вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
17.06.2025м. ДніпроСправа № 904/789/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Скриннікової Н.С. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (без виклику представників сторін) справу за позовом Органу місцевого самоврядування П'ятихатської міської ради (код ЄДРПОУ 44045391) до Приватного підприємства «Торгівельна компанія» «Хорол Інвест ЛТД» (код ЄДРПОУ 36603007) про спонукання укласти договір оренди та відшкодування збитків в сумі 117 516, 06 грн
Рух справи та процесуальні дії у справі.
Орган місцевого самоврядування П'ятихатська міська рада звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного підприємства «Торгівельна компанія» «Хорол Інвест ЛТД» про відшкодування збитків в сумі 117 516, 06 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані, тим що розмір збитків, завданих місцевому бюджету за фактичне використання земельної ділянки без договору оренди, складає: 117445,67 грн за період з 01.05.2021 р по 30.04.2024 р - 112226,48 грн, на ділянці розташовані об'єкти нерухомого майна по фактичному землекористувачу ПП «Торгівельна компанія «Хорол Інвест ЛТД» (кадастровий номер 1224510100:01:005:0026).
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено суддю Скриннікову Н.С., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2025.
28.02.2025 своєю ухвалою Господарський суд Дніпропетровської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Вирішив здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами. Судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
17.03.2025 відповідач подав відзив на позов, просить суд відмовити в позові.
31.01.2025 позивач подав пояснення. Суд залишив без розгляду подані пояснення, як такі, що подані поза межами строку на надання відповіді на відзив, тобто із пропущенням процесуального строку.
06.04.2025 відповідач подав пояснення. Суд залишив без розгляду подані пояснення, як такі, що подані поза межами строку на надання заперечення, тобто із пропущенням процесуального строку.
Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд визнав, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.
Стислий виклад позиції позивача
Позивач зазначив, що відповідач є власником нерухомого майна, користується земельною ділянкою без оформлення речового права (користування, оренда), не заплатив грошові кошти за користування земельною ділянкою, ухиляється від укладання договору оренди. Судовий збір в сумі 3 028, 00 грн позивач просить суд покласти на відповідача.
Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач вважає позив необґрунтованим, вказує, що договір оренди земельної ділянки не було укладено через бездіяльність позивача, просить суд відмовити у його задоволенні.
Господарський суд розглянув подані докази, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті на предмет їх належності, достовірності, вірогідності та
Предметом позову є вимога про стягнення заборгованості в сумі 117 516, 06 грн за користування земельною ділянкою та спонукання укласти договір оренди земельної ділянки комунальної власності.
Предметом доказування у цій справі є обставини, пов'язані із встановленням наявності/відсутності підстав для стягнення грошових коштів за користування земельною ділянкою та наявністю/відсутністю підстав для спонукання відповідача укласти договір оренди.
Підставою позову позивач визначає порушення відповідачем вимог закону щодо не укладання договору оренди земельної ділянки та не сплатою за користування земельною ділянкою.
Суд має зокрема встановити чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.1) Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже твердження позивача та відповідача підлягають перевірці, а докази оцінці на предмет належності доказів і доведеності доказами тих обставин за для підтвердження яких вони подані.
Обставини справи встановлені судом.
П'ятихатська міська рада є власником (має зареєстроване право комунальної власності на земельну ділянку) земельної ділянки, загальною площею 0,0593 га із кадастровим номером 1224510100:01:005:0026, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. П'ятихатки, вул. Мамона (Тиха) 128, що підтверджується даними з державного реєстру речових прав (реєстраційний номер 2073194612245).
Земельна ділянка із кадастровим номером 1224510100:01:005:0026 належить до земель житлової та громадської забудови із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель кредитнофінансових установ.
На земельній ділянці, загальною площею 0,0593 га із кадастровим номером 1224510100:01:005:0026, за адресою: вул. Мамона 128, м. П'ятихатки, Дніпропетровська область, розташоване нерухоме майно, яке належить відповідачу на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 03.03.2021, реєстровий номер 1511, що підтверджується також Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ч. 5 ст. 120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда.
Позивач зазначив і відповідач підтвердив, що договір оренди земельної ділянки не було укладено,
Відповідно до вимог статей 156, 157 Земельного кодексу України, статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» 16.05.2024 проведено обстеження стану та використання земельної ділянки з кадастровим номером 1224510000:01:005:0026, що підтверджується актом.
20.05.2024 визначено суму збитків відшкодування збитків за використання земельної ділянки без договору оренди земельної ділянки. яка дорівнює 117 445, 67 грн., що підтверджується актом «про визначення розміру збитків власникам землі».
Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки (при наявності), або базова вартість 1 м. кв. забудованої території: 2021 рік - 269068,47 грн, 2022 рік - 295975,32 грн, 2023 рік -340371,62 грн, 2024 рік - 357730,57 грн (згідно з витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 31.01.2023 № HB1200077672023) 5. Встановлений розмір податку (орендної плати): 2021 - 2024 роки - 12% 6. Період, за який нараховуються збитки: 03.03.2021 - 30.04.2024.
Отже позивачу спричинено збитки за користування земельною ділянкою без укладання (оформлення) речового права (договору оренди) в сумі 117445, 67 грн.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб'єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного кодексу України реалізується через право постійного користування або право оренди.
Частиною 1 статті 93 і статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України).
Принцип платного використання землі також передбачено статтею 206 Земельного кодексу України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Згідно зі статтями 122-124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов'язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі".
Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.
Оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об'єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об'єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №912/1188/17, від 21.01.2019 у справі №902/794/17, від 04.02.2019 у справі №922/3409/17, від 12.03.2019 у справі №916/2948/17, від 09.04.2019 у справі №922/652/18, від 21.05.2019 у справі №924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі №922/1008/15, від 07.12.2016 у справі №922/1009/15, від 12.04.2017 у справах №22/207/15 і №922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №922/2413/19.
Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.
Такий самий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі №925/230/17.
Спірні правовідносини виникли між позивачем та відповідачем (землекористувачем) щодо стягнення коштів за фактичне використання відповідачем земельної ділянки без оформлення договірних відносин з власником на підставі статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України, та зважаючи на суб'єктний склад учасників спірних правовідносин, характер цих спірних правовідносин, спір у цій справі підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Фактичний користувач земельних ділянок, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельних ділянок на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України (аналогічні висновки неодноразово наведено у постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17).
Для кондикційних зобов'язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 Цивільного кодексу України).
Отже фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.09.2018 у справі №925/230/17 та у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 05.08.2022 у справі №922/2060/22.
Для вирішення спору щодо стягнення з власника об'єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об'єкт розташований, необхідно насамперед з'ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави.
Згідно з матеріалами справи та не заперечується сторонами, відповідач не є і не був орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 1224510100:01:005:0026, проте був її фактичним користувачем в силу права власності на розміщену на ділянці нерухомість.
Відповідно до Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи місцевого самоврядування в межах, визначених Основним Законом України (ст. 13 Конституції України).
Згідно зі статтями 7, 140 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.
Статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, землю та інше.
Наведена норма кореспондується з приписами статей 142-145 Конституції України, відповідно до яких до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування, в межах їх повноважень, шляхом прийняття рішень. Права місцевого самоврядування захищаються у судовому порядку.
В силу статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
За змістом ч.ч. 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Відповідно до положень статті 80 Земельного кодексу України суб'єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Згідно з ч.1 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю.
Частиною 2 ст. 83 Земельного кодексу України встановлено, що у комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.
Як визначено статтею 93 ЗК України, статтею 1 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Відповідно до п. в ч.1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини 1 статті 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
Згідно з ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Суд встановив, що відповідач належним чином не виконував зобов'язання щодо здійснення оплати за користування земельною ділянкою, а тому грошові кошти, заявлені у позові підлягають стягненню.
Підсумовуючи викладене суд встановив, що позивач відносно вимоги про стягнення грошових коштів є управленою стороною та кредитором, а відповідач є боржником, який прострочив виконання зобов'язання, а позовні вимоги підлягають задоволенню як такі, що підтверджені та обґрунтовані на підставі доказів та закону.
Судові витрати
Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача. З огляду на те, що заявлено дві позовні вимоги, то відповідач має заплатити судовий збір в сумі 6 056, 00 грн.
Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Задовольнити позов повністю.
Стягнути з Приватного підприємства «Торгівельна компанія «Хорол-Інвест ЛТД» (02157, місто Київ, вулиця Хорольська, будинок 10, квартира 84, код ЄДРПОУ 36603007) на користь Органу місцевого самоврядування П'ятихатської міської ради (52100, Дніпропетровська область, Кам'янський район, місто П'ятихатки, вул. Садова, будинок 104, код ЄДРПОУ 44045391) заборгованість за користування земельною ділянкою в сумі 117 516, 06 грн., судовий збір в сумі 3 028, 00 грн.
Стягнути з Приватного підприємства «Торгівельна компанія «Хорол-Інвест ЛТД» (02157, місто Київ, вулиця Хорольська, будинок 10, квартира 84, код ЄДРПОУ 36603007) в дохід Державного бюджету судовий збір в сумі 3 028, 00 грн. Стягувач: Державна судова адміністрація України (01021, м. Київ, вулиця липська, будинок 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).
Спонукати Приватне підприємство «Торгівельна компанія «Хорол-Інвест ЛТД» (02157, місто Київ, вулиця Хорольська, будинок 10, квартира 84, код ЄДРПОУ 36603007) до укладення із Органом місцевого самоврядування П'ятихатської міської ради (52100, Дніпропетровська область, Кам'янський район, місто П'ятихатки, вул. Садова, будинок 104, код ЄДРПОУ 44045391) договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1224510100:01:005:0026, загальною площею 0,0593 га, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. П'ятихатки, вул. Мамона (Тиха) 128.
Встановити порядок і строк виконання рішення: суд покладає обов'язок на Приватне підприємство «Торгівельна компанія «Хорол-Інвест ЛТД» (02157, місто Київ, вулиця Хорольська, будинок 10, квартира 84, код ЄДРПОУ 36603007) у строк 3 (три) місяців від дня набрання законної сили рішенням суду звернутися із заявою (клопотанням) про укладання договору оренди до Органу місцевого самоврядування П'ятихатської міської ради (52100, Дніпропетровська область, Кам'янський район, місто П'ятихатки, вул. Садова, будинок 104, код ЄДРПОУ 44045391), здійснити всі дії за для забезпечення укладання договору оренди земельної ділянки, зокрема, але не виключно, подати документи, які вимагаються, забезпечити явку уповноваженої на підписання договору оренди особи до місця підписання (укладання договору оренди), тощо та підписати (укласти) не пізніше ніж через 5 (п'ять) місяців після набрання законної сили рішенням суду договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1224510100:01:005:0026, загальною площею 0,0593 га, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. П'ятихатки, вул. Мамона (Тиха) 128.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 17.06.2025
Суддя Н.С. Скриннікова