номер провадження справи 5/31/25
11.06.2025 Справа № 908/615/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Проскурякова К.В. при секретарі судового засідання Шельбуховій В.В. розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/615/25
За позовом: Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації (електронна пошта: obluks.zp@gmail.com; пр. Соборний, буд. 164, м. Запоріжжя, 69005; код ЄДРПОУ 04054079)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія "Акві-Буд" (електронна пошта: akvibud@ukr.net; вул. Поштова, буд. 27/29, каб. 49, м. Запоріжжя, 69000; код ЄДРПОУ 41400018)
про стягнення 329 535,76 грн.,
За участю представників сторін:
від позивача: Фролов В.В., Витяг з ЄДР, самопредставництво;
від відповідача: Гріщенко А.О., ордер серії АР №1205322 від 01.11.2024;
13.03.2025 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія "Акві-Буд" про стягнення 329 535,76 грн.
13.03.2025 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.
Ухвалою суду від 14.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі № 908/615/25 в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Вирішено розгляд справи по суті розпочати з 10.04.2025, запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії та подати усі наявні в них докази, які стосуються предмету спору.
31.03.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія "Акві-Буд" до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позовних вимог та просить суд у задоволені позову відмовити у повному обсязі.
Крім цього, 12.05.2025 від ТОВ "ПБК "Акві-Буд" до суду надійшло клопотання № б/н від 09.05.2025 (вх. № 9645/08-08/25 від 12.05.2025) про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою від 13.05.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія "Акві-Буд" № б/н від 09.05.2025 (вх. № 9645/08-08/25 від 12.05.2025) задоволено. Розгляд справи № 908/615/25 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Відкрито провадження у справі № 908/615/25 в порядку загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 28.05.2025 об 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов'язковою.
Ухвалою суду від 28.05.2025 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 11.06.2025 о 11 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 11.06.2025 здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК "Акорд".
В судовому засіданні 11.06.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Як вбачається з позовної заяви заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача згідно Договору про закупівлю робіт за бюджетні кошти № 12/04/ПТР від 12.04.2024, предметом якого є "Нове будівництво військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд на території Запорізької області" (Влаштування противотанкового рову) - 10 км ( ВОП № 44 - 48), неустойки в сумі 209 208,61 грн. за порушення строків повернення невикористаного авансу, 96 187,69 грн. індексу інфляції, 23 139,46 грн. - 3% річних. Вказує, що Замовником Генпідряднику було перераховано суми авансу у розмірі 7 062 510,00 грн. з ПДВ, з яких: - 18.04.2024 - 5 062 510,00 грн. з ПДВ; - 05.06.2024 - 2 000 000,00 грн. з ПДВ. Генпідрядником всього виконано робіт на загальну суму 2 643 803,72 грн. Термін для використання Генпідрядником авансу у повному обсязі та надання Управлінню документів, що підтверджують використання коштів за призначенням сплинув 18.10.2024 та 05.12.2024. У порушення умов п. 3.10 Договору від 12.04.2024 № 12/04/НЗ та п. 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764, отриманий ТОВ «Проектно-будівельна компанія «АКВІ-БУД» від Управління аванс у встановлені строки, а саме до 18.10.2024 та до 05.12.2024, акти приймання виконаних робіт за формою КБ-2в не надано, аванс вчасно не повернуто, Договір не розірвано. Заборгованість Відповідача за невикористаним, невідпрацьованим та своєчасно неповернутим авансом станом на: - 18.10.2024 становила 12 392 850,00 грн.; - 05.12.2024 становила 4 950 000,00 грн. Посилаючись на ст.ст. 202, 509, 525, 526, 549, 610-612, 875, 879, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175, 193, 216, 321-323 Господарського кодексу України, ст.ст. 5, 22, 47, 112 Бюджетного кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити.
