Постанова від 12.06.2025 по справі 920/1061/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2025 р. Справа№ 920/1061/23(920/656/24)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Пантелієнка В.О.

Отрюха Б.В.

за участю секретаря судового засідання Карпової М.О.

у присутності представників сторін:

від позивача: керуючий санацією Шаматрін Є.М. особисто

від позивача: Смітюх І.І. згідно ордера

від позивача: Шило О.В. згідно виписки з ЄДР

від відповідача: Дикань О.М. за довіреністю (в режимі відеоконференції)

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" на рішення Господарського суду Сумської області від 29.10.2024 року

у справі №920/1061/23(920/656/24) (суддя Яковенко В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт"

до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Сумської області від 29.10.2024 року у справі №920/1061/23(920/656/24) у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 29.10.2024 року у справі №920/1061/23(920/656/24) та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2024 року вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.

25.11.2024 року головуючим суддею Владимиренко С.В., суддями Демидовою А.М., Ходаківською І.П. заявлено самовідвід у справі №920/1061/23 (920/656/24), який мотивовано наявністю обставин, які виключають можливість участі вказаних суддів у розгляді даної апеляційної скарги, за наслідками розгляду якого ухвалою суду від 25.11.2024 року вказану заяву про самовідвід у справі №920/1061/23(920/656/24) задоволено, а матеріали справи передано для здійснення визначення складу судової колегії згідно положень ГПК України.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2024 року апеляційну скаргу ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" на рішення Господарського суду Сумської області від 29.10.2024 року у справі №920/1061/23(920/656/24) передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Остапенка О.М., судді: Пантелієнко В.О., Отрюх Б.В.

Ухвалою суду від 02.12.2024 року відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" на рішення Господарського суду Сумської області від 29.10.2024 у справі №920/1061/23 (920/656/24), повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/1061/23(920/656/24).

13.12.2024 супровідним листом Господарського суду Сумської області №920/1061/23(920/656/24)/338 від 10.12.2024 року витребувані матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою суду від 18.12.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" на рішення Господарського суду Сумської області від 29.10.2024 року у справі №920/1061/23(920/656/24), встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 27.02.2025 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

У поданому відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

20.02.2025 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява про проведення судового засідання 27.02.2025 та всіх наступних судових засідань в режимі відеоконференції, проведення яких просить забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, за наслідками розгляду якої ухвалою суду від 24.02.2025 року вказану заяву задоволено та призначено проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 27.02.2025 за клопотанням позивача відкладено розгляд справи на 10.04.2025 на підставі положень ст. 216 ГПК України та призначено проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від керуючого санацією ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. надійшли додаткові пояснення по справі, клопотання про залучення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, та клопотання про скасування рішення суду і направлення справи для подальшого розгляду до господарського суду Харківської області.

Розглянувши в судовому засіданні 10.04.2025 клопотання позивача про залучення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, до участі у справі №920/1061/23(920/656/24) у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору з наведених у ньому мотивів та заслухавши позиції присутніх представників учасників провадження у справі з цього приводу, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, про що судом було постановлено відповідну ухвалу від 10.04.2025 року.

Щодо клопотання про скасування рішення суду і направлення справи для подальшого розгляду до господарського суду Харківської області, то колегія суддів розцінює його як довід (додаткове обґрунтування) апеляційної скарги, правову оцінку якому буде надано при прийнятті рішення по суті спору.

В судовому засіданні 10.04.2025 протокольною ухвалою суду оголошено перерву у справі до 21.05.2025 на підставі положень ст. 216 ГКП України.

До дати судового засідання через систему "Електронний суд" від сторін надійшли додаткові пояснення по справі.

В судовому засіданні 21.05.2025 протокольною ухвалою суду оголошено перерву у справі до 12.06.2025 на підставі положень ст. 216 ГПК України.

В судове засідання 12.06.2025 року з'явились представники сторін. Представниками позивача заявлено усне клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату, яке мотивовано розглядом Верховним Судом касаційної скарги на постанову суду апеляційної інстанції у справі №910/1599/23, прийнятої за подібних обставин.

Розглянувши в судовому засіданні заявлене клопотання про відкладення розгляду справи з наведених у ньому мотивів, заслухавши думку представника відповідача з цього приводу, судова колегія відмовила у його задоволенні у зв'язку із безпідставністю та необґрунтованістю, про що в судовому засіданні постановлено відповідну ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання в порядку ч.5 ст. 233 ГПК України.

При цьому, при прийнятті такого рішення судова колегія виходила з достатності матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги по суті, неможливості чергового відкладення розгляду справи у зв'язку із закінченням відповідних строків розгляду апеляційної скарги та необхідності додержання принципу недопущення безпідставного затягування розгляду справи.

Представники позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 29.10.2024 у справі №920/1061/23(920/656/24) та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні в режимі відеоконференції проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого суду - без змін.

12.06.2025 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення Господарського суду Сумської області від 29.10.2024 року у даній справі - залишити без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні господарського суду Сумської області перебуває справа №920/1061/23 про банкрутство ТОВ "ШП "Харківенергоремонт", провадження у якій відкрито ухвалою суду від 05.10.2023 року за заявою боржника.

У травні 2024 року ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" звернулось до суду в межах справи №920/1061/23 про банкрутство з позовом до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії відповідача від 28.03.2024 №70/20-р/к.

Як зазначає позивач, за результатами розгляду справи №1/02-221-21 адміністративна колегія Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняла рішення №70/20-р/к, яким постановила:

1. Визнати, що ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" протягом 2019-2020 років займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуги з централізованого опалення в межах території міста Шостка Сумської області, на якій розташовані теплові мережі, що перебувають у користуванні Товариства, із часткою 100%, оскільки на цьому ринку у нього не було жодного конкурента.

2. Визнати бездіяльність ТОВ "ШП "Харківенергоремонт", яка полягає у нездійснені споживачам категорії "Населення" перерахунків розміру нарахувань на послугу з централізованого опалення за січень - квітень опалювального періоду 2019/2020 років у зв'язку зі зміною ціни на природний газ, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим частиною першою статті 13 пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуги з централізованого опалення, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, яка була б неможливою за умов існування значної конкуренції на ринку.

3. За порушення, наведене в пункті 2 резолютивної частини рішення, накласти на ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" штраф у розмірі 68 000 грн.

