18.06.2025 м. Дніпро Справа № 912/1558/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач), Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.,
розглянувши в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кантеро» на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 01.10.2024 у справі № 912/1558/24 (суддя Коваленко Н.М.), повний текст рішення складено 07.10.2024
за позовом керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, с. Первозванівка, Кропивницького району, Кіровоградської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кантеро», с. Неопалимівка, Кропивницького району, Кіровоградської області
про стягнення грошових коштів, -
1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.
В червні 2024 року до Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області до ТОВ «Кантеро» з вимогами:
1. Стягнути з ТОВ «Кантеро» (код ЄДРПОУ 42080612) на користь Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 04365098) кошти у сумі 244877,09 грн за використання земельних ділянок площею 14,1536 га з кадастровим номером 3522586600:02:000:5363, площею 1,2685 га з кадастровим номером 3522586600:02:000:5364, площею 1,0702 га з кадастровим номером 3522586600:02:000:5365.
2. Стягнути з ТОВ «Кантеро» (код ЄДРПОУ 42080612) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02910025, банк - Державна Казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UА 848201720343100001000004600, код класифікації видатків бюджету - 2800) судові витрати у сумі 3673,16 грн.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 01.10.2024 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ «Кантеро» на користь Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області кошти у сумі 244877,09 грн за використання земельних ділянок площею 14,1536 га з кадастровим номером 3522586600:02:000:5363, площею 1,2685 га з кадастровим номером 3522586600:02:000:5364, площею 1,0702 га з кадастровим номером 3522586600:02:000:5365.
Стягнуто з ТОВ «Кантеро» на користь Кіровоградської обласної прокуратури 3673,16 грн судового збору.
2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ТОВ «Кантеро» оскаржує його в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду з підстав прийняття його з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права. Товариство вказує, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків, не врахувавши правову природу виникнення речових прав на землю у зв'язку з набуттям права власності на об'єкти нерухомості. Суд послався на положення ст. 120 ЗК України, зазначивши, що виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права на землю, однак проігнорував норми ст. 125 ЗК України, які прямо вказують, що право оренди виникає лише з моменту його державної реєстрації.
ТОВ «Кантеро» вказує, що до моменту реєстрації припинення права постійного користування земельними ділянками за ПрАТ «Кіровоградське будівельно-монтажне управління № 5» - тобто до 12.03.2024 саме це підприємство залишалося законним землекористувачем. Таким чином, товариство не могло укладати договір оренди на земельні ділянки раніше, а факт набуття ним права власності на нерухомість не створює автоматичного обов'язку сплачувати кошти за використання землі до моменту набуття речового права на неї. Стягнення з товариства грошових коштів за період січень-травень 2024 року є передчасним, оскільки протягом частини цього періоду право користування землею залишалося за іншою особою.
Крім того, ТОВ «Кантеро» вказує на порушення судом норм ст. 1212 ЦК України, якою передбачено повернення безпідставно набутого майна. Товариство стверджує, що з огляду на відсутність у Первозванівської сільської ради законного права отримувати орендну плату в спірний період, у цій ситуації не було факту безпідставного збагачення.
Ще одним істотним порушенням ТОВ «Кантеро» вважає відсутність правових підстав для звернення прокурора з позовом. Апелянт зазначає, що прокурор не дотримався порядку, визначеного ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», зокрема, не надав можливість компетентному органу - Первозванівській сільській раді самостійно звернутися до суду протягом розумного строку. Лист-повідомлення від 19.06.2024 № 51-78-6916ВИХ-24 надійшов до ради 04.07.2024 вже після подання позову - 21.06.2024, а тому доводи про бездіяльність органу є необґрунтованим. Таким чином, у прокурора не було законних підстав для представництва інтересів держави, що відповідно до ст. 53 ГПК України є підставою для залишення позову без розгляду.
ТОВ «Кантеро» вважає, що судом першої інстанції не з'ясовано належним чином обставини справи, встановлено факти, які не відповідають дійсності, та неправильно застосовано матеріальні норми, зокрема, ст. 1212 ЦК України, ст. 125 ЗК України, а також положення Конституції України та Закону України «Про прокуратуру» в частині повноважень прокурора. На підставі викладеного апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, а також покласти судові витрати на Кіровоградську обласну прокуратуру.
3. Короткий зміст вимог відзиву на апеляційну скаргу та її узагальнені доводи.
У відзиві на апеляційну скаргу у справі № 912/1558/24 Кіровоградська обласна прокуратура наводить обґрунтування щодо правомірності рішення суду першої інстанції про стягнення з ТОВ «Кантеро» безпідставно збережених коштів за користування земельними ділянками комунальної власності без належного оформлення правових підстав.
ТОВ «Кантеро» з 2019 року є власником двох комплексів будівель в с. Неопалимівка, Кропивницького району, Кіровоградської області однак користується розташованими під ними земельними ділянками без укладення договорів оренди й без здійснення плати. Земельні ділянки площею понад 16 га належать до комунальної власності та мають кадастрові номери. Законодавство України (Земельний та Податковий кодекси) прямо передбачає, що використання землі є платним, а відносини користування без договору підпадають під кондикційні зобов'язання відповідно до ст. 1212 ЦК України.
Суд першої інстанції встановив, що ТОВ «Кантеро» з моменту набуття права власності на нерухомість не вчинило жодних належних дій для оформлення права користування земельними ділянками. І хоча право постійного користування попереднім власником припинено лише у 2024 році, ТОВ «Кантеро» фактично користувалося землею з 2019 року. Факт звернення у 2022 році до сільської ради щодо зміни цільового призначення свідчить про усвідомлення свого статусу землекористувача.
Відповідно до усталеної судової практики Верховного Суду, наявність права власності на будівлі не породжує автоматичного права користування землею - таке право виникає лише на підставі договору та його державної реєстрації. Тому, за відсутності правових підстав, кошти, які відповідач зберіг у себе без сплати орендної плати, підлягають поверненню власнику землі - територіальній громаді в особі Первозванівської сільської ради.
Позивач надав розрахунок суми безпідставно збережених коштів на підставі нормативної грошової оцінки, затвердженої рішенням сільської ради, що введена в дію з 01.01.2024. Таким чином, стягнення 244 877,09 грн за період січень-травень 2024 року є правомірним.
На підставі викладеного у відзиві заявлено прохання відмовити ТОВ «Кантеро» в задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення Господарського суду Кіровоградської області від 01.10.2024 без змін.
4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
Судами першої та апеляційної інстанцій у справі встановлено, що 17.12.2019 приватним нотаріусом Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Руденко Н.П. було видано два свідоцтва про право власності ТОВ «Кантеро» на комплекси будівель загальною площею 2638,9 кв.м та 1629,0 кв.м, розташовані відповідно по вул. Шахтарській, 3 та 3а у с. Неопалимівка Кропивницького району Кіровоградської області. Вказані будівлі раніше належали ПрАТ «Кіровоградське будівельно-монтажне управління № 5». Реєстрація права власності ТОВ «Кантеро» на ці об'єкти здійснена того ж дня у Державному реєстрі речових прав за номерами: 1989319735225 та 1989342935225 відповідно.
Разом з тим, право користування земельними ділянками під вказаними будівлями (з кадастровими номерами 3522586600:02:000:5363, 3522586600:02:000:5364, 3522586600:02:000:5365) у державному реєстрі за ТОВ «Кантеро» не зареєстровано. Ці ділянки загальною площею 16,4923 га до 2019 року перебували у постійному користуванні ПрАТ «Кіровоградське будівельно-монтажне управління № 5» відповідно до державного акту на право постійного користування землею від 19.01.1999 року, серії І-КР № 001100 (а. с. 100 т 1).
Згодом, рішеннями Первозванівської сільської ради від 21.04.2023 № 1969, № 1970 та № 1971 було припинено право постійного користування вказаними ділянками у зв'язку з набуттям ТОВ «Кантеро» права власності на будівлі, що на них розташовані. Землі були зараховані до земель комунальної власності.
ТОВ «Кантеро» зверталося з клопотаннями до Первозванівської сільської ради щодо надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою, однак рішеннями від 21.04.2023 № 1973- 1975 у такому дозволі було відмовлено у зв'язку з невідповідністю місця розташування земель містобудівній документації. Жодного договору оренди між радою та ТОВ «Кантеро» укладено не було.
З часу набуття права власності на будівлі товариство не вжило заходів щодо оформлення права користування земельними ділянками, не подало податкових декларацій із плати за землю і не сплачувало орендну плату чи земельний податок.
На підставі рішення сільради № 2100 від 28.06.2023 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель, що ввелася в дію з 01.01.2024. Витяги про оцінку земель свідчать, що їх загальна нормативна грошова оцінка складає понад 19 млн грн. Водночас, за даними ДПС, ТОВ «Кантеро» не декларувало податкових зобов'язань за період 2020- 2024 роки. Сільська рада розрахувала недоотримані доходи від фактичного користування землями за період 2020- 2024, проте прокурором у позові заявлено суму втрат за період лише з січня по травень 2024 року - 244 877,09 грн.
Таким чином, судом першої інстанції було встановлено, що ТОВ «Кантеро» без належної правової підстави користувалося земельними ділянками комунальної власності, не уклавши договір оренди, не зареєструвавши право користування та не сплачуючи обов'язкових платежів.
Правовідносини у справі були кваліфіковані як набуття майнової вигоди без достатньої правової підстави відповідно до ст. 1212 ЦК України, що й стало підставою для заявлення прокурором позову про стягнення коштів у дохід місцевого бюджету.
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Господарський суд першої інстанції, розглядаючи справу за позовом прокурора, надав комплексну оцінку обставинам, що стали підставою для звернення прокурора до суду в інтересах держави, зокрема інтересів територіальної громади Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області.
Судом встановлено, що відповідач без правових підстав користувався земельними ділянками комунальної власності, що належать територіальній громаді на підставі п. «в» ч. 2 ст. 83 та з урахуванням п. 24 Розділу Х Земельного кодексу України (далі - ЗК України). Таке використання здійснювалось без сплати орендної плати, чим заподіяно шкоду місцевому бюджету, що призвело до недоотримання коштів, які могли бути спрямовані на задоволення потреб громади.
Згідно з вимогами ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов'язані сплачувати орендну плату своєчасно.
Органом місцевого самоврядування, уповноваженим представляти інтереси територіальної громади, є Первозванівська сільська рада, яка, однак, не вжила заходів для стягнення заборгованості. Така бездіяльність, за правовою оцінкою суду, є проявом неналежного здійснення захисту інтересів громади, що згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для реалізації прокурором своїх представницьких повноважень.
Суд, посилаючись на практику Верховного Суду (зокрема постанову у справі № 911/620/17 від 13.03.2018) та позицію Конституційного Суду України (справа № 3-рп/99), підкреслив, що інтереси територіальної громади, як суб'єкта публічного права, є складовою частиною інтересів держави. Тому їх порушення, зокрема у сфері ефективного користування комунальним майном і належного наповнення місцевого бюджету, є достатньою правовою підставою для втручання прокурора.
Суд також взяв до уваги принцип субсидіарності участі прокурора у судовому процесі, згідно з яким прокурор може представляти інтереси держави у випадку, коли інший уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист. У цьому випадку Первозванівська сільська рада, попри наявність інформації про порушення (зокрема звернення ТОВ «Кантеро» в липні 2022 року), не подала позов до суду, що вказує на бездіяльність з її боку.
Суд визнав обґрунтованими аргументи прокурора щодо порушення державного інтересу, який полягає в забезпеченні надходжень до бюджету, охороні комунального майна, та забезпеченні ефективного функціонування місцевого самоврядування.
Дотримання принципу законності у земельних правовідносинах та належне виконання податкових обов'язків є елементами правопорядку, захист яких становить суспільно значущу цінність, а отже - належать до сфери інтересів держави.
Окремо суд звернув увагу на практику Європейського суду з прав людини, яка допускає участь прокурора у судовому процесі для захисту інтересів держави або соціально вразливих категорій, за умови дотримання принципу рівності сторін (справи «Ф. В. проти Франції», «Менчинська проти Росії»).
На підставі наведеного суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави в особі територіальної громади, оскільки захист цих інтересів сільською радою не здійснювався або здійснювався неналежним чином. Такий підхід узгоджується з положеннями ст. 1311 Конституції України, ст. 2, 23 Закону України «Про прокуратуру» та ч. 3-4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України.
Судом першої інстанції було встановлено, що ТОВ «Кантеро» упродовж 2020- 2024 років використовувало земельні ділянки з кадастровими номерами: 3522586600:02:000:5363, 3522586600:02:000:5364, 3522586600:02:000:5365, розташовані на території Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, без укладення відповідних договорів оренди землі та без сплати обов'язкових платежів за їх використання. Первозванівська сільська рада, яка є уповноваженим органом щодо розпорядження землями комунальної власності та здійснення самоврядного контролю за їх використанням, проігнорувала необхідність вжиття правових заходів для захисту інтересів територіальної громади та не зверталася до суду щодо стягнення коштів за фактичне користування земельними ділянками.
Прокурор, діючи в інтересах держави в особі сільської ради, звернувся до суду після офіційного інформування органу місцевого самоврядування про необхідність відповідного реагування, зокрема листами від 05.04.2024 № 51-78-3949ВИХ-24 та від 02.05.2024 № 51-78-5103ВИХ-24 (а. с. 32-35, 53-56 т 1).
Судом встановлено, що ТОВ «Кантеро» є власником об'єктів нерухомості, розташованих на спірних земельних ділянках, але право користування ними належним чином не оформило, не уклало договори оренди та не зареєструвало речові права. Раніше право постійного користування цими землями належало ПрАТ «Кіровоградське будівельно-монтажне управління № 5», проте це право було припинено рішеннями сільської ради №№ 1969, 1970, 1971 від 21.04.2023, що було зареєстровано в державному реєстрі (а. с. 38-43 т 1).
ТОВ «Кантеро» намагалося змінити цільове призначення земельних ділянок, але отримало відмову з огляду на невідповідність місця розташування об'єктів містобудівній документації (а. с. 57-63, 68-75 т 1).
У справі відсутні докази подання декларацій або сплати відповідачем орендної плати чи земельного податку.
За висновком суду першої інстанції, набуття відповідачем права власності на будівлі без оформлення прав на землю, що під ними, призвело до фактичного користування земельними ділянками безоплатно, що є збереженням майна (коштів у вигляді орендної плати) за рахунок територіальної громади.
Судом застосовано положення глави 83 Цивільного кодексу України про безпідставне збагачення (ст. 1212 ЦК України), оскільки відповідач зберіг у себе майно позивача без правової підстави, що створює обов'язок його повернення.
Розмір недоотриманих доходів сільської ради за період з січня по травень 2024 року за три земельні ділянки склав 244 877,09 грн.
Відповідач не надав жодних доказів сплати чи спростування розрахунку. Відтак, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно збережено грошові кошти, які підлягають стягненню на користь позивача в інтересах держави.
Судова колегія апеляційного господарського суду, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим із дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини справи, правильно визначив правовідносини між сторонами, встановив наявність (або відсутність) правових підстав для задоволення позову, а також належним чином оцінив надані сторонами докази відповідно до вимог статей 74- 79 ГПК України.
Правова кваліфікація спірних правовідносин судом першої інстанції відповідає положенням відповідних норм матеріального права та судовій практиці Верховного Суду, які регулюють спірні питання, зокрема: п. 19 ч. 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України, статей 14.1.125, 14.1.147, ст. 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України, ч. 1 ст. 96, ч. 1 ст. 116, ст. 120, ч. 1 ст. 122, ст. 125 Земельного кодексу України, ст. 21 Закону України «Про оренду землі. Висновки суду викладені у рішенні з урахуванням принципів верховенства права, змагальності сторін та диспозитивності.
Доводи апелянта про відсутність у нього обов'язку сплачувати кошти за використання земельних ділянок до моменту державної реєстрації права оренди, судова колегія відхиляє, оскільки суд першої інстанції правильно застосував положення ст. 120 Земельного кодексу України, відповідно до яких у разі переходу права власності на будівлю або споруду, розташовану на земельній ділянці, до нового власника переходить також право користування цією земельною ділянкою на умовах, визначених для попереднього користувача. Саме тому набуття ТОВ «Кантеро» права власності на нерухоме майно створило обов'язок користування землею, фактичне користування якою протягом спірного періоду (січень-травень 2024 року) не заперечується самим товариством.
Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що з огляду на наявність у ТОВ «Кантеро» фактичного контролю над земельними ділянками та отримання вигоди від їх використання, зобов'язання з компенсації вартості такого користування виникає незалежно від формального оформлення правового титулу.
Факт державної реєстрації речового права має значення для юридичного оформлення права, однак не виключає виникнення обов'язку сплатити плату за фактичне користування земельною ділянкою.
До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України, що відповідає правовій позиції Верховного Суду (постанова від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17).
Доводи апелянта щодо відсутності у прокурора правових підстав для подання позову, колегія суддів також відхиляє, оскільки згідно зі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 53 ГПК України, прокурор вправі звертатися до суду в інтересах держави у випадках, коли відповідний орган публічної влади ухиляється від реалізації своїх повноважень.
Листами від 29.05.2024 № 51-78-6045ВИХ-2 та від 19.06.2024 № 51-78-6916ВИХ-24 Кропивницька окружна прокуратура повідомила Первозванівську сільську раду Кропивницького району Кіровоградської області про намір звернення з позовом до господарського суду Кіровоградської області за захистом порушених прав територіальної громади (а. с. 139-141 т 1), що спростовує доводи апелянта про надіслання прокурором листа Первозванівській сільській раді після подання позову.
Щодо посилання апелянта на ст. 125 ЗК України, то воно є безпідставним, оскільки в даному випадку мало місце фактичне користування землею, а згідно зі ст. 120 ЗК України, у разі переходу права власності на нерухоме майно, що розташоване на земельній ділянці, до нового власника переходить і право користування відповідною землею на умовах, визначених для попереднього користувача. Тобто обов'язок сплачувати плату за землю виник у ТОВ «Кантеро» незалежно від формального оформлення правового титулу.
Отже, апеляційна скарга ТОВ «Кантеро» не містить переконливих доводів, що спростовують правильність висновків суду першої інстанції. Наявні в матеріалах справи докази підтверджують правомірність рішення, а посилання апелянта на порушення судом норм права є безпідставними, оскільки суд першої інстанції належним чином дослідив усі обставини справи та правильно застосував закон.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення - залишенню без змін.
6. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Звертаючись із апеляційною скаргою до суду, скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого місцевим господарським судом рішення.
З огляду на встановлені обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в апеляційній інстанції, а також враховуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апеляційний господарський суд, з підстав, викладених вище, дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
7. Розподіл судових витрат.
Оскільки апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються у повному обсязі на скаржника по даній справі - ТОВ «Кантеро».
Керуючись ст. ст. 275 - 282 ГПК України, апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кантеро» - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 01.10.2024 у справі № 912/1558/24 - залишити без змін.
Судові витрати у вигляді сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кантеро».
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Право, порядок та строк касаційного оскарження визначені ст. ст. 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков
Судді: Т.А. Верхогляд
О.Г. Іванов