Справа №534/1386/25
Провадження №1-кс/534/256/25
17 червня 2025 року місто Горішні Плавні
Слідчий суддя Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Горішньоплавнівського відділу Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025170520000297 від 21.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, про арешт майна,
До Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області звернувся прокурор Горішньоплавнівського відділу Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_3 з клопотанням про накладення арешту у кримінальному провадженні № 12025170520000297 від 21.05.2025 на майно, вилучене під час обшуку 11.06.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: картуз коричневого кольору без умовних позначок, кофту коричневого кольору з капюшоном та надписом «NEW LOOK», штани джинсові чоловічі, кросівки сірі «Асікс», мобільний телефон марки «SAMSUNG» моделі А 55 5G (IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , абонентский номер НОМЕР_3 ), власником яких є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з забороною користуватись, відчужувати, розпоряджатися.
Необхідність застосування заходів забезпечення кримінального провадження вмотивована прокурором тим, що це необхідно для збереження речових доказів, а також запобігання можливості їх приховування, знищення, пошкодження, псування, втрати, передачі, пересування, відчуження, а також для проведення екологічної експертизи.
Так, 11.06.2025 слідчим, на підставі ухвали слідчого судді Комсомольського міського суду Полтавської області від 05.06.2025 (справа № 534/1386/25, провадження № 1-кс/534/231/25), проведено обшук квартири за адресою фактичного проживання ОСОБА_5 : АДРЕСА_1 , у ході якого виявлено та вилучено:картуз коричневого кольору без умовних позначок, кофту коричневого кольору з капюшоном та надписом «NEW LOOK», штани джинсові чоловічі, кросівки сірі «Асікс», мобільний телефон марки «SAMSUNG» моделі А 55 5G (IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , абонентский номер НОМЕР_3 ).
Вказане майно визнано речовими доказами постановою від 11.06.2025 та поміщено до камери зберігання речових доказів відділу поліції № 2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області.
Водночас адвокат ОСОБА_6 , діюча в інтересах ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , подала клопотання про часткове задоволення клопотання прокурора, зазначивши, що ОСОБА_4 є неповнолітнім, не має процесуального статусу у провадженні, а вилучення мобільного телефону обмежує його право на зв'язок із законним представником - матір'ю ОСОБА_7 . Адвокат зазначила, що телефон є носієм інформації, а доступ до нього надано добровільно (з паролями до системи захисту), тому просить передати телефон на відповідальне зберігання ОСОБА_4 або його матері після зняття необхідної інформації.
У судовому засіданні прокурор підтримала своє клопотання, посилаючись на необхідність збереження речових доказів. Проти задоволення клопотання представника ОСОБА_4 не заперечувала.
Представник власника майна адвокат ОСОБА_6 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, подали заяву про розгляд клопотання без їхньої участі.
Згідно ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
У відповідності до п.1 ч. 2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч.3 ст. 170 КПК України у випадку передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.
Зі змісту поданого клопотання убачається, що вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні від 21.05.2025 за №12025170520000297 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України.
Згідно ч.1 ст.98 КПК України - речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З доданих до клопотання документів вбачається, що видане майно має значення речового доказу для кримінального провадження.
Метою застосування арешту у даному випадку є відповідно до п.1 ч.2 ст. 170 КПК України збереження речових доказів.
Слідчий суддя зауважує, що ст. 41 Конституції України закріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Слідчий суддя при вирішенні даного клопотання, враховує приписи статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Частиною 5 статті 9 КПК України, передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
ЄСПЛ наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним («Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року та «Кушоглу проти Болгарії».
У своєму рішенні від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (Заява № 19336/04) ЄСПЛ також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).
Щодо мобільного телефону, враховуючи добровільне надання доступу до нього та можливість зняття інформації відповідно до ст. 264 КПК України, суд вважає за можливе застосувати менш обтяжливий спосіб арешту шляхом накладення заборони розпорядження з передачею телефону на відповідальне зберігання законному представнику - ОСОБА_7 .
За результатами дослідження матеріалів, долучених до клопотань, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим, але з урахуванням прав неповнолітнього та клопотання адвоката, підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 98, 131, 132, 167-171, 173 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Горішньоплавнівського відділу Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025170520000297 від 21.05.2025 - задовольнити частково.
Накласти арешт з забороною відчужувати, розпоряджатися та користуватися на майно, вилучене 11.06.2025 у ОСОБА_4 , а саме:
- картуз коричневого кольору без умовних позначок;
- кофту коричневого кольору з капюшоном та надписом «NEW LOOK»;
- штани джинсові чоловічі; - кросівки сірі «Асікс».
Накласти арешт на мобільний телефон марки «SAMSUNG» моделі А 55 5G (IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , абонентський номер НОМЕР_3 ) з забороною відчужувати та розпоряджатися майном.
Клопотання представника власника майна про передачу вилученого (арештованого) майна, а саме мобільного телефону на зберігання законному представнику власника майна - задовольнити.
Мобільний телефон марки «SAMSUNG» моделі А 55 5G (IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , абонентський номер НОМЕР_3 ) передати на відповідальне зберігання законному представнику ОСОБА_4 - ОСОБА_7 .
Попередити ОСОБА_7 про кримінальну відповідальність за ст.388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.
Речі, на які накладено арешт (окрім мобільного телефону), помістити до камери зберігання речових доказів відділу поліції № 2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області за адресою: Полтавська область, м. Горішні Плавні, вул. Добровольського, 6.
Арешт накладається до його скасування у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Виконання ухвали негайно доручити слідчому СВ відділу поліції № 2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області, який проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025170520000297 від 21.05.2025.
Роз'яснити учасникам розгляду справи право на звернення із клопотанням про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України.
Копію ухвали вручити учасникам судового розгляду.
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1