Справа № 761/30525/24
Провадження № 2/761/5862/2025
про прийняття зустрічного позову
18 червня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Юзькової О.Л.
при секретарі Марінченко Л.В.,
розглянувши клопотання відповідача про прийняття зустрічного позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток у спільній власності,
В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває дана цивільна справа.
В підготовчому засіданні представник ОСОБА_2 просить прийняти зустрічний позов до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 про визнання боргу спільним та стягнення в порядку регресу частини боргового зобов'язання.
Представник позивача заперечує проти прийняття зустрічного позову до провадження, оскільки це ускладнить розгляд справи.
Вислухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступних висновків.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, відповідно до вимог ст. 193 ЦПК України.
У пунктах 43, 44 постанови від 20 березня 2019 року у справі № 910/2987/18 (провадження № 12-24гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред'явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов'язаності, а й доцільності їх спільного розгляду.
Таким чином, при вирішенні питання про прийняття зустрічного позову суд вирішує наступні питання: чи виникають позовні вимоги з одних правовідносин, чи можуть вимоги за позовами зараховуватися, чи виключить задоволення зустрічного позову повністю або частково задоволення первісного позову.
Так, ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом відповідно до якого просить визнати за нею частку у розмірі у праві спільної власності на житлову з-кімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та визнати за відповідачем частку у розмірі у праві спільної власності на житлову з-кімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку із придбанням нерухомого майна у період шлюбу між сторонами .
В свою чергу у зустрічному позові ОСОБА_2 заявляютьсяя вимоги про визнання спільним боргом подружжя, яку ОСОБА_2 отримав за договором позики від 13.08.2015 року та стягнення з ОСОБА_1 у порядку зворотної вимоги (регресу) частину боргового зобов'язання у розмірі 5 769 283, 94 грн. у зв'язку із тим, що в інтересах родини на придбання спірного нерухомого майна ОСОБА_1 було отримано у борг від ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 127 179 доларів США.
Найбільш ефективне вирішення спору про поділ спільної сумісної власності подружжя досягається тоді, коли вимоги позивача охоплюють усе спільно набуте майно, зокрема і неподільне, про що Великою Палатою Верховного Суду зазначено у постанові від 08.02.2022 у справу № 209/3085/20.
Якщо одним із подружжя укладений договір в інтересах сім'ї, то цивільні права та обов'язки за цим договором виникають в обох із подружжя. Правовий режим спільної сумісної власності подружжя передбачає нероздільність зобов'язань подружжя, що свідчить про їх солідарний характер (постанова Верховного Суду від 13 лютого 2024 року у справі № 638/15236/19).
Отже, у практиці Верховного Суду давно сформувалася усталена позиція, що під час поділу майна подружжя враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (постанова ВС від 12.06.2023 у справі № 712/8602/19, постанова ВС від 06.11.2024 у справі № 405/1459/20).
Приймаючи до уваги, що вимоги за первісним та зустрічним позовами взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, форма і зміст зустрічної позовної заяви відповідає вимогам ст.194 ЦПК України, суд вважає за необхідне прийняти зустрічний позов, об'єднати його в одне провадження з первісним позовом.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 193, 194, 353 ЦПК України, суд, -
прийняти зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 про визнання боргу спільним та стягнення в порядку регресу частини боргового зобов'язання до провадження.
Об'єднати вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток у спільній власності.
Встановити строк відповідачам для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, - протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.
Зобов'язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу.
Позивач в строк п'ятнадцять днів з дня отримання письмового відзиву відповідача на позовну заяву має право подати відповідь на відзив, зважаючи на вимоги ст. 178 ЦПК України.
Відповідач також у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання відповіді на відзив має право подати заперечення на відповідь на відзив, зважаючи на вимоги ст. 178 ЦПК України.
Учасники справи також мають можливість подати заяви з процесуальних питань, враховуючи положення ст.ст. 182, 183 ЦПК України.
Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: http://sh.ki.court.gov.ua.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає і заперечення на неї можуть бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя