Справа № 163/1269/25
Провадження № 2-о/163/66/25
13 червня 2025 року місто Любомль
Суддя Любомльського районного суду Волинської області Гайдук А.Л., вивчивши заяву ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту родинних відносин (заінтересовані особи: Любомльський відділ державної реєстрації актів цивільного стану, Служба у справах дітей Любомльської міської ради),
Заявниця просить ухвалити рішення про встановлення юридичного факту родинних відносин між ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як батьком та дочкою.
Дослідження змісту заяви та доданих до неї матеріалів дає підстави для такого висновку.
За змістом ч.2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку, окрім передбачених частиною першою цієї статті, можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
В п. 1постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» звертається увага судів на наступне: в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до п.3 вищевказаної постанови, вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується, або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя відповідно до вимог ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків.
У відповідності до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає справи в порядку окремого провадження про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до положень ч.3 ст.294 Цивільного процесуального кодексу України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Перевіривши подані документи, встановлено, ща заяву слід залишити без руху, оскільки така подана без додержання вимог, викладених ст.ст.175, 177 ЦПК України.
Так, відповідно до змісту ст.318 ЦПК України, у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, зокрема: з якою метою заявник просить встановити цей факт; докази, що підтверджують факт.
У заяві заявниця конкретної мети, для якої їй необхідно встановити заявлений факт, не зазначає. Зокрема, вказує, що встановлення юридичного факту необхідне для внесення в актовому записі зміни прізвища дитини з ОСОБА_3 на ОСОБА_4 , по-батькові - з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 , однак по своїй суті зазначена мета не має правових наслідків (набуття, зміна чи припинення певних прав чи обов'язків), а тому юридичного значення не має.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №320/948/18 зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян.
Таким чином, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Крім того, абз.2 ч.1 ст.130 СК України встановлено вимогу подати суду докази того, що запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу, а саме: що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Однак, заявницею не додано до заяви будь-яких документальних підтверджень, що запис про батька щодо дитини зроблено у відповідності до ст. 135 СК України.
Відповідно до положень статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом, у якому повинно бути зазначено, зокрема, вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Однак доказів того, що заявниця зверталася до Любомльського районного суду Волинської області із заявою про ознайомлення та надання можливості виготовлення копій матеріалів цивільної справи № 163/1705/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення батьківства заявницею не надано. Так само, як і не зазначено заявницею які в неї виникли труднощі при отриманні повного витягу з актового запису про народження дитини в органах РАЦСу. Тим самим останньою не доведено факту неможливості отримання та подання доказів до суду.
За змістом ст.185 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву подано без додержання встановлених ЦПК України вимог, протягом п'яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.
Якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, ЦПК України, заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усуне недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і повертається заявнику.
Таким чином, встановлено підстави для залишення заяви без руху для усунення недоліків. А саме, заявниці слід зазначити у заяві окремого провадження мету встановлення заявленого юридичного факту, надання доказів того, що запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч.1 ст. 135 ЦПК України, підтвердження неможливості самостійного отримання та подання доказів. Крім того, зважаючи на зміст заявленої вимоги - встановлення факту батьківства, задоволення такої вимоги може призвести до зміни кола спадкоємців, тому заявниці слід додати відомості про коло спадкоємців після смерті ОСОБА_2 для з'ясування обставин відсутності наступного спору про право.
Керуючись ст.ст.185, 260, 294, 315, 318 ЦПК України, суддя,-
Заяву ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту родинних відносин (заінтересовані особи: Любомльський відділ державної реєстрації актів цивільного стану, Служба у справах дітей Любомльської міської ради) залишити без руху і надати заявниці для усунення недоліків 10-денний строк з дня отримання копії даної ухвали.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя А.Л. Гайдук