач не обмежений колом представників, тому причини неявки представника позивача в судове засідання не були визнані судом поважними. Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про необхідність залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України. Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку про те, що апеляційний господарський суд приймаючи оскаржувану постанову припустився неправильного застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України та не врахував висновки, викладені у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.03.2023 у справі №910/17906/21 та від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 і помилково скасував ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без розгляду.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).
Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.
Відповідно до ч.4 ст.226 ГПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На підставі викладеного, керуючись статтями 183, 185, 202, 226, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
відмовити у задоволенні клопотання представника ТОВ "Домофонсервіс-Захід" про відкладення розгляду справи вх.№9826/25 від 11.06.2025.
Залишити без розгляду позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Домофонсервіс-Захід" до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дорошенка18В" про усунення перешкод у здійсненні господарської діяльності.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку статей 255 - 257 ГПК України до суду апеляційної інстанції.
Дата підписання: 18.06.2025
Суддя Т. В. Максимів