18.06.2025 м.Дніпро Справа № 904/2851/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О. - доповідач,
суддів: Чус О.В., Кощеєва І.М.
розглянувши заяву Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" про відвід колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Дарміна М.О., суддів: Чус О.В., Кощеєва І.М.
у справі з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОЛМА", на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 у справі №904/2851/20 (у складі колегії: головуючий суддя Рудь І.А., судді Колісник І.І., Красота О.І.)
за позовом Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м.Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Бізнес Дніпро", м. Дніпро
про усунення перешкод у користуванні власністю та стягнення 58 457 грн. 83 коп. за договором оренди приміщення від 01.02.2020
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 у справі №904/2851/20 позов задоволено повністю.
Усунуто перешкоди у користуванні власністю шляхом примусового звільнення приміщення за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 32 (об'єкт нежитлової нерухомості, реєстраційний номер №31995312101) загальною площею 1 872,10 кв. м, що складається з ЛВС та гаражів від боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Бізнес Дніпро" (49000, м. Дніпро, пр. Праці, буд. 2Т, код ЄДРПОУ 43215616) та його майна в порядку виконання рішень про виселення боржника.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Бізнес Дніпро" на користь Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення за період з 01.05.2020 по 22.05.2020 в сумі 58 457 грн. 83 коп. та судовий збір у розмірі 4 204 грн. 00 коп.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.03.2025 року у справі № 904/2851/20 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Бізнес Дніпро" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 у справі №904/2851/20 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 у справі №904/2851/20, відповідно, залишено без змін.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2025 у справі № 904/2851/20 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Бізнес Дніпро" про відстрочення виконання рішення суду.
Відстрочено виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 11.03.2025 у справі № 904/2851/20 до 31.05.2025 включно.
Не погодившись з зазначеною ухвалою, через систему "Електронний суд", Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", м. Київ звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2025 в повному обсязі та відмовити ТОВ "Авто Бізнес Дніпро" в задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення у справі № 904/2851/20 в повному обсязі.
Згідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.04.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м. Київ на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2025 у справі №904/2851/20 (у складі колегії: головуючий суддя Рудь І.А., судді Колісник І.І., Красота О.І.) (заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Бізнес Дніпро", м. Дніпро про відстрочення виконання судового рішення). Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 03.06.2025 об 14:30 годин.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.06.2025 розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2025 у справі №904/2851/20 відкладено до 17.06.2025 на 12:50 год.
17.06.2025 до Центрального апеляційного господарського суду через систему "Електронний суд" від Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" надійшла заява про відвід колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Дарміна М.О., суддів: Чус О.В., Кощеєва І.М. від розгляду справи № 904/2851/20, яка вмотивована наступним: "... В провадженні суду знаходиться судова справа № 904/2/851/20 за позовом АТ КБ "ПриватБанк" до ТОВ "Авто Бізнес Дніпро" про усунення перешкод у користуванні власністю та стягнення 58 457 грн. 83 коп. за договором оренди приміщення від 01.02.2020.
Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
АТ КБ «ПриватБанк» вважає, що існують обґрунтовані підстави для відводу колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду від розгляду справи № 904/2851/20 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України.
Так, 13.02.2024 рішенням Господарського суду Дніпропетровської області позов АТ КБ "ПриватБанк" у справі задоволений повністю. Зобов'язано усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом примусового звільнення приміщення за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 32 (об'єкт нежитлової нерухомості, реєстраційний номер №31995312101) загальною площею 1 872,10 кв. м, що складається з ЛВС та гаражів від боржника - ТОВ "Авто Бізнес Дніпро" та його майна в порядку виконання рішень про виселення боржника. Стягнуто з ТОВ "Авто Бізнес Дніпро" на користь АТ КБ "ПриватБанк" неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення за період з 01.05.2020 по 22.05.2020 в сумі 58 457 грн. 83 коп. та судовий збір у розмірі 4 204 грн. 00 коп. Повне рішення складено 23.02.2024.
11.03.2025 постановою Центрального апеляційного господарського суду у справі № 904/2851/20 апеляційна скарга ТОВ "Авто Бізнес Дніпро" відхилена, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 залишено без змін.
