Рівненський апеляційний суд
18 червня 2025 року м. Рівне
Справа № 569/23553/24
Провадження № 23-з/4815/8/25
Суддя Рівненського апеляційного суду - Збитковська Т.І.
з участю секретаря судового засідання - Супрунюк К.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Полюховича О.І. у справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Цуняка В.Й. на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 20 лютого 2025 року, -
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 20 лютого 2025 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу і події адміністративного правопорушення.
Постанова оскаржена в апеляційному порядку представником ОСОБА_2 - адвокатом Цуняком В.Й.
До початку апеляційного розгляду ОСОБА_1 подав дві письмові заяви про відвід судді Полюховича О.І, у яких покликається на те, що судом безпідставно відмовлено в задоволенні його заяви про залучення до справи в якості захисників - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Вказані особи представляли його інтереси в суді першої інстанції, діючи на підставі нотаріальної довіреності НТО №461752 від 11 грудня 2024 року, а, відтак, вважає, що суддя Полюхович О.І. своїми діями намагається маніпулювати його правами, обмежуючи право на вільний вибір осіб, які можуть представляти його інтереси в даній адміністративній справі. Такими діями ігнорує приписи Конституції України та чинного законодавства, що, на його думку, викликає сумніви у неупередженості судді при розгляді справи.
Просить задовольнити заявлений судді Полюховичу О.І. відвід та передати справу на розгляд іншому судді.
Заявник ОСОБА_1 , будучи повідомленим про день і час розгляду заяви про відвід, в судове засідання не з'явився.
Перевіривши викладене у заявах про відвід, вважаю, що подані заяви не підлягають задоволенню.
З матеріалів адміністративної справи слідує, що постановою Рівненського апеляційного суду від 09 червня 2025 рокувідмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про залучення у якості його захисників - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 під час розгляду апеляційної скарги представника ОСОБА_2 - адвоката Цуняка В.Й. на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 20 лютого 2025 року.
09 червня 2025 року до Рівненського апеляційного суду надійшли заяви ОСОБА_1 про відвід судді Полюховича О.І.
У судовому засіданні від 09 червня 2025 року за участю сторін винесено постанову, якою передано справу №569/23553/24 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Цуняка В.Й. на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 20 лютого 2025 року для проведення автоматизованого розподілу та визначення судді щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід судді Полюховича О.І.
Оскільки питання відводу чи самовідводу судді не врегульовано нормами КУпАП, то з метою додержання принципу законності застосовується принцип аналогії права, найбільш близької галузі права - кримінального-процесуального права, а саме статті 75 КПК України.
За змістом цієї норми суддя не може брати участь у провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї осіб, які беруть участь у провадженні;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні, як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим. Тобто, відвід має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Особа, яка заявила відвід повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов'язує усунення судді від участі у судовому провадженні (ст. 80 КПК України).
Відповідно до практики ЄСПЛ (рішення від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України», рішення від 28 жовтня 1999 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Крім того, ЄСПЛ у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказує, що справедливим в розумінні ст. 6 Конвенції може вважатися тільки такий суд, який діє незалежно від будь-яких обставин особистого (людського) чи іншого плану, є безстороннім та безпристрасним, тобто, при абсолютній відсутності обставин, які можуть викликати сумніви в об'єктивності та неупередженості судді.
Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи, відповідно до закону, з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі, виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи, або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими.
З матеріалів провадження вбачається, що розгляд апеляційної скарги у даному судовому провадженні визначено судді Полюховичу О.І. у встановленому законом порядку, про дату і час розгляду провадження апеляційним судом сторони належно повідомляються і, фактично, Ляхов Віктор Валентинович не погоджується з процесуальним рішенням судді, яке полягає у відмові в задоволенні його заяви про залучення в якості захисників - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
ЄСПЛ неодноразово наголошував, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно, думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу.
З урахуванням наведеного підстав для задоволення відводу судді Полюховичу О.І. не вбачається.
Керуючись ст. 75, 80 КПК України, ст. 294 КУпАП, -
Відмовити у задоволенні заяв ОСОБА_1 про відвід судді Рівненського апеляційного суду Полюховича Олега Івановича у справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Цуняка В.Й. на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 20 лютого 2025 року.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Т.І.Збитковська