Відповідач проти позову заперечив, вказавши у відзиві, що укладений між сторонами договір про закупівлю робіт за державні кошти від № 12/04/ПТР за своєю правовою природою є договором будівельного підряду. Посилаючись на норми ст. 875, ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 323 Господарського кодексу України, Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1764, п. 3.10 Договору вказує, що Договором було встановлено термін підтвердження використання авансу та термін повернення невикористаних сум. Надалі, додатковими угодами п. 3.10. Договору змінювався, збільшуючи розмір авансу до 70% вартості робіт за договором та змінив дату його повернення (але вбудь-якому разі не більш як шість місяців з моменту отримання). Не заперечуючи проти фактичних обставин отримання авансів, строків виконання робіт вказує, що станом на 18.10.2024 та 05.12.2024, встановлені додатковими угодами до Договору терміни використання авансу, виконання Генпідрядником робіт становило 100% в об'ємах визначених кошторисною документацією наданою Замовником, а тому станом на 18.10.2024 та 05.12.2024 у Генпідрядника не залишалось невикористаного авансу. Під час будівництва за проектно-кошторисною документацією наданої Замовником, Генпідрядником разом із відповідальними посадовими особами оперативного угруповання військ "Запоріжжя", було виявлено не враховані проектною документацією роботи і у зв'язку із чим необхідність проведення додаткових робіт, а отже необхідність у коригуванні проектно-кошторисної документації. Генпідрядник фактично був позбавлений можливості вчасно надати Замовнику акти приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) через необхідність у проведенні додаткових будівельних робіт на свій ризик, зважаючи на характер об'єктів будівництва та воєнний стан, введений по всій підконтрольній Україні території внаслідок військової агресії російської федерації, та був зобов'язаний звернутись до Замовника із повідомленням про необхідність коригування кошторисної частини проектної документації, що в подальшому було виконано Замовником. Стверджує, що Відповідачем було виконано основне зобов'язання з будівництва об'єкту та виконано обов'язок з використання авансу протягом шестимісячного терміну, але ним було порушено термін підтвердження використання авансу шляхом складення відповідних актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) з обставин, за які він не відповідав. Посилаючись на ст. ст. 509, ч.1 ст. 549, 598, 599, ч.1 ст. 612 ЦК України, ст. 202 ГК України зазначає, що вимоги Позивача про стягнення неустойки, 3 % річних та інфляційних втрат за порушення строків повернення невикористаного авансу за договором про закупівлю робіт за бюджетні кошти №12/04/ПТР від 12.04.2024 є неправомірними та такими, що порушують принцип добросовісності, розумності та справедливості зобов'язання. Просить у задоволенні позову відмовити.
У своїй відповіді на відзив Позивач вказав, що на момент укладання Договору, потенційний Генпідрядник - ТОВ «ПБК «АКВІ - БУД» у повному обсязі був ознайомлений з усіма умовами договору, з нормами законодавства, на яких ґрунтується діяльність Замовника. Усі укладені додаткові угоди безпосередньо пов'язані зі зверненнями Генпідрядника (листи) стосовно продовження терміну відпрацювання авансу та збільшенням суми наданої попередньої оплати с 50% до 70% про що зазначалося у преамбулі кожної додаткової угоди при цьому усвідомлюючи необхідність здійснення додаткових робіт та коригування проектно-кошторисної документації. Замовник погоджував кожне таке продовження та збільшення, але виключно в межах визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1764. Таким чином, Відповідач у будь-якому разі по закінченню 6 місячного терміну (або до його спливу) повинен або повернути невикористану частину авансу або надати відповідні підтверджуючи документи про їх повне чи часткове використання, чого ним зроблено не було. Відповідач не надав доказів використання авансу з зазначенням сум та дат такого використання. на які посилається у своєму відзиві.
В свою чергу Відповідач у своїх запереченнях на відповідь на відзив з доводами Позивача не погодився та повторно наголосив на тому, що Позивач не враховує факт, що у ході виконання робіт на об'єкті Відповідачем було виявлено і повідомлено Позивача про значну кількість робіт, не врахованих проектним рішенням, у зв'язку з чим виникла необхідність у проведенні додаткових робіт і коригуванні кошторису. Виконані Відповідачем додаткові будівельні роботи відповідали інтересам Позивачам та інтересам оборонної здатності України загалом, особливо враховуючи умови воєнного стану. А також того факту, що Відповідач у зв'язку із цими обставинами був позбавлений можливості скласти та підписати Акти виконаних робіт у встановлені терміни підтвердження використання одержаного авансу - до 18.10.2024 та до 05.12.2024, у зв'язку із необхідністю коригування проектної документації, яке здійснювалося з 18.10.2024 по 29.11.2024. Позивачем фактично було визнано необхідність у проведенні Відповідачем додаткових робіт, не передбачених наданою проектно-кошторисною документацією. Також, з моменту звернення Відповідача до Позивача з проханням здійснити коригування пройшло 29 днів, що порушує терміни встановлені пунктами 6.1. та 6.2 Договору, та було розпочато у строк підтвердження використання першого авансового платежу - 18.10.2024. Надання Генпідрядником актів виконаних робіт без коригування типової проектно-кошторисної документації із внесенням додаткових робіт не було можливо, тому що це б порушувало склад виконання будівельних робіт, і акти не могли б бути прийняті Замовником. Позивач не надав доказів та не підтвердив, що несвоєчасне підписання актів КБ2-в є виключно наслідком неправомірних дій зі сторони ТОВ "ПБК "Акві-буд", що спричинили затягування ходу будівництва, будівництва об'єктів неналежної якості, не виконання основного зобов'язання за Договором тощо. Також, Позивачем неправильно було визначено правову природу зобов'язання з повернення Відповідачем авансових коштів, а тому нарахування індексу інфляції за несвоєчасне повернення попередньої оплати (авансу) та 3% річних за несвоєчасне повернення попередньої оплати (авансу) за договором №12/04/ПТР від 12.04.2024 є неправомірним, оскільки повернення попередньої оплати (авансу) не є грошовим зобов'язанням, у зв'язку із цим Позивачем не можуть нараховуватись штрафні санкції з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми.
