СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 758/16836/24
пр. № 2/759/3005/25
03 червня 2025 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Журибеда О.М.
за участю секретаря -Шило М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про стягнення інфляційий втрат та 3% річних,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом та просить стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3% річних у розмірі 1276, 11 грн. та інфляційні втрати у розмірі 7588, 64 грн.
Вимоги обгрунтовує тим, що 18.03.2021 року Подільским районним судом м. Києва ухвалено рішення у справі №758/15/21 про захист прав споживачів, згідно з яким відповідач був зобов'язаний виплатити пощивачу грошові кошти у сумі 17744, 00 грн. Рішенням набрало законної сили 15.06.2021 року. Відповідач не виконав зазначене рішення добровільно, у зв'язку зч им позивач звернувся до виконавчої служби. Кошти у розмірі 17744, 00 гр.н були отримані позивачем лише 06.11.2023 року, що становить затримку у 875 днів. В той же час, позивач має право на стягнення суми інфляційних втрат та 3% річних від простроченої суми боргу за весь час прострочення.
Ухвалою Подільського раойнного суду м. Києва від 07.01.2025 року цивільну справу передано за підстудність до Святошинського районного суду м. Києва.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 14.02.2025 року у справі відкрито првадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику стоірн.
01.05.2025 року від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому соатній просить відмовити в задоволення позовних вимог посилаючись на те, що завдана шкода відкшодовано в повному обсязі. Окрім того, просить врахувати час дії карантину, а також запровадження воєнного стану.
09.05.2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому позивач наполягає на вимогаг позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судо встановлено, що 18.03.2021 року Подільським районним судом м. Києва у справі 768/15/21 ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , про розірвання договору купівлі-продажу та відшкодування моральної шкоди - задоволено частково.
Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 13 744 гривні 00 копійок та моральну шкоду у розмірі 4 000 гривень 00 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Як вабчається з виписки про надходження АТ КБ «Приватбанк», позивачу 06.11.2023 року через державного виконавця сплачено суму боргу у розмірі 17744, 00 грн.
Фактичне виконання рішення суду відбулося 06.11.2023 року, після сплати відповідачем заборгованості у повному обсязі, що не заперечується сторонами.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на матеріали справи, предметом позову у даній справі є стягнення на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України інфляційних втрат та трьох відсотків річних, за невиконання грошового зобов'язання, підтвердженого судовим рішенням.
Відповідач порушив вказані грошові зобов'язання, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Отже, внаслідок невиконання відповідачем рішення суду сума коштів стягнута на користь позивача, зазнала інфляційного впливу. Подібне ставлення відповідача до виконання рішень суду є підставою для покладення на нього обов'язку щодо відшкодування інфляційних втрат та 3% річних.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних, відповідно до статті 625 ЦК України, є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18, від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 646/14523/15-ц зазначено, що «стаття 625 входить до розділу I «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і її дія поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань. За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання. Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань. Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18)».
В постанові Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі № 199/6480/16-ц зазначено, що: «За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція)».
Таким чином за період до 06.11.2023 р., що становить 875 днів затримки позивач має право на нарахування інфляційних втрат на суму боргу та три процента річних, які є особливою мірою відповідальності відповідача, як боржника, за прострочення виконання грошових зобов'язань, з метою захисту майнового права та інтересу позивача, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати позивачу.
Згідно розрахунку інфляційних втрат сума інфляційний втрат становить 7588, 64 грн. та 3% річних - складають 1276, 11 грн.
Враховуючи наведений розрахунок, суд задовольняє в повному обсязі стягнення інфляційний втрат та трьох відсотків річних. З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. 526, 533, 610-612, 614, 624, 625, 1046-1047 ЦК України, ст. ст.3, 5, 7, 9-13, 81, 89, 141, 137, 263-265, 273, 280, 282, 354-355 ЦПК України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про стягнення інфляційий втрат та 3% річних- задовольнити.
Стягнути з ФОА ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) інфляіційні втрати у розмірі 7588 (сім тисяч п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 64 коп. та 3% річний у розмірі 1276 (одна тисяча двісті сімдесят шість) грн. 11 коп., а всього 7714 (сім тисяч сімсот чотирнадцять) грн. 75 коп.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Журибеда