Справа № 641/510/25 (1-кс/641/749/25) Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/818/689/25 Суддя доповідач ОСОБА_2
11 червня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваної - ОСОБА_7 ,
захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Слобідського районного суду м. Харкова від 15 травня 2025 року, якою застосовано відносно підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби у кримінальному провадженні № 12024221150001295 від 11.09.2024 за ч.1 ст. 307КК України, -
14.05.2025 року слідчий СВ ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Слобідського районного суду м. Харкова з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12024221150001295 від 11.09.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий посилався на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України, яка підтверджується зібраними по кримінальному провадженні доказами.
Зазначав, що існує достатньо підстав вважати про існування ризиків, передбачених пунктами 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України. Також слідчий вважав, що стосовно підозрюваної має бути застосований запобіжний захід у вигляді саме тримання під вартою, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти вищезазначеним ризикам.
Ухвалою слідчого судді Слобідського районного суду м. Харкова від 15 травня 2025 року клопотанняслідчого задоволено частково.
Обрано відносно підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який забороняю підозрюваній залишати місце свого постійного проживання у перод часу з 22:00 год. до 06:00 год. наступного дня за виключенням випадків необхідності перебування в найближчому до місця проживання укритті під час оголошеної повітряної тривоги та отримання невідкладної медичної допомоги. Поряд з цим на підозрювану ОСОБА_7 покладено процесуальні обов'язки, а саме: не залишати місце постійного проживання: АДРЕСА_1 , в період часу з 22:00 год. по 06:00 год. наступної доби; прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні, окрім як з дозволу та в порядку, визначеному слідчим, прокурором або судом; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В апеляційній скарзі прокурор просив скасувати зазначену ухвалу та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначити ОСОБА_7 , заставу у розмірі 80розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В обґрунтування апеляційної скарги прокурор посилався на фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення. Зазначав, що існують ризики, передбачені п.п. 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України. Також вважав, що будь-який більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не забезпечить виконання підозрюваною її процесуальних обов'язків.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, а також пояснення підозрюваної ОСОБА_7 та її захисника - адвоката ОСОБА_8 , які заперечували щодо задоволення апеляційної скарги та вважали оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що СВ ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області здійснює досудове розслідування в межах кримінального провадження № 12024221150001295 від 11.09.2024 за ч.1 ст. 307 КК України.
Вирішуючи питання про обрання виду запобіжного заходу стосовно слідчий суддя суду першої інстанції зазначав, що існує обґрунтована підозра, доведено існування ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України. Поряд з цим слідчий суддя встановив, що прокурором не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам. судом встановлено, що підозрювана має міцні соціальні зв'язки, має постійне джерело доходів, а також має місце постійного проживання, займається вихованням дітей, отримує допомогу від держави.
Поряд з цим, слідчий суддя встановив, що застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, на думку слідчого судді, в даному випадку є неможливим, оскільки до органу досудового розслідування та до суду не надходило письмових зобов'язань про взяття підозрюваної на поруки.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно відомостей, що є наявними в матеріалах судового провадження ОСОБА_7 ,підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307КК України.
Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan п. 88», «Erdagozv. Turkey п. 51», «Cebotari v. Moldova п. 48» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема у рішенні "Murray v. the United Kingdom".
При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Відповідно до вимог ч.1 п.п.4,5 ст.277 КПК України, письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням із прокурором. Повідомлення має містити, зокрема, такі відомості: зміст підозри, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Як вбачається з наданих в апеляційний суд матеріалів, в повідомленні про підозру ОСОБА_7 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, вказано зміст підозри та правову кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється остання із зазначенням статей (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих їй дій, передбачених ч.1 ст. 307 КК України, підтверджується матеріалами отриманими в ході проведення НС(Р)Д, протоколом обшуку, постановами про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів, висновком експерта за результатами судових експертиз матеріалів. речовин та виробів, проведеної у кримінальному провадженні та іншими доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження.
Враховуючи обсяг відомостей судового провадження, який об'єктивно свідчить, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваної, як вжиття запобіжних заходів у зв'язку з наявністю саме обґрунтованої підозри, так як наявні у матеріалах провадження докази формують внутрішнє переконання причетності ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, згідно підозри.
Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка відповідає вимогам ст.196 КПК України.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді щодо доведеності обґрунтованості підозри та необхідності застосування стосовно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби, який буде достатнім для запобігання ризикам, встановленим судом першої інстанції та забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо доведеності існування ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки ОСОБА_7 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, може вдатися до таких дій.
Крім того, слідчим суддею врахована практика ЄСПЛ, конкретні обставини справи. Суворість покарання, яка є суттєвим, проте не єдиним елементом, що має враховуватись під час обрання запобіжного заходу, не може слугувати підставою для обрання найсуворішого запобіжного заходу.
При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Визначивши ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, слідчий суддя встановив процесуальні обов'язки, в тому числі, заборонив ОСОБА_7 спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні.
Поряд з цим, ОСОБА_7 раніше не судимий, має постійне місце проживання, має статус внутрішньо переміщеної особи, має на утриманні двох малолітніх дітей, один з яких має інвалідність, не одружена, офіційно не працевлаштована.
Поряд з цим, належить врахувати, що ОСОБА_7 , підозрюється у вчиненні одного епізоду кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 307 КПК України, а також відсутність відомостей про те, що ОСОБА_7 підозрюється чи обвинувачується у скоєнні інших кримінальних правопорушень.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що на цьому етапі досудового розслідування підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрювана обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, з покладенням на підозрювану певних процесуальних обов'язків в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання підозрюваною покладних на неї процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що слідчий суддя суду першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про можливість застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби, а доводи апеляційної скарги правильності цього висновку не спростовують.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді суду першої інстанції про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби стосовно ОСОБА_7 та відсутності жодних підстав для зміни чи скасування рішення за доводами апеляційної скарги прокурора.
Керуючись ст. ст. 376, 392, 393, 404, 405, ст.407 ч.3 п.1, ст.ст. 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Слобідського районного суду м. Харкова від 15 травня 2025 року- залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий -
Судді :