4. Зобов'язати ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" припинити порушення наведене в пункті 2 резолютивної частини рішення, про що в 2-місячний строк з дня отримання рішення повідомити Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України із наданням копій підтверджуючих документів.

За твердженням позивача, вказане рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки, викладені у рішенні не відповідають обставинам справи та не доведено обставини, які мають значення для справи і які визнано встановленими.

Позивач наголошує, що не має правових підстав самостійно приймати рішення про зменшення розміру нарахувань за послуги з централізованого опалення, оскільки тарифи на комунальні послуги, зокрема на послуги з централізованого опалення, послуги з постачання теплової енергії встановлювалися НКРЕКП як державні регульовані ціни, а відтак Товариство не могло реалізувати надане йому право самостійно змінити розмір нарахувань за теплову енергію для споживачів у зв'язку зі зміною ціни природного газу, оскільки відповідно до законодавства воно зобов'язане визначати розмір таких нарахувань виключно за державною регульованою ціною (тарифом), встановленою НКРЕКП, а самостійна зміна розміру нарахувань Товариством була б порушенням Ліцензійних умов.

За наслідками розгляду заявлених позовних вимог рішенням Господарського суду Сумської області від 29.10.2024 у справі №920/1061/23 (920/656/24) у задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції встановив, що при розгляді справи №1/02-221-21 відповідачем повністю з'ясовано та доведено належними доказами обставини, які мають значення для справи, висновки Відділення у повній мірі відповідають обставинам справи, ним не було порушено або неправильно застосовано норми матеріального чи процесуального права, як наслідок дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання недійсним та скасування рішення не підлягають задоволенню.

ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" з даним рішенням суду не погоджується та в поданій апеляційній скарзі посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції фактичних обставин справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги скаржника фактично ідентичні доводам поданій суду першої інстанції позовній заяві. Додатково, у відповідному клопотанні від 10.04.2025 року, скаржник наголошує на порушенні місцевим господарським судом норм процесуального права, а саме: розгляд справи з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення оскаржуваного судового рішення, колегія суддів погоджується з висновками суду і не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни такого рішення з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом, ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" є ліцензіатом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, і відповідно до Законів України "Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", "Про теплопостачання" підприємству встановлює тариф на теплову енергію НКРЕКП.

01.05.2019 втратив чинність Закон України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 №1875-IV (далі Закон №1875-IV) і в повному обсязі введено в дію Закон України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 №2189-VІІ (далі Закон №2189-VІІ), яким змінено класифікацію житлово-комунальних послуг та систему організації договірних відносин зі споживачами.

Водночас прикінцевими та перехідними положеннями Закону №2189-VІІ передбачено, що від моменту введення в дію цього Закону до моменту укладення з виконавцями комунальних послуг та співвласниками багатоквартирних будинків договорів про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (з 01.05.2019), діючі договори про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, укладені до введення в дію цього Закону, тобто до 01.05.2019, зберігають чинність на умовах визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорів про надання відповідних комунальних послуг, укладених відповідно до Закону №2189. Договори мали бути укладені між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом одного року з дати введення в дію цього Закону (тобто до 01.05.2020).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-ХІ до Закону №2189 внесені зміни, згідно з якими не пізніше як протягом п'яти місяців з дня завершення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, співвласники багатоквартирних будинків незалежно від обраної ними форми управління багатоквартирним будинком зобов'язані прийняти рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, а виконавці комунальних послуг - укласти із такими співвласниками договори про надання відповідних послуг з урахуванням обраної моделі організації договірних відносин. У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги протягом п'яти місяців з дня завершення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), між виконавцем та кожним співвласником укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги.

Отже, обов'язок укладення між виконавцем комунальної послуги та співвласником багатоквартирного будинку нових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води відтерміновується до завершення заходів щодо запобіганню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

З огляду на наведене вище, до моменту укладання нових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, споживачам, зокрема категорії "населення", нарахування плати за послуги з централізованого опалення здійснюється відповідно до договорів, укладених до 01.05.2019.

24.12.2019 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1082 "Деякі питання нарахування (визначення) плати за теплову енергію та послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води для споживачів у зв'язку зі зміною ціни природного газу" (далі Постанова №1082), відповідно до п. 2 якої було внесено зміни до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630) та Правил користування тепловою енергією (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198).

Відповідно до зазначених змін теплопостачальним організаціям було надано право змінювати розмір нарахованої споживачам плати за послуги з постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення та постачання гарячої води у разі зміни для них ціни природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії та надання відповідних комунальних послуг.

Водночас Постановою №1082 передбачається, що підставою для зміни розміру нарахувань за вищевказані послуги є умова, коли ціна природного газу (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, торговельної надбавки (націнки) постачальника) придбана виконавцем у відповідному місяці опалювального сезону, є нижчою від ціни природного газу (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, торговельної надбавки (націнки) постачальника), що врахована у структурі тарифів на послуги з постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення та постачання гарячої води, встановлених уповноваженими органами.

Згідно з п. 2 Постанови №1082 у разі прийняття теплопостачальною організацію (виконавцем послуг із централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води) рішення щодо зміни розміру нарахувань за теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, споживачам, у зв'язку із зміною для них ціни природного газу протягом опалювального періоду 2019/2020 року, відповідні зміни (починаючи із нарахувань за грудень 2019 року) мають відображатися щомісяця у платіжних документах споживачів, надісланих у місяці, що є наступним за розрахунковим періодом.

Про прийняте рішення щодо зміни розміру нарахувань за теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, теплопостачальна організація інформує споживачів шляхом розміщення інформаційного повідомлення (з наведенням відповідних обґрунтувань) на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на власному сайті.

Відповідно до Постанови №1082 різниця в нарахуваннях спрямовується в оплату майбутніх платежів, крім випадку припинення дії договору із споживачем, а за наявності заборгованості у споживачів, сума перерахунку зараховується в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача, відповідно до черговості її виникнення.

Отже, враховуючи вимоги Постанови №1082, зміна розміру нарахувань за постачання теплової енергії здійснюється теплопостачальною організацією самостійно для всіх категорій споживачів.

Колегія суддів відзначає, що Законом України "Про ціни і ціноутворення" та Законом України "Про державне регулювання у сферах комунальних послуг" передбачено, що НКРЕКП та органи місцевого самоврядування зобов'язані встановлювати тарифи на комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Відповідно до статей 16, 20 Закону України "Про теплопостачання", Законів України "Про житлово-комунальні послуги", "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", підпункту 5 пункту 4 Положення про НКРЕКП (Регулятор), затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 №715, Регулятором (НКРЕКП) прийнято постанову від 24.03.2016 №377, якою затверджено Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води (далі - Порядок №377), яка була чинна до 05.07.2019.

У розумінні положень пункту 1.4. Порядку №377, структура тарифів це складові економічно обґрунтованих витрат, пов'язаних із провадженням у планованому періоді ліцензованого виду діяльності у сфері теплопостачання та послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, які групуються за статтями відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що затверджені Мінфіном, та витрати на покриття втрат.

У пункті 1.9 Порядку №377 передбачено, що у разі зміни протягом строку дії тарифів величини окремих витрат, пов'язаних із провадженням ліцензованої діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії та надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води, з причин, які не залежать від ліцензіата, зокрема збільшення або зменшення податків і зборів, мінімальної заробітної плати, орендної плати та амортизаційних відрахувань, витрат на покриття втрат ліцензіата, підвищення або зниження цін і тарифів на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, зміни обсягу фінансових витрат, складової планованого прибутку, може проводитися перерахування тарифів шляхом коригування лише тих складових частин структури тарифів, за якими відбулися цінові зміни в бік збільшення або зменшення, що призвело до зміни тарифних витрат більше ніж на 2 % від установленого рівня.

В подальшому, постановою НКРЕКП від 25.06.2019 №1174 затверджено Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, (надалі - Порядок №1174), п. 11.3. якої також було передбачено, що у разі зміни протягом строку дії тарифів величини окремих витрат, пов'язаних із провадженням ліцензованої діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії, з причин, які не залежать від ліцензіата, зокрема збільшення або зменшення податків і зборів, мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, зміни мінімальних обов'язкових гарантій в оплаті праці у сфері житлово-комунального господарства в частині формування ставок (окладів) для робітників та посадових окладів керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців, орендної плати та амортизаційних відрахувань, витрат на покриття втрат ліцензіата, підвищення або зниження цін і тарифів на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, зміни обсягу фінансових витрат, складової планованого прибутку, за умови, що сумарно це призвело до зміни тарифних витрат більше ніж на 2 % від установленого рівня, може проводитися зміна тарифів шляхом коригування окремих витрат структури тарифів, за якими відбулися цінові зміни в бік збільшення або зменшення.

Отже, наведені вище положення дають підстави дійти висновку, що тарифи для позивача, пов'язані із провадженням ліцензованої діяльності (це складові економічно обґрунтованих витрат, пов'язаних із провадженням у планованому періоді ліцензованого виду діяльності), які затверджуються на рівні певного планового періоду та, у разі зміни протягом строку дії тарифів (певного планового періоду) величини окремих витрат (у даному випадку ціни на природний газ, що врахована у структурі тарифів на теплову енергію вже встановлених уповноваженими органами) може проводитися їх перерахування, шляхом коригування складових частин структури тарифів, за якими відбулися цінові зміни.

В силу наведених вище норм законодавства для товариства, як ліцензіата НКРЕКП, основним документом, який регламентує встановлення тарифів на теплову енергію є постанова НКРЕКП "Про затвердження Процедури встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання" від 31.03.2016 №528 (далі - Процедура, затверджена постановою №528).

Зокрема, дана Процедура встановлює, зокрема, перелік даних, що подаються ліцензіатом до Комісії для затвердження тарифів на теплову енергію, а розділом 4 цієї Процедури врегульовано питання та порядок дій при зміні чинних тарифів.

Так, паливна складова (вартість природного газу) у структурі собівартості послуг з централізованого опалення є досить значною, а тому зміна її ціни у бік зменшення має вирішальний вплив на кінцеву вартість відповідних послуг для споживачів.

Під час розгляду справи №1/02-221-21 Комітетом було визначено монопольне (домінуюче) становище ТОВ "ШП "Харківенергоремонт".

Як установлено відповідачем та не було спростовано позивачем, ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" за результатами господарської діяльності протягом 2019-2020 років займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуги в межах теритьорії Шостка Сумської області, на якій розташовані теплові мережі, що перебувають у користуванні Товариства із часткою 100%, оскільки на цьому ринку у нього не було жодного конкурента.

У результаті проведення дослідження діяльності Товариства позивача було з'ясовано, що останнє не здійснило споживачам категорії "Населення" перерахунків розміру нарахувань плати за послугу за січень-квітень опалювального періоду 2019/2020 років у зв'язку із зміною ціни на природний газ, що призвело до ущемлення їх інтересів в частині оплати за послугу з урахуванням її справедливої вартості.

Адміністративною колегією Відділення ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" надавались рекомендації від 19.03.2021 №70/8-рк/к щодо припинення бездіяльності, яка полягає у нездійсненні споживачам перерахунків нарахувань плати за послуги з централізованого опалення у зв'язку із зміною ціни природного газу протягом січня - квітня опалювального періоду 2019/2020 років.

На Рекомендації ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" листом від 30.04.2021 №581 повідомило Відділення, що не має правових підстав та фінансової можливості самостійно здійснити перерахунок плати за теплову енергію у зв'язку із зміною ціни на природний газ протягом січня - квітня 2020 року.

Тарифи на послугу для ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП).

За наданою ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" листом від 08.02.2021 №200 інформацією протягом опалювального періоду 2019/2020 років діяли наступні тарифи на Послугу: для населення, у період з 01.04.2019 до 01.02.2020 - 1602,52 грн./Гкал (з ПДВ) (Постанова НКРЕКП від 05.02.2019 №143); для населення, у період з 01.02.2020 до 01.04.2020 - 1700,46 грн./Гкал (з ПДВ) (Постанова НКРЕКП від 14.01.2020 №96).

Згідно з Розрахунком річної вартості природного газу на виробництво теплової енергії, включеної до складу тарифу по ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" наданим Товариством листом від 08.02.2021 №200, ціна природного газу, яка була закладена до вищевказаних тарифів на Послугу, складає 6235,51 грн./тис.м 3 (без ПДВ).