16.04.2025 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду відмовлено ТОВ "Авто Бізнес Дніпро" в задоволенні касаційної скарги, рішення судів попередніх інстанцій залишені без змін.
05.06.2025 ухвалою Центрального апеляційного господарського суду поновлено ТОВ "ДОЛМА" строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 у справі № 904/2851/20, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ДОЛМА" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 у справі № 904/2851/20, зупинено дію рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 у справі № 904/2851/20, на час розгляду апеляційної скарги. Розгляд справи призначений у судовому засіданні на 13.01.2026 об 10:00 год.
При цьому, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 261 ГПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки.
Отже, так як повний текст оскаржуваного рішення складений більше 1 року потому на дату подання ТОВ "Долма" апеляційної скарги, при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження апеляційний суд повинен був дослідити, чи стосується відповідне рішення прав, інтересів та (або) обов'язків апелянта ТОВ "Долма".
Рішення є таким, що прийнято про права, інтереси та (або) обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи, або у резолютивній частині рішення суд зазначив про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Наведене відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.02.2019 у справі № 908/1141/15-г. Означена правова позиція також підтримана Великою Палатою Верховного Суду у пункті 108 Постанови від 03.04.2024 у справі № 916/4093/21.
Як вбачається з оскаржуваного судового рішення у справі № 904/2851/20, воно не містить жодних висновків про права, інтереси та (або) обов'язки ТОВ "Долма" в мотивувальній частині рішення, а також судом не зазначається про права, інтереси та (або) обов'язки ТОВ "Долма" у резолютивній частині рішення.
Водночас, ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2025 не містить зворотнього висновку та в цілому висновку та аргументації з приводу наявності виключень для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою поданою після спливу одного року з дня складення повного судового рішення.
Крім того, судом поновлено строк на апеляційне оскарження виключно з урахуванням листа ТОВ "Авто Бізнес Дніпро" від 29.05.2025, з якого нібито ТОВ "Долма" довідалося про рішення суду у справі.
При цьому, справа № 904/2851/20 перебуває на розгляді в судах з червня 2020 року. Договір суборенди № 04-09/2020 укладений між ТОВ "Авто Бізнес Дніпро" та ТОВ "Долма" 04.09.2020 (за твердженням Апелянта). Оскаржуване рішення винесено 13.02.2024, повний текст складений 23.02.2024, вступило в законную силу 11.03.2025.
31.03.2025 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області задоволена заява ТОВ "Авто Бізнес Дніпро" та відстрочено виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 до 31.05.2025.
30.05.2025 ТОВ "Долма" подана до Центрального апеляційного господарського суду апеляційна скарга на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 у справі № 904/2851/20. Підставою для поновлення процесуального строку на подання скарги вказана відсутність відомостей про справу до моменту отримання листа від ТОВ "Авто Бізнес Дніпро" від 29.05.2025.
Станом на 16.06.2025 оскаржуване рішення суду не виконано ТОВ "Авто Бізнес Дніпро", спірне нерухоме майно, власником якого є АТ КБ "ПриватБанк", не повернуто Позивачу.
Зважаючи на наведені обставини, можливо стверджувати про наявність зговору групи осіб для створення перепон у виконанні остаточного рішення суду у справі № 904/2851/20 шляхом створення штучних підстав та доказів для нового оскарження рішення суду з метою зупинення його дії.
Таким чином, суд апеляційної інстанції всупереч положень процесуального закону не тільки не вдався до перевірки впливу оскаржуваного рішення на права, інтереси та обов'язки ТОВ "Долма", але навіть не з'ясував, чи є заявлені обставини пропущення строку (отримання листа від постійного учасника справи ТОВ "Авто Бізнес Дніпро" лише 29.05.2025) об'єктивними, поважними та достатніми для оскарження остаточного рішення у справі.
Отже, судом безпідставно та необгрунтовано поновлено строк на подання апеляційної скарги ТОВ "Долма" та з порушенням п. 1 ч. 2 ст. 261 ГПК України відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Долма" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 у справі № 904/2851/20.