Наявні матеріали дозволяють розглянути справу по суті.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін, суд
З матеріалів справи вбачається, що між Управлінням та Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «АКВІ-БУД» (Генпідрядник/Відповідач), 12.04.2024 було укладено договір № 12/04/ПТР (Договір) зі строком дії до 31.12.2024 року.
Приписами пункту 1.1 Договору визначено, що Генпідрядник зобов'язується за завданням Замовника на свій ризик виконати відповідно до проектно-кошторисної документації і умов Договору та здати у встановлений Договором строк закінчені роботи.
Пунктом 1.2. Договору, встановлено, що видами робіт є Нове будівництво військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд на території Запорізької області» (Влаштування противотанкового рову) - 10 км (ВОП № 44 - 48).
Ціна договору станом на 12.04.2024 склала 10 125 029,34 грн. з ПДВ (п. 2.1).
Отже, з огляду на характер робіт, які Відповідач, як Генпідрядник, зобов'язався виконати за умовами укладеного між сторонами договору про закупівлю робіт за державні кошти від 12.04.2024 № 12/04/НЗ, зазначений Договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.
Відповідно до п.3.1 Договору розрахунки за виконані роботи здійснюються з урахуванням положень Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №688 на підставі актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в), завізованих відповідальними посадовими особами оперативного угруповання військ "Запоріжжя", та довідок про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) проміжними платежами в міру виконання робіт.
Пунктом 3.10 Договору передбачено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1764 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва» (із змінами) Замовник може здійснити попередню оплату (виплату авансу) Генпідряднику для виконання робіт з будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд для потреб оборони у розмірі до 50 відсотків вартості робіт за договором на строк до 15 травня 2024 року. Генпідрядник зобов'язується використати одержаний аванс для виконання робіт зазначених в пункті 1.2 розділу 1 Договору. По закінченні терміну використання авансу, невідпрацьовані суми авансу, Генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок Замовнику, а саме, не пізніше 15 травня 2024 року включно. Відпрацювання Генпідрядником авансу підтверджується наданими Замовнику актами приймання виконаних робіт (форма КБ-2в), оформленими відповідно до умов розділу 3 Договору.
Пунктом 3.10 Договору також передбачено, що на підставі пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» попередня оплата розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів за капітальними видатками та державними контрактами здійснюється шляхом спрямування бюджетних виконавцям робіт, постачальникам товарів і надавачам послуг (крім нерезидентів) на не бюджетні рахунки, відкриті на їх ім'я в органах Державної казначейської служби у встановленому законодавством порядку, з подальшим використанням зазначених коштів виконавцями робіт, постачальниками товарів і надавачами послуг виключно з таких рахунків на цілі, визначені договорами про закупівлю товарів, робіт і послуг, з наданням підтвердних документів органам Державної казначейської служби для здійснення платежів.
Згідно з пунктом 3.11 Договору виконані на свій ризик Генпідрядником роботи без підтвердження фінансування Замовником не приймаються.
Відповідно до п. 3.12. Договору, фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів державного, обласного та місцевого бюджетів.
Згідно п. 4.1 Договору: початок виконання робіт 12 квітня 2024р. Закінчення виконання робіт - 30 червня 2024р. Невід'ємною частиною Договору є календарний графік виконання робіт.
Згідно з п.4.2 Договору Замовник передає на період виконання робіт і до їх закінчення затверджену проектно-кошторисну документацію.
Пунктами 4.7.2 - 4.7.3 Договору передбачено, що при передачі Замовнику виконавчої документації Генпідрядник засвідчує підписом відповідальної особи про достовірність виконаних робіт проектній документації з урахуванням всіх змін і доповнень, що відбулися в процесі будівництва. До передачі об'єкту вся виконавча документація має бути передана Замовнику, Замовник зобов'язаний її перевірити і, в разі необхідності, передати Генпідряднику для доопрацювання. Якщо виконавча документація передана Замовнику не в повному об'ємі, Замовник має право не підтверджувати акти виконаних робіт до передачі виконавчої документації.
Згідно з п. 6.1. Договору якщо Генпідрядник впродовж часу виконання робіт по Договору виявить потребу внесення змін до обсягів робіт передбачених Договірною ціною, він протягом 3 (трьох) робочих днів надає пропозиції щодо змін Замовнику, а Замовник протягом 5 (п'яти) днів приймає рішення по цьому питанню.
Пунктом 6.2. Договору встановлено, що такі пропозиції направляються Генпідрядником Замовнику в письмовій формі. Замовник у такій же формі повідомляє про свою згоду або заперечення до запропонованих змін у триденний термін.
Згідно з пунктів 8.2, 8.3 Договору з метою забезпечення контролю за відповідністю робіт, матеріальних ресурсів установленим вимогам Замовник здійснює технічний нагляд та контроль за виконанням робіт. Здійснення технічного нагляду та контролю за виконанням робіт Замовник може доручити спеціалізований (консультаційний, проектній, інжиніринговій) організації або своєму представникові.
Відповідно до п. 9.2.11. Договору обов'язком Генпідрядника є виконання всіх вказівок Замовника з приводу виконання робіт у відповідності з проектною документацією, будівельними нормами і правилами, графіками виконання робіт та інформувати Замовника про хід виконання робіт, надавати необхідну для цього виконавчу документацію.
Також згідно п. 9.2.12 Договору Генпідрядник буд зобов'язаний своєчасно попереджувати Замовника про всі обставини, які загрожують якості або придатності результату роботи.
Пунктом 12.4 Договору (абз. 5) передбачено, що у разі порушення Генпідрядником строків повернення невідпрацьованих сум авансу, Генпідрядник за користування грошовими коштами Замовника сплачує неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невикористаного авансу, що підлягала поверненню, за кожен день затримки такого повернення.
Крім сплати штрафних санкцій, Генпідрядник, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Згідно п. 15.1 Договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками та скріплення печатками Сторін і діє до 31.12.2024р.
Також п. 16.1 Договору передбачено, що Договір може бути змінено чи доповнено шляхом укладання Додаткової угоди у письмовій формі, що є його невід'ємною частиною, про що робиться застереження у Договорі.
В подальшому додатковими угодами до Договору сторонами збільшувався розмір авансу, змінювалась дата його повернення.
Так, додатковою угодою № 1 від 15.04.2024 Пункт 4.1 викладено у такій редакції: «Початок виконання робіт - 12.04.2024р. Закінчення виконання робіт - 01.06.2024р».
Додатковою угодою № 2 від 13.05.2024 внесено зміни до п. 3.10 Договору, зокрема: Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1764 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва» (із змінами) Замовник може здійснити попередню оплату (виплату авансу) Генпідряднику для виконання робіт з будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд для потреб оборони у розмірі до 70 відсотків вартості робіт за договором на строк до 31 травня 2024 року. Генпідрядник зобов'язується використати одержаний аванс для виконання робіт зазначених в пункті 1.2 розділу 1 Договору. По закінченні терміну використання авансу, невідпрацьовані суми авансу, Генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок Замовнику, а саме, не пізніше 31 травня 2024 року включно.
Додатковою угодою № 3 від 30.05.2024 внесено зміни до п. 3.10 Договору, зокрема: Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1764 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва» (із змінами) Замовник може здійснити попередню оплату (виплату авансу) Генпідряднику для виконання робіт з будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд для потреб оборони у розмірі до 70 відсотків вартості робіт за договором на строк до 30 червня 2024 року. Генпідрядник зобов'язується використати одержаний аванс для виконання робіт зазначених в пункті 1.2 розділу 1 Договору. По закінченні терміну використання авансу, невідпрацьовані суми авансу, Генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок Замовнику, а саме, не пізніше 30 червня 2024 року включно.
Пункт 4.1 Договору викладено у наступній редакції: початок виконання робіт 12 квітня 2024р. Закінчення виконання робіт - 30 червня 2024р. Невід'ємною частиною Договору є календарний графік виконання робіт.
Додатковою угодою № 4 від 26.06.2024 внесено зміни до п. 3.10 Договору, зокрема: Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1764 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва» (із змінами) Замовник може здійснити попередню оплату (виплату авансу) Генпідряднику для виконання робіт з будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд для потреб оборони у розмірі до 70 відсотків вартості робіт за договором на строк до 31 липня 2024 року. Генпідрядник зобов'язується використати одержаний аванс для виконання робіт зазначених в пункті 1.2 розділу 1 Договору. По закінченні терміну використання авансу, невідпрацьовані суми авансу, Генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок Замовнику, а саме, не пізніше 31 липня 2024 року включно.
Пункт 4.1 Договору викладено у наступній редакції: початок виконання робіт 12 квітня 2024р. Закінчення виконання робіт - 31 липня 2024р. Невід'ємною частиною Договору є календарний графік виконання робіт.
