СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/6942/25
пр. № 1-кп/759/1145/25
17 червня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадженне, внесене до ЄРДР №12025100080001085 від 22.03.2025р. щодо
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Кашперівка Київської області, з середньою освітою, офіційно не працюючої, заміжньої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та тимчасово проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, сторони кримінального провадження: прокурор - ОСОБА_4 , захисник- ОСОБА_5 , обвинувачена - ОСОБА_3 ,
19.03.2025 приблизно о 10.00 год. ОСОБА_3 , прийшла до приміщення храму «Іконної Божої матері», що розташований по вул. Симиренка, 12 в м. Києві, де помітила раніше невідому їй ОСОБА_6 , яка поставила на підлогу поруч з собою належну їй жіночу сумочку чорного кольору. В цей час ОСОБА_3 , не маючи офіційного місця роботи та інших джерел доходів, а також відчуваючи потребу в грошових коштах, усвідомлюючи що в країні введено воєнний стан, вирішила таємно викрасти вищевказану сумочку чорного кольору, яка належить ОСОБА_6 разом з її вмістом.
В подальшому, безпосередньо реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне, таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , 19.03.2025, приблизно о 10.20 год., продовжуючи перебувати у приміщенні храму «Іконної Божої матері», що розташований по вул. Симиренка. 12 в м. Києві, діючи умисно, з корисливим мотивом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у виді заподіяння майнової шкоди потерпілій, знаходячись в умовах воєнного стану та усвідомлюючи це, користуючись тим, що за її діями, як вона вважала, ніхто з оточуючих не спостерігає, підійшла до раніше невідомої їй ОСОБА_6 та підняла з підлоги належну їй жіночу сумочку, чорного кольору в якій знаходився гаманець з грошовими коштами у сумі 1000 грн., мобільний телефон марки «Iphone 15», серійний номер НОМЕР_1 , ІМЕН: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , блакитного кольору в силіконовому чохлі синього кольору, в якому була сім-карта мобільного оператора «Vodafone» з номером телефону НОМЕР_4 , вартістю 38499 грн. та інші особисті речі, які матеріальної цінності не становлять, після чого вийшла з приміщення храму та попрямувала у невідомому напрямку, чим незаконно, таємно заволоділа чужим майном.
Заволодівши в такій спосіб чужим майном, ОСОБА_3 , з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, розпорядившись викраденим на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 39499 грн.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України за наведених вище обставин визнала у повному обсязі і послідовно дала показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення. Зокрема, показала, що 19.03.2025 разом із чоловіком прийшли до церкви на вул.Симиренка. Коли чекала чоловіка, на полу побачила сумку, яку вирішила викрасти. Взяла сумку і пішла з нею, при цьому потерпіла цього не бачила. В подальшому в сумці вона виявила гроші у розмірі 1000грн. та телефон, який здала до ломбарду та витратили їх на власні потреби. У вчиненому щиро розкаюється, просить вибачення у потерпілої.
Враховуючи те, що учасниками процесу не оспорювались фактичні обставини справи і судом встановлено, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, в порядку ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі та обмежився допитом обвинуваченої та дослідженням матеріалів, які характеризують її особу.
Оцінюючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_3 доведена повністю та кваліфікація її дій за ч.4 ст.185 КК України вірна, оскільки вона вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії тяжких злочинів, відношення до скоєного, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, на обліках у лікаря нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, має батьків осіб з інвалідністю. Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченої є її щире каяття. Обставини, що обтяжують покарання відсутні.
На підставі наведеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі.
Враховуючи конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, щире каяття обвинуваченої, те, що вона раніше не судима, правдиво розповіла про обставини вчиненого кримінального правопорушення, критично відноситься до своїх дій, а також те, що потерпіла не має претензій до обвинуваченої, суд вважає можливим застосувати ст.75 КК України, оскільки приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства і саме таке покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень. Суд також покладає на обвинувачену ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ст.76 КК України, які сприятимуть її виправленню.
Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 369-371, 373- 376, ч.15 ст.615 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити їй покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Застосувати ст.75 КК України та звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.
Зобов'язати ОСОБА_3 згідно ст.76 КК України періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробаці; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази: договір ломбарду - залишити в матеріалах справи; сумку жіночу з особистими речами, які зберігаються в камері схову речових доказів Святошинського УП ГУНП у м. Києві (квитанція № 5442) - повернути потерпілій ОСОБА_6 .
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1