18.06.2025 м. Дніпро Справа № 904/4220/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Паруснікова Ю.Б.,
суддів: Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.,
розглянувши в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2024 у справі № 904/4220/24 (суддя Мельниченко І.Ф.), повний текст рішення складено 08.11.2024
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», м. Київ в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», м. Дніпро
до Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради, м. Жовті Води, Дніпропетровської обл.
про стягнення заборгованості у сумі 2985167,21 грн, -
1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.
25.09.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 2646506,88 грн, що складають суму заборгованості за договором розподілу природного газу № 09420NHXR3AT016 від 17.10.2023, 82614,41 грн - інфляції грошових коштів, 229689,32 грн - пені, 26356,60 грн - річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору розподілу природного газу № 09420NHXR3AT016 від 17.10.2023 в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги з розподілу природного газу в період з квітня по травень 2024 року, що спричинило виникнення заборгованості, інфляційних втрат, пені та річних, які позивач просить стягнути в судовому порядку.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2024 позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» 2646506,88 грн - основного боргу, 195235,92 грн - пені, 26356,60 грн - річних, 82614,41 грн - інфляції грошових коштів та 17911,01 грн - судового збору.
В решті заявлених позовних вимог відмовлено.
Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» із Державного бюджету України судовий збір у сумі 17911,00 грн, перерахований згідно з платіжною інструкцією № 37 від 24.09.2024, яка міститься в матеріалах справи.
2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.
Частково не погодившись з рішенням місцевого господарського суду позивач оскаржує його в апеляційному порядку та просить:
- скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у сумі 34453,40 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» 34453,40 грн;
- стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на рішення у сумі 3633,60 грн.
Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що ТОВ «Газорозподільні мережі України» вважає протиправним зменшення судом першої інстанції пені на 15%, оскільки це рішення ґрунтується на обставинах, які не є юридично значущими для звільнення боржника від відповідальності за грошовими зобов'язаннями, ухвалене без належного аналізу фінансового становища сторін, без урахування правової позиції Верховного Суду щодо винятковості зменшення неустойки та порушує принцип правової визначеності і балансу інтересів.
2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
17.10.2023 ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Дніпропетровської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» (далі - Оператор ГРМ, позивач у даній справі) та КП «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради (далі - споживач, відповідач у даній справі) укладено типовий договір розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) № 09420NHXR3AT016 (далі - договір) шляхом підписання споживачем заяви-приєднання № 09420NHXR3AT016 від 17.10.2023.
У пунктах 1, 4, 6 заяви-приєднання № 09420NHXR3AT016 від 17.10.2023 визначені, зокрема, персональний ЕІС-код споживача 56XQ0000NHXR300А, величина річної замовленої потужності об'єкта споживача на перший та другий календарний рік з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем - 3 011 069,20 м.куб. та строк надання послуги з 01.10.2023.
Згідно з пунктами 1.1. - 1.3. договору останній є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
Умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 2494 від 30.09.2015.
Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Пунктом 2.1. договору визначено, що Оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.
Відповідно до п. 3.3. договору споживач, що не є побутовим, зобов'язаний самостійно контролювати власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу здійснити разом зі своїм постачальником заходи з коригування в установленому порядку підтвердженого обсягу або заходи із самостійного та завчасного обмеження (припинення) власного газоспоживання.
Згідно з пунктами 6.1. - 6.4. договору оплата вартості послуг Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
Тариф, встановлений згідно з п. 6.1. цього розділу, є обов'язковим для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення.
До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта споживача відповідно до Кодексу газорозподільних систем, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими Регулятором для Оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу.
Постановою НКРЕКП від 29.09.2023 № 1777 для клієнтів Дніпропетровської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» затверджено тариф на послуги розподілу природного газу у розмірі 1,26 грн за 1 куб. м на місяць (без урахування ПДВ).
Величина річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ.
Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об'єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.
Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
Розрахунковим періодом є календарний місяць.
