вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про забезпечення позову
17.06.2025м. ДніпроСправа № 904/3182/25
Розглянула заяву про забезпечення позову до позову, без повідомлення учасників справи, за позовом Комунального некомерційного підприємства "Черкаський обласний центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям Черкаської обласної ради" (код ЄДРПОУ 02005438) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНЕГІЯ" (код ЄДРПОУ 44604267) про забезпечення позову в сумі 105 636, 29 грн.
Суддя Скриннікова Н.С.
Комунальне некомерційне підприємство "Черкаський обласний центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям Черкаської обласної ради" звернулось до господарського суду із заявою про забезпечення позову та просить накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНЕГІЯ" в межах суми 105 636, 29 грн.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви визначено суддю Скриннікову Н.С., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 6. Ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
За даними заяви про забезпечення позову Комунальне некомерційне підприємство "Черкаський обласний центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям Черкаської обласної ради" просить суд:
накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНЕГІЯ" (51400, Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Соборна, будинок 99, ідентифікаційний код 44604267) в межах суми 105 636, 29 грн.
В обґрунтування наявності підстав для звернення до суду із заявою про забезпечення позову заявник вказав, що Комунальним некомерційним підприємством "Черкаський обласний центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям Черкаської обласної ради " подано позов про стягнення заборгованості в розмірі 105 639, 29 грн., за договором про закупівлю товару №ВТ/91 від 26.08.2024 року та договором поставки №Б 28/02 від 28.02.2024 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНЕГІЯ".
Щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову заявник зазначив, що
забезпечення позову є заходом щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення; умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
За даними заяви про забезпечення позову товариство ухиляється від виконання від своїх обов'язків передбачених Договором про закупівлю товару від 26.08.2024 року №ВТ/91 та Договором поставки №Б 28/02 від 28.02.2024 року.
Комунальним некомерційним підприємством Черкаський обласний центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям Черкаської обласної ради" було складено загальну суму невиконаних ТОВ "ТЕНЕГІЯ" зобов'язань за Договором про закупівлю товару №ВТ/91 від 26.08.2024 року, яка становить 83 009, 47 грн, що підтверджується переліком копій талонів на дизельне паливо, а саме номіналом -10 літрів у кількості-70 шт, номінілом- 20 літрів у кількості-40 шт, що є залишком не поставленого товару по скретч-карткам/талонам на дизельне паливо.
Предметом позову, який було подано разом із заявою про забезпечення позову, заявник зазначив вимогу про стягнення коштів за попередньо оплачений товар, що не був поставлений згідно умов Договору в сумі 105 639, 29 грн.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
За правилами статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом наведеної норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що предметом позову є майнова вимога про стягнення суми 105 636, 29 грн.
Забезпечення позову є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду. З метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову. Інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (Рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011 №4-рп/2011).
Отже, забезпечення позову - це, по суті обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
У рішенні Конституційного Суду України від 31.05.2011 у справі №4-рп/2011 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 376 у взаємозв'язку зі статтями 151, 152, 153 Цивільного процесуального кодексу України вказано, що з метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову (абзац п'ятий пункту 4 мотивувальної частини цього рішення).
Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя. Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи, виконання рішення) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в господарському судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для людини рішення, оскільки надає можливість суду до ухвалення рішення в господарській справі вжити заходів до забезпечення реалізації позовних вимог.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Виходячи з системного тлумачення зазначених положень, вбачається, що застосування заходів забезпечення позову необхідне через існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в даній справі, а захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.05.2020 у справі №910/11739/19.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Згідно з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 09.06.2023 у справі №37з-23, у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (зазначена правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22).
За цих обставин накладення арешту забезпечить реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову, водночас застосування заходу забезпечення не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача.
Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Під час розгляду заяви про забезпечення позову, господарський суд здійснив оцінку обґрунтованості доводів представника заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду або незабезпечення таким рішенням ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду, в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками судового процесу.
Суд вирішив повністю задовольнити заяву про забезпечення позову та застосувати захід забезпечення, який повністю забезпечить позов, з метою забезпечення збалансованості інтересів сторін; з урахуванням ціни майбутнього позову.
Заразом суд вирішив застосувати захід забезпечення позову, оскільки існує достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19 та від 28.10.2019 у справі № 916/1845/19).
Суд зазначає, що накладення арешту на кошти є тим заходом забезпечення позову, який в розумінні приписів статті 136 ГПК України є ефективним для захисту оспорюваних прав заявника у цій справі та таким, що відповідає змісту порушеного права останнього. Невжиття зазначених заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
Крім того немає підстав вважати, що застосування такого заходу призведе до невиправданого обмеження прав відповідача або інших осіб, позбавить його можливості здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплати податків тощо, оскільки грошові кошти залишаються в володінні товариства, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини коштів, якої стосується спір.
Також суд зазначає, що відповідно до ч.9 та 10 ст. 145 ГПК України заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову.
Згідно з ч. 7 ст. 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Таким чином, господарський суд, надав оцінку обґрунтованості доводів заявника та встановив безпосередній зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову та предметом позову (стягнення грошових коштів.
Заяву про забезпечення позову належить задовольнити повністю.
При цьому, згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У своїй заяві про забезпечення позову позивач зазначив обґрунтування необхідності забезпечення позову одним з таких заходів забезпечення.
Відповідно до ч. 5 ст. 140 ГПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Суд вирішив не застосовувати до заявника зустрічне забезпечення.
На підставі викладеного, із зазначенням мотивів прийняття рішення і закону, суд вирішив застосувати захід забезпечення позову, оскільки невжиття такого заходу може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
Керуючись статтями 136, 137,140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1.Забезпечити позов повністю.
2.Накласти арешт на грошові кошти в сумі 105 636, 29 грн Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНЕГІЯ" (адреса: 51 400, Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Соборна, будинок 99, ідентифікаційний код 44604267) розміщені на його банківських рахунках.
Стягувач: Комунальне некомерційне підприємство Черкаський обласний центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям Черкаської обласної ради" (адреса: 18036, місто Черкаси, вул. Пилипенка капітана, 4, код ЄДРПОУ 02005438).
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕНЕГІЯ" (адреса: Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул. Соборна, буд. 99, код ЄДРПОУ 44604267).
Дана ухвала є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років із наступного дня після набрання нею законної сили.
Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а саме:
Стягувач: Комунальне некомерційне підприємство Черкаський обласний центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям Черкаської обласної ради" (адреса: 18036, місто Черкаси, вул. Пилипенка капітана, 4, код ЄДРПОУ 02005438).
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕНЕГІЯ" (адреса: Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул. Соборна, буд. 99, код ЄДРПОУ 44604267).
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили 17.06.2025.
Суддя Н.С. Скриннікова