Крім того, обурлевою є констатація суду того, що: "апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОЛМА" містить, в тому числі, інші, відмінні від апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Бізнес Дніпро" доводи щодо наявності підстав для скасування оспорюваного рішення", адже зазначене спростовується текстом постанови Центрального апеляційного господарського суду від 11.03.2025, а саме: "Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
(...) Скаржник вказує на те, що позивач ухиляється від прийняття зі сторони ТОВ «Авто Бізнес Дніпро» зобов'язань зі сплати оренди. Так, позивачем було закрито рахунок, на який за умовами договору оренди приміщення від 01.02.2020 мала проводитись оплата за користування приміщенням та не повідомлено ТОВ «Авто Бізнес Дніпро» про вказані обставини.
Таким чином, саме неправомірні дії АТ КБ «Приватбанк» призвели до неможливості оплати оренди та надання відповідного доказу сплати як доказу користування приміщенням на законних правових підставах.
(...) Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
12.04.2024 до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, за змістом якого останній зазначає наступне:
Зважаючи на приписи процесуального закону, зокрема ст. 165 та ст. 194 ГПК України, доводи заявлені ТОВ «Авто Бізнес Дніпро» в поясненнях від 27.11.2023, та наразі в апеляційній скарзі на рішення суду, є новими запереченнями відповідача проти позовних вимог, які не заявлялися на стадії підготовчого провадження у встановлені законом і судом строки, а відтак вони правомірно не прийняті судом першої інстанції до уваги та не підлягають з'ясуванню та оцінці з боку апеляційного суду.
(...) Позивач звертає увагу, що 13.02.2024 Господарським судом Дніпропетровської області відмовлено ТОВ «Авто Бізнес Дніпро» у задоволенні клопотань від 12.01.2024 про повернення на стадію підготовчого провадження та від 22.01.2024 про поновлення відповідачу строку на подання доказів та долучення до справи нових доказів. Таким чином, докази оплати оренди, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, не були прийняті судом першої інстанції до розгляду та не підлягають оцінці з боку апеляційного суду.
Доводи апелянта з посиланням на зазначені вище докази є безпідставними, оскільки виходять за межі предмету доказування та перегляду справи в суді апеляційної інстанції.
З огляду на викладене, позивач вважає апеляційну скаргу ТОВ «Авто Бізнес Дніпро» необґрунтованою безпідставною та такою, що не може бути задоволена судом.
(...) Колегія суддів відхиляє доводи скаржника в частині «… З однієї сторони суд посилається на відсутність доказів щодо підтвердження продовження дії спірного договору, а з іншої сторони ігнорує доводи та докази на підтвердження зворотнього.
Так, одним з аргументів АТ КБ «ПРИВАТБАНК» щодо закінчення строку дії договору є відсутність доказів оплати оренди за користування спірним приміщенням після 30.04.2020.
В той же час, як зазначав Відповідач, Позивач ухиляється від прийняття зі сторони ТОВ «АВТО БІЗНЕС ДНІПРО» зобов'язань з оплати оренди.
За умовами Договору оренди приміщення від 01.02.2020 приміщення передається Орендодавцем і приймається Орендарем в оренду на умовах сплати за користування Приміщення шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця № НОМЕР_1 .
Однак, Позивачем було закрито вказаний рахунок та не повідомлено ТОВ «АВТО БІЗНЕС ДНІПРО» про нові реквізити.
Так, зокрема, ТОВ «АВТО БІЗНЕС ДНІПРО» намагалось сплатити оренду за договором на відповідний рахунок, що підтверджується квитанцією №329683 від 02.01.2024, однак платіж було повернуто на картку директора Відповідача, що підтверджується відповідною випискою по картці.
На адвокатський запит представника Відповідача від 03.01.2024 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надало лист від 08-01-2024 р. №20.1.0.0.0/7- 240103/40967 з фактичною відмовою від надання інформації про реквізити АТ КБ «ПРИВАТБАНК» для оплати на користь банку орендної плати.
Таким чином, саме неправомірні дії АТ КБ «ПРИВАТБАНК» призвели до неможливості оплати оренди та надання відповідного доказу сплати як доказу користування приміщеннями на законних правових підставах.