Пунктом 6.6. договору передбачено, що оплата вартості послуги з розподілу природного газу здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунку Оператора ГРМ.
Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Згідно з п. 6.8. договору надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватись підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог кодексу газорозподільних систем.
Договір укладається на невизначений строк (п. 12.1.).
Виконуючи умови спірного договору, позивачем було надано відповідачеві у квітні та травні 2024 послуги розподілу природного газу на загальну суму 2 646 506,88 грн, що підтверджується залученими до матеріалів справи відповідними актами про надані послуги з розподілу природного газу № 12673 від 30.04.2024 на суму 1 323 253,43 грн та № 14036 від 31.05.2024 на суму 1 323 253,43 грн, які підписано та скріплено печатками підприємств сторін без зауважень та заперечень.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначає про те, що його підприємство вимогою за вих. № 491-1122/0624 від 11.06.2024 просило у семиденний строк з дня її отримання сплатити заборгованості в сумі 2 646 506,88 грн за спірним договором.
Листом № 491/24 від 12.06.2024 відповідач повідомив позивача про те, що на поточні рахунки КП «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради накладено арешт Державною виконавчою службою, у зв'язку з чим його підприємство не має можливості погасити заборгованість у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено надання послуг, наявність підписаних актів та відсутність оплати, що свідчить про порушення відповідачем грошового зобов'язання, яке є предметом спору по даній справі.
5. Оцінка апеляційним господарським судом аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Суд першої інстанції встановлено, що позивач (Оператор газорозподільної системи) звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача - КП «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради заборгованості за договором розподілу природного газу, укладеним у формі заяви-приєднання згідно з Кодексом газорозподільних систем (Кодекс ГРМ). Сторони не укладали двосторонній письмовий договір, проте приєднання відбулося в установленому порядку, що створило між ними договірні правовідносини.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до умов спірного договору, зокрема п. 6.6., відповідач зобов'язаний був здійснювати попередню оплату вартості послуг з розподілу природного газу на підставі виставлених рахунків, а остаточний розрахунок - до 10-го числа місяця, наступного за звітним. За квітень-травень 2024 року відповідач не здійснив оплату на загальну суму 2 646 506,88 грн, що підтверджується розрахунками позивача, тарифом, затвердженим постановою НКРЕКП № 1777 від 29.09.2023 (1,26 грн/куб.м без ПДВ), та відсутністю доказів оплати з боку відповідача.
Суд дійшов висновку, що заборгованість є доведеною і підлягає стягненню, оскільки відповідач порушив умови договору та вимоги статей 525, 526, 530 ЦК України і ст. 193 ГК України щодо належного виконання зобов'язань.
Також судом встановлено, що позивач правомірно заявив до стягнення: інфляційні втрати - 82 614,41 грн; 3% річних - 26 356,60 грн (за період 13.05.2024 - 25.09.2024); пеню - 229 689,32 грн, розраховану за подвійною обліковою ставкою НБУ згідно з п. 8.2. договору.
Суд визнав розрахунки обґрунтованими та здійсненими згідно з чинним законодавством і умовами договору. Однак, розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру пені, суд узяв до уваги наведені обставини, зокрема:
- статус відповідача як єдиного постачальника теплової енергії у м. Жовті Води;
- визнання ним заборгованості, інфляційних витрат та 3% річних;
- невиконання державою фінансових зобов'язань перед відповідачем;
- обмеження на підвищення тарифів та статус критично важливого підприємства;
- відповідач фактично визнав позовні вимоги у повному обсязі у поданому ним клопотанні
З урахуванням принципів справедливості, добросовісності та розумності, суд зменшив пеню на 15%, визначивши її до стягнення у розмірі 195 235,92 грн.
Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову частково, стягнувши з відповідача суму 2 950 713,81 грн, що включає основний борг, інфляційні втрати, 3% річних та зменшену пеню.
З урахуванням установлених судом першої інстанції обставин та правової оцінки, наданої доказам у їх сукупності, доводи апеляційної скарги ТОВ «Газорозподільні мережі України» є безпідставними та відхиляються апеляційним господарським судом з огляду на таке.
Суд першої інстанції встановив, що зобов'язання щодо оплати послуг з розподілу природного газу у період з квітня по травень 2024 року на загальну суму 2 646 506,88 грн дійсно не було виконано відповідачем. При цьому відповідач не заперечував наявності заборгованості, не відмовлявся від її сплати, а під час розгляду справи визнав позов у повному обсязі, що згідно з ч. 4 ст. 191 ГПК України є підставою для задоволення позовних вимог. Тому твердження апелянта про безпідставність рішення не відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству.
У справі, що розглядається, господарський суд першої інстанції правомірно скористався наданим йому законом правом на зменшення розміру неустойки відповідно до положень ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України. Суд урахував об'єктивні соціально-економічні обставини, зокрема - критично важливу роль відповідача в забезпеченні населення теплом, обмеженість його впливу на тарифоутворення, а також залежність від бюджетного фінансування. Ці фактори, хоча й не передбачені законом як прямі підстави для зменшення неустойки, проте можуть бути враховані судом відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18.
Зменшення пені на 15% суд обґрунтував необхідністю забезпечення балансу інтересів сторін та дотриманням принципів добросовісності, справедливості й розумності, що є виправданим, обґрунтованим і таким, що відповідає як положенням законодавства, так і практиці Верховного Суду, оскільки дозволяє досягти справедливого балансу інтересів сторін, запобігти надмірному покаранню боржника та забезпечити дотримання принципів добросовісності і розумності.
Посилання апелянта на неможливість судового коригування розміру пені як договірної умови (п. 8.2. Типового договору) не узгоджуються з усталеною практикою Верховного Суду, зокрема його постановою у справі № 913/89/18, згідно з якою суд має право зменшити розмір неустойки у разі її надмірності та дисбалансу між сторонами зобов'язання. Саме такою логікою керувався суд першої інстанції, коли здійснив зменшення пені у межах наданих йому повноважень.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.03.2023 у справі № 154/3029/14-ц зазначила, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності, та необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду в кожній конкретній справі.
Таким чином, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права і ухвалив законне й обґрунтоване рішення. Доводи апеляційної скарги ТОВ «Газорозподільні мережі України» не спростовують встановлених судом висновків, не містять нових доказів, які могли б вплинути на результат розгляду справи, та не підтверджують наявність порушень норм права.
У зв'язку з вищевикладеним апеляційну скаргу ТОВ «Газорозподільні мережі України» слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.
6. Висновки за результатами апеляційного перегляду справи.
У даній справі апеляційний господарський суд дійшов висновку, що суд першої інстанції всебічно і повно з'ясував обставини справи, надав належну правову оцінку доказам у їх сукупності, правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Рішення ухвалене на підставі добровільного визнання позову відповідачем, що здійснено уповноваженою особою, а також із урахуванням правомірного зменшення розміру пені відповідно до норм ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України.
Доводи апеляційної скарги ТОВ «Газорозподільні мережі України» не містять нових обставин, що мають юридичне значення, не спростовують установлених судом першої інстанції фактів та не підтверджують порушення норм матеріального чи процесуального права.
Порушень, на які посилається апелянт, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Рішення місцевого господарського суду відповідає вимогам ст. 236 ГПК України, є законним, обґрунтованим і ухваленим з дотриманням принципу верховенства права.
Відтак, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а рішення господарського суду підлягає залишенню без змін відповідно до статей 275, 276 ГПК України.
6. Здійснення апеляційним судом розподілу судових витрат.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275, 276, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2024 у справі № 904/4220/24 - залишити без змін.
Судові витрати у вигляді сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України».
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков
Судді: Т.А. Верхогляд
О.Г. Іванов