Справа №760/4987/24
1-кп/760/2015/25
17.06.2025 м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі:
Головуючого судді судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
провівши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25, підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.07.2023 за № 12023100090002011, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполя Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
До Солом'янського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.07.2023 за № 12023100090002011, затверджений 26.02.2024 р. прокурором Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Під час судового розгляду суд роз'яснив обвинуваченому, що із набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 185 КК України, на суму заподіяної потерпілому матеріальної шкоди внаслідок викрадення майна у розмірі 366, 50 грн., вже не є кримінально караним, та у зв'язку із чим суд запитав згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 КПК України, у зв'язку із втратою сили закону, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння, тобто частковою декриміналізацією інкримінованого обвинуваченому діяння.
У зв'язку із викладеними обставинами, обвинувачений звернувся до суду із клопотанням про закриття кримінального провадження. Надав суду згоду на закриття кримінального провадження у зв'язку із втратою сили закону, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння.
Суд роз'яснив обвинуваченому наслідки закриття кримінального провадження на підставі, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 КПК України.
Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого, просив провадження у справі закрити.
Представник потерпілого ТОВ «ВІЛСТОУН» в судове засідання не прибув, повідомлявся належним чином про місце, день та час слухання справи, про причини своєї неявки суд не повідомив, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Із врахуванням приписів ч. 1 ст. 325 КПК України суд провів судовий розгляд у відсутність потерпілого.
Заслухавши думки учасників кримінального провадження стосовно клопотання обвинуваченого про закриття кримінального провадження, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Згідно із ч. 7 ст. 284 КПК України ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу.
Зі змісту ч. 8 ст. 284 КПК України слідує, що закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Так, 09.08.2024 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким статтю 51 КУпАП викладено в новій редакції та визначено граничну вартість викраденого чужого майна, яка може підпадати під кваліфікацію дій особи за відповідною частиною статті 51 КУпАП.
У зв'язку із чим, інкриміноване особі у межах кримінального провадження викрадення чужого майна (крадіжка) на суму до двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, виходячи із того розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян, який діяв на момент вчинення діяння, законодавцем віднесено до адміністративних правопорушень, що посягають на власність, та такі діяння не є кримінально караними відповідно до диспозицій частин статті 185 КК України.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно в умовах воєнного стану.
Зі змісту обвинувального акту слідує, що ОСОБА_4 , будучи раніше судимим, а саме останній раз: 14.04.2021 Гайсинським районним судом Вінницької обл. за ч.5 ст.185 КК України, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_4 звільнений від відбуття основного покарання за цим вироком, оскільки на день винесення вироку він повністю відбув призначене йому основне покарання у виді позбавлення волі на строк дев'ять років і сорок два дні.
Таким чином, ОСОБА_4 , маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість вчинив новий корисливий злочин на території Солом'янського району м. Києва за наступних обставин.
Так, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні діє правовий режим воєнного стану з 24.02.2022 по теперішній час.
Так, 13.06.2023, приблизно о 22 годині 06 хвилин, перебуваючи в приміщенні торгівельного залу АЗС «Окко», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Велика Кільцева, 10, усвідомлюючи що в країні введено воєнний стан, ОСОБА_4 вирішив таємно повторно викрасти чуже майно з даної АЗС.
Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне повторне викрадення чужого майна ОСОБА_4 , перебуваючи біля полиці з тютюновою продукцією у вказаному магазині, впевнившись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає та не завадить йому у вчиненні крадіжки, таємно, повторно викрав чуже майно, що належить ТОВ «ВІЛСТОУН», а саме взяв з полиці наступний товар: картридж «Elf Bar Lowit ЯГ ЛД 5% 6 мл», у кількості 1 штука вартістю 368 гривень 70 копійок без урахування ПДВ та 451 гривня 50 копійок з урахуванням ПДВ, вищеперерахований товар він в поклав до свого портмоне.
Після чого ОСОБА_4 утримуючи при собі викрадений товар, пройшов повз касові зони магазину та вийшов з приміщення АЗС, в подальшому розпорядившись вищевказаним майном на власний розсуд, спричинивши ТОВ «ВІЛСТОУН», матеріальної шкоди на суму 368 гривень 70 копійок без урахування ПДВ та 451 гривня 50 копійок з урахуванням ПДВ.
У судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, зазначив, що обставини викладені в обвинувальному акті, відповідають дійсним обставинам вчиненого ним діяння, однак, із врахуванням часткової декриміналізації інкримінованого йому кримінального правопорушення, просив провадження у справі закрити.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» слідує, що у 2023 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2023 р. на рівні 2684 грн.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, та ті обставини, що відбулась часткова декриміналізація інкримінованого ОСОБА_4 діяння на підставі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який набув чинності 09.08.2024 р., та має зворотну дію в часі, із врахуванням наданої обвинуваченим згоди на закриття кримінального провадження, суд доходить до висновку про наявність підстав для закриття кримінального провадження відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із частковою втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Тобто, заявлене обвинуваченим клопотання про закриття кримінального провадження підлягає задоволенню.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Долю речових доказів суд не вирішує, оскільки, як зазначив під час судового розгляду прокурор, це питання буде вирішуватись під час розгляду адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_4 .
Запобіжний захід обвинуваченому не обирається.
Керуючись положеннями ст. ст. 3, 5 КК України, ст. ст. 314, 315, п. 4-1 ч. 1 ст. 284, ст. ст. 284, 369, 370, 372, 479-2 КПК України, положеннями Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», суд
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження, - задовольнити.
Кримінальне, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.07.2023 за № 12023100090002011, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, - закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із частковою втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.07.2023 за № 12023100090002011, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, - скерувати до Солом'янського УП ГУНП у м. Києві для вирішення питання, пов'язаного із встановленням наявності чи відсутності підстав для притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за відповідною частиною статті Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: ОСОБА_1