Аналізом структур тарифів на Послугу, що є додатками до Постанов НКРЕКП від 05.02.2019 №143 і від 14.01.2020 №96, встановлено, що паливна складова у тарифі 1602,52 грн./Гкал складає 81,9%, а у тарифі 1700,46 грн./Гкал -80,1%.

Таким чином, газова складова у структурі вищезазначених тарифів на Послугу є найбільшою, а отже, зміна вартості природного газу має вирішальний вплив на розмір тарифів на таку послугу.

Відповідно до інформації ТОВ "ШП "Харківенергоремонт", наданої листом від 08.02.2021 №200, Товариство протягом опалювального періоду 2019/2020 років здійснювало закупівлю природного газу за наступними цінами, що підтверджується договорами постачання природного газу, укладеними ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" з АТ "НАК "Нафтогаз України".

Ціна природного газу за 1 тис.м3 :

- за жовтень 2019 року - 4272,76 грн. (без ПДВ);

- за листопад 2019 року - 4899,00 грн. (без ПДВ);

- за грудень 2019 року - 4276,70 грн. (без ПДВ);

- за січень 2020 року - 4650,00 грн. (без ПДВ);

- за березень 2020 року - 3396,00 грн. (без ПДВ);

- за квітень 2020 року - 2897,00 грн. (без ПДВ).

Таким чином, з урахуванням викладеного середня ціна закупівлі природного газу протягом опалювального періоду 2019/2020 років склала 4048,49 грн./тис.м3 (без ПДВ), що на 2187,02 грн. або на 35,07 % менше за ціну, що закладена до вищезазначених тарифів на Послугу.

ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" 31.01.2020 прийняло розпорядження №2 "Щодо проведення перерахунку нарахувань за послуги з теплопостачання згідно постанови КМУ від 24.12.2019 №1082". Пунктом 1 Розпорядження визначено: "Відділу збуту у січні 2020 року виконати перерахунок нарахування за наданні споживачам послуги з теплопостачання для централізованого опалення у грудні 2019 року для категорії споживачів "Населення" із застосуванням знижувальних коефіцієнтів до нарахувань по особових рахунках споживачів за грудень 2019 року на 10,6 відсотків".

Так, ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" у січні 2020 року здійснило перерахунок розміру нарахувань за надану у грудні 2019 року споживачам категорії "Населення" Послугу на суму 3 648 590,48 грн.

Таким чином, перерахунок за Послугу у зв'язку із зміною ціни природного газу Товариство здійснило лише за один місяць опалювального періоду 2019/2020 років - грудень 2019 року. В інші місяці, а саме: за січень - квітень опалювального періоду 2019/2020 років, ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" у зв'язку із зміною вартості природного газу не здійснювало перерахунки розміру нарахувань за надану Послугу.

Відтак, ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" відповідно до постанови №1082 не здійснило перерахунків розміру нарахувань за надані Послуги у січні-квітні опалювального періоду 2019/2020 років у зв'язку із зміною ціни природного газу для категорії споживачів "населення".

У ході розгляду справи відповідачем було здійснено аналіз складових тарифів ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" на Послугу та встановлено наступне.

Згідно з інформацією ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт", наданою листом 17.02.2023 №70-01/163, для забезпечення населення Послугою протягом опалювального періоду 2019/2020 років Товариством вироблено теплової енергії 132,449 тис. Гкал. При цьому в тарифі на Послугу врахований обсяг виробництва теплової енергії 204,866 тис. Гкал. Таким чином, різниця складає 72,417 тис. Гкал, а це означає, що обсяг фактично виробленої теплової енергії на 35,35 % менше запланованого або на 54,68% більше від фактично виробленої.

Для виробництва теплової енергії ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" використовує природний газ. Так, відповідно до інформації Товариства, викладеної у листі 17.02.2023 №70-01/163, для виробництва теплової енергії, необхідної для забезпечення потреб населення у Послузі протягом опалювального періоду 2019/2020 років, Товариство використало 17333,901 тис. куб.м. газу, тоді як планові витрати природнього газу склали 28076,257 тис. куб. м. Відповідно порівняння планових та фактичних обсягів природного газу для виробництва теплової енергії, необхідної для забезпечення потреб населення у Послузі протягом опалювального періоду 2019/2020 років, абсолютне відхилення становить - 10742,356 тис. куб.м., відносне значення становить 38,2%.

Таким чином, ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" не врахувало положення Постанови №1082 і не здійснило у січні - квітні опалювального періоду 2019/2020 року перерахунків розміру нарахувань за надану Послугу споживачам категорії "Населення" у зв'язку із зміною ціни природного газу, хоча і мало для цього можливість, враховуючи наступні факти: включення до складу тарифу на Послугу планових обсягів виробництва теплової енергії, які перевищують їх фактичний обсяг за опалювальний період 2019/2020 років; включення до складу тарифу на Послугу планових обсягів витрат природного газу, які є вищими ніж фактичні витрати природного газу в опалювальному періоді 2019/2020 років.

З моменту введення в дію Закону №2189 НКРЕКП та органи місцевого самоврядування отримали повноваження щодо встановлення тарифів на комунальні послуги, які визначені статтею 5 Закону України №2189, зокрема: тарифів на послуги з постачання теплової енергії за договорами, які були укладені після введення в дію Закону №2189, тобто після 01.05.2019. Водночас, зокрема НКРЕКП втратили повноваження здійснювати встановлення тарифів шляхом коригування, зокрема на послуги з централізованого опалення за договорами, укладеними до 01.05.2019. В умовах дії договорів про надання послуг з централізованого опалення, що були укладені до 01.05.2019, до споживачів застосовувались тарифи, встановлені НКРЕКП до 01.05.2019. Відтак розміри тарифів на послуги з централізованого опалення, що надавались за договорами, укладеними до введення в дію Закону №2189, не могли змінюватися НКРЕКП, оскільки це не передбачено Законом №2189.

Як зазначалось вище, з початком опалювального періоду 2019-2020 років для підприємств теплопостачання було знижено ціну природного газу у порівнянні з тією, що діяла в опалювальному періоді 2018-2019 років та яку було враховано у діючих протягом опалювального періоду 2019-2020 років тарифах, встановлених НКРЕКП для ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт". Постанова №1082 надавала право теплопостачальним підприємствам, у тому числі Товариству самостійно змінювати розмір нарахувань плати для споживачів в частині газової складової.

Товариство разом з листом від 21.03.2024 №621 надало копію Акта планової перевірки дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства та ліцензійних умов з виробництва теплової енергії від 13.12.2021 №722, проведеної НКРЕКП. В Акті НКРЕКП відображено здійснення Товариством у грудні 2019 року перерахунків розміру нарахувань плати за Послуги для категорії споживачів "Населення" у зв'язку із зміною ціни на природний газ відповідно до Постанови №1082.

При цьому в Акті відсутні висновки НКРЕКП про те, що здійснення Товариством у грудні 2019 року перерахунків розміру нарахувань плати за Послуги для категорії споживачів "Населення" у зв'язку із зміною ціни на природний газ відповідно до Постанови №1082 є неправомірними та такими, що порушують ліцензійні умови діяльності в частині надання Послуг за тарифами, встановленими НКРЕКП. Натомість в Акті НКРЕКП зазначено, що загальна сума додатково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності з виробництва теплової енергії з урахуванням вартості природного газу, яка не врахована в нарахуваннях споживачам за спожиту теплову енергію у грудні 2019 року становить 20 940,24 тис. грн без ПДВ.

Водночас, як зазначає ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" Актом установлено, що Товариство додатково отримало дохід від здійснення ліцензованої діяльності з виробництва теплової енергії за 2019 рік (враховуючи перерахунок споживачам по Постанові №1082) в сумі 20 940,24 тис. грн без ПДВ та за 2020 рік (враховуючи перерахунок споживачам по Постанові №1082) в сумі 24 697,66 тис. грн без ПДВ. Загальна сума додатково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності з виробництва теплової енергії за 2019 - 2020 роки (враховуючи перерахунок споживачам по Постанові №1082) становить 45 637,0 тис. грн.

Зазначене свідчить про те, що ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" мало можливість здійснити у січні-квітні опалювального періоду 2019-2020 років перерахунки розміру нарахувань плати за Послуги для категорії споживачів "населення" у зв'язку із зміною ціни на природний газ відповідно до Постанови №1082, натомість цього не зробило, що призвело до отримання Товариством додаткового доходу, в той час коли споживачі сплачували за Послугу за необґрунтованими (завищеними) тарифами, що призвело до ущемлення їх інтересів у зазначеному періоді.

Така бездіяльність Товариства може призводити до ущемлення інтересів категорій споживачів, як населення, оскільки зазначені споживачі були позбавлені можливості розраховуватись за отриману теплову енергію за обґрунтованими цінами.

За умов існування значної конкуренції на ринку постачання теплової енергії, така бездіяльність Товариства, яка може призвести до ущемлення інтересів споживачів, була б неможливою, оскільки споживачі теплової енергії, внаслідок можливості вибору постачальника теплової енергії, обрали б іншого постачальника з більш сприятливими умовами споживання зазначеного товару

Через відсутність альтернативних джерел постачання товарів чи послуг, що задовольняли б попит за нормальними цінами та умовами торгівлі, домінуюча компанія стає для покупців або продавців єдиним торгівельним партнером, стосунків з яким неможливо уникнути.

За таких умов інші суб'єкти господарювання, споживачі потребують спеціального правового захисту від несправедливого ставлення до них, оскільки сам ринковий механізм з адекватним рівнем конкуренції не функціонує і не може захистити їх належним чином.

Визначення монопольного (домінуючого) становища позивача здійснювалося в порядку, встановленому Методикою визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 №49-р (далі Методика).

Відповідно до п. 3.1 Методики об'єктами аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища є: суб'єкт господарювання; група суб'єктів господарювання; конкретний товар (продукція, роботи, послуги), який випускається, постачається, продається, придбавається (використовується, споживається) цим (цими) суб'єктом (суб'єктами) господарювання.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про природні монополії" до суміжних ринків, що регулюються відповідно до цього Закону, належить ринок постачання теплової енергії.

Суміжний ринок - товарний ринок, що не перебуває у стані природної монополії, для суб'єктів якого реалізація вироблених товарів або використання товарів інших суб'єктів господарювання неможливе без безпосереднього використання товарів, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій (ст. 1 Закону України "Про природні монополії").

ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" є суб'єктом господарювання, який надавав послугу з централізованого опалення.

У відповідності до ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку. Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається: встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку; застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод з суб'єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об'єктивно виправданих на те причин.

Згідно зі ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції поміж іншим є зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що на АМК або його територіальне відділення, яке є стороною у справі, крім того, що покладено обов'язок з доведення у суді факту зайняття суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку, також покладено обов'язок доведення наявності у діях суб'єкта господарювання зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, оскільки саме по собі зайняття монопольного (домінуючого) становища суб'єктом господарювання на ринку не підтверджує його зловживання та не може бути підставою для притягнення до відповідальності, зокрема у вигляді накладення штрафу відповідно до статті 52 Закону №2210-ІІІ.

При розгляді цієї категорії справ в основу кваліфікації дій суб'єкта господарювання як зловживання своїм монопольним становищем АМК може бути покладено, зокрема, дискримінаційність ціноутворення суб'єкта господарювання (наприклад, безсистемне встановлення цін на різному рівні, без прив'язки до обсягів закупівлі чи інших обґрунтованих критеріїв) та можливість такого ціноутворення за умов існування значної конкуренції на ринку (що включало аналіз наявності або відсутності об'єктивно виправданих причин). Близька за змістом правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 05.03.2020 №910/2921/19, від 01.10.2020 №920/890/20 та від 17.12.2020 №910/13225/19.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що у застосуванні статті 13 Закону №2210-ІІІ необхідно мати на увазі, що частина перша її містить кваліфікуючі ознаки зловживання монопольним (домінуючим) становищем стосовно необмеженого кола випадків такого зловживання, а частина друга - перелік деяких з числа відповідних випадків, причому цей перелік не є вичерпним. Отже, сама лише відсутність у згаданому переліку вказівки про ті чи інші дії (бездіяльність) суб'єкта господарювання не є перешкодою для кваліфікації таких дій (бездіяльності) за ознаками частини першої даної статті.

Здійснення системної оцінки та кваліфікації дій (бездіяльності) суб'єкта господарювання, як і уточнення кваліфікації одних і тих самих дій (бездіяльності) суб'єкта господарювання в межах відповідних (тобто тих, що співвідносяться як загальні та спеціальні) приписів, що містяться в різних частинах статті 13 вказаного вище Закону, відноситься до виключних (дискреційних) повноважень органів АМК.

Як зазначено вище, адміністративною колегією Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України визнано бездіяльність ТОВ "ШП "Харківенергоремонт", яка полягала у не здійсненні перерахунків розміру нарахувань за послугу з централізованого опалення за січень-квітень опалювального періоду 2019/2020 років споживачам категорії "Населення".

Законом, який регулює відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом (контролем) у сфері теплопостачання, експлуатацією теплоенергетичного обладнання та виконанням робіт на об'єктах у сфері теплопостачання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форми власності є Закон України "Про теплопостачання".

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про теплопостачання" до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання зокрема належать: встановлення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію і тарифів на виробництво теплової енергії (крім тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках) у порядку і межах, визначених законодавством; перегляд за власною ініціативою та/або за зверненням суб'єкта господарювання тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках з використанням альтернативних джерел енергії (крім теплоелектроцентралей, теплоелектростанцій, атомних електростанцій та когенераційних установок), але не більше одного разу на квартал.

Частиною 2 ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" встановлено, що тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими.

З моменту введення в дію Закону №2189 НКРЕКП та органи місцевого самоврядування отримали повноваження щодо встановлення тарифів на комунальні послуги, які визначені статтею 5 Закону України №2189, зокрема тарифів на послуги з постачання теплової енергії за договорами, які були укладені після введення в дію Закону №2189, тобто після 01.05.2019. У той же час, зокрема НКРЕКП втратили повноваження здійснювати встановлення тарифів шляхом коригування, зокрема на послуги з централізованого опалення за договорами, укладеними до 01.05.2019. В умовах дії договорів про надання послуг з централізованого опалення, що були укладені до 01.05.2019, до споживачів застосовувались тарифи, встановлені НКРЕКП до 01.05.2019. Відтак, розміри тарифів на послуги з централізованого опалення, що надавались за договорами, укладеними до введення в дію Закону №2189, не могли змінюватися НКРЕКП, оскільки це не передбачено Законом №2189. Як зазначалось вище, з початком опалювального періоду 2019/2020 років для підприємств теплопостачання було знижено ціну природного газу у порівнянні з тією, що діяла в опалювальному періоді 2018/2019 років та яку було враховано у діючих протягом опалювального періоду 2019/2020 років тарифів, встановлених НКРЕКП для ТОВ "ШП "Харківенергоремонт".

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 №1082 "Деякі питання нарахування (визначення) плати за теплову енергію та послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води для споживачів у зв'язку із зміною ціни природного газу" внесені зміни до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. №630 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" і Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 р. №1198.

Так, вказаною Постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 №1082 внесені зокрема наступні зміни:

- у Правилах надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. №630 пункт 31, яким врегульовані права виконавця (теплопостачальної організації), після абзацу п'ятого доповнено новим абзацом такого змісту:

"5) прийняти рішення щодо зміни розміру нарахувань за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води для споживачів у зв'язку із зміною ціни природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії та надання послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води";

- у Правилах користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 р. №1198, пункт 35, яким врегульовано права теплопостачальної організації, доповнено абзацом такого змісту:

"прийняти рішення щодо зміни розміру нарахувань за теплову енергію для споживачів у зв'язку із зміною ціни природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії".

Тобто, після прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 24.12.2019 №1082, право на зміну та корегування тарифів було надано теплопостачальній організації.

Суд зазначає про те, що Постановою №1082 Кабінет Міністрів України, як уповноважений орган у розумінні положень Закону України "Про ціни і ціноутворення", в межах визначених статтею 15 Закону України "Про теплопостачання" вчинив прямі конкретно-визначені дії щодо державного регулювання, які полягають у обов'язковому коригуванні ціни (грошового виразу планованих економічно обґрунтованих витрат ліцензіатів НКРЕКП) у зв'язку зі зміною для них ціни природного газу протягом опалювального періоду 2019-2020, як паливно-енергетичного ресурсу, що входить до цих витрат.

Згідно з пунктом 2 Постанови №1082 Кабінет Міністрів України встановив, що у разі прийняття теплопостачальною організацію (виконавцем послуг із централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води) рішення щодо зміни розміру нарахувань за теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, споживачам, у зв'язку із зміною для них ціни природного газу протягом опалювального періоду 2019/2020 року, відповідні зміни (починаючи із нарахувань за грудень 2019 року) мають відображатися щомісяця у платіжних документах споживачів, надісланих у місяці, що є наступним за розрахунковим періодом. Про прийняте рішення щодо зміни розміру нарахувань за теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, теплопостачальна організація інформує споживачів шляхом розміщення інформаційного повідомлення (з наведенням відповідних обґрунтувань) на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному сайті.

Отже, даною постановою теплопостачальній організації надано повноваження самостійно прийняти рішення про зміну нарахувань за спожиту послугу у разі зменшення ціни природного газу, як складової економічно обґрунтованих витрат на її виробництво. Зокрема, шляхом зміни розміру нарахувань за теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, споживачам і відображення таких дій щомісяця у платіжних документах споживачів, надісланих у місяці, що є наступним за розрахунковим періодом, а також інформування споживачів про таке рішення. Тобто, фактично за спрощеною процедурою без обов'язкового звернення до НКРЕКП для внесення змін/коригування до затверджених тарифів на відповідний плановий період ліцензованого виду діяльності.

За вказаним механізмом перераховується (зменшується) вартість теплової енергії для відповідної категорії споживачів, оскільки у відповідному місяці для виробника теплової енергії змінилася (зменшилася) вартість природного газу. Після цього перераховується (зменшується) вартість послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води, що враховують перераховану вартість теплової енергії. При цьому, зміна раніше встановлених уповноваженим органом тарифів на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води не здійснюється. У разі прийняття рішення щодо зміни розміру нарахувань та, відповідно, зменшення розміру плати для споживачів теплової енергії та комунальних послуг відповідно до Постанови №1082, підприємство теплопостачання (виконавець комунальних послуг) у рахунку споживачеві відображає суму з урахуванням проведеного ним перерахунку (тобто, розмір плати за теплову енергію чи комунальну послугу, визначений згідно з діючим тарифом, зменшується на відповідну суму перерахунку).

Посилаючись на вищезазначені норми, позивач стверджує, що протягом опалювального періоду 2019-2020 років, прийняття рішення щодо зміни розміру нарахувань за спожиту теплову енергію для споживачів було виключно правом, а не обов'язком теплопостачальної організації.

Проте, з огляду на те, що ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" займає монопольне становище на ринку, суд не погоджується з такими доводами позивача, адже саме займаючи монопольне (домінуюче) становище на ринку постачання теплової енергії в межах території міста Шостка Сумської області, на якій розташовані теплові мережі, що перебувають у користуванні Товариства, не маючи жодного конкурента, ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" допустило занадто широке й довільне розуміння (тлумачення) дискреції у питанні здійснення перерахунків розміру нарахувань за теплову енергію у період січень 2019 - квітень 2020 таким категоріям споживачів, як населення, у зв'язку зі зміною ціни природного газу протягом опалювального періоду 2019-2020 років. Водночас позивачем не враховано допустимих законних меж своїх повноважень та об'єктивних й розумних критеріїв для убезпечення споживачів його послуг від свавілля, несправедливості, непрогнозованості своїх дій.

Слід зазначити, що положення Постанови №1082 надають право Товариству, як суб'єкту господарювання (теплопостачальній організації) самостійно прийняти рішення про зміну нарахувань за спожиту послугу у разі зменшення ціни природного газу, як складової економічно обґрунтованих витрат на її виробництво без внесення змін до діючого тарифу. При цьому, така можливість не суперечить положенням Закону №2189-VІІІ, Порядку №689 та Порядку №377, а навпаки прямо передбачена ними.

У цьому контексті судова колегія наголошує на тому, що відповідно до частини другої статті 4 Закону №2210-ІІІ суб'єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" ліцензіат зобов'язаний виконувати вимоги ліцензійних умов відповідного виду господарської діяльності, а здобувач ліцензії для її отримання - відповідати ліцензійним умовам. Порушення ліцензійних умов та невиконання розпорядження про усунення порушень може бути підставою для зупинення дії ліцензії чи навіть ї анулювання (пункт другий частини другої, пункт другий частини дванадцять статті 16 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності").

Так дійсно відповідно до підпункту дев'ятого пункту 3.2 розділу 3 Ліцензійних умов, ліцензіат зобов'язаний здійснювати продаж, постачання виробленої теплової енергії за тарифами, що встановлюються уповноваженим законом державним колегіальним органом або органами місцевого самоврядування в межах наданих повноважень.

Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що положення наведених вище норм не містять будь-яких застережень чи умов стосовно неможливості ліцензіата у процесі здійснення ліцензованої діяльності за наявності визначених уповноваженим органом обставин та визначення цим органом чітких дій стосовно цього суб'єкта вчиняти дії щодо перерахування, шляхом коригування складових частин структури тарифів, за якими відбулися цінові зміни в бік зменшення.

З огляду на викладене вище, апеляційний суд відхиляє доводи позивача в частині неможливості реалізувати надане йому Постановою №1082 право самостійно змінити розмір нарахувань за теплову енергію для споживачів у зв'язку із зміною ціни природного газу, оскільки прийняття Товариством такого рішення було б порушенням ним Ліцензійних умов.

Отже, колегія суддів дійшла до висновку, що позивач був наділений повноваженнями та зобов'язаний прийняти рішення щодо зменшення розміру плати теплової енергії відповідно до різниці цін на природній газ, враховуючи, що паливна складова є значною у структурі тарифу, тобто повинен був формувати ціну теплової енергії у рахунках споживачам згідно з діючим тарифом, зменшуючи його на відповідну суму перерахунку.

Судом під час розгляду справи встановлено, що загальних правил у вигляді нормативно-правового акта щодо порядку перерахунків розміру нарахувань за теплову енергію у період січень 2019 - квітень 2020 років у межах, визначених нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, не приймалось. Водночас відсутність будь-яких правил, положення чи методики такого перерахунку у спірному питанні поставили споживачів теплової енергії в межах території міста Шостка Сумської області у залежність не від верховенства права, а від волі монополіста ТОВ "ШП "Харківенергоремнт", яка з огляду на норми законодавства про захист економічної конкуренції не може бути абсолютною.

Аналогічних висновків дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 20.06.2023 року у справі №904/2888/22.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що бездіяльність ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" у вигляді нездійснення перерахунків розміру нарахувань за теплову енергію у період січень 2019 - квітень 2020 таким категоріям споживачів, як населення, у зв'язку зі зміною для Товариства ціни природного газу протягом опалювального періоду 2019-2020 могла призвести до ущемлення інтересів зазначеної категорії споживачів, оскільки ці споживачі були позбавлені можливості розраховуватись за отриману теплову енергію за обґрунтованими цінами.

При цьому, така бездіяльність ТОВ "ШП "Харківенергоремонт", яка може призвести до ущемлення інтересів споживачів, була б неможливою за умов існування значної конкуренції на ринку постачання теплової енергії, оскільки споживачі теплової енергії, внаслідок можливості вибору постачальника теплової енергії, обрали б іншого постачальника з більш сприятливими умовами споживання зазначеного товару.

Серед іншого судом враховано, що під час розгляду справи позивачем також не надано пояснень, за яких підстав ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" у січні 2020 року здійснило перерахунок відносно категорії споживачів теплової енергії населення за надану у грудні 2019 року послугу, тобто лише за один місяць опалювального періоду 2019/2020 років.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, предметом позову у даній справі є визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.03.2024 №70/20-р/к щодо визнання бездіяльності ТОВ "ШП "Харківенергоремонт", яке протягом 2019-2020 років займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуги з централізованого опалення в межах території міста Шостка Сумської області, та накладення на ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" штрафу у розмірі 68 000 грн.

Тобто, у даному випадку позивача було притягнуто до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а не законодавства у сфері енергетики та комунальних послуг та/або за недотримання суб'єктами господарювання умов ліцензійної діяльності, що спростовує відповідні доводи апеляційної скарги.

За висновками суду, здійснення перерахунку розміру плати за Послугу, розрахованої відповідно до встановленого НКРЕКП тарифу на Послугу, не порушило б норми чинного законодавства, зокрема Ліцензійні умови провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання, на що помилково посилається апелянт.

Щодо доводів про вилучення обсягу економії коштів з діючих тарифів з

01.03.2022 року, а також понесених Товариством збитків варто зазначити, що дані обставини не є предметом регулювання антимонопольно-конкурентного законодавства, водночас дії апелянта завдяки своєму монопольному становищу на ринку Послуги призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливі за умов існування значної конкуренції на відповідному ринку в встановлених Відділенням територіальних межах, тобто, вилучення коштів та наявність у позивача збитків жодним чином не впливає та не має впливати на споживачів Послуги категорії "Населення", оскільки без перерахунку розміру нарахувань плати за Послугу за січень-квітень опалювального періоду 2019-2020 років у зв'язку із зміною ціни на природний газ, останні позбавлені можливості оплачувати такі Послуги з урахуванням її справедливої вартості.

Установивши обставини цієї справи та надавши відповідну правову оцінку зібраним у справі доказам із застосуванням стандарту доказування, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, місцевий господарський суд правомірно зазначив про ненадання позивачем належних, допустимих та достатніх доказів на спростування викладених у Рішенні №70/20-р/к висновків відповідача.

Статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи Відділення та повноту їх встановлення в оскаржуваному Рішенні, суд першої інстанції дійшов заснованого на закону висновку про те, що відповідачем дотримано вимоги Закону України "Про захист економічної конкуренції", Правил розгляду справ, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.09.1994 року №5, всебічно, повно і об'єктивно розглянуто обставини справи №1/02-221-21, досліджено подані документи, належним чином проаналізовано відносини сторін, повністю з'ясовано та доведено належними доказами обставини, які мають значення для справи, висновки Відділення у повній мірі відповідають обставинам справи, ним не було порушено або неправильно застосовано норми матеріального чи процесуального права.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи №920/1061/23(920/656/24), позовні вимоги про визнання недійсним та скасування рішення відповідача задоволенню не підлягають.

Твердження позивача про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, а саме: розгляд справи з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності) є безпідставними та колегією суддів відхиляються, з огляду на наступне.

Так, у поданому суду 10.04.2025 року клопотанні про скасування рішення суду і направлення справи для подальшого розгляду до господарського суду Харківської області, яке розцінено судом як довід (додаткове обґрунтування) апеляційної скарги, позивач зазначає, що Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України знаходиться у м. Харків, а тому в силу положень ст. 27 ГПК України, дана справа підсудна Господарському суду Харківської області.

З цього приводу суд зазначає, що ч. 1 статті 29 ГПК України (в редакції на дату прийняття оскаржуваного рішення) передбачено, що право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Згідно ч.13 ст.30 ГПК України справи, передбачені п.п.8, 9 ч.1 ст.20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України. Норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів та відновлення платоспроможності боржника.

Отже, стаття 7 КУзПБ у сукупності із зазначеними нормами ГПК щодо предметної та виключної підсудності втілюють принцип концентрації справ з метою підвищення ефективності господарського процесу.

Загалом, завдяки концентрації господарського процесу забезпечується його оперативність, яка відповідає динамічності господарського обороту та меті швидкого відновлення порушеного правового господарського порядку.

Аналіз статті 7 КУзПБ дає підстави дійти висновку, що відкриття провадження у справі про банкрутство боржника обумовлює особливість вирішення таких спорів, яка полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються по суті саме у межах справи про банкрутство.

Як встановлено судом, ухвалою Господарського суду Сумської області 05.10.2023 за заявою боржника відкрито провадження у справі №920/1061/23 про банкрутство ТОВ "ШП "Харківенергоремонт".

Як на момент звернення позивача з даним позовом, так і на дату прийняття оскаржуваного судового рішення, справа №920/1061/23 про банкрутство ТОВ "ШП "Харківенергоремонт", перебуває у провадженні судді Господарського суду Сумської області Яковенка В.В..

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.05.2024 року позовній заяві ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" присвоєно судовий номер справи №920/1061/23(920/656/24) та передано її на розгляд судді Яковенку В.В.

Отже, як було вірно зазначено судом в ухвалі від 31.05.2024 року, справа за позовом ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення підлягає розгляду Господарським судом Сумської області у відокремленому провадженні в межах справи №920/1061/23 про банкрутство ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" за правилами, визначеними ГПК України, у порядку спрощеного позовного провадження

За вказаних обставин, беручи до уваги принцип концентрації справ для їх розгляду саме в межах справи про банкрутство боржника, колегія суддів зазначає, що даний спір було правомірно розглянуто судом саме в межах справи №920/1061/23 про банкрутство ТОВ "ШП "Харківенергоремонт", а відтак в даному випадку відсутні порушення правил юрисдикції господарських судів.

Більш того, суд апеляційної інстанції наголошує, що безпосередньо позивач в суді першої інстанції як у позовній заяві, так і у відповіді на відзив відповідача з посиланням на відповідні норми законодавства наполягав на обов'язковості розгляду даної справи про визнання недійсним та скасування Рішення №70/20-р/к саме в межах справи №920/1061/23 про банкрутство, а тому посилання скаржника в апеляційному суді на порушення правил територіальної юрисдикції (підсудності) порушує в даному випадку принцип venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка ґрунтується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці) та свідчить про намагання скаржника штучно змінити свою позицію з цього приводу задля скасування прийнятого не на його користь правильного по суті рішення суду.

В силу положень процесуального законодавства та численної практики Верховного Суду судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти російської федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України").

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Трофимчук проти України" зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Таким чином, судом апеляційної інстанції в повній мірі досліджено та надано оцінку всім наявним у справі доказам та обставинам справи, а доводи скаржника щодо неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Інші доводи скаржника судом апеляційної інстанції відхиляються як такі, що не впливають на суть прийнятого судового рішення і не потребують детальної відповіді з огляду на прийняте судом рішення у справі.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду прийнято відповідно до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними, недоведеними, спростовуються матеріалами справи та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак правових підстав для її задоволення та скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається.

Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційним судом не встановлено підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" та скасування рішення Господарського суду Сумської області від 29.10.2024 року у даній справі, така апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Судові витрати, пов'язані із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, згідно ст.129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" на рішення Господарського суду Сумської області від 29.10.2024 року у справі №920/1061/23(920/656/24) залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Сумської області від 29.10.2024 року у справі №920/1061/23(920/656/24) залишити без змін.

3.Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

4.Справу повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови підписано 16.06.2025 року.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді В.О. Пантелієнко

Б.В. Отрюх