Окрім цього, ТОВ «АВТО БІЗНЕС ДНІПРО» було сплачено 200 000,00 грн. в рахунок орендної плати за Договором оренди приміщення від 01.02.2020 шляхом внесення грошових коштів на депозит приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського В.С. ( АДРЕСА_1 ) для АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Отже, судом першої інстанції грубо порушено норми процесуального права, а також неправомірно визнано встановленими ті обставини, які є недоведеними у зв'язку з взяттям до уваги неналежних доказів, що є підставою для скасування оскаржуваного Рішення. …» з огляду на наступне.
Як свідчать матеріали справи, 12.01.2024 ТОВ «Авто Бізнес Дніпро» були подані до Господарського суду Дніпропетровської області додаткові пояснення та клопотання про повернення до підготовчого провадження та про поновлення строку для подання доказів (витягу з журналу вхідної кореспонденції Відповідача за 2020 р., виписки по картці за період 02.01.2024-03.01.2024, адвокатського запиту від 03.01.2024, листа АТ КБ «ПриватБанк» від 08-01-2024 р. №20.1.0.0.0/7- 240103/40967, квитанції до платіжної інструкції про переказ готівки № 329683 від 02.01.2024, листа ТОВ «Авто Бізнес Дніпро» № 10/01-24 від 10.01.2024 з проектами мирової угоди та договору оренди приміщення).
22.01.2024 ТОВ «Авто Бізнес Дніпро» подано до Господарського суду Дніпропетровської області клопотання про долучення доказів (виписки за рахунком та квитанції № 20 від 19.01.2024).
13.02.2024 Господарським судом Дніпропетровської області відмовлено ТОВ «Авто Бізнес Дніпро» у задоволенні клопотань від 12.01.2024 про повернення на стадію підготовчого провадження та від 22.01.2024 про поновлення відповідачу строку на подання доказів та долучення до справи нових доказів.
Таким чином, докази оплати оренди, на які посилається Апелянт в апеляційній скарзі, не були прийняті судом першої інстанції до розгляду та відповідно не підлягають оцінці з боку апеляційного суду.
Враховуючи наведене вище, доводи Апелянта з посиланням на зазначені докази є безпідставними, адже виходять за межі предмету доказування та перегляду справи в суді апеляційної інстанції.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи."
Отже, судом апеляційної інстанції були розглянуті аналогічні по своїй суті до заявлених ТОВ "Долма" доводи ТОВ "Авто Бізнес Дніпро" та зроблений висновок щодо неможливості врахування та оцінки доказів, які не долучені до матеріалів справи судом першої інстанції.
Як наслідок, судом також порушено принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення.
Одними з основних засад (принципів) господарського судочинства є верховенство права та обов'язковість судового рішення. У свою чергу, основним завданням другого з цих принципів є забезпечення першого названого принципу - верховенства права, оскільки без виконання судових рішень реалізація цього принципу є недосяжною. Зокрема, це випливає також із судової практики ЄСПЛ (див. рішення від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії" ("Ryabykh v. Russia", заява N 52854/99, п. 55), від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України" ("Svetlana Naumenko v. Ukraine", заява N 41984/98, п. 91) тощо).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини однією з важливих складових верховенства права є принцип правової визначеності, дотримання якого забезпечується реалізацією принципу res judicata (скорочено від "Res judicata pro veritate habetur!", що в перекладі з латини - "судове рішення визнається за істину"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов'язковим для сторін і не може переглядатися. Тобто жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов'язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи. Повноваження судів вищої ланки переглядати рішення повинні використовуватися для виправлення судових помилок, помилок у здійсненні правосуддя, а не заміни рішень (див. рішення ЄСПЛ у справі "Рябих проти Росії" (п. п. 51-52, 56), у справі "Науменко проти України" (п. 91), від 18.11. 2004 у справі "Праведная проти Росії" ("Pravednaya v. Russia", заява N 69529/01, п. п. 24-25), від 03.04.2008 у справі "Понамарьов проти України" ("Ponomaryov v. Ukraine", заява N 3236/03, п. 40), від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" ("Khristov v. Ukraine", заява N 24465/04, п. п. 33-34), від 17.06.2021 у справі "Тряпишко проти України" (заява N 59577/12, п. 22) тощо).
Винятки із принципу res judicata можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру. Зокрема, це можуть бути нововиявлені обставини (див., наприклад, згадані рішення ЄСПЛ у справах "Понамарьов проти України" (п. п. 40-41), "Христов проти України" (п. 34), рішення від 09.06.2011 у справі "Желтяков проти України" ("Zheltyakov v. Ukraine", заява N 4994/04, п. п. 43-44) тощо).
Враховуючи дії суду щодо безпідставного відкриття провадження для перегляду остаточного рішення та зупинення дії рішення до закінчення апеляційного перегляду без існування та наведення будь-яких виключень для цього, логічними є висновок про нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками (та не учасниками) справи перепонам, а також підозра про наявність прямої зацікавленості суду в створенні таких перепон.
Ще однією створеною перепоною вважаємо свідоме затягування судом строку розгляду справи та призначення її через 7 місяців з дати відкриття провадження - на 13.01.2026.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Частиною 3 ст. 2 ГПК України визначено основні засади господарського судочинства, серед яких визначено і розумність строків розгляду справи судом.
В свою чергу, розгляд справи упродовж розумного строку є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, про що неодноразово наголошувалось Європейським судом з прав людини у справах: «Світлана Науменко проти України» від 09 листопада 2004 року, «Странніков проти України» від 03 травня 2005 року, «Лещенко і Толюпа проти України» та «Смирнова проти України» від 08 листопада 2005 року, «Антоненков та інші проти України» від 22 листопада 2005 року).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").
Комплексне тлумачення вищезазначених норм національного та міжнародного права вказує на те, що дотримання розумності строків розгляду насамперед передбачає необхідність реального розгляду справ в найкоротший строк, що має полягати і в обов'язку суду та учасників судового розгляду утримуватись від застосування процесуальних механізмів, які затягують розгляд справи та за своєю суттю не призводять до виконання завдання господарського судочинства.
Нарівні з зазначеним ч. 1 ст. 273 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Проаналізувавши ухвали Центрального апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: Дармін М.О., Чус О.В., Кощеєв І.М. за період 04.06.2025-16.06.2025, вбачається, що справа № 904/2851/20 - єдина справа призначена в цей період до розгляду на 2026 рік.
Так, 04.06.2025 ухвалою Центрального апеляційного господарського суду у справі № 904/3193/24 оголошена перерва в судовому засіданні до 15.07.2025 до 15 год. 00хв.
04.06.2025 ухвалою Центрального апеляційного господарського суду у справі № 910/7588/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ДІЄСА» на рішення Господарського суду Запорізької області від 07.04.2025 у справі № 910/7588/24 та розгляд апеляційної скарги призначений у судовому засіданні на 12.11.2025 о 10 год. 20 хв.
04.06.2025 ухвалою Центрального апеляційного господарського суду у справі № 904/2425/25 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2025 у справі № 904/2425/25. Розгляд апеляційної скарги призначений у судовому засіданні на 06.08.2025 о 11 год. 20 хв.
04.06.2025 ухвалою Центрального апеляційного господарського суду у справі № 908/44/25 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Завод Спецмашремонт" на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.04.2025 у справі № 908/44/25. Розгляд апеляційної скарги призначений у судовому засіданні на 29.10.2025 об 11:40 год.
04.06.2025 ухвалою Центрального апеляційного господарського суду у справі № 904/1644/24 в судовому засіданні у справі оголошена перерва до 22.10.2025 на 12:20 год.
04.06.2025 ухвалою Центрального апеляційного господарського суду у справі № 904/4082/23 в судовому засіданні у справі оголошена перерва до 12.11.2025 на 10:00 год.
04.06.2025 ухвалою Центрального апеляційного господарського суду у справі № 904/2304/24 в судовому засіданні у справі оголошена перерва до 12.11.2025 на 15:30 год.
05.06.2025 ухвалою Центрального апеляційного господарського суду у справі № 904/444/25 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 12.11.2025.