Додатковою угодою № 5 від 26.07.2024 внесено зміни до п. 3.10 Договору, зокрема: Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1764 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва» (із змінами) Замовник може здійснити попередню оплату (виплату авансу) Генпідряднику для виконання робіт з будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд для потреб оборони у розмірі до 70 відсотків вартості робіт за договором на строк до 01 вересня 2024 року. Генпідрядник зобов'язується використати одержаний аванс для виконання робіт зазначених в пункті 1.2 розділу 1 Договору. По закінченні терміну використання авансу, невідпрацьовані суми авансу, Генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок Замовнику, а саме, не пізніше 01 вересня 2024 року включно.
Пункт 4.1 Договору викладено у наступній редакції: початок виконання робіт 12 квітня 2024р. Закінчення виконання робіт - 01 вересня 2024р. Невід'ємною частиною Договору є календарний графік виконання робіт.
Додатковою угодою № 6 від 29.08.2024 внесено зміни до п. 3.10 Договору, зокрема: Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1764 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва» (із змінами) Замовник може здійснити попередню оплату (виплату авансу) Генпідряднику для виконання робіт з будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд для потреб оборони у розмірі до 70 відсотків вартості річного обсягу будівельних на термін до 6 місяців. Генпідрядник зобов'язується використати одержаний аванс для виконання робіт зазначених в пункті 1.2 розділу 1 Договору. По закінченні терміну використання авансу, невідпрацьовані суми авансу, Генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок Замовнику, а саме, не пізніше 30 вересня 2024 року включно.
Пункт 4.1 Договору викладено у наступній редакції: початок виконання робіт 12 квітня 2024р. Закінчення виконання робіт - 30 вересня 2024р. Невід'ємною частиною Договору є календарний графік виконання робіт.
Додатковою угодою № 7 від 29.09.2024 внесено зміни до п. 3.10 Договору, зокрема: Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1764 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва» (із змінами) Замовник може здійснити попередню оплату (виплату авансу) Генпідряднику для виконання робіт з будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд для потреб оборони у розмірі до 70 відсотків вартості річного обсягу будівельних на термін до 6 місяців. Генпідрядник зобов'язується використати одержаний аванс для виконання робіт зазначених в пункті 1.2 розділу 1 Договору. По закінченні терміну використання авансу, невідпрацьовані суми авансу, Генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок Замовнику, але не пізніше 25 грудня 2024 року включно.
Пункт 4.1 Договору викладено у наступній редакції: початок виконання робіт 12 квітня 2024р. Закінчення виконання робіт - 25 грудня 2024р. Невід'ємною частиною Договору є календарний графік виконання робіт.
Додатковою угодою № 8 від 12.12.2024 сторонами внесено зміни до п. 2.1 Договору, а саме: «Договірна ціна складає 2 947 608,44 грн. з ПДВ
На виконання умов Договору Позивач перерахував на банківський рахунок Відповідача 5 062 510,00 грн. згідно платіжної інструкції № 73 від 12.04.2024 (оплачено 18.04.2024) та 2 000 000,00 грн. згідно платіжної інструкції № 115 від 04.06.2024 (оплачено 05.06.2024), у призначеннях платежу вказано, що здійснюється попередня оплата по Договору № 12/04/ПТР від 12.04.2024 за рахунками від 12.04.2024 № 1 та від 03.06.2024 № 6, відповідно.
Відповідач надав до матеріалів справи лист №01/19 від 19.09.2024 адресований позивачу, яким повідомляв про об'єктивну необхідність зміну технології виконання робіт та просив відкоригувати кошторисну документацію у відповідності до обсягів фактично виконаних робіт.
Платіжною інструкцією № 482 від 12.12.2024 Відповідач повернув частину попередньої оплати на рахунок Позивача в сумі 4 999 210,00 грн., одержану 18.04.2024 за Договором № 12/04/ПТР від 12.04.2024 по рахунку від 12.04.2024 № 1.
Судом встановлено, що 13.12.2024 між сторонами було підписано акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024 (форма № КБ-2в): № 1 на суму 2 566 691,72 грн., № 2 на суму 77 112,00 грн., а також Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № 1 за грудень 2024р. на суму 2 643 803,72 грн., разом до оплати 580 503,72 грн.
Платіжною інструкцією № 264 від 13.12.2024 Позивач перерахував на рахунок Відповідача 580 503,72 грн. в якості оплати виконаних робіт по Договору № 12/04/ПТР від 12.04.2024 по акту від 13.12.2024 № 1.
Позивачем надано до суду Акт звіряння між сторонами Договору № 12/04/ПТР від 12.04.2024, з якого вбачається, що виконано робіт та здійснено оплату на загальну суму 2 643 803,72 грн., і станом на 31.12.2024 заборгованість відсутня.
З матеріалів справи також вбачається, що Головним управлінням Державної казначейської служби України у Запорізькій області було складено протокол № 13 від 25.10.2024 про порушення бюджетного законодавства, згідно яких, станом на 23.10.2024 розпорядником бюджетних коштів (Управлінням капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації) не надано до органу Казначейства документи, що підтверджують факт виконання робіт на загальну суму 5 062 510,00 грн., в т.ч. оплачені на умовах авансування відповідно до Договору від 12.04.2024 №12/04/ПТР, та не забезпечено повернення невикористаної підрядником суми авансу, що є порушенням бюджетного законодавства.
Головним управлінням Державної казначейської служби України у Запорізькій області також було складено попередження № 45 від 25.10.2024 та № 50 від 11.12.2024 про неналежне виконання бюджетного законодавства, в якому вимагалося терміново усунути вказане порушення.
Приймаючи рішення у справі суд виходить з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.ст. 13, 14, 526 ЦК України, цивільні права і обов'язки здійснюються та виконуються у межах, наданих договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, не допускається зловживання правами. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
У відповідності до пункту 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є договір.
За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані договором будівельного підряду.
Відповідно ч. 1 ст. 318 ГК України, за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.
Договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону (ч. 1 ст. 323 ГК).
Відповідно ч. 1 ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Відповідно ч. 4 ст. 879 ЦК України, оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 затверджено Порядок державного фінансування капітального будівництва, який визначає механізм фінансування капітального будівництва за рахунок коштів державного бюджету з метою забезпечення цільового та ефективного використання державних коштів (пункт 1 Порядку).
Згідно п. 3 вказаного Порядку (в редакції станом на час укладення Договору - на 12.04.2024), цей Порядок є обов'язковим для підприємств, установ та організацій усіх форм власності, що здійснюють капітальне будівництво, у разі його фінансування за рахунок державних і змішаних капітальних вкладень.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1415 пункт 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 № 1764 доповнено абзацом такого змісту: "На період дії правового режиму воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях для виконання робіт з будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд для потреб оборони замовник може здійснювати попередню оплату (виплату авансу) в розмірі до 70 відсотків вартості робіт за договором (контрактом) на строк не більш як шість місяців".
Як встановлено судом, на момент укладення Договору від 12.04.2024, пунктом 3.10 сторони визначили, що замовник може здійснити попередню оплату (виплату авансу) Генпідряднику для виконання робіт з будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд для потреб оборони у розмірі до 50 відсотків вартості робіт за договором на строк до 15 травня 2024 року. По закінченні терміну використання авансу, невідпрацьовані суми авансу, Генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок Замовнику, а саме, не пізніше 15 травня 2024 року включно. навіть якщо термін не закінчений.
Надалі, додатковими угодами пункт 3.10 Договору викладався в новій редакції та змінювався (збільшувався) строк використання відповідачем авансу, а саме востаннє додатковою угодою № 7 від 29.09.2024 визначено: По закінченні терміну використання авансу, невідпрацьовані суми авансу Генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок Замовнику, але не пізніше 25 грудня 2024 року включно. Цією ж додатковою угодою внесено і зміни до п. 4.1 Договору щодо строку виконання робіт: початок виконання робіт 12 квітня 2024р. Закінчення виконання робіт - 25 грудня 2024р.
Отже, сторони, склавши та підписавши 13.12.2024 вказані вище акти приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в) № 1 на суму 2 566 691,72 грн., № 2 на суму 77 112,00 грн., засвідчили використання погашення (відпрацювання, використання) отриманих Відповідачем авансів у вказаному розмірі.
Сам Позивач не заперечує проти того факту, що Відповідачем у повному обсязі виконані передбачені Договором роботи, а отже і використані суми наданих авансів, що також підтверджується складеним сторонами Актом звіряння розрахунків за Договором станом на 31.12.2024р.
Таким чином викладене підтверджує доводи Відповідача відносно того, що ним було виконано основне зобов'язання з будівництва об'єкту та виконано обов'язок з використання авансу протягом шестимісячного терміну, але ним було порушено термін підтвердження використання авансу шляхом складення відповідних актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) з обставин, за які він не відповідав.
Разом з тим суд зазначає, що передбачений Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1764 шестимісячний строк для повернення Генпідрядником невикористаних сум авансів Замовнику з огляду на дату перерахування авансів: 5 062 510,00 грн. - згідно платіжної інструкції № 73 від 12.04.2024 (оплачено 18.04.2024) та 2 000 000,00 грн. - згідно платіжної інструкції № 115 від 04.06.2024 (оплачено 05.06.2024), сплив відповідно 18.10.2024р. та 05.12.2024р.
Оскільки Акти приймання виконаних будівельних робіт складені сторонами 13.12.2024р., які є доказом відпрацювання авансів, то суд погоджується з доводами Позивача щодо не дотримання Відповідачем вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1764.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 877 ЦК України, підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності.
Отже, відповідно до умов п. 4.2 та 6.1 Договору Відповідач повідомив Позивача листом від 19.09.2024р. про необхідність коригування проектної кошторисної документації в зв'язку з виникненням потреби у виконанні додаткових робіт, які не передбачені проектною документацією.
Листом УКБ Запорізької ОДА повідомила Відповідача про те, що від 14.04.2025 №05-03/0101, з метою проведення коригування проектно-кошторисної документації по вищезазначеним об'єктам, 18.10.2024 між УКБ Запорізької ОДА та ФОП Марковою М.А. було укладено договір на виконання робіт з коригування кошторисної документації.
29.11.2024 Управлінням було отримано Експертну оцінку №49223 щодо розгляду кошторисної частини проектної документації за робочим проектом: "Нове будівництво військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд на території Запорізької області" (влаштування 27 опорних пунктів (ВОП № 24-30 та ВОП № 44 - 63), влаштування протитанкового рову, влаштування смут інженерних загороджень (невибухові загородження) - 45 км.)".
Таким чином, коригування проектно-кошторисної документації здійснювалося з 18.10.2024 по 29.11.2024.
Вказане також підтверджується факт визнання Позивачем необхідності у проведенні Відповідачем додаткових робіт, не передбачених наданою проектно-кошторисною документацією.
Також, з моменту звернення Відповідача до Позивача з проханням здійснити коригування пройшло 29 днів, що порушує терміни встановлені пунктами 6.1. та 6.2 Договору, та було розпочато у строк підтвердження використання першого авансового платежу - 18.10.2024.
При цьому суд погоджується з доводами відповідача, що відповідно до п.п. 3.11, 4.7.2 - 4.7.3 Договору надання Генпідрядником актів виконаних робіт без коригування типової проектно-кошторисної документації із внесенням додаткових робіт не було можливо, тому що це б порушувало склад виконання будівельних робіт, і акти не могли б бути прийняті Замовником.
Вказане безпосередньо вплинуло на те, що акти форми КБ-2в на підтвердження відпрацювання авансу були складені 13.12.2024 , тобто після затвердження нової проектної кошторисної документації з урахуванням додаткових робіт.
Отже, предметом позовних вимог у цій справі є стягнення з відповідача пені за несвоєчасне повернення попередньої оплати (авансу). Підставою позову є Договір № 12/04/ПТР від 12.04.2024 зі змінами.
За приписами ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Судом встановлено, що додатковою угодою № 7 від від 29.09.2024 внесено зміни до п. 3.10 Договору, зокрема: Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1764 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва» (із змінами) Замовник може здійснити попередню оплату (виплату авансу) Генпідряднику для виконання робіт з будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд для потреб оборони у розмірі до 70 відсотків вартості річного обсягу будівельних на термін до 6 місяців. По закінченні терміну використання авансу, невідпрацьовані суми авансу, Генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок Замовнику, але не пізніше 25 грудня 2024 року включно. Пункт 4.1 Договору викладено у наступній редакції: початок виконання робіт 12 квітня 2024р. Закінчення виконання робіт - 25 грудня 2024р. Невід'ємною частиною Договору є календарний графік виконання робіт.
Тобто, сторони однозначно та добровільно визначили граничний строк для повернення невідпрацьованої суми авансу генпідрядником - до 25 грудня 2024 року.
Відповідач згідно умов договору повернув частину невикористаного авансу на рахунок Позивача платіжною інструкцією № 482 від 12.12.2024 в сумі 4 999 210,00 грн., одержану 18.04.2024 за Договором № 12/04/ПТР від 12.04.2024 по рахунку від 12.04.2024 № 1.
Статтею 204 ЦК України гарантується презумпція правомірності правочину, тобто правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Така презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Станом на час розгляду цієї справи по суті пункт 3.10 Договору в редакції додаткової угоди № 7 від 29.09.2024 є чинним, доказів визнання його недійсним суду не надано.
Жодна зі сторін дійсності цього пункту Договору не оспорювала.
Відповідно ст.ст. 610-611 ЦК України, невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.
Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 ГК).
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК).
Штрафними санкціями, відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Позивач нарахував до стягнення з відповідача неустойку в сумі 209 208,61 грн. за порушення строків повернення невикористаного авансу, 96 187,69 грн. індексу інфляції, та 23 139,46 грн. - 3% річних.
