Справа № 159/3412/25 Провадження №11-сс/802/317/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
16 червня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
представника скаржника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою представника скаржника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03.06.2025,
ОСОБА_6 звернувся до суду із скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення та зобов'язання вчинити дії.
Свою скаргу обґрунтовує тим, що 24.05.2025 він звернувся до Ковельського РУП ГУНП у Волинській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 КК України. Просив слідчого суддю зобов'язати посадових осіб Ковельського РУП ГУНП у Волинській області внести відомості до ЄРДР за його заявою від 24.05.2025.
Ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03.06.2025 в задоволенні вищевказаної скарги ОСОБА_6 відмовлено, оскільки заява останнього про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 КК України Ковельським РУП ГУНП у Волинській області за правилами підслідності скерована до Третього СВ (з дислокацією у м.Луцьк) ТУ ДБР, розташованого у м.Львові для прийняття рішення відповідно до закону.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням представник скаржника ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу із посиланням на його необґрунтованість і незаконність. Зазначає про те, що КПК України не передбачає обов'язкової вимоги щодо дотримання правил підслідності при внесенні відомостей до ЄРДР. При цьому, ст.214 КПК України не містить вказівки й на можливість не вносити відомості про кримінальне правопорушення не підслідне відповідному органу досудового розслідування. Водночас, несвоєчасне проведення слідчим відповідних слідчих дій може призвести до безповоротної втрати важливих доказів, а отже, і до неможливості забезпечення основних завдань кримінального судочинства. Окрім того вказує і про те, що Третій СВ (з дислокацією у м.Луцьк) ТУ ДБР, розташованого у м.Львові, незважаючи на скеровані 28.05.2025 Ковельським РУП ГУНП у Волинській області матеріали, в порушення ст.214 КПК України, не надав жодної відповіді ОСОБА_6 з приводу його заяви про злочин. Посилаючись на викладене, апелянт просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою задовольнити заяву ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення та зобов'язання вчинити дії.
Окрім того, апелянт в апеляційній скарзі просить поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення від 03.06.2025 посилаючись на те, що повний текст ухвали було проголошено 05.06.2025 о 16:35 хв., а його копію ОСОБА_6 отримав 06.06.2025 та цього дня звернувся до Центру безоплатної правничої допомоги. Доручення на представництво інтересів цим Центром було видане лише 09.06.2025. Тому вважає, що строк апеляційного оскарження судового рішення було пропущено з поважних на те причин.
Скаржник та представник суб'єкта оскарження будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду провадження, до апеляційного суду не з'явилися. При цьому, будь-яких заяв чи клопотань про відкладення апеляційного розгляду до суду не подавали. Тому апеляційний суд вважає за можливе апеляційний розгляд провести у відсутності цих осіб.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали та доводи апеляційної скарги, представника скаржника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , яка скаргу підтримала та просила задовольнити, - без змін, перевіривши матеріали провадження за доводами апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з огляду на таке.
Апеляційний суд вважає, що слід врахувати доводи апелянта та поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки такий фактично пропущений з поважних на те причин, які наведені представником скаржника в апеляційній скарзі.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка проявилась у невнесенні відомостей до ЄРДР після отриманої заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги (ст.307 КПК України).
Апеляційним переглядом встановлено, що у своїй скарзі до слідчого судді ОСОБА_6 фактично вказував на бездіяльність посадових осіб Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, що полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, та просив зобов'язати внести відомості до ЄРДР про кримінальне правопорушення на підставі поданої ним заяви від 24.05.2025.
Відмовляючи у задоволенні цієї скарги слідчий суддя зазначив, що 28 травня 2025 року матеріали за заявою ОСОБА_6 від 24.05.2025 про кримінальне правопорушення за підслідністю було скеровано до Третього СВ (з дислокацією у м.Луцьк) ТУ ДБР, розташованого у м.Львові для прийняття рішення відповідно до закону, а тому в діях уповноважених осіб Ковельського РУП ГУНП у Волинській області відсутня бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР.
З таким висновком слідчого судді колегія суддів апеляційного суду погоджується з огляду на таке.
Відповідно до ч.1, 4, 5 ст.214 КПК України слідчий, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 години після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
До ЄРДР вносяться відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім'я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.
Таким чином, бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, може мати місце лише у разі:
- надходження заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення до суб'єкта, який наділений повноваженнями вносити дані до ЄРДР (відповідно до ч.4 ст.214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Однак, слід додатково наголосити, що обов'язок зареєструвати заяву не є обов'язком зареєструвати відомості з цієї заяви в ЄРДР);
- наявності у заяві, повідомленні інформації, яка може свідчити про вчинення кримінального правопорушення (для початку досудового розслідування достатньою є мінімально необхідна кількість таких ознак: суспільна небезпечність і протиправність (ознаки правопорушення) та об'єкт і об'єктивна сторона (ознаки складу правопорушення). Разом з тим, відомостями про кримінальне правопорушення можна вважати інформацію про подію, яка може бути предметом кримінально-правової оцінки, або про діяння, яке виглядає як суспільно-небезпечне і протиправне);
- невнесення відомостей за заявою, повідомленням, які надійшли уповноваженому суб'єкту і містять ознаки кримінального правопорушення, протягом 24 годин.
Разом з тим, п.1 ч.4 ст.216 КПК України передбачено, що слідчі органів державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень вчинених працівником правоохоронного органу.
У ч.1 ст.218 КПК України визначено, що досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя, проаналізувавши вказані положення законодавства, прийшов до обґрунтованого переконання, що слідчий відділ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області в даному випадку не є органом бездіяльність якого може бути оскаржена заявником ОСОБА_6 .
Так, з матеріалів провадження вбачається, що 24 травня 2025 року до Ковельського РУП ГУНП у Волинській області надійшла заява ОСОБА_6 від 24.05.2025 про вчинення працівниками УПП м.Ковель щодо нього кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 КК України. Така заява зареєстрована в журналі єдиного обліку Ковельського РУП ГУНП у Волинській області за №16551.
28 травня 2025 року матеріали за вищевказаною заявою ОСОБА_6 Ковельським РУП ГУНП у Волинській області за правилами підслідності була направлена до Третього СВ (з дислокацією у м.Луцьк) ТУ ДБР, розташованого в м.Львові, для прийняття рішення згідно із законом.
Відповідно на думку апеляційного суду, це вказує на те, що органом (Ковельський РУП ГУНП у Волинській області), якому ОСОБА_6 адресував заяву про вчинення щодо нього працівниками правоохоронного органу кримінального правопорушення не було допущено бездіяльності про яку він зазначає у скарзі, оскільки мала місце відповідна дія зі сторони цього органу.
Враховуючи наведене, колегія суддів повністю погоджується з висновком слідчого судді місцевого суду, який за викладених обставин, дійшов обґрунтованого і вмотивованого переконання про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, оскільки в даному випадку Ковельський РУП ГУНП у Волинській області не є органом досудового розслідування і відповідно таким, бездіяльність якого може бути оскаржена заявником.
Отже, апеляційний суд вважає правильними висновки слідчого судді про відсутність бездіяльності зі сторони уповноважених осіб Ковельського РУП ГУНП у Волинській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, що також свідчить про відсутність предмету скарги та відповідно про правомірну відмову слідчого судді в задоволенні скарги ОСОБА_6 .
При цьому, усі доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі щодо незаконності оскаржуваного судового рішення не заслуговують на увагу суду, оскільки на думку апеляційного суду фактично зводяться до довільної та суперечливої інтерпретації дійсних обставин справи та відповідних норм чинного законодавства і жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції.
Зважаючи на вищевикладене, рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом.
Апеляційний суд не вбачає будь-яких порушень норм кримінально-процесуального закону, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.
Таким чином, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу слідчого судді, - без змін.
Керуючись ст.376, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Поновити представнику скаржника ОСОБА_6 - адвокату ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03.06.2025.
Апеляційну скаргу представника скаржника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03.06.2025, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, - без змін.
Ухвала остаточна й оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді