СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/25090/24
пр. № 2-а/759/54/25
03 квітня 2025 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Журибеда О.М.
за участю секретаря - Хвостенко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дії та скасування постанови,-
ОСОБА_1 , через свого представника Сушак В.М. звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_3 , третя особа ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 від 19.11.2024 року «2264 про адміністративне правопорушення, винесену відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП. Вважає постанову незаконною та такою, що не відповідає всім обставинам справи.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 28.11.2024 року адміністративний позов залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 03.01.2025 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
05.02.2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на обставнини зназначені у відзиві.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає позов та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до протоколу №2517 про адміністративне правопорушення від 11.11.2024 року, 11.11.2024 року о 12 год. 40 хв. в м. Києві в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлено, що ОСОБА_1 згідно доаних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів перебуває н аобілку в ІНФОРМАЦІЯ_4 . Дані не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності указа Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим ВРУ, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районносму (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки згідно постанови КМУ від 16.05.2024 року №560, чим порушив п. 10-1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних, які містяться у додатку №2 порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних та резервістів, що заверджений постановою КМУ від 30.12.2022 №1487. Правопорушення вчинено під час стану особливого періоду. Станом на день складання правопорушення триває.
Згідно постанови №2264 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 19.11.2024 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військозобов'язаних, резервістів (системи Оберіг») перебуває на обілку в ІНФОРМАЦІЯ_4 . Дані не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності указа Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, війсьвозобов'язаного, резрівста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки згідно опстанови КМУ від 16.05.2024 року №560, чим порушив п. 10-1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних, які містяться у Додатку 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних та резервістів, що затверджений постановою КМУ від 30.12.2022 року №1487. Правопорушення вчинено під час стану особливого періоду. Станом на день складання протоколу правопорушення триває. ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. Вказаною постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та наклав адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.
Відповідно до ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративну відповідальність.
Частина 1 ст.210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Частина 2 ст.210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, частина 3 ст.210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення такого порушення в особливий період.
Вказана норма є бланкетною та відсилає до відповідного нормативного акту, який регулює процедуру мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Об'єктом правопорушення є суспільні відносини у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у порушенні законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме; нез'явлення за викликом до військових комісаріатів для постановки на військовий облік та визначення призначення на воєнний час; ненаданні в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, ЗСУ, іншим військовим формуванням з наступним відшкодуванням Державою їх вартості в порядку, встановленому законом. Відповідальність посадових осіб підприємств, установ, організацій наступає за невиконання покладених на них обов'язків передбачених ст.21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Відповідно до ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Судом встановлено, що позивача притягнуто до відповідальності за не уточнення персональних даних протягом встановленого законодавством терміну, тобто за порушення правил військового обліку, відповідальність за яке передбачена статтею 210 КУпАП. Згідно примітки положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено не можливість отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами. Суд розглядає справу в межах позовних вимог і в межах досліджених доказів наданих сторонами. Відповідачем суду не надано доказів наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення. Таким чином склад адміністративного правопорушення в діях позивача у вигляді не уточнення своїх облікових даних не доведений належними доказами.
В зв'язку з чим суд вважає постанову по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП незаконною та такою що підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.
Суд зазначає, що, тільки за наявності складу адміністративного правопорушення особа, яка його вчинила, може бути притягнута до адміністративної відповідальності.
За змістом ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.3 ч 3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В зв'язку з задоволенням позову, позивачу підлягає відшкодуванню сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст. ст.210, 247, 268, 284, 289, 292, 293 КУпАП, ст.ст.2, 9, 77, 90, 132,134, 139, 241-246, 286 КАС України,
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дії та скасування постанови- задовольнити.
Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19 листопада 2024 року № 2264 про адміністративне правопорушення, винесену відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП - закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Журибеда