Судом встановлено, що у п. 12.4 Договору сторони передбачили, що у разі порушення Генпідрядником строків повернення невідпрацьованих сум авансу, Генпідрядник за користування грошовими коштами Замовника сплачує неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невикористаного авансу, що підлягала поверненню, за кожен день затримки такого повернення. Крім сплати штрафних санкцій, Генпідрядник, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Відповідачем на підтвердження відпрацювання до 25.12.2024р. всієї суми перерахованого авансу були надані суду складені та підписані представниками сторін Договору акти форми КБ-2в від 13.12.2024.
Тобто, станом на 25.12.2024 - у встановлений Договором (пункт 3.10) в редакції додаткової угоди № 7 від 29.09.2024р. термін повернення невикористаних сум авансу, таких невикористаних сум не було, оскільки надані Позивачем суми авансування були використані Відповідачем при проведенні обумовлених Договором робіт, а невикористана частина авансу в сумі 4 999 210,00 грн. була повернута на рахунок Позивача платіжною інструкцією № 482 від 12.12.2024 , тобто також до 25.12.2024р.
З огляду на викладене, судом не встановлено порушення відповідачем визначеного Договором строку повернення невідпрацьованих сум авансу, а тому у Позивача відсутні підстави для нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що в судових рішеннях Вищого господарського суду України, Верховного Суду України, на які посилався позивач, судами було встановлено порушення відповідачами строків повернення невідпрацьованого авансу, що стало підставою для нарахування неустойки.
При розгляді цієї справи судом не встановлено порушення відповідачем строку для повернення невідпрацьованих сум авансу.
Щодо посилання позивача на п. 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764, суд зазначає, що абзацом 2 цього пункту визначено, що замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.
Натомість, постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1415 пункт 19 цього Порядку доповнено новим абзацом, згідно якого: "На період дії правового режиму воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях для виконання робіт з будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд для потреб оборони замовник може здійснювати попередню оплату (виплату авансу) в розмірі до 70 відсотків вартості робіт за договором (контрактом) на строк не більш як шість місяців".
При цьому, вказаною Постановою не встановлено відповідальності виконавця робіт за порушення строків такого повернення коштів, в тому числі будь-якої неустойки (штрафу, пені).
Щодо посилання позивача на попередження про неналежне виконання позивачем бюджетного законодавства та складених протоколів про порушення позивачем бюджетного законодавства, які були надіслані останньому Головним управлінням Державної казначейської служби України в Запорізькій області, суд зазначає таке.
Згідно п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 "Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти", розмір та строк попередньої оплати в межах строків, визначених у абзацах другому - четвертому цього пункту, кількість платежів з попередньої оплати в межах строку, а також положення щодо здійснення в поточному бюджетному періоді попередньої оплати тих товарів, робіт і послуг, що згідно з договорами про закупівлю передбачається поставити, виконати і надати протягом поточного чи наступного бюджетного періоду, визначаються головним розпорядником бюджетних коштів виходячи із необхідності, що обґрунтовується, зокрема, реальним станом поставки товару, виконання робіт, надання послуг, помісячним розподілом бюджетних асигнувань, сезонністю робіт, циклом виробництва. Головні розпорядники бюджетних коштів відповідають за прийняте рішення, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів відповідно до вимог Бюджетного кодексу України.
Відповідно абзацу 3 п. 11.3 Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2012 № 1407, у випадках проведення розрахунків на умовах авансування розпорядники бюджетних коштів та одержувачі бюджетних коштів протягом трьох робочих днів після завершення терміну поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, визначеного договірними зобов'язаннями відповідно до законодавства, подають до органів Казначейства документи, що підтверджують отримання таких товарів, робіт та послуг.
Тобто, позивач, як замовник будівництва та розпорядник бюджетних коштів визначив в Договорі підряду такий термін саме повернення невідпрацьованих сум авансу, який визначений п. 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, а саме: не пізніше 6 місяців з дня його (авансу) перерахування, який в подальшому було змінено додатковою угодою № 7 від 29.09.2024р. до Договору.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини принцип верховенства права зобов'язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя (справа "Броньовський проти Польщі", заява № 31443/96, рішення від 22.06.2004, п. 184).
Відповідно до правової позиції, сформованої Європейським судом в рішенні по справі "Рисовський проти України" від 20.11.2011 щодо принципу "Належного урядування", державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 5 липня 2023 у справі № 912/2797/21 наголосила, що принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.
З іншого боку, як зазначила Велика Палата Верховного Суду, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абз. 3 п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 № 8-рп/2005 та абз.1 пп.2.1 п.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 31.03.2015 № 1-рп/2015.
Інші доводи Позивача не приймаються судом в силу викладеного.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, з огляду на принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог у зв'язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на Позивача у повному обсязі
Керуючись ст.ст. 74, 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні позову відмовити.
Повне рішення складено: 18.06.2025.
Суддя К.В. Проскуряков
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.