05.06.2025 ухвалою Центрального апеляційного господарського суду у справі № 904/3435/24 розгляд апеляційної скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кропоткіна, 34" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2024 у справі № 904/3435/24 призначений в судове засідання на 19.06.2025.
05.06.2025 ухвалою Центрального апеляційного господарського суду у справі № 904/839/24 розгляд апеляційної скарги Дніпропетровська обласна прокуратура на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2024 у справі № 904/839/24 призначений в судове засідання на 19.06.2025 о 12:20 год.
05.06.2025 ухвалою Центрального апеляційного господарського суду у справі № 904/416/24 розгляд апеляційної скарги АТ "Дніпроазот" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2024 у справі призначений в судове засідання на 19.06.2025 о 14:20 год.
05.06.2025 ухвалою Центрального апеляційного господарського суду у справі № 904/2760/24 розгляд апеляційної скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Гагаріна 12 ЖВ на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2024 у справі призначений в судове засідання на 19.06.2025 о 14:40 год.
05.06.2025 ухвалою Центрального апеляційного господарського суду у справі № 904/2579/24 розгляд апеляційної скарги Криворізької міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2024 у справі призначений в судове засідання на 19.06.2025 о 15:00 год.
05.06.2025 ухвалою Центрального апеляційного господарського суду у справі № 904/2974/24 розгляд апеляційної скарги ТОВ "ОЛІМПІУС КОНСАЛТ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2024 у справі призначений в судове засідання на 19.06.2025 о 15:20 год.
05.06.2025 ухвалою Центрального апеляційного господарського суду у справі № 904/4141/24 розгляд апеляційної скарги ТОВ Північний паркінг на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2025 у справі призначений в судове засідання на 19.06.2025 о 09:30 год.
05.06.2025 ухвалою Центрального апеляційного господарського суду у справі № 908/79/25 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «КАНІРАД» на рішення Господарського суду Запорізької області від 04.04.2025 у справі. Розгляд апеляційної скарги призначений у судовому засіданні на 19.11.2025 о 10 год. 00 хв.
05.06.2025 ухвалою Центрального апеляційного господарського суду у справі № 908/1910/24 призначено заяву про розподіл судових витрат у справі № 908/1910/24 до розгляду на 06.08.2025 на 09 годин 45 хвилин.
Принагідно вказати, що 11.06.2025 АТ КБ "ПриватБанк" подано клопотання, в якому звернуто увагу суду на обставини порушення розумного строку розгляду справи встановленого законом, з проханням вжити всіх можливих дій для забезпечення розгляду справи № 904/2851/20 у найбільш короткий та розумний строк шляхом зміни призначеної дати засідання 13.01.2026 на іншу дату в межах шістдесяти днів з дня постановленої ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Проте, вказане клопотання не вирішено судом. З інформації отриманої від помічника судді Дарміна М.О. в телефонному режимі 16.06.2025, з'ясовано, що дата засідання 13.01.2026 залишиться незмінною.
Отже, з огляду на наведені обставини, можливо стверджувати, що призначення 5 червня 2025 року Центральним апеляційним господарським судом розгляду справи № 904/2851/20 на дату через 7 місяців - 13 січня 2026 року, має ознаки цілеспрямованого затягування судом розгляду справи та створення перешкод Позивачу у виконанні наявного остаточного рішення суду у справі.
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні від 09 листопада 2006 року у справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини зазначив наступне: "49. Відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), N33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).
50. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).
52. Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, окремо від поведінки голови В.Л.Г, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 року, п. 58).
53. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26). Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" (Castillo Algar v. Spain), від 28 жовтня 1998 року, п. 45)."
В ухвалі від 17 липня 2020 року у справі №826/11409/17 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зробив наступні висновки: "Верховний Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості суд касаційної інстанції вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з: "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо)."
В ухвалі від 24 червня 2022 року у справі № 369/2874/20 Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зазначив наступне: "Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право при визначенні його цивільних прав і обов'язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.
Як зазначає ЄСПЛ, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 48).
Згідно із Бангалорськими принципами поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим постановлення об'єктивного рішення у справі або у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях ЄСПЛ, для визначення неупередженості суду належить виходити не тільки з суб'єктивного критерію, але й об'єктивного підходу, який визначає, чи були забезпечені достатні гарантії, аби виключити будь які законні сумніви з цього приводу (рішення у справі Ferrantelli et Santangelo).
Також у своєму рішенні «Газета «Україна-центр» проти України» ЄСПЛ наголошував, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб'єктивного і об'єктивного критеріїв. У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, допоки не доведено протилежного. У контексті об'єктивного критерію потрібно визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, «правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться». На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість (§§ 28-32).
Аналіз практики ЄСПЛ свідчить, що підставами для відводу судді є існування суб'єктивного або об'єктивного критеріїв, за умови доведення існування яких можна стверджувати про обґрунтованість сумнівів у безсторонності судді."
Приймаючи до уваги наведені вище факти винесення суддями Дармін М.О., Чус О.В., Кощеєв І.М. ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2025 про відкриття апеляційного провадження:
без з'ясування та встановлення наявності поважних та об'єктивних причин пропуску ТОВ "Долма" строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 більше ніж на 1 рік,
без з'ясування та встановлення наявності впливу рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 на права, інтереси та (або) обов'язки ТОВ "Долма",
без урахування прямої вказівки п. 1 ч. 2 ст. 261 ГПК України відмовити у відкритті апеляційного провадження (за тих обставин, що мають місце),
з посиланням на наявність нових підстав апеляційного оскарження, які фактично не є новими та вже вирішені судом раніше при розгляді апеляційної скарги ТОВ "Авто Бізнес Дніпро",
зі свідомим порушенням строку передбаченого ч. 1 ст. 273 ГПК України та створенням умов неможливості виконання Позивачем остаточного рішення суду у справі,
з порушенням принципів правової визначеності, остаточності рішення та розумності строку розгляду справи,
АТ КБ "ПриватБанк" вважає наявними належні правові підстави для тверджень про існування як суб'єктивного, так і об'єктивного критеріїв, що надає сумніви у безсторонності суддів Дармін М.О., Чус О.В., Кощеєв І.М. під час розгляду даної справи та є підставою для відводу вказаних суддів від розгляду даної справи...".
В судовому засіданні 17.06.2025 представник Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" Лопатнікова А.В. підтримала заяву про відвід колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Дарміна М.О., суддів: Чус О.В., Кощеєва І.М. Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Бізнес Дніпро" Кузьменко В.С. повідомив про необізнаність щодо поданої заяви про відвід колегії суддів.
Відповідно до частин 1-3 статті 39 Господарського - процесуального кодексу України :
1. Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
2. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
3. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Оскільки заява про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Дарміна М.О., суддів: Чус О.В., Кощеєва І.М. від розгляду справи №904/2851/20 надійшла до суду апеляційної інстанції 17.06.2025, тобто раніше (більше) ніж за три робочі дні до засідання 13.01.2026, колегія суддів у складі Дарміна М.О., Кощеєва І.М. та Чус О.В. досліджує доводи заяви про відвід на предмет обґрунтованості чи необґрунтованості заявлених в якості підстав відводу.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
3. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
В силу положень ч. ч. 2, 3 ст. 38 ГПК України з підстав, визначених у ст. ст. 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 35 ГПК України).
Безсторонність (неупередженість) суду означає відсутність упередженості та необ'єктивності. За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 49 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006р.).
При цьому, особиста безсторонність суду, як суб'єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного. При оцінці об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішені того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими. Для забезпечення існування неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду (п.п. 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010р.).
Особа, яка заявляє про заінтересованість, повинна бути здатна довести реальну або очевидну заінтересованість колегії суддів.
Колегія суддів висну, що доводи заявника зводяться виключно до тверджень про безпідставність відкриття провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОЛМА", в порядку ст. 272 ГПК України.
Так, дійсно 30.05.2025р. до Центрального апеляційного господарського суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОЛМА", подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 у справі №904/2851/20 в частині вимог про усунення перешкоди у користуванні власністю шляхом примусового звільнення приміщення за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 32 (об'єкт нежитлової нерухомості, реєстраційний номер №31995312101) загальною площею 1 872,10 кв. м, що складається з ЛВС та гаражів від боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Бізнес Дніпро" (49000, м. Дніпро, пр. Праці, буд. 2Т, код ЄДРПОУ 43215616) та його майна в порядку виконання рішень про виселення боржника. Прийняти нове рішення в цій частині, яким відмовити в задоволенні позову повністю. Зупинити дію Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 у справі №904/2851/20 та Постанови Центрального апеляційного господарського суду від 11.03.25 у справі №904/2851/20.
Згідно до протоколу передачі судової справи рніше визначеному складу суду від 30.05.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді: Чус О.В., судді Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2025 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ДОЛМА" строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 у справі №904/2851/20. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОЛМА" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 у справі №904/2851/20. Зупинено дію рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 у справі № 904/2851/20, на час розгляду апеляційної скарги. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 13.01.2026 об 10:00 год.
Приймаючи до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОЛМА", колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду в своїй ухвалі від 05.06.2025року, виходила з наступного "... апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОЛМА" містить, в тому числі, інші, відмінні від апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Бізнес Дніпро" доводи щодо наявності підстав для скасування оспорюваного рішення та надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Бізнес Дніпро" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 у справі №904/2851/20, в зв'язку із при прийняті рішення щодо наявності підстав для відкриття апеляційного провадження, колегія суддів керується положеннями статті 272 Господарського процесуального кодексу України і виснує відсутність підстав для відмови у відкритті провадження на підставі частини 5 статті 272 Господарського процесуального кодексу України...
... Питання обгрунтування особою власного процесуального інтересу щодо порушених прав вирішується після відкриття апеляційного провадження (постанова Касаційного господарського суду від 06.08.2018 у справі №910/14369/16, постанова об'єднаної палати КГС від 21.02.2019 у справі №908/1141/15-г) ...
... Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОЛМА" щодо доведення до його відома про факт існування оспорюваного судового рішення підтверджено доданим до апеляційної скарги листом ТОВ "АВТО БІЗНЕС ДНІПРО" від 29.05.2025р.
З огляду на те, що скаржник участі у розгляді справи не брав, втім, як зазначає, рішенням порушені його права, у зв'язку з необхідністю встановлення дійсних обставин наявності чи відсутності порушеного права скаржника у судовому засіданні, з метою дотримання прав особи на доступ до правосуддя, передбачений ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як невід'ємний елемент права на справедливий суд, апеляційний господарський суд визнає наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження поважними та констатує наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження оспорюваного судового рішення...".
Колегія суддів зауважує, що незгода заявника з процесуальним рішенням суду, в тому числі, таким, як ухвала про призначення справи до розгляду на певну дату, сама по собі не є підставою для відводу судді. Вчинення суддею дій у межах його процесуальних повноважень не свідчить про упередженість чи наявність обставин, що викликають сумнів у його неупередженості.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч.4 ст.35 ГПК України).
В Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2006, які схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23 зазначено, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві.
В пунктах 49, 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява № 33949/02) від 9 листопада 2006 року зазначається, що:
- відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним і об'єктивним критерієм. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суд неупередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого, inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" від 24 лютого 1993 року, пункти 27, 28, 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії", № 33958/96, пункт 42 рішення ЄСПЛ 2000-12). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу і ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" від 10 червня 1996 року, пункт 38);
- стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів виснує, що заявлений Акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" відвід колегії суддів у складі головуючого судді Дарміна М.О., суддів: Чус О.В., Кощеєва І.М. від розгляду справи №904/2851/20 є необґрунтованим.
У зв'язку з вищенаведеним, за приписами ст.39 Господарського процесуального кодексу України, справа № 904/2851/20 підлягає передачі для визначення автоматизованою системою відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України складу суду, який має вирішити питання про відвід заявлений АТ КБ «ПриватБанк».
Керуючись ст.ст. 35, 36, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Визнати необґрунтованим відвід колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Дарміна М.О., суддів: Чус О.В., Кощеєва І.М. від розгляду справи №904/2851/20, заявлений Акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк".
Передати заяву Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" про відвід колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Дарміна М.О., суддів: Чус О.В., Кощеєва І.М. від розгляду справи №904/2851/20 на вирішення судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв